Сумський телеканал СТС під час війни: новини з джерелами й без піару, програми з немаркованою рекламою
Сумський телеканал СТС під час війни: новини з джерелами й без піару, програми з немаркованою рекламою
«Детектор медіа» регулярно моніторить регіональні телеканали України. Наша мета — допомогти читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.
До цієї хвилі моніторингу входять телеканали, що мають власне ефірне мовлення. Але з технічних причин ми будемо оцінювати контент, який медіа публікують на своїх ютуб-каналах: не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю.
Попередні огляди читайте тут. Зараз на повторному огляді — контент СТС (Суми).
Історія соціального телебачення
Сумська ТОВ «ТК СТС» (що розшифровується як «Соціальне телебачення Сумщини»), як ідеться на сайті YouControl, була створена влітку 2015 року. Згідно з опублікованою на сайті медіа структурою власності, телеканал на 100% належить «фізичній особі Карабану Євгену Петровичу». Який, за інформацією Youcontrol, мешкає у Софіївській Борщагівці на Київщині. На сайті медіа йдеться: «СТС — канал про людей і для людей. Тема кожної новини чи програми — це проблема конкретного мешканця регіону. Команда каналу видає в ефір те, що бачать навколо звичайні люди, те, чим вони живуть».
В оглядах «Детектора медіа» сумський телеканал фігурував не раз. Наприклад, у матеріалі про старт виборчих перегонів перед місцевими виборами-2020 йшлося, що канал розміщував політичну рекламу в окремому блоці, після випуску новин. 2021-го року СТС спільно з іншим місцевим телеканалом ATV потрапив у огляд дотримання стандартів регіональними мовниками у випусках новин. Тоді, згідно з методологією, розробленою експертами «Детектора медіа», з 25 оцінених телевізійних сюжетів у чотирьох виявили ознаки політичної замовності. А відповідність матеріалів телеканалу СТС журналістським стандартам оцінили у 4,36 із шести можливих балів. Найчастіше журналісти порушували стандарт повноти подачі інформації.
Телеканал СТС уже вдруге потрапляє на огляд «Детектора медіа» в межах нинішнього проєкту. У результаті попереднього моніторингу, проведеного влітку 2022 року, було помічено, що місцеві журналісти не завжди вказували джерела походження оприлюдненої інформації, виявляли зайву компліментарність до посадовців різного штибу, а ще в етері з’являлися сюжети з ознаками немаркованого піару. Забігаючи наперед, відзначимо: більшість із цих нюансів медійники виправили. Але не всі, та про це — далі.
Нині СТС має власний сайт, сторінки у фейсбуці (43 тисячі підписників), інстаграмі (746 підписників), телеграм-канал (5,5 тис. читачів). Наша увага, традиційно, прикута до ютуб-каналу мовника. Він створений у червні 2015-го і нині налічує трохи більш як 31 тисячу підписників. Новини тут публікують як цілими випусками, що виходять у будні, так і окремими сюжетами. З’являються на майданчику й неновинні проєкти. Для огляду відібрані шість випусків новин за 12–19 лютого, а також супутні проєкти, що вийшли у цей період або раніше.
Посадовці як тематичні спікери, а не як почесні гості
Переглядаючи випуски «Новин Сумщини», відразу хочеться подякувати місцевим медійникам за те, що дослухалися до більшості порад «Детектора медіа», викладених у попередньому огляді. Зокрема, стандартні випуски новин СТС мають ту ж саму заставку, що і півтора року тому. На ній указується день повномасштабної війни та адреса сайту медіа.
Нагадаємо, як виглядає анімований відеоряд, що передує новинам. Про це ми писали минулого разу: спершу в титрах під музику з’являються словосполучення «повномасштабне вторгнення», «повітряні тривоги», «ракетні та артилериські (у 2022-му написано було саме так) обстріли», а вже потім — «національне єднання», «волонтерський рух» і «гуманітарна допомога». Тоді нам видавалося, що заставка до новин у регіоні, що пережив часткову окупацію, могла би бути позитивнішою.
Медійники СТС радикально перемонтовувати стартову заставку не стали. А от помилку у титрах виправили: тепер замість необачно вписаних «артилериських» там фігурують «артилерійські» обстріли.
Та яким би не було графічне оформлення, найважливіше у новинах — зміст. І в ньому, порівняно з минулим разом, теж помітні позитивні зміни. Пригадаємо одну з вад, помічену минулого разу — відсутність посилання на джерела інформації. Журналісти розповідали новини, не вказуючи, звідки отримали ці дані. Втім, як співали класики ранньої незалежності, «тепер усе інакше»: якщо медійники беруть стороннє відео, про це сповіщає тематична плашка на кшталт «ГУ ДСНС України» чи «Національна поліція».
Також у попередньому огляді помітили зайву компліментарність журналістів до посадовців. Наприклад, сюжет про завершення навчального року у місцевих школах містив пряму мову Сумського міського голови Олександра Лисенка й очільниці управління освіти та науки міськради Антоніни Данильченко — і нікого більше. Тож на виході глядачі бачили типовий «паркет».
Загалом, у попередній моніторинговий період міський голова Олександр Лисенко з’явився в етері СТС у половині з десяти переглянутих випусків. І зазвичай мовив «за все хороше, проти всього поганого». Нині ж ситуація в новинах змінилася не менш кардинально, ніж життя посадовця. Нагадаємо, у жовтні 2023-го Лисенку повідомили про підозру через отримання хабаря у понад 2 млн грн. Очільник міста відбувся легким переляком: за кілька днів вийшов під заставу у 3 млн грн. У січні нинішнього року депутати Сумської міськради позбавили Олександра Лисенка повноважень.
Олександр Лисенко у новинах 2022 року
Тож і в новинах нині ексочільник обласного центру не з’являвся. Понад те: у випуску від 16 лютого вийшов «скандальний» сюжет про мікрорайон, що розташований біля водойми та страждає від підтоплень. Жителі скаржилися журналістам, що до міської влади зверталися, але «говорять, марно». А от призначений торік у листопаді керівник Сумської міської військової адміністрації Олексій Дрозденко, мовляв, до проблем громади прислухається. На доказ того у відео навели і пряму мову посадовця, який пообіцяв вжити заходів.
Минулого разу у моніторинговий період у новинах регулярно з’являвся і тодішній очільник області Дмитро Живицький. Нині ситуація змінилася: теперішній голова ОВА Володимир Артюх у новинах моніторингового періоду взагалі не фігурував.
В огляді передвиборчих тенденцій місцевих медіа 2020 року колеги відзначали, що СТС перейшов у володіння нардепа, представника фракції «За майбутнє» Ігоря Молотка. У новинах попереднього моніторингового періоду парламентар з’являвся як депутат, який розв’язує проблеми місцевої громади. Цього разу Молоток у новинах СТС не фігурував.
Те, що хочеться дивитися
Чимало у період огляду було і якісних сюжетів. Зазвичай тих, де журналісти розповідали історії конкретних людей. Наприклад, у випуску від 12 лютого був матеріал про І тур конкурсу «Учитель року». Авторка спершу опитала кількох учительок-лауреаток, а вже після їхніх прямих мов подала синхрон директорки департаменту освіти ОВА. Було пізнавально і без «паркетності».
Наступного дня у новинах Сумщини розповіли історію працівниці вибухотехнічної служби. І цей сюжет теж не хотілося перемикати. А 14 лютого, коли у світі відзначають День Святого Валентина, на СТС вийшов сюжет про подружню пару медиків, які разом служать у місцевому добровольчому формуванні територіальної громади. До речі, фемінітиви журналісти СТС використовують. Як і записують стендапи (журналіст у кадрі).
Ще автори матеріалів у «Новини Сумщини» додали опитування містян на вулицях. У моніторинговий період таких було три. Високої інформаційної цінності у таких матеріалів немає.
Комерційного піару теж немає. Майже…
У 2022-му році на ресурсах мовника публікували й сюжети з ознаками комерційного піару. Наприклад ті, де йшлося про здобутки Сумського державного університету. Про успіхи вишу у новинах телеканалу говорили кілька разів. Тоді пояснити ситуацію можна було договірними відносинами з СумДУ.
Нині про виш теж не йшлося. Але певні матеріали з ознаками замовності у моніторинговий період таки були. Мова — про проєкт «Діалог з Тетяною Мироненко». Інтерв’ю з цікавими жителями Сум виходить приблизно один раз на місяць. У ньому відомі в обласному центрі люди розповідають про своє дитинство, становлення у професії, хобі тощо.
Наприклад, у випуску, опублікованому на ютуб-каналі СТС 1 грудня 2023 року, гостею була місцева підприємиця Оксана Уманська. Ведуча Тетяна Мироненко сказала, що співбесідниця володіє мережею закладів громадського харчування «Рідне місто», а також хвалила кафе як «візитівку міста».
У випуску від 15 лютого 2024 року була схожа ситуація: на гостини прийшла місцева бізнеследі Юлія Євенко. Ведуча розповіла, що гостя очолює рекламну компанію «Шоколад», а зйомка велася у ресторані, який гостя от-от планувала відкрити. В обох випадках рекламного маркування відео не мали. На цьому умовно рекламні проєкти закінчуються.
Інший проєкт, два випуски якого вийшли у моніторинговий період або незадовго до нього, має назву «Перемогти рак». Публікувалася програма 9 та 13 лютого. Героєм першого випуску став місцевий пенсіонер Юрій Єрьоменко, який розповів про боротьбу з пухлиною нирки. У другій програмі містянин Михайло Харченко говорив журналістці, як долає наслідки ураження кишківника. Крім пацієнтів, в обох випусках була пряма мова лікаря з обласного онкоцентру. Той розповідав про симптоми хвороб, лікування тощо.
Ще на ютуб-каналі СТС опублікували анонс проєкту «Два роки війни», який вийшов на екрани саме у другу річницю повномасштабного вторгнення. Судячи з анонсу, героями відео стали місцеві жителі різних професій. На момент підготовки огялду на сторінці каналу вже був один із випусків, присвячений роботі місцевих газовиків. Вони розповіли журналістам, як ліквідували наслідки ворожих обстрілів, а жителі громад згадували, як газовики відновлювали мережі після влучань окупантів.
Зрештою, помітно, що нині в колективі сумського телеканалу СТС зробили «організаційні висновки» з попереднього огляду. Єдине зауваження: відео, де у схвальному тоні йдеться про комерційні об’єкти, таки не гріх відповідно маркувати. Аби у глядача не залишалося зайвих підозр.