Олександрійський телеканал «КТМ» під час війни: треба більше промовців

Олександрійський телеканал «КТМ» під час війни: треба більше промовців

22 Січня 2024
2736

Олександрійський телеканал «КТМ» під час війни: треба більше промовців

2736
Канал уже не так активно тягне посадовців в етер, але проблеми з чиновниками залишаються.
Олександрійський телеканал «КТМ» під час війни: треба більше промовців
Олександрійський телеканал «КТМ» під час війни: треба більше промовців

«Детектор медіа» регулярно моніторить регіональні телеканали України. Наша мета — допомогти читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками та поліпшити свій інформаційний контент.

До цієї хвилі моніторингу входять телеканали, що мають власне ефірне мовлення. Але з технічних причин ми будемо оцінювати контент, який медіа публікують на своїх ютуб-каналах: не лише інформаційні, а й авторські публіцистичні програми та студійні інтерв’ю.

Як з’явилося ТОВ ТРК «КТМ»

Телеканал «КТМ» з Олександрії вже був на огляді «Детектора медіа» у листопаді 2022 року. Відтоді дані про медіа не змінилися. Телерадіокомпанія «Кабельні телевізійні мережі» зареєстрована у червні 1999 року. Керівником і співзасновником медіа є місцевий підприємець Станіслав Чечітко, який володіє 60% акцій компанії. Ще по 20% мають Володимир Бурлаков та Ольга Нужна. У березні 2006-го в Олександрії була зареєстрована і ТОВ «Телерадіокомпанія “Кабельні телевізійні мережі плюс”», яка теж займається «діяльністю у сфері телевізійного мовлення», а також надає послуги «проводового електрозв’язку». Нею Станіслав Чечітко володіє в таких же пропорціях, тільки по 20% акцій мають Сергій Чечітко та Світлана Чечітко.

У матеріалах «Детектора медіа» олександрійський телеканал фігурував кілька разів. У 2021 році представники ТОВ «Телерадіокомпанія “Кабельні телевізійні мережі”» отримали попередження від Нацради за «зміну формату мовлення, використання іншого логотипа, невиконання програмної концепції та приховану рекламу». Тоді телеканал показував програми без зазначення імен авторів, назви й адреси виробника. Фактично змінивши формат мовлення, канал ретранслював GenuineTV, що не передбачено його ліцензією. Також, за інформацією регулятора, «КТМ» «розмістив інформацію рекламного характеру, яка не була відокремлена від іншої інформації та може розцінюватись як прихована реклама».

На сайті мовника немає посилань на соцмережі, однак у фейсбуці чотири роки існує однойменна група (10,5 тисячі учасників). Ютуб-сторінка «Телеканал КТМ» створена у січні 2018 року. Нині тут 4,66 тисячі підписників. Щобудня на каналі публікують сюжети новин і короткі добірки повідомлень у проєкті «Акценти дня». А також (останнім часом — доволі рідко) окремі телепрограми. Для нинішнього огляду переглянуті 30 телевізійних сюжетів, опублікованих у період з 5 по 15 січня, та супутні телепроєкти.

КТМ має вісім годин власного мовлення на добу. Мовить у МХ-5 і кабелі.

Бракує різноманіття промовців

Як порівняти з попереднім моніторинговим періодом, змін не зазнав і формат подачі новин від «КТМ». Їх публікують окремими сюжетами довжиною у 2–5 хвилин. На початку кожного матеріалу є титр, де вказано назву відео, дату випуску, а також ініціали та прізвища членів знімальних груп. У будні на ютуб-каналі виходить зазвичай по три-чотири сюжети й добірка інформації з життя громади у проєкті «Акценти дня».

Як і раніше, журналісти олександрійського мовника роблять чимало сюжетів, дотичних до повномасштабної війни Росії проти України. Зокрема, в моніторинговий період вийшло п’ять матеріалів про волонтерську допомогу війську або переселенцям і відео про те, як міська громада прощалася з загиблим воїном.

До речі, у відео з церемонії поховання захисника (опубліковане 15 січня) лунала пряма мова старости округу, де народився військовослужбовець, його друга, священника та очільниці районної військової адміністрації. І якщо до появи в сюжеті перших трьох питань не виникає, то брати узагальнені слова посадовиці про те, як герой боронив рідну землю, напевно, було необов’язково. Адже вони не містили інформації, що стосувалася саме цього загиблого воїна.

Комунальники та посадовці різного штибу — все ще часті герої сюжетів «КТМ». Хоча від попереднього огляду ситуація змінилася на краще: журналісти вже не тягнуть посадовців у кожен ефір, аби ті «виговорилися». Наприклад, міський голова Олександрії Сергій Кузьменко за період нинішнього огляду фігурував лише в одному сюжеті новин (якщо не брати до уваги добірку «Акценти», яку журналісти готують саме на основі повідомлень у мережі від посадовців та установ). У відео йшлося про засідання міськвиконкому, де, зокрема, обговорили благодійну допомогу війську. Тут очільник міста аж тричі мав пряму мову. Проте раніше появ Кузьменка в новинах мовника було значно більше. І доречних, і ні.

Сергій Кузьменко

Часто спікерами в сюжетах виступають посадовці різного рівня, які коментують дотичні теми. Наприклад, директорка місцевої психлікарні розповідала про роботу закладу після реформування, представниця ДРАЦСу — про народжених у 2023 році немовлят, популярні імена, укладання шлюбів тощо. Далі керівниця одного з підрозділів ЦНАПу повідомила про найпопулярніші послуги, надавані Центром, згодом спікерка від Пенсійного фонду говорила про перерахування соцвиплат у 2024 році. Потому очільник Кіровоградської ОВА Андрій Райкович розповів про старт загальнонаціонального проєкту з фізвиховання школярів. До слова, очільник області, як і голова Олександрії, в моніторинговий період мав пряму мову лише в одному сюжеті «КТМ». Крім того, як і Сергія Кузьменка, Андрія Райковича згадували в рубриці «Акценти».

Усі інформаційні приводи, які в сюжетах коментували згадані промовці, — важливі й мали бути висвітлені журналістами. Проте в усіх згаданих відео був тільки один спікер чи спікерка, хоча подекуди можна було і більше. Наприклад, про реформування структурних підрозділів психлікарні, крім очільниці установи, могли би висловитися як можновладці, у підпорядкуванні яких заклад перебуває, так і працівники або пацієнти. А про шкільний проєкт із фізвиховання медійники могли би попитати й самих дітлахів, а не обмежитися прямою мовою голови області на пресконференції.

Ба більше: у сюжеті про роботу психіатричної лікарні коментар від влади, яка й утримує комунальний заклад, був необхідним. Аби посадовці пояснили власне бачення проведених реформ. Про які, можливо, не до кінця поінформували медичний персонал і жителів громади.

Так само не до кінця медійники «КТМ» пропрацювали використання у текстах і титрах фемінітивів. Зазвичай із цим проблем немає: у кадрі фігурують «начальниці, лікарки, завідуючі» тощо. Але у складніших конструкціях ще помітна певна «нерішучість» авторів.

12 січня на каналі оприлюднили огляд джерела безперебійного живлення. Відео не марковане як реклама, хоча, по суті, радить конкретний виріб на екрані. Можливо, в телевізійному ефірі це мало якийсь додатковий контекст. Проте на ютубі — це просто огляд ґаджета під музику.

Про волонтерів і творчих людей

Зате у відео на волонтерські або творчі теми журналісти майже завжди давали волю почуттям: матеріали виходили розлогими й насиченими, з прямою мовою кількох спікерів. До прикладу, в сюжеті про роботу волонтерської спільноти «Павучки», учасники якої плетуть для бійців маскувальні сітки (вийшов 5 січня).

Проте того ж дня у відео про волонтерську спільноту «Піксель» єдиним промовцем виявився її очільник, хоча поруч у кадрі працювало чимало його колег. Думки яких у матеріали точно не завадили б.

Телевізійники з «КТМ» регулярно присвячують сюжети й допомозі внутрішньо переміщеним особам. Це дуже доречно і заслуговує на повагу. Тематичні матеріали публікували 8 та 15 січня. Про потреби переселенців згадували й посадовці різноманітних установ на кшталт місцевого ЦНАПу.

Як це часто буває, регіональним тележурналістам вдавалися матеріали освітньо-творчого спрямування. Наприклад, 8 січня вийшов розлогий сюжет пам’яті режисерки місцевого театру, де про покійну детально розповіли колеги, учні й очільник палацу культури, де відбувалися вистави. 9 січня був ґрунтовний матеріал про педагогічний табір у селі Приютівка, де промовцями були начальниця відділу освіти селищної ради, а також учасники зібрання. Прямих мов посадовиці видавалося забагато, але загалом вийшло доволі інформативно.

Відзначимо і відео про студентську виставку в місцевому музейному центрі (11 січня), а також сюжет про клуб «Чарівність», літні учасниці якого в тутешній бібліотеці займаються рукоділлям і спілкуються (вийшов 12 січня). Насичено й водночас незатягнуто.

Програми про життя

Незадовго до або після моніторингового періоду на ютубі олександрійського мовника «КТМ» виходили й неновинні телепроєкти. Перший оприлюднений 28 грудня 2023 року та має назву «Ми вже олександрійці». У ньому на інтерв’ю до телевізійників завітав військовий капелан, керівник центру «Журавель», уповноважений член Ради у справах душпастирської опіки в Міністерстві оборони України Павло Царевський. Гість розповів про переїзд до Олександрії в дитинстві, становлення як капелана, гуманітарні місії, в яких брав учать під час великої війни тощо.

Інший проєкт із лаконічною назвою «Про життя» опублікований 18 січня 2024 року. Героєм випуску став майстер народної творчості Віталій Теличко. Формат був схожим: митець розповідав про дитинство, шкільні роки, хобі, професію, творчий доробок і подібні речі.

 

Зрештою, контент олександрійських медійників покращився з моменту попереднього огляду, опублікованого на нашому сайті в листопаді 2022 року. Журналісти більше не тягнуть в етер посадовців, «щоб було», запрошуючи їх до слова там, де доречно. Принаймні, так було в період моніторингу. Якщо автори матеріалів «КТМ» почнуть запрошувати в сюжети додаткових спікерів (там, де це доречно або навіть необхідно), буде ще краще.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
2736
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду