Сумський телеканал СТС під час війни: «інтернет-новини», герої-нардепи й університетський піар

Сумський телеканал СТС під час війни: «інтернет-новини», герої-нардепи й університетський піар

4 Липня 2022
3190

Сумський телеканал СТС під час війни: «інтернет-новини», герої-нардепи й університетський піар

3190
Канал співпрацює з місцевим університетом і лікарнею, приділяє чимало уваги місцевим посадовцям та парламентарям від Сумщини, а також розповідає історії людей з інвалідністю.
Сумський телеканал СТС під час війни: «інтернет-новини», герої-нардепи й університетський піар
Сумський телеканал СТС під час війни: «інтернет-новини», герої-нардепи й університетський піар

«Детектор медіа» починає масштабне дослідження якості контенту регіональних телеканалів під час великої війни. Раніше ми регулярно проводили кількісно-якісний моніторинг новин телеканалів східних і південних областей України. Результати цього моніторингу дозволяли читачам обрати джерела, які дотримуються стандартів, а медійникам — попрацювати над помилками і зробити свій інформаційний контент кращим. Зараз, окрім цих двох завдань, ми хочемо з’ясувати, як живуть і працюють телеканали в областях, постраждалих від російської агресії. Оскільки деякі з цих каналів не мають стабільного ефірного мовлення, об’єктом аналізу будуть програми, які вони публікують на ютуб-каналах, — не лише інформаційні програми, а й студійні інтерв’ю та авторські публіцистичні програми. Перший телеканал, ефір якого ми оглядаємо, — сумський СТС. Далі буде.

Сумська телекомпанія СТС (абревіатура розшифровується як «Соціальне телебачення Сумщини»), виходячи з опису компанії на ютуб-каналі, була створена влітку 2015 року. Та відразу «відмовилася від аналогового та цифрового ефіру, та з першого дня роботи сконцентрувалася на кабельних мережах». На сайті СТС також ідеться, що програми телеканалу «доступні понад 200 000 абонентів кабельних мереж Сумщини» та що медіа — це «канал про людей і для людей».

Згідно з опублікованою на сайті медіа структурою власності, телеканал на 100% належить «фізичній особі Карабану Євгену Петровичу», який, за даними сайта Youcontrol, мешкає в Софіївській Борщагівці на Київщині. Втім, за даними наших колег, реальний власник СТС — нардеп Ігор Молоток, який часто буває в ефірі телеканалу.

В оглядах «Детектора медіа» сумський телеканал фігурував кілька разів. Наприклад, у матеріалі про старт виборчих перегонів перед місцевими виборами-2020. Тоді канал розміщував політичну рекламу в окремому блоці, що виходив після випуску новин.

Минулого року СТС разом з іншим місцевим телеканалом ATV потрапив в огляд дотримання стандартів регіональними мовниками у випусках новин. Тоді, згідно з методологією «Детектора медіа», з 25 оцінених телевізійних сюжетів у чотирьох виявили ознаки політичної замовності. А відповідність новин СТС журналістським стандартам оцінили у 4,36 із шести можливих балів. Найчастіше журналісти порушували стандарт повноти подачі інформації.

Під час великої війни СТС відмовився від розважального контенту і майже повністю зосередився на випусках нових. Цей моніторинг охоплює період із 20 червня по 1 липня, за який на ютуб-каналі ЗМІ опубліковано 10 випусків новин тривалістю понад 10 хвилин кожен.

Стандартні випуски новин СТС мають заставку, що вказує на день війни та містить адресу сайта ЗМІ. Анімований ряд, що передує новинам, виглядає трохи депресивно: спершу в титрах, супроводжуваних агресивною музикою, з’являються словосполучення «повномасштабне вторгнення», «повітряні тривоги», «ракетні та артилериські (sic) обстріли», а вже потім — «національне єднання», «волонтерський рух» та «гуманітарна допомога». Видається, що заставка до новин у регіоні, який пережив часткову окупацію, а потім звільнення від загарбників, могла би бути позитивнішою.

Матеріали про події подаються із закадровим текстом, подекуди зовсім без прямої мови, в окремих випадках — із кількома спікерами, як повноцінні сюжети. Проте в кінці кожного автори не називають власних прізвищ, обмежуючись означенням «новини СТС». Це виглядає дивно, адже глядачі мають право знати, хто робив матеріал. Хіба що, можливо, журналісти побоюються називатись, але причину таких побоювань варто було б пояснити глядачам.

З моменту огляду «Детектора медіа» 2021 року минув майже рік, а повнота інформації, яку глядачам подають автори матеріалів на СТС, і досі є проблемою. Одна з «хвороб» журналістів сумського телеканалу, помічених під час нинішнього огляду, — відсутність посилання на джерело інформації. Наприклад, у випуску від 20 червня перший матеріал повідомляє про зміну тривалості комендантської години в регіоні. Назвавши оновлений час, вимоги до пересування та штрафи за недотримання цих вимог, дикторка не повідомляє глядачам, звідки взята ця інформація. Те саме в повідомленні про подовження часу роботи громадського транспорту: звідки журналістка брала інформацію, вона не вказує. Таке трапляється й у подальших випусках новин.

Випуск від 21 червня зі старту вказує на іншу проблему — зайву улесливість щодо посадовців. Бо першим матеріалом добірки є сюжет про завершення в області навчального року. Сюжет, що міг би починатися з історії випускника чи слів його рідних, обмежується прямою мовою сумського міського голови Олександра Лисенка. Який… дякує місцевим освітянам. Наступні три (!) синхрони — очільниці управління освіти і науки Сумської міськради Антоніни Данильченко. Частина з них інформативна, але відсутність прямої мови бодай когось із учнів чи батьків робить матеріал типово «паркетним».

Наступний сюжет присвячений тридцятиріччю медичного факультету Сумського державного університету. У матеріалі багато прямої мови, але ті, хто має слово, за дивним збігом обставин — або представники керівництва та педколективу вишу, або колишні випускники, які нині обіймають високі посади. Наприклад, Олена Чумаченко, яка колись вчилася у СумДУ, а нині очолює управління охорони здоров’я Сумської міськради. Не образили й ректора закладу: Василь Карпуша говорить тричі, незмінно нахвалюючи виш, яким керує. Жодної історії нинішніх студентів чи випускників, не причетних до керівництва закладом чи медустановами обласного центру, у кількахвилинному сюжеті так і не з’явилося.

Схожий сюжет про здобутки СумДУ вийшов у випуску новин від 29 червня. Інформаційним приводом слугував, за словами авторки, міжнародний освітній проєкт «Ініціатива єднання», в межах якого представники сумського вишу підписали партнерську угоду з Ліверпульським університетом. Тут знову подали кілька синхронів ректора СумДУ, який нахваляв виш. І знову студенти університету або їхні батьки слова не отримали.

Пояснити «любов» СТС можна договірними відносинами із СумДУ та міськими лікарнями. Але чому рекламні матеріали відповідно не позначають та не розміщують окремо від новин?

 Владний «безліміт»

У «пошані» на телеканалі СТС і керівники міста та області. Міський голова Олександр Лисенко, крім згаданого «освітнього» сюжету від 21 червня, з’являється в новинах наступного дня (розповідає, що міська влада швидко ліквідує наслідки негоди). А потім — у випуску від 24 червня, коли йдеться про 5 мільйонів гривень, які влада обласного центру виділила на поточний ремонт зруйнованих окупантами будівель. Тут Лисенко перераховує, що можна зробити за ці гроші, але із сюжету так і не стає зрозуміло, коли і як містяни зможуть отримати компенсації.

Аналогічний коментар мера є й у випуску від 27 червня. Тоді посадовець на камеру розповідав, які об’єкти інфраструктури міста відновлюватимуть за виділені міськвиконкомом 15 мільйонів гривень. А в матеріалі за 28 червня два синхрони Олександра Лисенка були записані під час урочистостей із нагоди Дня Конституції. Натомість у сюжеті від 23 червня про безпритульних тварин, якими опікується місцева громадська організація, є лише пряма мова волонтерів. Хоча саме тут хотілося би почути позицію міської влади щодо можливої допомоги притулку.

Багато разів у новинах з’являлось і керівництво Сумської обласної військової адміністрації. Зокрема, пряму мову очільника області Дмитра Живицького наведено в сюжеті про передачу військовим автомобілів від благодійників (27 червня), у матеріалі про особливості нового навчального року — тричі, а також у наступному відео — про переїзд місцевого Кадетського корпусу до Хмельницького (30 червня). Втім, на відміну від Лисенка, в синхронах Живицького було більше конкретики і вони завжди стосувалися теми матеріалів. 

«Пощастило» й заступнику керівника адміністрації області Олегу Ковалю: в сюжеті про розподіл гуманітарної допомоги, що надходить на Сумщину, було аж чотири синхрони посадовця і більше нікого. Хоча важливо й цікаво було б вислухати також тих, хто отримує гуманітарку.

Свою частку піару у випусках новин на СТС мали й народні депутати. Зокрема, представник фракції «За майбутнє» Ігор Молоток, який, за інформацією місцевих медійників, і є власником телекомпанії. Моніторинг новин СТС улітку минулого року показав: нардеп часто з’являється в сюжетах каналу як благодійник. Матеріал із прямою мовою нардепа був у новинах і цього разу: 27 червня вийшов сюжет про проблеми з виплатами зарплатні учасникам добровольчих формувань. Такі негаразди, мовляв, були й у Білопільській територіальній громаді Сумщини через брак грошей у бюджеті. І розв’язати проблему взявся якраз Ігор Молоток, який хоче домогтися профільної субвенції з держбюджету.

Піарилися в етері новин СТС й інші нардепи, зокрема, представник Сумщини у фракції «Слуги народу» Ігор Васильєв. Його пряму мову тричі подали в сюжеті від 28 червня про надання Україні статусу кандидата у члени ЄС. Цьому, каже нардеп, зокрема, сприяли «титанічна робота нашого президента, Кабміну. Ми, як законотворці, теж долучилися». Відео з обома нардепами вийшли у блоках новин і не були марковані як реклама. 

З чого починати?

Цікавим було й компонування сюжетів у блоках новин. Наприклад, 24 червня випуск стартував із матеріалу про благодійний мистецький проєкт «Артефакти для перемоги», першого липня — із сюжету про місцевого дизайнера, який розробив серію тематичних марок, дохід від продажу яких планує витратити на потреби армії. Звісно, подібні ініціативи висвітлювати необхідно, але зазвичай у випусках новин «мистецький» блок іде після «суспільно-політичного». Тим більше під час великої війни. Проте вважати це помилкою навряд чи можна, адже складання монтажного листа для випуску новин — прерогатива редакції телеканалу.

29 червня стартовим у випуску був сюжет про вручення медикам орденів Святого Пантелеймона (при Сумській міськраді працює однойменна клінічна лікарня, матеріали про яку також періодично з’являються на СТС) та грамоти за «самовіддане служіння українському народу». У матеріалі подали пряму мову, зокрема, керівниці Центральної міської клінічної лікарні Сум Валентини Домінас, яка очолює Сумську регіональну раду відзнак, та медичної директорки закладу Світлани Крячко. За збігом обставин, ЦМКЛ теж отримала одну з нагород. А сюжет був дуже схожий на піар медичної установи, яка раніше замовляла на СТС піар-послуги.

При цьому наприкінці майже кожного випуску новин, які виходили за цей період, є блок «Інтернет-новини». В якому на екран виводять фото та супровідний текст, озвучений диктором. Саме у цьому блоці, на мій погляд, сконцентрована інформація, яка мала би відкривати новинні випуски. Принаймні, під час повномасштабної збройної агресії Росії. Адже в повідомленнях зазвичай ідеться про обстріли, яких окупанти завдають по території прикордонної Сумщини, про викриття місцевих колаборантів, зведення Генштабу тощо. До того ж, на сайті телекомпанії новини про дії ворога на Сумщині виділяються червоним кольором як важливі. При цьому автори блоку «інтернет-новин» у більшості випадків не вказують, звідки взяли ту чи іншу інформацію. Хоча на сайті медіа посилання на джерела є.

Трохи про позитивне

У випуску від 20 червня є повноцінний сюжет про розмінування будівлі колишнього цегельного заводу у Тростянці. Матеріал містить пряму мову саперів, історію окупації міста та навіть «лайв» наприкінці, коли на відео з’являється момент підриву знайдених на території підприємства ворожих боєприпасів.

22 червня в новинному блоці був матеріал, поданий через історію мешканця звільненого села Станова, якого від ураження ворожим снарядом врятував його пес.

Відзначу й роботу операторів СТС. У жодному з переглянутих відео немає дисбалансу білого, «смикання» картинки, «завалених» горизонтів тощо. Добре працюють і дизайнери та автори титрів: за час огляду (з 20 червня по 1 липня) помилки були знайдені лише в титрах заставки («артилериСЬкі обстріли») та в сюжеті з брифінгу ДСНСників, коли одного з них підписали представником «управліНя». Втім, такі помилки легко виправити і не допускати їх у подальшому.

 

Новини Сумського педуніверситету: про все і ні про що

Неновинного контенту під час повномасштабного вторгнення окупантів на ютуб-каналі СТС небагато. Один із таких проєктів — щотижнева програма «СумДПУ online» тривалістю близько 15 хвилин. У ній, як можна здогадатися, йдеться про життя-буття місцевого педагогічного університету імені Макаренка, який є давнім клієнтом телекомпанії. Проте саме ця програма комерційних позначок не має.

Це — єдиний наявний на ютуб-каналі СТС свіжий проєкт, де в кадрі з’являються ведучі, які підводять глядачів до сюжетів. Проте дізнатися прізвища медійників можна лише із титрів: самі ведучі не представляються.

Та якщо до роботи ведучих значних претензій нема, то до якості сюжетів у програмі «СумДПУ online» питання є. Наприклад, у 70-му випуску від 24 червня, в першому матеріалі, де йдеться про засідання ректорату з нагоди вступної кампанії, представниця вишу Любов Пшенична титрована як «перший проректор […], професор, заслужений працівник освіти…». У наступному сюжеті про реєстрацію абітурієнтів слово має «відповідальний секретар», «кандидат наук» Ірина Іонова. Схоже, фемінітиви у цьому проєкті використовувати не заведено.

Власне пряма мова Пшеничної та Іонової теж специфічна: перша проректорка говорить дві хвилини 10 секунд, тоді як синхрон її колеги триває понад чотири хвилини без перерви. В обидві промови автори сюжетів, вочевидь, намагалися вмістити якомога більше корисної інформації. Та вийшло настільки затягнуто, що у глядача є всі шанси швидко загубити суть сказаного.

У 71-му випуску проєкту, що викладений на ютуб першого липня, першим сюжетом іде матеріал про урочистості з нагоди Дня Конституції України. Диктор при цьому починає із… переліку присутніх на заході «поважних осіб»: міського та обласного голів, а також нардепів зі «Слуги народу» від Сумщини — Ананченка та Васильєва (який, як ми згадували вище, піариться і в новинах СТС). Матеріал при цьому не містить синхронів, а змонтований зі світлин із місця події.

Не краща ситуація і з наступним відео, де йшлося про присвоєння фахівцям Сумського педагогічного університету наукових звань. Диктор старанно перелічує всіх, кого вітали того дня, але прямої мови жодного з освітян у сюжеті немає. Потому закадровий голос озвучує сказане представниками педколективу під час виступів. У кадрі видно, що промовці говорять із трибуни, проте всі їхні слова розшифровує диктор, а в сюжеті так і не з’являється жодного синхрону «винуватців події». Тож довгий сюжет видається відверто нудним.

Не дочекалися глядачі прямої мови й у наступному відео цього випуску — про міжнародну конференцію, участь у якій узяли представники вишу. Трохи розбавили загальну картину хіба що короткі повідомлення про спортивні успіхи вихованців СумДПУ.

Представників університету, які бажають набити кожен випуск «усім найкращим одразу», зрозуміти можна. Але ж проєкт виходить на відомому в регіоні телеканалі, тож його творці мають тяжіти саме до телевізійної подачі матеріалів, із лаконічною прямою мовою та викладенням фактів без зайвої «лірики». Адже нині подача сюжетів більше схожа на матеріали «від радянського інформбюро», і з цим і освітянам, і телевізійникам треба щось робити.

 Пояснює знайомий лікар

З’явився в етері СТС і новий проєкт під назвою «Пояснює лікар». Програма теж не має маркувань щодо комерційних засад, але впродовж кожного випуску помітний ненав’язливий піар «клінічної лікарні Святого Пантелеймона», що підпорядкована Сумській міськраді. Адже про ту чи іншу медичну спеціалізацію розповідають саме лікарі закладу, а наприкінці кожного випуску є пряма мова керівника лікарні Володимира Поцелуєва. Крім того, впродовж кожного випуску, що триває менше десяти хвилин, на екрані з’являється номер «гарячої» лінії закладу.

Героєм першого випуску програми від 23 червня став завідувач центру урології лікарні Святого Пантелеймона Юрій Кудрявцев. У другому цікавинки напряму глядачам розповідали місцеві ортопеди-травматологи Сергій Михайленко та Сергій Осташов.

Авторам проєкту варто віддати належне: програма має якісну заставку, титри, що добре читаються, та може бути цікава глядачам, котрі цікавляться медичною тематикою або ж просто прагнуть дбати про власне здоров’я та вчасно звертатися до лікарів. Адже фахівці у випусках розповідають, чим займається той чи інший фахівець, які симптоми не можна ігнорувати, чим небезпечне самолікування тощо.

 Жити без обмежень

На початку червня цього року на ютуб-каналі СТС також вийшов черговий випуск проєкту «Необмежені», присвяченого історіям успіху людей з інвалідністю, які мешкають на Сумщині.

Нині у програмі йшлося про подружжя Наталії та Олега Переяслових, де обидва мають вади слуху. Проте це не завадило родині організувати сімейний бізнес.  Судячи з відео, на якому тепло вдягнені герої крокують засніженими Сумами, матеріал був записаний ще до повномасштабного вторгнення. Втім дорікати авторам проєкту затягуванням недоречно. Навпаки, хочеться, аби проєкт «Необмежені» на СТС виходив і надалі. Адже позитивні історії про сильних українців нині саме на часі.

Канал СТС навіть попри кількатижневу окупацію, якої зазнала велика частина Сумщини, та обстріли обласного центру, які зруйнували чимало будинків, після звільнення області відновив роботу і щобудня видає в етер випуски новин, а також намагається запускати нові проєкти. Відео на каналі в основному якісне, як і заставки й титри. Проте в новинних блоках впадає в око зайва улесливість до посадовців та нардепів, а також чимало «паркетних» матеріалів та сюжетів із політичним або комерційним піаром, не маркованих відповідно. Бажання медійників реалізовувати якомога більше платних проєктів у часи фінансової кризи зрозуміле. Проте такі матеріали все ж варто позначати або виділяти в окремі комерційні блоки поза межами новин, адже за якісний контент авдиторія завжди платить прихильністю.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3190
Читайте також
Коментарі
3
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
конвергуючий сторітелінг
660 дн. тому
Відомо про стандарти болтів і гайок. Якщо вони будуть різними, то вийде хєрня. Журналістський стандарт - це болт з лівою різьбою. А гайка з правою.
Vitaliy
661 дн. тому
Добрий день, клоун, стандартам журналістики вчать в університеті це БАЗА))) там же і аспірантури і бакалаври СумДУ журналістики працюють чого ж вони вилізуть жопу меру Сум?
конвергенція
661 дн. тому
ЗМі, які вилизують сраку одному каналу, наприклад Суспільному, а Детектор саме таким і є, не мають права насаджувати свої стандарти , вказувати іншим каналам і погрожувати пальчиком.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду