П’ятниця, 19 січня 2024

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

На 24-му місяці повномасштабної війни сайт одного з головних інформагентств світу Reuters називав російську агресію проти України «кризою». Формулювання «українська криза» часто використовується в російській пропаганді та проросійських наративах, щоб уникати слова «війна». Таке формулювання, зокрема, применшує масштаб і трагічність наслідків російської агресії, а також формує враження, начебто війна є суто внутрішньою проблемою України, до якої Росія не має стосунку. За останні два роки я бачила стільки подібного, що вже взагалі не запитую: «Що ж вони всі роблять?», — все і так очевидно.

Утім, ви не очікуєте тут це прочитати, а я напишу. Я, людина, яка до останнього вірить у справедливість, перестала вірити в те, що бодай її крапля, але могла б бути в цьому світі. А після того, як прочитала текст Дмитра Десятерика для «Детектора медіа»  «День, коли ми почали перемагати»,  ще більше ствердилась у своїй думці: справедливості як такої не існує, але за неї і за себе можна боротися — власними діями, власними вчинками, за які тільки ми самі й відповідаємо і потім змушуємо за скоєне відповідати інших.  

Усе це я до чого. Ви ж точно чули, і я тут уже писала про атаку на автора видання «Наші гроші» Юрія Ніколова, журналістів проєкту Bihus.Info, а до того — спроби дискредитувати «Детектор медіа» і його шефредакторку Наталію Лигачову, нападки на «Українську правду», NV, «Цензор.нет», «Бабель», «Ліга.net».  Таке враження, зауважує одна дописувачка фейсбуку, що повертаємося в старі часи, коли журналістів цькували, прослуховували, обливали брудом, поширювали фейки і намагалися знищити репутаційно. Тепер це вже не поодинокі ексцеси, а спланована кампанія. Так, але український Медіарух вирішив діяти: заявив про системний тиск на незалежних журналістів і закликав владу та суспільство відреагувати. Ось тут реакція президента, а тут реакція СБУ на мерзенне стеження за журналістами. Далі, щоправда, погана новина: діяльність Телеграму наразі неможливо врегулювати медійним законом, але хороше в тому, що про небезпеку ТГ-каналів як платформи поширення дезінформації, про відсутність модерації та численні випадки співпраці цієї соцмережі з російськими спецслужбами заговорили на державному рівні.

Диво, яке перезріло

Та не єдиним телеграмом… «Єдині новини», «телего-марафон» і «закрита» Рада для журналістів теж стали викликами для медіа у 2024-му. Андрій Любарець, збираючи докупи думки медійників, що обговорювали інформаційну політику цього року, розповів у своєму тексті, що найдовше під час дискусії експертів ішлося про телемарафон, який колись Яна Люшневська (старша аналітикиня київського офісу BBC Monitoring) назвала більше, ніж необхідністю,  а чимось,  що «схоже на диво», — яке бажано, щоби закінчилося хоча б за пів року до наступних виборів, зауважила Галина Петренко, директорка ГО «Детектор медіа». Оксана Романюк, Отар Довженко та Марина Данилюк-Ярмолаєва про телемарафон висловилися жорсткіше та розповіли, що натепер це питання перезріло і «потрібні підстави для продовження, а не закриття телемарафону».

«З днем народження, Суспільне. Нам ще багато за що боротися»

Сім років тому сталося те, до чого йшли дуже-дуже довго. Те, що не вдалося 1997 року, не вдалося і 2005 року. Те, що зривалося 2013-го. 19 січня 2017 року була зареєстрована Національна суспільна телерадіокомпанія України НСТУ, або просто Суспільне Мовлення.

А ось Ірина Семенюта обрала п’ять законодавчих ініціатив, які наближають Україну до Європи, і пояснює, чому вони потрібні українцям. Це питання:

1/ медичного канабісу — знеболення, на яке чекали роками;

2/ закону про нацменшини: врахувати інтереси всіх без шкоди для себе;

3/ декриміналізації порнографії, або права на «хтивки»;

4/ закону про цивільне партнерство, що допомагає економіці та військовим;

5/ освітньої реформи: чи буде у студентів більше свободи.

Знущання з військовополонених українців, висміювання жертв, схвалення злочинів і поширення доказів скоєного — не проблема для проросійських телеграм-каналів, пише Олексій Півторак. Він разом із колегами проаналізував майже 2,5 тисячі повідомлень і розповідає, як російські пропагандисти маніпулюють темою військовополонених. Як росіяни використовують українських військових у пропаганді та як на це реагують уряди інших держав і міжнародні правозахисні організації, читайте в тексті про тактики пропаганди Кремлівської гідри.

Інга Вишневська та Анастасія Голумбйовська зробили емоційний огляд ключових образів, які формували знання про Україну останні два роки та були використані на обкладинках світових видань — цвинтар у центрі Європи.

Огляд обкладинок іноземних видань за перші п’ять днів великої війни читайте тут, а перші шпальти видань світу за 20 місяців війни дивіться тут.

Наша Марина Крижня в тексті «У багатстві й бідності, поки ДБР не розлучить нас» зібрала найсмішніші меми про розрив скандальної пари — художниці Соні Морозюк, яка повідомила в інстаграмі, що не одружуватиметься з Романом Гринкевичем, сім'я якого потрапила в корупційний скандал. У соцмережах зізнання  Морозюк уже порівнюють з Оксаною Марченко, Люсею Янукович і створюють меми про карму поганого плінтуса і труси екскоханого.

Наразі це все.

Хіба що насамкінець залишу вам посилання на подкаст «Медіуми» й історію про викрадення  ютуб-каналу Олександра Педана, а також на новий випуск «Ньюспалму» воєнного часу Юрка Космини як на гумор, який нас сьогодні рятує.

Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок пишіть також сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі.

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.