Український хакер запропонував поміч. Олександр Педан у подкасті «Медіуми» розповів подробиці викрадення його ютуб-каналу

Український хакер запропонував поміч. Олександр Педан у подкасті «Медіуми» розповів подробиці викрадення його ютуб-каналу

18 Січня 2024
3363

Український хакер запропонував поміч. Олександр Педан у подкасті «Медіуми» розповів подробиці викрадення його ютуб-каналу

Вадим Міський
Програмний директор ГО «Детектор медіа», член Наглядової ради Суспільного мовлення
3363
У випуску — про співпрацю з Суспільним, новий проєкт замість «УніверCheck» та інші ідеї Pedan buro, а також як у Сашка Педана вкрали ютуб-канал і як він рятував ситуацію.
Український хакер запропонував поміч. Олександр Педан у подкасті «Медіуми» розповів подробиці викрадення його ютуб-каналу
Український хакер запропонував поміч. Олександр Педан у подкасті «Медіуми» розповів подробиці викрадення його ютуб-каналу

У грудні 2023 року Суспільне та Pedan buro запустили «Колайдер» — перший проєкт НСТУ для підліткової аудиторії на платформах YouTube і TikTok. Як цей проєкт планує перетворитися на цілу екосистему з виробництва українськомовного контенту для підлітків, як добирають ведучих для підліткової аудиторії, як конкурують і водночас співпрацюють із блогерами та на яких майданчиках знімають наукові батли, а також про власні проєкти: чому більше не буде «УніверCheck», про що розповідають у подкасті «Кажуть» і про перипетії з власним YouTube-каналом: як його викрали хакери, Google видалила весь контент за вісім років роботи і як український хакер допоміг усе це повернути.

Про все це ведучі подкасту «Медіуми» Наталя Соколенко та Вадим Міський говорять у новому випуску з Олександром Педаном, українським телеведучим, громадським діячем, співзасновником комунікаційної агенції Pedan buro та креативним продюсером ютуб-каналу «Колайдер».

Підписатися на подкаст «Медіуми» можна на Apple Podcasts, Google Podcasts, Spotify, SoundCloud, MEGOGO Audio, NV Подкасти, YouTube та інших подкастингових платформах.

00:00 «Дуже високий запит виявився зараз у суспільства на контент, народ не може жити тільки в телемарафоні, як виявилось»;

03:09 «Ми разом із Суспільним створили цілу екосистему корисного, цікавого україномовного контенту для підлітків — проєкт “Колайдер”»;

12:47 «Ми знімали проєкт у Музеї науки від Малої академії наук і в “Експериментаріумі”»;

13:35 «Ведуча “Кіберхати” — переможниця Всесвітньої олімпіади Genius, представниця Малої академії наук»;

17:55 «Ми не використовуємо ненормативну лексику. Ми точно те, що мама дозволить ставити своїм дітям»;

21:55 «Моя наступна мрія — створити прям екосистему україномовного контенту на ютубі для дітей і підлітків»;

30:09 «Більше не “УніверCheck”. У третьому сезоні ми будемо знайомити підлітків із профтехосвітою у “КоледжCheck”»;

46:55 «Ми з допомогою українського хакера повертали наш ютуб-канал, який вкрали»

51:44 «Подкаст “Кажуть” — це проєкт про те, що говорять у вас у дворі, у вашому вайбері, телеграмі».

«Дуже високий запит виявився зараз у суспільства на контент. Народ не може жити тільки в телемарафоні, як виявилося»

Вадим Міський: Сьогодні у нас в гостях Олександр Педан — це екстелеведучий, напевно вже можна сказати «екс», а також, блогер, громадський діяч, який має купу цікавих і чудових проєктів. Привіт, Сашко!

Олександр Педан: Привіт! Почнімо з того, чи я екстелеведучий, чи ні. Мені самому цікава ця тема. Я ще досі є суддею у проєкті «Хто зверху», тобто, теж співведучий. Тому знаєш, виходить, що я сам себе обманюю. 

Вадим Міський: Тобто рано ще казати «екс»?

Олександр Педан: Останнім часом я був готовий повністю піти з телека.

Наталя Соколенко: А чому готовий був? Я по собі знаю, бо я працювала в теленовинах, що телебачення дуже виснажує.

Олександр Педан: Виснажує, так, у мене була така історія — не хотілося створювати розважальний контент, не на часі. Напевно, як більшість людей, які працюють у розважальній сфері, я відмовився від введення розважальних заходів і так далі. Але до чого прийшов? Дуже високий запит виявився зараз у суспільства на контент, який відволікає. Народ не може жити тільки в телемарафоні, як виявилося. Мені говорять: «Ой, дякуємо за “Хто зверху?”, класно, що новий сезон почався, дякуємо, нам буде що подивитися». Як би ми не намагалися створювати прям корисний контент — запит на розважальний є і буде. І я думаю, що майбутнє — в інтеграції корисного контенту в розважальний — той самий едьютейнмент (від education — освіта, entertainment — розвага, це слово часто протиставляють терміну інфотейнмент, тобто подачу інформації у легкій розважальній формі, без заглиблення, зате емоційно, як таблоїди у пресі — «ДМ»), коли ти в розважальній формі подаєш корисне.

«Ми разом із Суспільним створили цілу екосистему корисного, цікавого україномовного контенту для підлітків — проєкт “Колайдер”»

Вадим Міський: Ти робиш проєкт із Суспільним мовленням, де по суті твоя компанія виступила як продакшн. Самого тебе там немає в кадрі. Є молоді блогери, молоді ведучі. Це проєкт для підлітків, і наскільки я розумію, перший такий українськомовний проєкт для підліткової аудиторії, створений цікаво, ненудно і втілений великою медіакомпанією.

Олександр Педан: Такого масштабу — так, справді. От, до речі, телебачення ще може бути шлейфом і допомагати утримувати певну популярність у суспільстві. Бо ми живемо у певній бульбашці й можемо думати, що всі слухають подкасти, чи дивляться лише ютуб, чи читають новини лише в телеграмі. Ні, насправді не так. Україна ще дивиться телевізор і він ще має вплив. І в мене боротьба всередині: чи я, втрачаючи телевізійні проєкти, не втрачу можливість достукатися до молоді чи дітей, до яких я виходжу читати лекції з мінної безпеки, а вони мені кажуть: «О, пане суддя!». І це більше ніж просто громадський діяч. І тому в мені борються ці ва демони: один хоче піти вже з розважального ТБ, а інший каже: «А зайти до мера в кабінет, щоб тебе пустили з мінними лекціями — це ж простіше, якщо тебе ще пам’ятають по телеку, по “Підйому”». Уяви, десять років минуло, а набута тоді популярність ще триває. Він був крутий і мені за нього не соромно.

А тепер про те, що робимо. Ми разом із Суспільним створили, як на мене, суперпроєкт — це така маленька екосистема для виготовлення корисного, але цікавого україномовного контенту для підлітків. Проєкт називається «Колайдер» — це ютуб-канал, інстаграм, тікток і все, що навколо — коментарі, домашні завдання дітям.

Вадим Міський: Розкажи, будь ласка, яка ідея проєкту «Колайдер»? Чому саме підлітки та про що ви їм говорите?

Олександр Педан: Всі бояться йти до підлітків, ти ж розумієш. 

Наталя Соколенко: А чому? Бояться не вгадати, так?

Олександр Педан: Так. Підлітки самі не знають, чого хочуть: зранку одне, ввечері інше. Тому ми створили цілих три напрямки для них у «Колайдері». Чому підлітки? Тому що для молоді контент створюється. Для зовсім дітей — також, і він має бути більш еволюційний. Ми ще туди прийдемо, і з Суспільним зокрема, тому що в нас наступний крок — хочемо зробити вбивцю «синього трактора». Це зло, яке лунає досі з усіх гаджетів для дітей. Це російська така пісенька анімована, яку ставлять дітям по колу.

Вадим Міський: Це такий російський аналог Бейбі Шарка?

Олександр Педан: Краще б ставили Бейбі Шарк — заодно вчили б англійську мову. Ми хочемо створити потім дітям ще й таку історію, нехай українське лунає. А підлітки — це важка аудиторія, до якої досить нелегко достукатися, зрозуміти її, пізнати й бути для них не кринжовими, як кажуть самі підлітки. Чому підлітки? Тому що досі вони дивляться цей російський серіал «Слово пацана», AdMe. Діти, які хочуть дивитися щось корисне, пізнавати якусь інформацію, — на жаль, не настільки в підлітковому віці володіють англійською, щоб дивитися американські аналоги цих пізнавальних програм. Тому ми взялися створити україномовний, корисний, класний, якісний контент. Ми не переможемо нашого ворога — російськомовний ютуб — але ми створили, мені здається, дуже класний приклад для наслідування, і це таки може бути локомотивчиком, який потягне всю історію. Ми дуже хочемо, щоб далі всі почали створювати. І, власне, щоб самі підлітки створювали контент.

Наталя Соколенко: Ну, а який там саме контент? Тобто про що йдеться?

Олександр Педан: У нашому «Колайдері» три різних напрямки. Один «Та Невже?» — це пізнавайка: що є у світі. Починаючи від космосу, закінчуючи тваринами, природою і так далі.

Наталя Соколенко: Я бачила випуск про те, чи є в космосі туалети.

Вадим Міський: А мені зайшов випуск «чому гуси агряться?».

Олександр Педан: А комусь випуск про метеорит, який упав колись давно в Україні, і там така улоговина виявилась, це зачепило всіх. Ці теми, якими діти можуть потім вихвалятися. Прикольними фактами. Другий проєкт — про фізику, хімію і науки — це наші батли. Вони неймовірні! Ми вирішили, що просто так подавати науку, як учителі це роблять, ми не будемо. Ми запросили блогерів ведучими цих батлів. Вони на 4–5 років старші за підлітків, близькі за віком, але вже авторитетніші за однолітків. Ми взяли блогерів 18–20 років і зіштовхнули їх у наукових батлах «Хто тут Ейнштейн?». Блогери змагаються одне з одним — і це хочеться дивитися до кінця. В тому, що там два блогери, які подобаються підліткам, є теж певна частина успіху. І ми можемо це побачити в органіці переглядів. Тому що блогери скажуть у себе, що ходили на такий батл, і закличуть аудиторію. Та й просто, якщо за ними хтось стежить, то зацікавиться: ой, класно, я хочу глянути й мені цікаво.

Ми знімали проєкт у Музеї науки від МАН — Малої академії наук — і в «Експериментаріумі»

Наталя Соколенко: Хто пише сценарії?

Олександр Педан: У нас група сценаристів. Ми з ними співпрацюємо досить давно, з’явилися і молодші.

Наталя Соколенко: Серед них є науковці? Чи популяризатори науки?

Олександр Педан: Ми частково знімали проєкт у Музеї науки від МАН — Малої академії наук. І саме вони там допомагали нам із наповненням цікавими науковими фактами. Потім уже це обробляли наші сценаристи в контексті того, як це легко подати. І ще одна дуже крута локація — «Експериментаріум». Дуже цікава місцина. Я раджу всім батькам зводити дітей і в Музей наук, і в «Експериментаріум». Вони теж нам допомагали з матеріалом, тому що ми, власне, і використовували те, що в них є на локації. Вони нам пояснювали, наприклад, як діє певний прилад. Це дуже цікаво.

«Ведуча “Кіберхати” — переможниця Всесвітньої олімпіади Genius, представниця Малої академії наук»

Наталя Соколенко: Щодо ведучих — у вас були кастинги?

Олександр Педан: Кастинги були, коли ми створювали третій наш проєкт у «Колайдері» — «Кіберхата». Наша ведуча Софія — переможниця Всесвітньої олімпіади Genius, представниця Малої академії наук. От вона саме експертка. Але при цьому вона красива, сучасна, цікава. І вона ще виступає в ролі судді в проєкті «Хто тут Ейнштейн». Софія може спокійно пояснити певний факт нашим гравцям, блогерам, які місцями не розуміють, що відбувається.

І другий варіант, який ми використали, — знову ж таки з блогерами, але вже зробили їх ведучими. У проєкт «Кіберхата» ми взяли двох блогерів. Це Микола Мальчин — він класний такий тіктокер, а також Лєра Пешка. «Кіберхата» — це найважчий, напевно, формат, він найбільш корисний і тому найважчий. Бо розважальну форму легше «продати». Він про кібербезпеку, про поведінку в інтернеті, про те, як не ставити пароль «qwerty», як не злити пін-код на маминій картці. У нас є експерти, які пояснюють, що кожне ваше слово в інтернеті — це ваш слід уже на віки. Це правило банера: якщо ти готовий до того, що певна фраза буде висіти банером у вашому дворі — тоді пиши це в інтернеті. Дуже просто та чітко пояснили дитині, щоб вона кожен раз, коли щось пише або виставляє якусь світлину, розуміла, що це може бути на банері у вашому дворі. Таким чином ми роз’яснюємо про гігієну в інтернеті.

Я вірю в цей проєкт, тому що ось тут якраз є перевірка на свідомість наших підлітків. Тому що ми хочемо з ними бути чесними. Ми бачили теж запити, як діти шукають інформацію про кібербулінг. Їх цікавить тема, де тебе в інтернеті можуть підставити, як крадуть вашу інформацію. Вони шукають це самостійно, тобто їм це не викладають у школах масово. А варто викладати.

«Ми не використовуємо ненормативну лексику. Ми точно те, що мама дозволить ставити своїм дітям»

Вадим Міський: Чи є хтось ще в українському ютубі, хто створює щось подібне? Яке конкурентне середовище? Ви конкуруєте з кимось за увагу підлітків? Чи це, по суті, унікальна пропозиція для них?

Олександр Педан: Ми конкуруємо з українськими блогерами, звісно. Наші українські блогери працюють — і працюють якісно. Це «Леви на джипі» та багато інших — це теж конкуренція. Ми складаємо їм конкуренцію і вони нам. І це круто, ми тільки за. Єдине, що ми точно не використовуємо ненормативну лексику. Ми точно те, що мама дозволить ставити своїм дітям.

Але що ми вирішили для себе? Конкуренція, це, з одного боку, добре, але ми вирішили не бути конкурентами, не боротися з ними, а навпаки — їх залучати до нас. Тому ми запрошуємо до нас блогерів, релевантних для нашої аудиторії 9–14 років. От і все. Стратегія win-win. Ми не проти, щоб вони після того йшли та дивилися цих блогерів. По-перше, їхня аудиторія може прийти до нас і побачити корисний контент. По-друге, в нас теж є своя аудиторія, яка може піти до них і буде дивитися українського блогера, а не російського.

Вадим Міський: Ви не боїтеся, що цей блогер може потім зійти на манівці й почати поширювати щось погане?

Олександр Педан: Боїмось, але ми не можемо з цим нічого зробити. Ти розумієш, ми живемо в такий час, що ми точно не можемо контролювати те, що потім скаже блогер в ефірі. Точно не можемо. Але ми дуже сподіваємося, що ми таким чином теж трошечки впливаємо на блогера. Коли вони йдуть до нас, спілкуються з нами, навіть у такий короткий час під час зйомок одного проєкту, або, як Микола — під час створення кількох епізодів, то вони бачать наше ставлення. Ми намагаємося їх заразити вірусом соціальної корисності.

«Моя наступна мрія — створити прям екосистему україномовного контенту на ютубі для дітей і підлітків»

Вадим Міський: Я пригадую презентацію «Колайдера», ми з тобою, не змовляючись, сказали одну і ту ж тезу на презентації — що хотіли б, аби «Колайдер» надихнув більше креаторів у своїй віковій категорії створювати українськомовний контент. Як ти це бачиш?

Олександр Педан: Це моя наступна мрія — створити прям екосистему україномовного контенту на ютубі. І для дітей, і для підлітків — та для всіх. А для цього треба добряче попрацювати. Їх треба мотивувати, надихати. Треба створювати фестивалі українських ютуберів, їх треба виводити на новий щабель, щоб вони були прикладами для майбутніх молодих українських блогерів. Я не проти блогингу. Знаєте чому? Тому що є один варіант: сказати, що гаджет — це зло для дитини. І ви запізнилися років на 15. Або все ж таки поважати її вибір, поважати цю диджиталізацію та розуміти, що ми вже там, ми в майбутньому, ми вже вчимося за допомогою гаджетів. Навіть психологи кажуть, що діти, коли пишуть зараз смс-повідомлення, — для них це рівнозначно живому спілкуванню.

Отже, нам треба створити таке, щоб діти не лише скролили стрічку, але й самі створювали контент — і вже скролили їх, стежили за ними. Це єдиний варіант, як ми можемо побороти російську навалу на ютубі. У них багато контенту.

Наталя Соколенко: А ця навала є, так? Я маю на увазі підлітковий контент. Я не підліток, мені просто цікаво.

Олександр Педан: Звісно, є. Його багато, його дивляться, на жаль. А ви просто вийдіть і послухайте російську мову. Особливо в той момент, коли дитина хоче себе проявити. Коли вона говорить якісь меми, цитує якісь жарти. Ось саме там проявляється. Дуже багато дітей, я впевнений, так роблять — і в мене так часто бувало з моїм сином, коли він зі мною спілкується українською. Якщо ж він хоче якось випендритися, то робить це російською. Наприклад, каже якусь цитату — тобто використовує те, що здалося йому смішним, у побуті.

Наталя Соколенко: Особливо важко, я думаю, тим підліткам, які намагаються зараз перейти з російської на українську. Мій колега Сергій Стуканов, ведучий Українського радіо, слушно зауважив, чому так важко переходити. Тому що недостатньо просто здобути якийсь лексичний запас. Коли переходиш з однієї мови на іншу — твоя особистість звужується. Бо ти не можеш пожартувати, наприклад. Ти дивився фільми російською мовою з жартами, які дослівно не перекладаються. Тому для того, щоб перейти на українську, треба, щоб було культурне море. Щоб були й фільми, і мультфільми, і блоги, щоб ти насичувався мемами, фразами, мелодіями суто українськими, а не російськими. Інакше ти просто будеш обрубаний як особистість. Ти не зможеш пожартувати, в тебе забракне асоціативного ряду. Ви велику справу робите, що даєте підліткам зростання в українських мемах, в українських асоціаціях.

Олександр Педан: Ми назвали «Колайдер» зухвалою школою майбутнього. Діти хочуть бути зухвалими. Вони хочуть привертати до себе увагу.

Вадим Міський: А що ви вкладаєте в це поняття — зухвалою?

Олександр Педан: Зухвалий — це свідомий, рішучий, обізнаний і правдивий. Ось що ми вкладаємо в поняття «зухвалість». Апріорі всі підлітки зухвалі. Вони хочуть показати, що вони самостійні. І вони роблять це зухвалістю. Хтось використовує просто силу — це виражається десь булінгом тощо.

Але зараз тренд на те, що ти можеш бути модним, ти можеш бути блогером, ти можеш щось знати й дивувати цим однолітків, друзів. І робити це в такій зухвалій манері. Тому у нас, до речі, там багато правди. Мені подобається, як ми інколи там стібемо самі себе. Наприклад, у нас у форматі «Та Невже?» йде червоною стрічкою українськість. І коли ми говорили про гаджети, то розповідали, як з’явилися комп’ютери, перші комп'ютерні ігри, перший мобільний телефон. Звісно, згадували серед засновників Apple Стіва Возняка і його українське коріння. А коли згадували про перший мобільний і перший дзвінок нашого першого українського президента Леоніда Кравчука — то наш персонаж «Душніла», яка все пояснює, на запитання, чи й телефон вигадав хтось з українців, каже: «Ні, не вигадав». Українці не вигадали все. Це правда, яку ми пропонуємо дітям. Варто знати, що саме ми винайшли, але це точно не все. Не треба себе обманювати. Оце про зухвалість, оце про правду, яку ми туди вкладаємо.

Наталя Соколенко: Які відгуки від глядачів на ваші проєкти?

Олександр Педан: Найкращий відгук — це перегляди. Я вже розповідав про відео з Маневичів, куди прилетів свого часу метеорит, воно зібрало близько мільйона переглядів на TikTok. Це — органіка. Історії про тварин, про їжачків, гусей теж збирають 300–500 тисяч переглядів у тіктоку. А от батли наших блогерів, звісно, дивляться більше в ютубі. Там майже 15 тисяч переглядів. Але це органіка — і вона ще буде набирати.

Більше не «УніверCheck». У третьому сезоні ми будемо знайомити підлітків із профтехосвітою у «КоледжCheck»

Вадим Міський: У Pedan buro і Сашка є й інші, власні проєкти, крім «Колайдера». Вже вийшло два сезони проєкту «УніверCheck», де ви розповідаєте молодим людям, як обрати університет для навчання: привідхиляєте завісу, розповідаєте, що там відбувається, чим вони відрізняються, які краще. Словом, допомагаєте зробити вибір. Третій сезон цього року очікувати чи ні? І якщо очікувати, то про що він буде?

Олександр Педан: Ми можемо про це говорити, тому що вже підписали контракт із USAID. У нас буде третій сезон і він буде називатися «КоледжCheck».

Вадим Міський: Більше не «УніверCheck»?

Олександр Педан: Ні. Це буде новий сезон, де ми візьмемо попередній досвід, але вже будемо говорити про коледжі. Тому що ми під час двох сезонів «УніверCheck» зрозуміли дуже важливу тезу. Ну, фактично, про універи ми розповіли дуже багато. Якщо ваша дитина є абітурієнтом і вона поглядає в бік вищої освіти — будь ласка, дивіться на ютуб-каналі «Педан може», на «Megogo» «УніверCheck». Там усе про професії, які можна здобути, як здобувати, в яких університетах, які в них гуртожитки тощо.

Але ми зрозуміли одночасно з Міністерством освіти й науки України одну важливу тезу: не всі мають іти до університетів. Та й роботи зараз більше є саме для випускників коледжів або вищих профтехнічних училищ. Плюс у нас був дуже великий запит, коли ми випускали «УніверCheck». Нам у коментарях писали: а чому ви не показуєте коледжі, а чому не говорите про середню технічну освіту? (Зараз це теж заклади вищої освіти, тільки І–ІІ рівня акредитації — «ДМ».)

Наталя Соколенко: Що плануєте показувати у «КоледжCheck»?

Олександр Педан: Ми хочемо змінити формат. Будемо показувати спеціальності, які ви можете здобути в коледжах, розкривати повністю всю кухню. Скільки треба на це вчитися? Як? У яких умовах? Які гуртожитки? Скільки це коштує? Далі дуже важливий пункт: куди ви можете йти працювати або одразу під час навчання, або після — ми покажемо ці компанії. У нас буде на початку лише 6 випусків.  Половина буде технічних, а ще буде кулінарний — це спеціальність номер один за запитом у коледжах. Щонайменше це класна прикладна дисципліна. По-друге, ти завжди знайдеш роботу. Ну, і чим класний коледж? Тим, що ти насправді можеш за цих два роки ще під час школи визначитися з тим, чи це твоя спеціальність. Це «намацабельно», розумієте? Ти прям пробуєш. Чому коледжі такі популярні в Америці? Це профтех. Це про те, що ти маєш зрозуміти під час цього навчання: якщо тобі вистачає цієї бази на те, щоб працювати, — будь ласка, працюй, заробляй. Якщо тобі треба скілитися далі, і це твоя спеціальність — ти йдеш далі в університет, щось ще вище і так далі. Будь ласка, ніхто ж це не забирає. Але в тебе точно вже є розуміння, чи це твоє.

Вадим Міський: Хочу повернутися до першого сезону «УніверCheck». Твоєю співведучою була донька Лєра, яка обирала, по суті, для себе університет. І вона зупинилася, зрештою, на УКУ (Український католицький університет). В другому сезоні вона продовжила бути співведучою. Чи продовжить вона вести й третій сезон?

Олександр Педан: Так. Сто відсотків залишиться. Ми зробили дуже детальний аналіз проєкту «УніверCheck» разом із українською компанією Wanted. Вони аналізують інформацію за допомогою штучного інтелекту, аналізують реакції людини за фізіогномікою. Ця компанія працює вже й на американському ринку з Netflix. Вони проаналізували наш перший сезон. Перед екранами сідали ті, кого ми опитували, наша цільова аудиторія, дивилася відео, а камера сканувала їхні обличчя. І ми мали дуже класний відгук саме про Лєру. Виявилося, що для нашої цільової аудиторії я місцями — кринжатіна. Мої жарти класно заходять батькам, але не підліткам. І ми в другому сезоні спеціально змістили Лєру на перший план. Вона є основною ведучою другого сезону «УніверCheck». Я їй допомагаю.

Тому й у «КоледжCheck» Лєра точно буде. Але ми вирішили ще поекспериментувати. І наш спільний із Cуспільним мовником «Колайдер» нам показав, що треба залучити ще й блогерів. Зараз саме розробляємо повністю формат, прописуємо ролі блогерів, які будуть теж брати там участь, роздивлятися, переконувати й себе, і свою цільову аудиторію в тому, що все ж таки на коледжі треба точно дивитися. Тому ми вирішили використовувати всі ці методи в одному проєкті. Я буду теж, але точно вже не в тій формі, як був в «УніверCheck».

«Ми з допомогою українського хакера повертали наш ютуб-канал, який вкрали!»

Вадим Міський: Нещодавно ти запустив подкаст «Кажуть» — розкажи, про що він і для кого?

Олександр Педан: По-перше, якщо ви зараз зайдете на мій ютуб-канал і не побачите його, то дочекайтеся. Ми зараз повертаємо мій ютуб-канал, який вкрали (на момент публікації матеріалу канал уже відновлено — «ДМ»). Власне, в мене вкрали мій Gmail, а до нього прив’язується ютуб-канал. У мене була ввімкнена двофакторна аутентифікація, підв’язаний і номер телефона, і ще один український поштовий сервіс, який, мені здається, і зламали. Я навіть забув про нього. Просто раніше тільки другий email міг бути способом підтвердження, а потім уже запровадили номер телефона для верифікації. І от той другий email зламали, вони зайшли туди, вкрали повністю, одразу забрали всі паролі, всі дані змінили, а мій Gmail-акаунт перевели на американський номер. Виявляється, там є декілька ступенів безпеки, про які я не знав. Аж до вставлення USB-носія в ваш комп’ютер для підтвердження. Або сканування QR-коду тільки вашим смартфоном. Тоді точно ніхто нічого не вкраде.

Вадим Міський: Складно відновлювати?

Олександр Педан: Дуже складно і неймовірно. І я думаю, що я б його не відновив. Тому що Google каже: «Друже, це не нас зламали, це десь тебе зламали і ти віддав їм паролі». І все.

Для чого таке роблять? Це вже стара схема. На моєму каналі близько 300 тисяч підписників. Вони швиденько переводять його на американський акаунт, змінюють картинку і мімікрують під якусь відому компанію, яка, наприклад, у моєму випадку, займається криптовалютою. Далі вони випускають одразу якийсь ефір, під час якого у вкраденому відео SEO цієї компанії розповідає щось про крипту. Ну, а далі розказують, мовляв, ви нам дайте один біткоїн — ми вам два. І таким чином крадуть у людей гроші. Звісно, ютуб забанив всю цю історію дуже швидко, ще й видалив мій канал. Для мене це був дуже великий шок, я не знав, що робити. Дружина порадила написати сториз про це у соцмережах. І сталося новорічне диво! На мене вийшов хлопчина — я так розумію, це український хакер — який сказав: «Я тобі поверну YouTube». Він мені скинув пароль. І зараз ми на стадії відновлення ютуб-каналу та повернення контенту також. Коли я зайшов на канал, то побачив, що там немає мого відео. Це було жахливо. Це ніби в тебе вкрали пів життя. Фактично, сім-вісім років роботи. Але, здається, відео все ж були заархівовані, і ми зможемо їх повернути (зрештою, так і сталося — «ДМ»).

«Подкаст “Кажуть” — це проєкт про те, що говорять у вас у дворі, у вашому вайбері, телеграмі»

Олександр Педан: Щодо подкасту «Кажуть» — це проєкт про те, що говорять у вас у дворі, у вашому вайбері, телеграмі. Про те, що цікавить саме людей, українців. Ми запрошуємо експерта з певної сфери. Вадим Міський якраз у нас був від «Детектора медіа» як експерт, який розповідає, кому можна довіряти в інтернеті, кому не можна. Ми говорили, до речі, і про паролі, і про пін-код для карток. Ми робимо це для того, щоб наша аудиторія почула ту інформацію, про яку вона хоче поговорити, але не знає, як її шукати. Саме тому ми запрошуємо експертів, слову яких, вважаємо, можна довіряти.

Ми говорили про штучний інтелект, про безпеку в інтернеті. Про психологію — наскільки вона потрібна, яка вона має бути, щоб вас там не кинули, скільки це коштує, кому вона необхідна і так далі. Ми говорили про хвороби серця з Олександрою Телегузовою — коли та як треба за цим стежити, тому що це бич нашого часу, на жаль, більшість летальних випадків зараз через хвороби серця. І про це не треба забувати, особливо чоловікам, починаючи від 30 років. Ми хочемо поговорити з педіатром, ми говорили з Ольгою Руднєвою про центр SuperHumans. Ми говорили про те, як спілкуватися з хлопцями та дівчатами після поранень, у яких є імпланти, з ампутаціями. Тому що такий наш час, і буде дуже багато людей, до яких не треба виявляти надміру уваги, але слід їх поважати, допомагати їм. Куди звертатися, якщо у вас або у вашій родині раптом сталася така біда? Вона розповіла стільки дивовижних історій, що ці хлопці й дівчата можуть надихати нас більше, а не ми їх. І це неймовірно.

Нагадаємо, в попередніх випусках подкасту «Медіуми» говорили зі Світланою Остапою про проблеми, з якими зіткнулася українська журналістика у 2023 році, чого досяг і що планує Суспільний мовник, посилення державного мовлення, проблеми з допуском на фронт та прогнози на 2024 рік, Анною Тульєвою про організацію та залаштункові історії фіналу Нацвідбору на «Дитяче Євробачення — 2023», Дмитром Хоркіним про те, як вплинула війна на розвиток радіо в Україні, Юлією Шелудько про назву Радіодиктанту-2023 та виклики, пов’язані з перенесенням дати, Вікторією Мурованою про «моркву в шоколаді» як принцип виготовлення контенту для дітей.

Також рекомендуємо: Подкаст «Детектор медіа говорить», у якому ми начитуємо найцікавіші статті та рецензії, що виходять на сторінках нашої групи онлайн-видань. Якщо у вас не вистачає часу на читання, ви можете просто слухати нашу аудіоверсію. Підписуйтеся на подкаст та отримуйте доступ до найцікавіших матеріалів «Детектора медіа» у зручному для вас форматі.

Нагадаємо, в перші дні повномасштабного вторгнення програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський запустив подкаст «Русскій фейк…» зі спростуваннями проявів ворожої дезінформації. Завдяки «Українському радіо» передача доступна на окупованих територіях. Одна зі слухачок, яка пережила піврічну російську окупацію неподалік Херсона, розповіла, як ця радіопрограма допомогла їй та односельцям «зберегти зв'язок з реальністю» в умовах повної відсутності інших українських медіа. Восени 2022 року подкаст здобув аудіопремію «Слушно» в номінації «Найкраще журналістське розслідування» за вибором аудиторії.

Колаж: «Детектор медіа»

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3363
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Детектор медіа говорить

Озвучуємо найкращі тексти, що виходять на шпальтах «Детектора медіа». Якщо ви не встигаєте прочитати все цікаве, то тепер можна нас послухати! Слухайте також на Apple PodcastsGoogle PodcastsMEGOGO AudioNV ПодкастиSpotifySoundCloud та RSS.

Медіуми

Подкаст про історії, в які нас втягує медіаіндустрія з Наталкою Соколенко та Вадимом Міським. Слухайте також на Apple PodcastsGoogle PodcastsMEGOGO AudioNV ПодкастиSpotifySoundCloud та RSS.

Русскій фейк...

У цьому подкасті Вадим Міський щодня викриває російські фейки і відправляє їх услід за кораблем. Подкаст-переможець аудіопремії «СЛУШНО» в номінації «Найкраще журналістське розслідування» за вибором аудиторії у 2022 році. Слухайте також на Українському радіо, Apple PodcastsYouTubeGoogle PodcastsMEGOGO AudioNV ПодкастиSpotifySoundCloud та RSS.

Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду