П’ятниця, 1 вересня 2023

Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».

Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».

Якщо у вас у сім’ї першокласник — вітаю вас із 1 вересня, початком нового великого етапу в житті. Зараз життя в українців особливе, тому це вдесятеро зворушливіше. Хочу побажати, щоб школа була офлайн і в укриття нікому ходити не довелося, хоч би яким надійним воно було. Якщо у вас усі інші «види» школярів — вітаю із закінченням літніх канікул, нарешті! (як мама,  кричу про себе від радості). Студентів вітаю з лекційним життям — навіть онлайн багато вчіться, шукайте завжди більше, ніж дає викладач, будьте допитливими, бо тільки так можна навчитися критично мислити, а в наш час це базова навичка, без цього ніяк. Ну і всіх, хто не студент або без жодного «виду» школярів, — вітаю з початком осені. Більшість шкодує, що літо минає, а мені чомусь завжди хочеться бути на боці тих, хто у меншості, — осінь гарна і кольорова, не спекотна, але з випробуваннями — утім, вистоїмо! А  ще я прочитала, що з 1 вересня не тільки освітян і школярів чекають зміни — вони будуть і в духовній та фінансових сферах України також: Православна церква перейде на сучасний церковний календар,  а деяких переселенців позбавлять соціальних виплат. На цьому я закінчую новинарно-емоційну хвилинку і далі розповім про масштабніші можливі зміни для майбутнього нашої країни в текстах, які підготували мої колеги.

Політикам і чиновникам ніколи не подобалася робота журналістів, а журналістів-розслідувачів особливо. Журналістам не подобається популізм, маніпуляції, закритість і корупційні схеми з боку влади. Під час війни для обох сторін критично важливо максимально пояснювати суспільству, що насправді відбувається. Утім, натомість українці отримують черговий корупційний скандал у вигляді літньо-зимових курток і яєць по 17 грн. Реакція на цю ситуацію різна. Розділилися в думках і самі медійники — дехто у своїх дописах на фейсбуку пише про маніпулятивні твердження медійників або відсутність в Україні відповідальності журналістів... Водночас багато хто вважає реакцію влади атакою на незалежну журналістику. Наші Ірина Семенюта та Ольга Чорна звернулися до медіаменеджерів, правозахисників і громадських діячів та запитали про межі відповідальності журналістів-розслідувачів, владні комунікації під час корупційних скандалів і президентську ініціативу прирівняти корупцію до держзради. Як робити журналістські розслідування доказовими і перекрити шлях до мільярдів мародерам, котрі крадуть в армії? Як протистояти намаганням влади «злити» результати розслідувань? Як має поводитися відповідальна влада, коли виходять гучні розслідування? І зрештою, які висновки мають зробити журналісти? — Відповіді в тексті, який я особливо раджу читати на сайті «Детектор медіа».

І в продовження теми журналістики, але якщо копнýти в цей процес з іншого боку, —  новий випуск подкасту «Медіуми», де Наталка Соколенко і Вадим Міський зустрілися з Володимиром Бойком — журналістом, телеведучим, який одного для звільнився з роботи з гарантованою зарплатнею та пішов, як він каже, «у ніщо» — писати про надра України у власноруч заснованому медіа Nadra.info. Розмовляли про великі багатства, які приховує не тільки українська земля, а й українська влада, та журналістику, яка береться розповісти про них.

У рубриці «Текст дня» сьогодні матеріал Юлії Лавришин про те, як війна вплинула на українських інфлюенсерів. Чому їм не можна відсторонюватися від нинішніх реалій і  чим може допомогти їхній соціальний капітал, Юлі розповіли шоумен і благодійник Сергій Притула, стиліст, етнограф Леонід Мартинчик, ілюстраторка, волонтерка Катерина Прокопенко та інфлюенсерка і бізнесвумен Аніта Соловей, яка виступила співорганізаторкою першого українського форуму блогерів Orange Forum.

І сьогодні особливо рекомендую текст нашої Лєни Чиченіної «Інструкція з маразму» — про те, як два місяці тому в нашому кіношному середовищі сталася невеличка паніка. Люди кинулися обговорювати російську стрічку «Свідок», яка авторами позиціонувалася як «показ правди про Бучу». Текст Лєни — розлога критика, де вона пояснює, що  таке рівень російської агітки і як цього уникати, а також аналізує, чому автори «Свідка» погоріли просто на всіх пунктах і як це може стати яскравим прикладом того, що буває, коли женешся за кон’юнктурою. Лєна пише, що це особливо важливо в період підготовки українськими кінематографістами ігрових стрічок. Ідеться про дві стрічки про Бучу, які досі викликають багато скепсису, і про фільм «Юрик» про окупований Маріуполь, який уже вийшов на СТБ і швидко потрапив у скандал.

І насамкінець дуже раджу подивитися новий випуск «Ньюспалму». Юрко Космина безжально висміяв пропагандистів Скабєєву та Попова, які загубили власні ж методички і «спалилися» у своїх ефірах, та знайшов, як завжди, влучні сатиричні слова для того, хто не вбив Пригожина. А Вадим Міський у проєкті «Локшину замовляли?» розібрав «дуже щире співчуття» Путіна через смерть Пригожина, аби підтримати нас із вами незламною силою гумору. Було справді смішно.

Наразі це все.

Більше текстів наших авторів ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі або на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв'язок можете також писати сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.

До зустрічі.

Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.

Фото: Max Sat/Flickr