Мої колеги вже не раз писали про те, що стандартний прийом «Шустер live» - бліц-опитування студійної аудиторії, яка «представляє всю Україну» з подальшим порівнянням - «А ось так проголосував захід... А ось так південь... А ось так центр...» - і глибокодумними висновками з отриманих цифр є з соціологічного погляду нісенітницею, з політичного - маніпуляцією свідомістю глядачів, а з морального - безчесною дією. Я з цими висновками повністю згоден - як людина, котра вивчала соціологію і брала безпосередню участь не в одному всеукраїнському і регіональному дослідженні під час перебудови і перших років незалежності. Як би ретельно не була підібрана студійна аудиторія (загалом, якщо не помиляюся, зараз це 200 осіб), вона не може репрезентувати думку всієї країни (тут треба брати щонайменше вчетверо більше опитуваних), тим більше її регіонів (дві тисячі респондентів - такий стандарт у наших соціологічних центрів, коли поставлено завдання мати не тільки загальнонаціональні показники, а й основні регіональні та соціально-демографічні зрізи). 200 осіб - це для прикидки, для внутрішнього користування, якщо хочете, ці результати не виносяться на люди, а дають поживу для кращого формулювання запитань основного дослідження.

Іншими словами, українських громадян годують туфтою. І роблять це, переконаний, цілком свідомо. Навіть тоді, коли цифри просто-таки кричать про фальсифікацію і маніпуляцію.

Як-от 26 березня під час обговорення у «Шустер live» ледь не вічно актуальної для нас «північно-західної» теми - «З Росії з любов'ю?» - іншими словами, чергової ініціативи Москви (як завжди, напівофіційної) щодо об'єднання України з Росією в одну державу.

Нагадаю, що попервах, на початку обговорення теми «аудиторія, що представляє всю Україну» проголосувала так: 47% «за», 53% «проти». Ну, а далі пішло, як завжди: якщо ми подивимося на захід... на сході більшість «за», але 37% «проти»... південь... центр, там, де Київ, 50% на 50%... Потім ми переголосуємо наприкінці передачі...

І от тут маніпулятивність передачі стала самоочевидною. Хоча й лише для тих, хто стежить за динамікою змін громадської думки.

Справа в тому, що на початку січня цього року Київський міжнародний інститут соціології провів усеукраїнське опитування громадської думки (2040 респондентів з усіх регіонів), і в цьому опитуванні були запитання стосовно українсько-російських відносин.

І от, відповідаючи на запитання: «Якими б ви хотіли бачити відносини України з Росією?», тільки невелика частина українців (8%) відзначила, що між Україною і Росією повинні бути такі ж відносини, як і з іншими державами - із закритими кордонами, візами і митницею. Переважна більшість опитаних (66%) вважають, що Росія й Україна повинні бути незалежними, але дружніми державами, із кордонами без віз і митниці.

Запам'ятали? Дві третини опитаних вважають, що Росія й Україна повинні бути незалежними, але дружніми державами.

А близько 22% респондентів натомість вважають, що Україна і Росія мають об'єднатися в одну державу.

Це більше, ніж кожен п'ятий, але менше, ніж кожен четвертий.

КМІС - це серйозна соціологічна структура, яка вже 15 років є членом ESOMAR (European Society for opinion and Market Research) і проводить складні дослідження з високим рівнем точності. І коли дані КМІС істотно різняться з результатами виборів, то я особисто одразу ж насторожуюся (це ще не значить, що вибори фальсифіковані; можливо, люди просто бояться чесно відповісти, кого вони підтримали, чи стидаються цього).

Тож коли у студійній аудиторії прихильників об'єднання України з Росією в одній державі виявилося у два з гаком рази більше, ніж у всеукраїнському опитуванні КМІСу, це означає, що нам продемонстрували типове Шустер-шулерство. Або, якщо хочете, гру в політтехнологічні наперстки.

Бо відмінності в часі проведення дослідження та передачі, так само, як і певні відмінності у формулюванні запитання, такої різниці дати не можуть. Ну, 25-27%, але ж не 47%... Річ у тім, що громадська думка з цих питань, якщо відстежити її на довготривалій дистанції, ніколи не давала подібних стрибків; а чинник Білорусі не міг спричинитися до цього. Білорусь - не Земля Обітована, а Лукашенко - не геній усіх народів, попри свою популярність серед певних категорій українських громадян (до речі, здебільшого тих самих, яким до вподоби і Путін, і Янукович).

Чи хтось, може, скаже патетично - «вивільнений з націоналістичного ярма народ України нарешті висловив своє справжнє ставлення до слов'янського братерства...». Облиште! Невже за президента Кучми і прем'єра Януковича це «націоналістичне ярмо» міцно сиділо на українських шиях? Коливання можуть бути в межах 4-5% навколо однієї п'ятої опитаних, а все інше - це щось дуже й дуже підозріле.

Іншими словами, поділіть «соціологію» Шустера навпіл - й отримаєте цифру, наближену до науково вірогідної. До речі, це дозволяє припустити, що в загальноукраїнському масштабі маємо прихильників «Слов'янського союзу» не 62%, а близько 30-31%, тобто не майже дві третини, а менше третини...

До речі, сама формула «Слов'янського союзу» як наддержавного об'єднання Росії, України й Білорусі - це ще один приклад політтехнологічної брехні. Сьогодні переважна більшість слов'янських народів живе в межах НАТО та Євросоюзу чи стоїть у черзі на вступ туди. Отож прихильники «союзу» насправді пропагують не єдність, а розкол слов'ян. З іншого боку, чи буде за пару десятиліть Росія хоча б напівслов'янською державою? Проблематично...

Та й узагалі: уявити, скажімо, що на одному з провідних телеканалів Австрії пропагується ідея «Арійського союзу» і ледь прихованого аншлюсу... Якщо комусь досі незрозуміло, чому ми у своїй масі живемо значно гірше, ніж у Європі, то саме тому - що досі хворіємо на ті соціально-політичні недуги, які там подолали ще до середини ХХ століття. І не лише хворіємо, а й - за допомогою «Шустер live» - культивуємо, не розставляючи крапок над «і».

Та й хто їх розставить? Ведучий, який міг би це зробити, але за добрі гроші працює на господарів, котрі грають у політичні наперстки? Аж ніяк. Я чудово розумію, що Савік Шустер належить до тих людей, котрі давно втратили (якщо вона й була у них у дитинстві) здатність червоніти.

А навіть якби й червоніли - то під шаром гриму того не буде видно.

Тому, позичивши чесні очі у Сірка, такі не обділені талантами персонажі роблять гарні кар'єри і заробляють добрі гроші. Чим формують у творчої молоді щире переконання, що в постмодерно-посткомуністичному все продається та все купується - і чи не в першу чергу істина.

Ті опозиціонери, які є завсідниками «Шустер live»? Це взагалі безнадійна порода людей, неспроможна бодай елементарно підготуватися до політичних теледуелей - щось прочитати, запам'ятати, осмислити. Майже суцільне «бла-бла-бла», на тлі якого будь-яке нахабне маніпулювання цифрами проходить непоміченим. Он Ганна Герман минулого разу розповідала всій країні, що інфляція торік за прем'єрства Тимошенко становила 20-25%, і жоден т. зв. опозиціонер не поправив її: пробачте, рівно вдвічі менше - 12,5%. Так само й тепер: слід було просто знати результати КМІС і поділити Шустера на два...

Утім, я добре розумію: на «Шустер live» і далі процвітатимуть несумлінні «соціологічні» маніпуляції та матимуть слово безчесні «експерти» і дурнуваті опозиціонери. Таке вже життя настало, браття, і якщо саме такі зірки в Україні сьогодні ведуть телешоу, значить, це комусь потрібно, чи не так?