У грудні експерти ІМІ зафіксували 19 випадків порушень свободи слова в Україні. Такими є дані щомісячного моніторингу Інституту масової інформації «Барометр свободи слова».

За 10 з-поміж зафіксованих випадків відповідальна Росія. Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, — поранення журналістів, погрози, кібератаки, обстріли, унаслідок яких знищено офіси медіа та зникло українське мовлення, блокування інтернет-доступу до медіа, а також закриття медіа через російсько-українську війну.

Водночас за дев’ять порушень свободи слова, які зафіксував ІМІ, відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання, погроз, обмеження доступу до публічної інформації, непрямий тиск та кіберзлочини.

Поранення внаслідок російського обстрілу отримали представники українських та іноземних медіа. Так, на Донеччині поранення дістала фотографка, співведуча програми Укрінформу Влада Ліберова. Разом зі своїм з чоловіком вона потрапила під обстріл, коли їхали автівкою в бік Авдіївки. За словами Влади, їй у м'які тканини потрапив уламок розміром 4 сантиметри, вона не могла самостійно пересуватися.

У Харкові 30 грудня внаслідок російського обстрілу поранення отримали українська перекладачка німецького телеканалу ZDF, а також громадянин Великої Британії, який є радником з безпеки команди журналістів німецького медіа. Команда каналу на момент вибуху перебувала в готелі Kharkiv Palace, у який влучила російська ракета. Репортерка каналу Аліка Янг, яка перебувала в готелі, розповіла, що члени команди дивом усі залишилися живі. Перекладачка дістала травму в холі: у неї зламане ребро і три хребці. Вона була госпіталізована.

Також унаслідок ракетного удару по центру Харкова 30 грудня суттєвих пошкоджень зазнав Будинок радіо, де розташовані офіси «Суспільне. Харків» та «Українського радіо». У  будівлі пошкоджена система опалення, вибиті вікна, двері й посічені стіни. Перебувати в цьому приміщенні тепер небезпечно. В момент удару в офісі нікого не було, крім охоронця, який устиг спуститися в укриття.

Крім того, цього дня внаслідок російської ракетної атаки на Харків пошкоджено приміщення медіагрупи «Об’єктив», де міститься ТРК «Simon». У приміщеннях вибило вікна, у студії утворилася дірка, постраждали ньюзрум «Об’єктива», монтажерні приміщення й інші кабінети. Також розбита деяка техніка.

Дніпровське онлайн-видання «Дніпро оперативний» тричі отримало повідомлення про нібито замінування редакції. Такі повідомлення надходили на редакційну пошту 15, 16 та 17 грудня. Як розповіла ІМІ головна редакторка «Дніпра оперативного» Олеся Антошкіна, редакція постійно викликає поліцію, але ці повідомлення зазвичай хибні. Такі повідомлення редакторка пов'язує з діяльністю росіян. 

У Нікополі Дніпропетровської області вже понад три місяці через російські обстріли відсутнє українське цифрове мовлення, з перебоями працює радіо. Новини можна дізнатися, лише якщо є інтернет. У коментарі представниці ІМІ представниця Національної ради з питань телебачення і радіомовлення в Дніпропетровській області Олена Демченко зазначила, що про проблему знають. Вона зауважила, що вранці 18 грудня дрон знову влучив у вежу і розгатив три антени. Раніше «Суспільне Дніпро» розповіло в сюжеті, що росіяни цілять по телекомунікаційному обладнанню, а також обстрілюють ремонтні бригади. Крім того, до Нікополя дістає сигнал російського телебачення. Нікополь протягом повномасштабного вторгнення зазнає щоденних атак.

Кібератаки зазнало онлайн-медіа Донецької та Луганської областей «Східний Варіант», акаунт якого заблокував Instagram за останні два місяці. Редакція вважає це атакою російських  ботів з метою перешкодити професійній діяльності. «Виходячи з того, що останнім часом наш сайт регулярно піддавався DoS-атакам, ми робимо висновок про чергову спробу російських ботів підірвати нашу діяльність із висвітлення злочинів Росії на території України», — повідомила редакція.

Харківське видання Gwara Media отримало листа, у якому нібито співробітник СБУ просив зареєструвати запит на надання інформації і надати письмову відповідь. До листа був прикріплений архів «Документи.zip». Водночас факт масового розсилання листів з ідентичним змістом зафіксувала Урядова команда реагування на комп'ютерні надзвичайні події України CERT-UA, на яку посилається пресслужба Держспецзв'язку. Фахівці CERT-UA зазначають, що такі листи — частина хакерської атаки росіян на оператора мобільного зв'язку «Київстар».

На Тернопільщині 13 грудня вийшов останній друкований примірник теребовлянської газети «Воля», яка виходила друком з 1992 року. Головний редактор видання Анатолій Ткач зазначив, що для газети серйозним випробуванням було повномасштабне вторгнення російської армії в Україну.

Серед порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України, — випадки перешкоджання, погроз, обмеження доступу до інформації, кібератаки та непрямий тиск.

У грудні погрози отримали державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» та головний редактор видання «Кременчуцька газета» (Полтавська область) Олег Булашев.

Мультимедійна платформа іномовлення України отримала 13 грудня кілька анонімних телефонних дзвінків з погрозами вибухів на його території, а також у готелях та закладах освіти Києва. Погрожував невідомий чоловік, який кілька разів телефонував за офіційним номером приймальної мовника. Також він вимагав припинити трансляцію телеканалу «FreeДом» у ютубі. Медіа звернулося до правоохоронних органів. Співробітники мовника були евакуйовані з потенційно замінованих приміщень. На місці можливих замінувань працювали правоохоронні органи та відповідні екстрені служби. 

Головний редактор видання «Кременчуцька газета» (Полтавська область) Олег Булашев заявив про погрози від невідомого чоловіка. За його словами, 6 грудня з двох номерів отримав дзвінки з погрозами фізичною розправою. «Людина, яка телефонувала, радила мені, цитую, “заткнутися”, “закрити рота”, “припинити діяти”, “не писати та казати чуші”, а в іншому разі чоловік обіцяв “закатати мене в асфальт”, “розірвати на шматки”», — розповів представниці ІМІ Олег Булашев. Журналіст вважає, що йому погрожують убивством або насильством через його законну професійну журналістську діяльність. Булашев повідомив, що готує заяву до поліції з вимогою відкрити кримінальне провадження через погрози. 

У грудні ІМІ зафіксував чотири випадки обмеження доступу журналістів до публічної інформації. Ці випадки сталися в Хмельницькому, Рівному та Миколаєві. Відмовляли в доступі місцева влада, державне та комунальне підприємства, а також медіарегулятор. 

Так, комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне Управління автомобільних доріг не надало публічної інформації журналістці «Четвертої влади» Мирославі Примак, аргументуючи відмову відсутністю на запиті електронного підпису. 

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення кваліфікувала запит представниці ІМІ в Хмельницькій області з проханням надати інформацію щодо кількості зареєстрованих на Хмельниччині медіа як звернення, щоб збільшити строк розгляду. 

Хмельницьке видання «Жар.info» отримало відмову в запиті від держпідприємства «Хмельницька обласна служба єдиного замовника» щодо відбудови об’єктів на Херсонщині. У своїй відповіді розпорядник зазначив, що на запитувану інформацію існує обмеження доступу через сукупність вимог. Водночас редакція вже підготувала скаргу та планує її надіслати уповноваженому Верховної Ради з прав людини якнайшвидше.

У Миколаєві облрада відмовила виданню «НикВести» в присутності на сесії. Таку відповідь редакція видання отримала на звернення щодо участі в засіданні облради.

Крім того, ІМІ зафіксував по одному випадку непрямого тиску та інтернет-тиску. Зокрема, невідомі створили у фейсбуці фейкову сторінку «Української правди» й пишуть про корупцію в Южноукраїнську Миколаївської області.

На Кіровоградщині працівники «Укрпошти» відмовляли потенційних читачів кіровоградської обласної друкованої газети «Нова газета» передплачувати видання. Як розповіла редакторка газети Інна Тільнова, два випадки сталися на початку грудня. «Одного нашого читача відмовили передплачувати “Нову газету”, бо, мовляв, вона вже не буде виходити у 2024 році. І це було на головпоштамті в Кропивницькому! А от у Благовіщенську нашій читачці сказали, що “Нова газета” не виходить, тому її і не приносять. Хоча, як розумієте, це зовсім не так, адже ми продовжуємо працювати й не планували зупиняти друк», — розповіла Тільнова. 

Детальніше ознайомитися з барометром можна тут.

Відзначимо, за даними моніторингу ІМІ, за рік і десять місяців з початку повномасштабного вторгнення Росія скоїла 548 злочинів проти журналістів та медіа в Україні.

Головне фото: ArmyInform, інфографіка: ІМІ