Президент Володимир Зеленський підписав бюджет-2024. Це другий кошторис держави, прийнятий під час великої війни. І він, як і бюджет цього року, має пріоритетом фінансування національної оборони (не менше 21,6% від ВВП). А також соціальну сферу (облаштування безпечних умов у лікарнях, протезування військових, розмінування тощо). Видатки інших галузей скорочені в порівнянні з довоєнними роками.

Втім, фінансування медійної та культурної сфер збільшилось. Уряд заклав у бюджет на 2024 рік на сферу культури та медіа 10,2 млрд гривень — на майже 2 млрд гривень більше, ніж у цьому році.

Доходи держави на 2024 рік передбачені в розмірі 1,768 трлн грн, видатки — 3,355 трлн грн, дефіцит — 1,57 трлн грн. За прогнозами уряду, реальний ВВП України у 2024 році зросте на 4,6%. Майже половину видатків має забезпечити міжнародна допомога. Проте на момент прийняття непідтвердженою залишалася підтримка від міжнародних партнерів, адже в бюджеті є «діра» в майже три десятки мільйонів доларів. Ці кошти розраховують отримати від ЄС, США та МВФ.

Державні медіа та марафон

Державних медіа щороку більшає. Адже цьогоріч пул каналів, які фінансуються з бюджету («Рада», «Дім», «FreeДом»), поповнить новостворене «Армія ТБ», яке вже має ліцензію та дозвіл на мовлення. Продовжується й фінансування наявних каналів і марафону «Єдині новини».

У бюджеті на наступний рік закладено фінансування іномовлення та виробництва програм для бюджетних потреб у розмірі 1,5 мільярда гривень. За цією бюджетною програмою фінансують канали іномовлення, «Укрінформ» і виробництво марафону. У Міністерстві культури та інформаційної політики сказали, що розподіл цих коштів залежатиме від затвердження паспорта програми. Наразі він іще не затверджений (програма затверджується зазвичай не раніше лютого). Але можемо поглянути, як розподіляли ці кошти в цьогорічному бюджеті. Ймовірно, наступного року розподіл буде подібним.

У бюджеті 2023 року на згадану бюджетну програму, як ідеться у відповіді на запит «Детектора медіа», з урахуванням змін, внесених упродовж року, передбачене фінансування в розмірі понад 1,8 мільярда гривень. З них 201,9 млн грн отримало державне інформаційне агентство «Укрінформ», а решта 1,6 млрд грн передбачені на фінансування державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України». Згідно з паспортом бюджетної програми, з цих коштів 465,1 млн грн іде на створення марафону. Нагадаємо, їх отримали медіагрупи «1+1», «Інтер» та StarLightMedia, а також канал «Ми — Україна», який робить команда закритої медіагрупи Ахметова «Україна» на чолі з Юрієм Сугаком, співвласник Ігор Петренко. Останній канал, до речі, отримав найбільше коштів із бюджету, тоді як «Інтер» — найменше.

Окрім марафону, ще 448,1 млн цьогорічного бюджету спрямовані на телевізійні серіали для підвищення патріотизму та національної свідомості. На створення програм для каналів іномовлення закладено 284,3 млн грн, на марафон «FreeДом» — 162 млн грн. При цьому додатково ще 224,7 млн грн нададуть медіагрупам, які роблять програми для російськомовного міжнародного українського каналу. Таким чином «FreeДом» обходиться державі у 386,7 млн грн. Крім того, як відповіли «Детектору медіа» на запит у «МПІУ», на трансляцію у 2023 році виділяли 24,6 млн грн, а ще 3,38 млн грн пішло на закупівлю обладнання та програмного забезпечення.

Платформа іномовлення звертає увагу, що бюджетне фінансування підприємства декілька разів зменшувалося протягом року, адже початково в бюджеті на 2024 рік передбачали 1,9 млрд грн. Зокрема, на 51,8 млн грн було зменшення фінансування серіалів у травні, потім ще на один мільйон фінансування зменшили в листопаді.

Дещо зросло фінансування парламентських медіа: каналу «Рада» та газети «Голос України» — 198,29 млн грн (на 2023 рік фінансування становило 192,9 млн грн). «Рада» є одним із виробників марафону. А згідно з тендерами цього року, майже кожен із комерційних каналів отримав за створення марафону понад 100 млн грн (лише «Інтеру» дісталося 97 млн грн). Певно, на виробництво марафону розраховане й фінансування «Ради» на наступний рік. Як пише Дмитро Воюта з Центру демократії та верховенства права, з цих коштів 169,2 млн грн спрямовані безпосередньо на канал «Рада», а 29,1 млн грн відведені на фінансування «Голосу України». Як звертає увагу автор, у 2024 році 45,9 млн грн можуть піти на виробництво та поширення телевізійних програм, що висвітлюють діяльність Верховної Ради України. А 123,3 млн грн заплановані на послуги зі створення (виробництва) аудіовізуальних творів для забезпечення цілодобового інформаційного марафону.

Якщо кошти таки будуть спрямовані на марафон із програми на іномовлення та з бюджету «Ради», це означатиме, що впродовж наступного року держава не планує відмовлятися від «Єдиних новин». Хоча в різних джерелах у різних державних установах розказують, що наразі триває дискусія стосовно подальшої долі марафону. Є думки про зміну його формату як єдиного блоку новин в ефірі каналів тощо.

Окремої програми щодо фінансування телевізійного та радійного каналів Міністерства оборони в бюджеті не вказано. Однак у відповідь на запит «Детектора медіа» Міністерство оборони України розказало про спрямовані на ці медіа гроші. У 2023-му на «Армія FM» спрямовано 7 млн грн, а на «Армію ТБ» — 10 мільйонів. Але при цьому ще 40,8 млн грн іде на зарплатний фонд Центральної телерадіостудії Міноборони. Тобто загалом це близько 57 млн грн. На наступний рік, згідно з бюджетною програмою «Інформаційне забезпечення діяльності Міністерства оборони та Збройних сил України», на згадані медіа передбачено збільшення фінансування, втім воно є досить скромним у порівнянні з іншими державними медіа. «Армія FM» має отримати 9 млн грн, а «Армія ТБ» — 22, 9 млн грн, на зарплати передбачено 41,5 млн грн. При цьому грошове забезпечення військових і цивільних відрізняється в рази: на зарплати першим передбачено понад 35,4 млн грн, а для других — лише 6,1 млн грн.

Фінансування газети «Урядовий кур’єр» у порівнянні з 2023-м не змінилося: 50 млн 328 тис. грн.

Суспільне

Національна суспільна телерадіокомпанія України має отримати 1,85 млрд. Тоді як у бюджеті на 2023 рік на фінансування Суспільного мовника спрямували лише 1,5 млрд грн. Таким чином фінансування зросло на 346 млн грн, це суттєві цифри.

Втім, як пише народний депутат Володимир В’ятрович, «це досі лише третина від передбаченого законом». Відповідно до закону «Про забезпечення діяльності Національної суспільної телерадіокомпанії України», фінансування з держбюджету має становити не менше 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету за попередній рік.

Як пише Дмитро Воюта з ЦЕДЕМ, збільшення видатків Суспільного пов’язане з потребою придбати ліцензію на трансляцію Літніх Олімпійських ігор 2024 року в Парижі, на це заплановано 91,4 млн грн. Також, за словами автора, прогнозується зростання вартості трансляції та інших статей витрат. Саме тому зростають видатки телекомпаній на виробництво на 234 млн грн, тобто обсяги контенту не збільшуються, але зростає собівартість. Про це йдеться в бюджетному запиті.

Один із каналів Суспільного — «Перший» — продовжує виробляти і транслювати марафон. Втім, у структурі мовника з’явилося ще два нових канали: «Суспільне. Новини» та «Суспільне. Спорт».

Кіновиробництво

Виробництво фільмів і серіалів стало одним із найбільш обговорюваних під час прийняття бюджету. Виробляти українське кіно без державної підтримки зараз неможливо, але водночас останні пітчинги викликають критику з огляду на війну та потреби спрямовувати кошти насамперед на армію. Так, конкурс на виробництво серіалів став у публічному просторі приводом для відставки міністра Олександра Ткаченка.

Під час підготовки проєкту бюджету до другого читання Комітет Верховної Ради з питань бюджету прийняв дві поправки, за якими у проєкті бюджету на 2024 рік понад мільярд гривень, спершу передбачений на виробництво серіалів і на реконструкцію Музею Голодомору, скерують на протезування та підтримку військових та інших людей. 

У першому читанні держбюджету на 2024 рік була бюджетна програма Державного агентства з питань кіно, на яку було закладено 634,6 млн грн. Однак на засіданні бюджетного комітету пройшла правка народного депутата від «Голосу» Володимира Цабаля, яка доручає уряду забрати 445 млн грн із видатків на виробництво серіалів і відправити ці кошти на програму протезування військовослужбовців.

«Уряд відпрацював правку і залишив всі 634 млн грн, але змінив назву програми на “Державна підтримка кінематографії, у тому числі документування воєнних злочинів”. Аргументація, що кіно треба підтримувати, але це буде про військові події та воєнні злочини орків. Це певний трюк, адже є слово “у тому числі”: тобто там може бути як і справді продукт для висвітлювання злочинів орків для іноземної аудиторії, так і ті ж самі серіали а-ля “Інгулець”. На даному етапі перевірити це неможливо, треба потім дивитися, який паспорт бюджетної програми затвердять», — написав у своєму телеграм-каналі народний депутат Ярослав Железняк.

Фінансування Державного агентства України з питань кіно в бюджеті на наступний рік зростає уп’ятеро — зі 115,6 млн до 618,3 млн грн. З цих коштів 589,6 млн передбачено на підтримку кінематографії, зокрема документування воєнних злочинів. «Це мають бути фільми та серіали про повномасштабну війну», — каже голова бюджетного комітету Роксолана Підласа.  

Книжкова галузь, мовна політика, підтримка культурних установ

Зросло і фінансування Міністерства культури та інформаційної політики з 8,6 млрд до 9,97 млрд (це зростання зумовлене збільшенням підтримки кіногалузі, Суспільного тощо, про що вже йшлося, бо міністесртво є розпорядником цих коштів). Детальніше в таблиці нижче.

Підтримка національних театрів зросла з 1,308 млрд до 1,317 млрд, художніх колективів і концертних організацій — з 763,6 млн до 770,2 млн грн, національних музеїв і державних бібліотек — з 858,6 млн до 1,22 млрд грн.

За словами народної депутатки Євгенії Кравчук, пройшла правка народної депутатки від «Слуги народу» Роксолани Підласи, відповідно до якої 574 млн грн, які призначалися на реконструкцію першої черги Музею Голодомору, спрямують на програму підтримки військових та інших категорій громадян.

«Завершення будівництва музею Голодомору буде, але не за українські гроші. В результаті успішних переговорів Володимира Зеленського з Премʼєр-міністром Трюдо Канада взяла на себе фінансування і добудову музею (зокрема й облаштування експозиції). Канада надасть сумарно 30 млн канадських доларів, що включать державні кошти та кошти меценатів», — написала вона на своїй фейсбук-сторінці після голосування за бюджет у Верховній Раді.

Майже на 10 мільйонів більше отримає Український культурний фонд — 215,6 млн грн.

А от фінансування Українського інституту книги зросло в понад п’ять разів у порівнянні з 2023 роком: з 86,9 до 466 млн грн.

Український інститут національної пам’яті отримає з бюджету 74,39 млн грн (у 2023 році — 54,55 млн грн). Також зросло фінансування музею Революції гідності.

На роботу мовного омбудсмана виділено 20,8 млн грн, тоді як на цей рік була передбачена сума 17,337 грн. Ці кошти депутат Володимир В’ятрович вважає недостатніми для забезпечення державної мовної політики.

«Ця сума знову не дозволить призначити хоча би по одному представнику уповноваженого хоча б у кількох областях, щоб дієво реагувати на тисячі звернень українців до Уповноваженого», — каже він. За його словами, уряд досі не розробив Державну програму сприяння опануванню української мови. А це, на його думку, є дуже важливим з огляду на те, що українська є фактором національної безпеки та державної єдності.

Профільні державні установи

Держком з питань телебачення та радіомовлення отримав збільшення фінансування удвічі. Зокрема, зросли кошти, спрямовані на наукову діяльність у сфері ЗМІ, підвищення кваліфікації в Укртелерадіопресінституті та на фінансову підтримку творчих спілок у сфері медіа. Кошти на Суспільне спрямують через Державний комітет телебачення та радіомовлення України. На фінансування установи в бюджеті передбачено 1, 96 млрд грн.

А безпосередньо на керівництво та управління спрямовано 57,6 млн грн (на цей рік — 25,9 млн грн).

Зросло й фінансування медійного регулятора — Національної ради з питань телебачення та радіомовлення. Після прийняття закону «Про медіа» в регулятора розширился повноваження, вони тепер охоплюють не лише сферу телебачення та радіомовлення, а й друковані та онлайн-медіа. Для втілення новацій закону необхідно створити електронний кабінет суб’єктів у сфері медіа. 2023 року не вдалося забезпечити їх функціонування.

Як розповів перший заступник голови Нацради з питань телебачення та радіомовлення Валентин Коваль на засіданні комітету Верховної Ради з питань гуманітарної та інформполітики, основні роботи вже проведено у співпраці з Мінцифри коштом донорів, іншу частину робіт покриють бюджетні призначення 2024 року. Тому запуск електронного кабінету та реєстру має відбутися вже 2024 року. У бюджеті на Нацраду передбачено 228,8 млн грн, тоді як у 2023 році було 159,3 млн грн.

Зросло й фінансування Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку до 181,7 млн грн (у 2023 році було передбачено 110,3 млн грн).

Майже удвічі зросло фінансування Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. У бюджеті на 2024 рік передбачено 7,27 млрд грн, у цьому році було закладено 4,74 млрд грн. Більша частина цих коштів буде скерована на функціонування державної системи спеціального зв’язку та захисту інформації.

Фото на головній: National Bank Of Ukraine / Flickr