Лист журналіста Владислава Головіна до сина увійшов до міжнародної книги Letters to Our Sons («Листи до наших синів»), створеної британським актором Стівеном Гремом, співтворцем і зіркою серіалу Netflix «Юнацтво», та викладачкою психології Орлі Кляйн. Про це повідомила комунікаційна команда проєкту. 

Ідея книги виникла після успіху «Юнацтва» як продовження розмови про батьківство, чоловічу роль та стосунки батьків і синів.

Читайте також:

• «Юнацтво»: між янголом і монстром
• Після «Юнацтва». Як не втратити зв'язок з підлітком
• Мінісеріал «Юнацтво» став рекордсменом за кількістю нагород на BAFTA TV Awards 2026

Для видання збирали листи чоловіків різного віку, професій, культур і соціального походження, щоб показати моделі батьківства, життєві ситуації та відповіді на питання, що сьогодні означає бути чоловіком і батьком.

Для проєкту батьки з різних країн надіслали понад 1600 листів, з яких до фінальної книги увійшла лише частина, зокрема тексти актора Хав’єра Бардема, олімпійського чемпіона Тома Дейлі, актора й репера Різа Ахмеда, документаліста Луї Теру, актора Денні Даєра, музиканта Goldie та інших чоловіків.

Одним із голосів став голос українського батька. 

«Найважче для мене за ці роки розлуки — не ракети, не обстріли й не відключення світла. Найболючіше — приходити додому після роботи, відчиняти двері й не чути: “Тато прийшов!”. Мені стає сумно від того, що мені доводиться писати цього листа.

Це ще одне видиме й очевидне підтвердження того, що я не поруч із тобою. Адже якби ти жив зі мною, мені не довелося б писати тобі жодних листів. Я б просто спілкувався з тобою щодня, ти б дивився, як я живу, як спілкуюся з людьми, які вчинки роблю і чому — і цього було б достатньо. Адже діти запам’ятовують не наші слова, а саме наші вчинки», — написав Владислав Головін у своєму листі.

Він зауважив, що нині борючись за майбутнє своїх дітей, йому доводиться проводити значну частину часу далеко від них.

«Між нами тепер понад 2000 кілометрів. Щоб піклуватися про тебе й твоє майбутнє, мені потрібно бути далеко від тебе. Щоб боротися з ворогами, які напали на нашу країну і хочуть відібрати майбутнє і в тебе, і в мене, мені потрібно жертвувати тим часом, який я хотів провести поруч із тобою.

Мене завжди вражав фільм “Інтерстеллар” і сцена, де батько усвідомлює, що пропустив дитинство своєї доньки. Я завжди дивився її зі сльозами на очах. І ніколи в житті не думав, що мені доведеться пережити щось подібне», — поділився Владислав Головін.

Журналіст розповів, що мав законну можливість виїхати з України після початку повномасштабної війни, однак не зробив цього.

«На нашу країну напав ворог. І хоче знищити всіх нас або зробити своїми рабами. Усе як у “Володарі перснів” — на людей напали орки. Я прийняв бій. Моя зброя — не автомат, а слово. Я хочу розповідати людям правду про цю війну. Саме правда допоможе її зупинити. Я щиро в це вірю. І тому не їду. Тому я два з половиною роки ризикував життям, їздив на фронт, допомагав іноземцям робити репортажі, сам писав репортажі й написав книгу», — зазначив він у листі і додав, що залишився боротися за свободу країни, в якій син би зміг жити після повернення.

Частина листа присвячена стосункам батька й сина, роздумам про розлуку, втрачений час, власні батьківські помилки та бажанню, аби син не повторював їх у власній сім’ї.

Водночас наприкінці листа автор звернув увагу на один із головних результатів батьківства, на його думку:

«Я не знаю, що ти думаєш про те, чого ти від мене навчився. Але я точно знаю, що встиг тебе чомусь навчити. Читати, думати, пізнавати світ. І простішим речам — кататися на велосипеді. Ми разом ходили на плавання, я наймав тренера, і ти тепер плаваєш брасом швидше за мене. Ти вивчив іноземні мови й тепер знаєш їх більше, ніж я. Знаєш, це найбільша моя радість як батька — мої діти стають у чомусь кращими й крутішими за мене».

Книга Letters to Our Sons вийшла у Великій Британії у видавництві Bloomsbury 24 вересня. Вона також виходить на інших англомовних ринках, восени заплановане німецькомовне видання. Український переклад книги має вийти у 2027 році.  

Нагадаємо, раніше Владислав Головін працював на ICTV, у газеті «Дело», медіа «Лівий берег», а також був редактором і заступником головного редактора Forbes Ukraine. Він також публікувався у The Globe and Mail, The Times та The New York Times і співпрацював із AFP, Reuters і Le Monde як локальний продюсер.

Зараз Володимир Головін служить у ЗСУ. У 2025 році вийшла його книга «Збройні люди України» про військових, волонтерів та інших людей, які стали на захист країни. Серед героїв книги — Вадим Сухаревський, Марія Берлінська, Андрій Пільщиков «Джус», Дмитро Коцюбайло «Да Вінчі», Сергій Стаховський, Євген Межевікін і Кирило Верес.

На світлині — Владислав Головін з дітьми

Фото: Надія Овчиніна (світлина з фотопроєкту «Татусі» 2018 року)