Людський фактор. Середа на Одеському кінофестивалі стала днем зворушливих історій

Людський фактор. Середа на Одеському кінофестивалі стала днем зворушливих історій

24 Серпня 2023
1047
24 Серпня 2023
19:00

Людський фактор. Середа на Одеському кінофестивалі стала днем зворушливих історій

Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1047
Про вагу ХХ століття на плечах простої родини, сільського деміурга й тенісні турніри у віці 99 років.
Людський фактор. Середа на Одеському кінофестивалі стала днем зворушливих історій
Людський фактор. Середа на Одеському кінофестивалі стала днем зворушливих історій

19 серпня в Чернівцях відкрився 14-й Одеський кінофестиваль. Через загрозу російських обстрілів його перенесли з Одеси на захід України. Головною фестивальною локацією є культурно-мистецький центр імені Івана Миколайчука, відкритий у 2021 році до 80-річчя артиста; паралельні покази проходять так само у старому радянському кінотеатрі «Чернівці». Про четвертий день кінофестивалю читайте тут.

Уміння організаторів задавати певний настрій фестивального дня проявилося цього разу в особливому ліричному забарвленні представлених сюжетів.

Так, ранок у КМЦ імені Миколайчука почався з прем’єри доволі незвичного твору: експериментальної роботи німецького документаліста Томаса Хайзе «Батьківщина — це простір у часі» (позаконкурсна секція «Гете-інститут представляє»). Тригодинний кіноесей побудований на архівах однієї німецької родини протягом чотирьох поколінь, із початку ХХ століття до сьогодення. Актори начитують щоденники та листи сім'ї Хайзе, якій випало пережити обидві світові війни, нацистську й комуністичну диктатури, Голокост, Берлінський мур. При цьому на екрані нам показують різного роду документи й краєвиди, натовпи на вулицях сучасного міста, старовинні фото, але не намагаються маніпулювати свідомістю глядачів через надто прямі образи. В підсумку виходить дослідження новітньої історії Німеччини на цілковито інтимному рівні. 

«Деміург» (Національний конкурс) є повнометражним дебютом Ольги Семак. Головний герой картини, столичний актор Петро Панчук, намагається створити повноцінний аматорський театр у селі Лобачівка на Волині, де він народився. У Семак, яка до того мала переважно телевізійний досвід, виходить правдива лірична трагікомедія, майстерно зафільмована дуетом операторів — Сергієм Сивком і Олександром Течинським. Увага до деталей, сильні характери, тонко підмічені смішні моменти, дотепні монтажні рішення — «Деміурга» безумовно можна вважати одним із найімовірніших претендентів на фестивальні нагороди.

А емоційним епіцентром п’ятого дня, поза будь-яким сумнівом, можна вважати прем’єру документальної стрічки «Сивочолі гравці» (Велика Британія, програма «Ексклюзив»). Для британського тенісиста й телеведучого Дена Лобба «Сивочолі гравці» стали режисерським дебютом.

Герої картини, спортсмени дуже похилого віку — француженка Етті (82 роки), американці Кінг (85) і Джон (87) — прибувають на чемпіонат світу серед ветеранів тенісу в Хорватії. Однак особливу увагу тут привертає українець Леонід Станіславський: він почав грати в 90 років, на момент зйомок йому було 95, а зараз йому 99 — і він записаний у Книзі рекордів Гіннеса як найстарший у світі тенісист, який бере участь у міжнародних змаганнях!

Лобб показує, що змушує всіх цих немолодих людей продовжувати грати й змагатися, розповідає про їхні родини. Теніс, по суті, підтримує в них жагу до життя. І їхні змагання — надзвичайно захопливе видовище.

Фільм представляв режисер разом із паном Леонідом, котрий був у чудовому гуморі, вправлявся з ракеткою і розповідав, що робить зараз. Через постійні обстріли Харкова він живе й тренується в Тракаї, в Литві. Недавно їздив на ветеранський турнір в Австралію, зустрічався там із зірками тенісу та разом із ними зібрав 500 тисяч доларів для України. А ще за пропозицією Леоніда Яковича Міжнародна федерація тенісу створила нову вікову категорію для змагань – 90+, і там наш земляк уже здобув срібну й бронзову медалі.

Таких аплодисментів, мабуть, не було ще на жодному фестивальному показі!

Фестиваль триватиме до 26 серпня. До Національної конкурсної програми ввійшли десять повнометражних фільмів; у Міжнародному конкурсі серед інших – три фільми, зроблені за участі України. Переможці Національного конкурсу визначатимуться у двох номінаціях — «Найкращий український повнометражний ігровий фільм» та «Найкращий український повнометражний документальний фільм». Про представлені фільми й програму фестивалю читайте тут і тут.

Дмитро Десятерик, із Чернівців — спеціально для «Детектора медіа»

Фото надані організаторами фестивалю

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1047
Читайте також
29.08.2023 13:00
Дмитро Десятерик
для «Детектора медіа»
1 239
24.07.2023 15:34
Марина Баранівська
«Детектор медіа»
981
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду