Експерти Інституту масової інформації зафіксували у червні 14 злочинів проти свободи слова в Україні. Шість із них вчинила Росія проти українських медіа та журналістів. За вісім порушень відповідальні громадяни України. Такими є дані щомісячного моніторингу ІМІ «Барометр свободи слова».

Серед злочинів проти медіа, які скоїла Росія, — обстріли та поранення журналістів, кіберзлочини.

У червні на фронті загинули двоє медійників: активіст, журналіст, фоторепортер, багаторічний співробітник редакції газети «Наша віра», воїн Легіону Свободи Роман Чорномаз та звукорежисер прямих ефірів на телеканалі «Прямий», український військовий Іван Шульга. Загалом в Україні загинули 63 медійники, 10 із них — під час виконання професійної журналістської діяльності.  

Двічі медійники в Україні потрапляли під російські обстріли. Зокрема, 8 червня у Херсоні іноземні та українські журналісти, які висвітлювали евакуацію містян, постраждалих від затоплення внаслідок підриву Каховської ГЕС. Всі залишилися неушкодженими. 15 червня під російський обстріл потрапила команда з чотирьох медійників у селі Благодатне на Донеччині, постраждалих немає.

Крім того, 27 червня російська ракета влучила в піцерію в центрі Краматорська, де серед відвідувачів перебували журналісти. Поранення дістали дві медійниці — британська фотографиня-фрилансерка Анастасія Тейлор-Лінд і журналістка Каталіна Гомес. Загинула письменниця Вікторія Амеліна.

Водночас ІМІ зафіксував вісім порушень свободи слова, за які відповідальні громадяни України. Це випадки перешкоджання журналістам, пошкодження їхнього майна та обмеження доступу до публічної інформації.

Так, в Одесі журналістів «Думської» протягом одного тижня не пустили спочатку на засідання погоджувальної ради облради, а згодом — на сесію Одеської облради. У Харкові журналістам 5-го та 24 каналів забороняли знімати в громадському місці — в саду Шевченка — без дозволу міського голови Ігоря Терехова.

Канадське видання The Globe and Mail повідомило, що фотожурналісту Антону Скибі не продовжили акредитацію для висвітлення війни в Україні. СБУ вимагала в Скиби пройти перевірку на детекторі брехні, звинувачуючи його в наявності російського паспорта та сумніваючись у відповідності його роботи «національним інтересам» країни. Після розголосу йому таки продовжили акредитацію до 5 вересня.

Фотокореспонденту-фрилансеру Стасу Козлюку погрожували позбавленням акредитації через фотографування чорних пакетів з тілами загиблих від ракетного обстрілу багатоповерхівки у Кривому Розі. Жінка, яка, ймовірно, займається зв’язками з громадськістю при обласній військовій адміністрації, запевняла, що для фотографування пакетів з тілами загиблих потрібно отримати дозволи на знімання в родичів загиблих.

У Черкасах віряни УПЦ МП напали на журналіста медіа «18000» Максима Ткаченка, який знімав збори щодо переходу до ПЦУ, та пошкодили йому редакційну техніку.

На Рівненщині в Костополі невідомі підпалили будинок колишнього редактора районної газети та засновника фейсбук-спільноти «Наш Костопіль» Олександра Намозова.  Він назвав цей інцидент замахом на життя і припустив, що за цим може стояти місцева влада, яку він критикує за корупцію. У міській раді Костополя ці закиди назвали «наклепом».

Нагадаємо, загалом, за даними ІМІ, з початку повномасштабного вторгнення в Україні зафіксовано 518 порушень свободи слова.

Упродовж січня–травня 2023 року правоохоронці зареєстрували 27 кримінальних проваджень щодо злочинів, скоєних проти журналістів. З них розслідувано і передано до суду два обвинувальні акти.

Ілюстрація: ІМІ