З 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, країна-агресор скоїла 529 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Такими є результати моніторингу воєнних злочинів росіян, який здійснюють експерти ІМІ.

За півтора року великої війни Росія вбила 66 журналістів (60 українських і 6 іноземних), з них 10 — під час виконання професійної журналістської діяльності.

Експерти ІМІ зафіксували 22 випадки захоплення або викрадення медійників.

Зокрема, наразі в полоні загарбників лишаються журналіст УНІАН Дмитро Хилюк та журналістка з тимчасово окупованого Мелітополя Ірина Левченко.

Поранення внаслідок російських обстрілів отримали 24 журналісти. 

За півтора року повномасштабної війни росіяни 16 разів обстріляли українські телевежі, які є цивільними об’єктами. Внаслідок цього в дев’яти регіонах України зникало телевізійне та радіомовлення. 

Від 24 лютого 2022-го щонайменше 233 українських медіа припинили повністю або частково свою роботу. Медіа змушені були закриватися через прямі погрози з боку російських окупантів, захоплення редакцій, неможливість працювати в умовах тимчасової окупації, руйнування приміщень редакцій та фінансову кризу, спричинену російською агресією.

Росіяни продовжують атакувати сайти українських онлайн-медіа, які висвітлюють війну. Наразі ІМІ зафіксував 55 таких атак. Зокрема, російські кіберзлочинці ламали сайти видань, змінювали новини на російські маніфести, розміщували на них російську символіку чи заклики здатися. Також були зафіксовані фішингові атаки на українські редакції та журналістів.

Крім цього, журналісти та редакції як центральних, так і регіональних медіа продовжують отримувати погрози (наразі 67 випадків). Якщо спочатку окупанти фізично погрожували (приходили додому до журналістів чи до їхніх батьків), то згодом погрози перемістилися в інтернет-простір (розсилали електронні листи з погрозами кримінальним переслідуванням, ув'язненням, тортурами, допитами та застосуванням ядерної зброї).

Загалом протягом липня–серпня 2023 року експерти ІМІ зафіксували п’ять порушень свободи слова, які вчинила Росія (поранення журналістів, кібератаки та юридичний тиск на медійників).

15 липня загинув на Донеччині військовий, фотокореспондент, відеооператор чернівецького інформаційного агентства «А.С.С.» Максим Шварцман. 

24 липня, був поранений 35-річний американський відеожурналіст агенції AFP Ділан Коллінз у результаті атаки безпілотника. Він знімав репортаж про роботу українських артилеристів поблизу Бахмута. 

Крім того, Росія оголосила в розшук двох українських журналісток — ведучу телеканалу «1+1» Наталю Мосейчук та Яніну Соколову.

Редакція ZN.UA повідомила про DDoS-атаки з боку російських хакерів у ніч на 9 серпня. Сайт перебував під атакою впродовж декількох годин, через що читачі не могли отримувати інформацію.

Крім того, в ніч на 21 серпня росіяни заволоділи телеграм-каналом українського видання «РІА Мелітополь» і почали публікувати там власні пропагандистські новини. Редакція попросила усіх читачів негайно видалити зламаний ресурс та його чати. 

• Читайте також: Звинувачуй, заперечуй, замовчуй. Як пропаганда виправдовує воєнні злочини росіян

Нагадаємо, у травні 2023-го ІМІ повідомив, що з 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, країна-агресор скоїла 514 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. 

У липні експерти ІМІ зафіксували 11 злочинів проти медіа в Україні, за 4 з них відповідальна Росія.

За результатами анонімного адресного опитування, яке Інститут масової інформації провів у червні–липні 2023 року, 68% респондентів заявили про зростання кібертиску з початку повномасштабної війни в Україні, причому найчастіше про тиск кажуть блогери — 82%.

Фото: DW