Офіс генпрокурора просить для Медведчука заставу у понад 300 мільйонів гривень
Офіс генпрокурора просить для Медведчука заставу у понад 300 мільйонів гривень
Офіс генерального визначив заставу для підозрюваного у держзраді голови політради партії «Опозиційна платформа – За життя», нардепа Віктора Медведчука у розмірі трохи більше 300 мільйонів гривень.
Пресслужба Офісу генпрокурора у коментарі Українській правді зазначила, що подано клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави.
«Тримання під вартою – виключний запобіжний захід. Слідчі судді мають право не визначати заставу в кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, злочину, що спричинив загибель людини, щодо створення злочинних організацій та поширення злочинного впливу, а також тих, що стосуються незаконного обігу наркотиків. Злочинів проти основ національної безпеки в цьому переліку немає. Тому прокуратурою подано клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави. Верхня межа розміру застави, визначена КПК, від 80 до 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – досить низька», – повідомив Офіс генпрокурора.
Прокуратура просить 132159 розмірів прожиткових мінімумів або 300 000 930 гривень, виходячи з того, що це приблизно десята частина тих, цінностей, що могли бути розграбовані, а оцінити збитки від державної зради взагалі неможливо.
«Тому, зважаючи на предмет посягання, матеріальне становище підозрюваного та наявні ризики – подано клопотання із таким розміром застави», – додали в Офісі генпрокурора.
Засідання Печерського районного суду, на якому розглядатимуть клопотання про обрання запобіжного заходу Медведчуку, призначене на 13 травня.
11 травня генпрокурор Ірина Венедіктова підписала підозри народним депутатам від «Опозиційної платформи – За життя» Віктору Медведчуку та Тарасу Козаку.
Нардепів підозрюють у державній зраді та замаху на розграбування національних ресурсів в українському Криму, який тимчасово окупувала РФ. Також 11 травня СБУ проводила обшуки у київському будинку Медведчука та в офісі «ОПЗЖ».
Підозру нардепам оголосили за трьома епізодами. Один із них стосувався проєкту проти інформаційної безпеки України під назвою «Промінь».
За даними слідства, Медведчук та Козак планували залучати українців у РФ для розповсюдження російської пропаганди. Ще один епізод стосується розграбування національних ресурсів в Азовському морі. Третій епізод відбувся у серпні 2020 року, коли Медведчук нібито надіслав Козаку секретні дані про розташування, особовий склад і бойову підготовку прихованого військового підрозділу Збройних Сил України.
12 травня Віктор Медведчук прибув до Офісу генерального прокурора. Виступаючи перед журналістами, він пояснив, що приїхав туди, бо «почув, що викликають».
Медведчук відмовився коментувати інформацію щодо розграбування національних ресурсів в Азовському морі та передачу РФ секретних даних про військовий підрозділ Збройних Сил України, оскільки ще не читав підозру. Водночас він додав, що «не знає про це родовище» й «не має до нього жодного стосунку».
В Офісі генпрокурора повідомили, що Медведчуку вручили клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
За даними слідства, другий підозрюваний, нардеп від «ОПЗЖ» Тарас Козак наразі перебуває за межами України.
У лютому 2021 року Україна запровадила проти Медведчука та його дружини Оксани Марченко санкції за фінансування тероризму.
За даними журналістів «Схем», грошові активи родини Медведчука у 2020 році зросли вдвічі порівняно з 2019 роком, більшість заощаджень зберігається в російських рублях у білоруському банку.
Скріншот відео: DW Українською/YouTube