19:22
Четвер, 25 Квітня 2019

Що означає закон про мову для медіа? (ДОПОВНЕНО)

У якій редакції ухвалено закон про мову та чи підпише його президент – розбирався «Детектор медіа».
Що означає закон про мову для медіа? (ДОПОВНЕНО)
Що означає закон про мову для медіа? (ДОПОВНЕНО)

25 квітня Верховна Рада ухвалила в другому читанні та в цілому законопроект5670-д «Про функціонування української мови як державної», який, серед іншого, регулює функціонування української мови в медіа, кінематографі, книговиданні та рекламі.

За цей документ проголосували 278 нардепів. А до цього 277 голосами парламент підтримав поправки, озвучені під стенограму головою Комітету з питань культури та духовності Миколою Княжицьким, який разом з іншими депутатами є автором законопроекту про мову.

«Детектор медіа» вирішив з’ясувати, за які саме поправки проголосував парламент. Спойлер: по деяких поправках ясності немає.

Читайте також

Чи встигне Порошенко підписати закон про мову?

Які зміни увійшли в остаточну редакцію закону, наразі достеменно невідомо, адже голосували як документ у цілому, так і окремі поправки. «Найповніший текст ми побачимо після його публікації», – каже Максим Дворовий, помічник-консультант народної депутатки і співавторки законопроекту Вікторії Сюмар. За його словами, 24 квітня під час засідання Комітету з питань культури та духовності було погоджено низку правок. «Але ця інформація – станом на 24 квітня, 17.00. А як усе змінювалось після того, ніхто не знає», – зауважує він. Керівниця Центру адвокації та лобіювання Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова звертає увагу, що з ходу голосування і тих документів, які оприлюднені на сайті Верховної Ради, незрозуміло, якою є кінцева версія закону.

Остаточний документ має бути оприлюднений після того, як його підпишуть спікер і президент. Петро Порошенко вже назвав ухвалення закону історичним рішенням і порівняв його з відновленням армії та отриманням автокефалії православною церквою. Президент має намір підписати закон, щойно отримає його від голови Верховної Ради. Однак сам спікер парламенту Андрій Парубій поки ще не може підписати закон.

Річ у тім, що одразу після голосування 25 квітня у Верховній Раді зареєстрували два проекти постанови про скасування голосування за закон. Один з них подали народні депутати від «Опозиційного блоку» Олександр Вілкул разом з Вадимом Новинським. А інший – їхні колишні соратники (а тепер представники «Опозиційної платформи – За життя») Юрій Бойко, Нестор Шуфрич, а також Василь Німченко, Михайло Папієв, Юлій Йоффе та Юрій Мірошниченко. Тепер підписання закону заблоковано до моменту розгляду цих проектів постанов.

Максим Дворовий пояснив «Детектору медіа», що регламентний комітет має не більше ніж протягом трьох днів розглянути проекти постанов. Після розгляду комітетом – розгляд на пленарному засіданні. Найближче пленарне засідання призначено на 26 квітня, а після цього – на 14 травня. Є шанс, що Петро Порошенко ще встигне підписати закон, доки піде з посади. Звісно, у разі якщо зареєстровані проекти постанов двох крил «Опоблоку» не будуть прийняті.

Якщо ж чинний президент не встигне підписати закон, то чи підтримає його новообраний президент Володимир Зеленський – ще не відомо. Прес-служба переможця президентських виборів розповсюдила його позицію де, йдеться, що закон був ухвалений без попереднього достатньо широкого обговорення з громадськістю, а понад 2 тисячі поправок свідчать про «відсутність згоди щодо окремих його положень навіть у Верховній Раді». Володимир Зеленський вважає, що зараз важко спрогнозувати наслідки ухвалення цього закону, адже остаточний текст, з урахуванням усіх поправок, наразі недоступний. «Після мого вступу на посаду Президента буде зроблений ретельний аналіз цього закону, щоб пересвідчитися, що в ньому дотримані всі конституційні права та інтереси всіх громадян України. За підсумками аналізу реагуватиму відповідно до конституційних повноважень Президента України i в інтересах громадян», - цитує прес-служба Володимира Зеленського.

Українська мова на ТБ і радіо

Одне з найбільш дискусійних питань – чи збільшиться квоти української мови для телеканалів і радіостанцій. Наразі вони встановлені законом «Про телебачення і радіомовлення»: 75% української мови для загальнонаціональних і регіональних телеканалів, 60% української мови для місцевих телеканалів, 75% української мови для програм новин на ТБ, 55% програм українською мовою на радіостанціях і 35% пісень українською мовою на радіо.

У варіанті законопроекту до другого читання, який оприлюднений на сайті Верховної Ради, йдеться про збільшення частки державної мови до не менше 90% «загальної тривалості передач та/або фільмів (їх частин) у кожному проміжку часу між 07.00 та 18.00 і між 18.00 та 22.00». Місцеві телерадіоорганізації можуть здійснювати мовлення іншими мовами в обсязі не більш як 20%. Телерадіоорганізації, які відповідно до ліцензії здійснюють мовлення кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, повинні забезпечувати 30% мовлення державною мовою.

Телерадіокомпанії мають перекладати українською жестовою мовою та/або субтитрування виступи посадових осіб держави, депутатів, відеоматеріали про вибори, інформацію про надзвичайні ситуації тощо. Також у законопроекті йшлося, що телерадіоорганізації закордонного мовлення можуть ретранслюватися на території України за наявності україномовної звукової доріжки. Мовники, основу програмної концепції яких становлять науково-просвітницькі або освітні передачі, виконані офіційними мовами Європейського Союзу, також повинні мати окрему звукову доріжку або українською мовою, або офіційними мовами ЄС.

За словами Максима Дворового, на засіданні Комітету з питань культури і духовності 24 квітня був погоджений компромісний варіант цих норм, за яким квоти залишаться у тому ж обсязі, як передбачено чинним законом «Про телебачення і радіомовлення», але передбачається перехідний період – три роки, після якого частка української мови на телебаченні та радіо має зрости до 90%. А голова Комітету культури і духовності, співавтор законопроекту Микола Княжицький у коментарі «Детектору медіа» зазначив, що в проголосованому депутатами варіанті йдеться про довший перехідний період – п’ять років.

Водночас у стенограмі пленарного засідання Верховної Ради зазначено, що депутати підтримали поправки № 645, 652, 653 у редакції, запропонованій Комітетом з питань культури і духовності згідно з додатком. «Детектор медіа» ознайомився з цим додатком. Із нього випливає, що статтю 24 закону про мову викладено в такій редакції:

«Стаття 24. Державна мова у сфері телебачення і радіомовлення

Телерадіоорганізації здійснюють мовлення державною мовою. Обов’язковий (мінімальний) обсяг мовлення державною мовою для телерадіоорганізацій окремих категорій встановлюється Законом України “Про телебачення і радіомовлення”».

При цьому до прикінцевих і перехідних положень окремою поправкою змін не вносили, а в редакції, підготовленій до другого читання, передбачено, що частини 3 і 5 статті 24 закону (вони стосуються збільшення мовних квот і перекладу жестовою мовою або субтитрування) набирають чинності через два роки.

Також у прикінцевих і перехідних положеннях тексту законопроекту до другого читання є зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» щодо 90% української мови для загальнонаціональних і регіональних мовників та 80% для місцевих, а поправку № 1834 Вікторії Сюмар, яка пропонувала вилучити зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», було відхилено.

Тож поки не буде опубліковано текст закону, незрозуміло, чи все-таки встановлено квоту 90% та коли вона почне діяти.

Українська мова у друкованих ЗМІ та в інтернеті

Преса, відповідно до тексту законопроекту до другого читання, оприлюдненого на сайті парламенту, повинна видаватися державною мовою. Якщо преса видається іноземною мовою, то одночасно з відповідним тиражем видання іноземною мовою видається тираж цього видання державною мовою. При цьому всі мовні версії повинні видаватися під однаковою назвою, відповідати одна одній за змістом, обсягом і способом друку, а їх випуски повинні мати однакову нумерацію порядкових номерів і видаватися в один день.

Розповсюдження за передплатою іншомовних видань допускається за умови можливості передплати такого самого видання українською мовою. У кожному місці розповсюдження преси газети і й журнали українською мовою мають становити не менше половини назв.

Усі ці вимоги не поширюються на пресу, що видається винятково кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів України, англійською мовою, іншою офіційною мовою Європейського Союзу, та на наукові видання.

Ці норми в проголосованому варіанті закону залишились. Однак, за словами Максима Дворового та Миколи Княжицького, депутати домовилися про перехідний період для введення в дію цих норм. Він становить 2,5 року для загальнонаціональних і регіональних видань і 5 років для місцевих видань.

Це підтверджує стенограма: депутати ухвалили поправку № 1579, згідно з якою стаття 25 закону (про мову друкованих ЗМІ) набирає чинності через 30 місяців для видань загальнодержавної та регіональної сфер розповсюдження та через 60 місяців для видань місцевої сфери розповсюдження.

Веб-сайти, сторінки в соцмережах і мобільні додатки засобів масової інформації, інтернет-магазинів, органів державної влади і місцевого самоврядування, державних і комунальних установ повинні обов'язково мати українську версію (за обсягом і змістом не меншу за іншомовні версії), яка має завантажуватися за замовчуванням для користувачів в Україні. Відповідно до поправки № 1584, ухваленої за пропозицією Миколи Княжицького, ця вимога почне діяти через три роки.

Мова поширення та демонстрування фільмів

Законопроект встановлює мовою поширення та демонстрування фільмів в Україні державну мову. Фільми, вироблені суб’єктами кінематографії України, повинні розповсюджуватися та демонструватися зі звукорядом українською мовою. При цьому у варіанті законопроекту, погодженому Комітетом культури і духовності, який зранку 25 квітня отримали депутати, враховано кілька уточнень. Зокрема, після слів про те, що фільми розповсюджуються та демонструються «з мовною частиною звукового ряду, виконаною державною мовою» додається уточнення: «у тому числі шляхом дублювання та озвучення».

Також за словами Миколи Княжицького, на прохання деяких фракцій з цієї статті прибрали розшифровку поняття «фільми» (спершу в законопроекті уточнювалося, що це в тому числі серіали, анімаційні та документальні фільми), замість цього послалися на профільне законодавство. Це підтверджує стенограма: депутати ухвалили поправку № 621 у редакції комітету, але з виключенням слів у дужках (про серіали, анімаційні та документальні фільми).

Законопроект допускає можливість показу в кінотеатрах документальних фільмів без дублювання або озвучення державною мовою, але з українськими субтитрами, якщо такий фільм набрав щонайменше 2 бали за «культурними критеріями культурного тесту». Ці критерії встановлені в законі «Про державну підтримку кінематографії в Україні». На кінофестивалях допускається показ фільмів мовою оригіналу, але з українськими субтитрами. Поза межами фестивальних заходів такі фільми мають демонструватися державною мовою.

Українська мова у книговиданні та рекламі

За словами пана Княжицького, зміни до положень, які стосуються книговидання та реклами, в остаточному варіанті документу не вносилось. Тобто вони лишаються в тій же редакції, підготовленій до другого читання та оприлюдненій на сайті Верховної Ради.

Видавці будуть зобов’язані видавати українською мовою не менше половини всіх виданих за рік книг. Ця вимога не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи національних меншин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів.

Книгарні або книгорозповсюджувачі повинні мати в продажу не менше половини продукції українською мовою. До числа україномовної продукції зараховуються словники, підручники та розмовники, однією з мов яких є державна, і книжкові видання з ідентичними за змістом текстами двома і більше мовами, однією з яких є державна. Вимоги не поширюються на книгарні, які розповсюджують книги винятково офіційними мовами ЄС або словники, розмовники, підручники з вивчення іноземних мов, та спеціалізовані книгарні, створені для реалізації прав корінних народів, національних меншин.

Мовою реклами в Україні також визначається українська мова. У друкованих ЗМІ, що видаються однією з офіційних мов Європейського Союзу, допускається розміщення реклами тією мовою, якою випускається це видання. Так само телеканали і радіостанції, які мовлять мовами ЄС, можуть поширювати рекламу цими ж мовами.

Особливості використання в рекламі кримськотатарської мови, інших мов корінних народів, національних меншин України регулюватимуться законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України.

Покарання за невиконання закону

Державний контроль за застосуванням державної мови і за дотриманням вимог закону здійснюватиме нова інституція – Уповноважений із захисту державної мови. Він матиме свій секретаріат і зможе залучати для виконання своїх повноважень представників Національної поліції та різних державних органів. Порядок взаємодії Уповноваженого з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення маж бути затверджено їхнім спільним рішенням. Уповноважений контролюватиме застосування державної мови як за скаргами громадян, так і за власною ініціативою.

За порушення закону буде встановлено адміністративну відповідальність у вигляді штрафів. Згідно зі стенограмою, за пропозицією Миколи Княжицького депутати підтримали поправку №1688 Світлани Заліщук, згідно з якою за перше порушення можливе застосування попередження, а не штрафу. Водночас депутати підтримали поправки № 1712 і 1713, які прибрали із законопроекту окремі штрафи за порушення застосування державної мови на ТБ і радіо.

За порушення застосування державної мови друкованими ЗМІ передбачено штраф від 6800 грн до 8500 грн або попередження, якщо порушення вчинено вперше; за порушення застосування державної мови у сфері кіно, книговидання і реклами – штраф від 3400 грн до 5100 грн або попередження; за повторне протягом року порушення – штраф від 8500 грн до 11900 грн.

Микола Княжицький вважає, що ухвалений закон зможуть прийняти і суспільство, і медіа: «У законі багато стимулюючих факторів, головне – щоб вони виконувалися. Ми хочемо побудувати безкоштовні центри вивчення української мови в усіх регіонах України. Щоб люди могли ходити на курси, займатися, вдосконалювати свої знання мови. Щоб до того часу, як деякі пункти набудуть чинності, люди були готові до цього».

Всі матеріали розділу / жанру:
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1614
Переглядів
Коментарі
Код:
Им'я:
Текст:
Коментувати
Коментувати
Нові тексти на ДМ
2016 — 2019 Dev.
Andrey U. Chulkov
Develop