Цей огляд охоплює період, коли «Російський добровольчий корпус» і «Легіон свободи Росії» штурмували окремі райони Бєлгородської області Росії, заявивши про прагнення звільнити країну від путінського режиму. Тож на всіх телеканалах, що входять до огляду, говорили саме про це.

Точка зору традиційно змінювалася залежно від того, про яке медіа йдеться. Якщо в етері «FreeДому» чи 24-го каналу намагалися розгледіти початок протестного руху в Росії, то на «Еспресо», а надто на Прямому каналі традиційно зосередилися на «нетаких» посадовцях доби Зеленського.

Прямий канал: навіщо Буданов розвідку зруйнував

На одному з каналів Петра Порошенка ТОВ «Вільні медіа» не зраджують собі: деструктивно критикують чинну владу та нагадують про успіхи попередників.

Для цього в пулі Прямого є гурт «обраних» спікерів. Один із таких — заступник секретаря РНБО 2019-2020 років, генерал-майор Сергій Кривонос. Якого на телеканал радо запрошують як досвідченого військового. Однак левова частка заяв офіцера, незалежно від ситуації на полі бою, песимістична та критична до чинної влади.

От і нині, коментуючи рейд противників російського режиму, Кривонос зазначав, що наша влада, розповідаючи про ситуацію на фронті, «маніпулює як російська». Розповідав, що за захист Бахмута українці «заплатили тисячами життів, а чи була в цьому користь?». Мовляв, українська влада звідусіль говорить про успіхи, але ми «не згадуємо, як ми відступаємо». Відтінок «зради» Кривонос знайшов навіть у потенційній передачі Україні винищувачів: «Літаки дадуть, а чи захищені аеродроми?».

Та навіть Сергій Кривонос палить у кутку, коли на арену Прямого каналу виходить політичний пропагандист Тарас Чорновіл. 22 травня, спілкуючись з Оленою Курбановою про події на Бєлгородщині, Тарас Чорновіл запевняв, що такого типу операцію українська влада мала погодити із союзниками. Цікаво, навіщо, якщо Україна заперечує свою причетність? Згодом і сам коментатор опосередковано визнав це, зазначивши, що «більшість подій у Росії — не справа рук ГУР МО». Були в учасників і сумніви щодо важливості утримання Бахмута. Олена Курбанова міркувала так: «… Страшно втратити Маріуполь, жити з окупованим Херсоном. […] Бахмут можна пережити». Можливо, нехай такі теми краще коментують у Генштабі? Чорновіл доповнив промову тезою про те, що «дехто хоче мати персональний Сталінград».

На цьому гість не зупинився: згадав про винищувачі F-16, які Україна, мовляв, могла отримати ще в січні цього року. Якби не корупція чинної влади, адже «воювати за недемократичні країни ніхто не хоче». Ще Чорновіл говорив, що з нашої держави йде «суцільний негатив у західну пресу», бо світові лідери, мовляв, перестали вірити українській владі. Також пропагандист додав, що «у Зеленського був провальний візит у Європу». Тож на зустріч лідерів «Великої сімки» президент України начебто не хотів летіти.

Було і про вступ до НАТО. Чорновол запевняв, що Україна могла отримати план дій щодо членства у 2019 році, але в нас нині «все у недоброму вигляді». Начебто через небажання отримати ПДЧ «Україна відмовилася вступати у НАТО». Цікаво чути подібні тези від колишнього нардепа, який свого часу був переконаний, що вступ до Альянсу Україні не потрібен, щоб не злити Росію.

Наступного дня, 24 травня, Тарас Чорновіл прийшов до студії Прямого вже з критикою очільника Головного управління розвідки Міноборони Кирила Буданова. Чорновіл розповідав, що «Буданов зруйнував розвідку», знову додаючи, що Зеленський мав узгодити із союзниками акцію в Бєлгородській області. Ще Чорновіл доводив, що в активі Кирила Буданова — «жодної успішної операції», а «всі битви програні ГУР».

 Від дій цієї влади аж волосся дибки!

Критикували владу й інші гості телеканалу. Зокрема, нардеп I-VI скликань Ярослав Кендзьор, коментуючи цьогорічні перипетії довкола вручення Шевченківської премії, говорив, що ситуація — «нечувана ганьба», а винні у ній «нещастя з Банкової». Це ж питання в одній зі студій із Сергієм Висоцьким обговорював і нардеп від «Європейської солідарності» Володимир Ар’єв. На його думку, перепони на шляху до вручення нагород сталися тому, що «серед переможців були люди, які не підійшли Офісу президента». Зокрема, журналіст і ведучий «Еспресо» Віталій Портников чи музикант Тарас Компаніченко, свого часу прихильні до Петра Порошенка. Ведучий уточнив, що «Портников критикує будь-яку владу». Ар’єв продовжив, що через такі дії чинної влади ми невдовзі «отримаємо українбаши», натякаючи на прагнення Зеленського до авторитаризму.

У студії того ж таки Висоцького згодом зібралися міністр інфраструктури часів Порошенка Володимир Омелян і політичний коментатор, член наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України, Віктор Бобиренко. Ведучий згадував, як ДБР «хоче посадити» сержанта 93-ї бригади, додаючи, що «можновладці повірили в себе». Далі пішов Віктор Бобиренко: на його думку, влада душить свободу слова, «Зеленський буде на кшталт Орбана», а у «слуг народу» з’явилися корони на головах. Володимир Омелян доповнив, що за певні рішення можновладцям «доведеться відповідати».

І як же без оспівування подвигів п’ятого президента. Зокрема й силами ведучих. Наприклад, спілкуючись із парламентаркою від «ЄС» Вікторією Сюмар, Світлана Орловська нагадала, що «за президентства Петра Олексійовича Порошенка і було заявлено курс на НАТО і ЄС», хоча нині чітких сигналів від західних партнерів ми, мовляв, не чуємо. Періодично в матеріалах Прямого з’являвся і сам Порошенко. Зокрема, під час візиту до Брюсселя він розповів журналістам, як «він та його команда працювали», просуваючи ідею вступу України до НАТО та ЄС.

А от колишній російський воєнкор Аркадій Бабченко, раніше скептично налаштований до президентства Зеленського, нині змінив вектор скептицизму в бік Росії. Коментуючи бєлгородські події та російсько-українську війну загалом, блогер запевняв, що масових протестів у країні-терористці чекати годі, а Путін «умрет своей смертью». Так само Бабченко не певен, чи є в українського війська сили для наступу на Крим. Та і щодо потенційного вступу до НАТО — Україні треба будувати державу, оглядаючись на те, що через кордон утворилося «фашистское государство».

«Еспресо»: про «кацапознавство» та «антиєвропейський владний прошарок»

На «Еспресо» теж багато говорили про бєлгородські події та про війну загалом. Але не забували й про внутрішні питання, час від часу критикуючи чинну владу.

Політичний коментатор Володимир Цибулько говорив, що в Україні «правлячий прошарок — антиєвропейський, але народ — частина західного світу». А от іще один постійний гість прихильних до Порошенка медіа — нардеп VIII скликання та військовий Ігор Лапін — цього разу націлився в бік колишніх телеведучих проросійських каналів. Із початком великої війни вони частково «мігрували» у єдиний телемарафон, що викликало дискусії в медіаспільноті. Ігор Лапін у проєкті «Вердикт» говорив, що «спікери каналів Медведчука починають тупити дічь», видаючи в ефір ура-патріотичні матеріали. Ведучий Сергій Руденко при цьому виокремив Наташу Влащенко, зазначивши, що її заявами має зайнятися СБУ.

Коли ж мова зайшла про оборону Бахмута, Ігор Лапін сказав, що люди стали «заручниками пропаганди», коли з невеликого міста в інфопросторі зробили «фортецю». Схожі тези про те, що Бахмут стратегічно не такий важливий, поширювали в етерах Прямого каналу.

У цьому ж етері отримав слово нардеп від «ЄС», засновник «Еспресо» Микола Княжицький. Нині політик критикував чинну владу за слабку протидію впливу російської церкви, буцімто пропрезидентська партія прийшла до влади «за підтримки цієї церкви». Про те, що влада слабко протидіє УПЦ МП, в іншому етері говорив міністр закордонних справ часів Ющенка Володимир Огризко. Ведучий Сергій Руденко додав, що «влада думає про наступні вибори», тоді як Микола Княжицький вважає, що «хтось хоче пояснити Зеленському, що вибори можна проводити зараз». Нагадаємо, офіційно представники владної команди можливість проведення виборів у часи війни заперечують. Ще Микола Княжицький говорив, що нині мало уваги приділяється державній мові та українському кіно, адже влада «не цінує культуру».

Пізніше в етері «Еспресо» владу критикував уже колега Княжицького по фракції Олег Синютка. Він зауважив, що Україні потрібно проводити реформи, адже із семи пунктів умов вступу до ЄС виконано тільки три. Також парламентар згадував про доплати військовим та «чоловіка з партії "Голос", який повинен відповісти за те, що він творить». Ішлося про нардепа Володимира Цабаля, який вніс до парламенту проєкт постанови, що блокувала повернення додаткових виплат. Пізніше законопроєкт про повернення доплат таки ухвалили в першому читанні. При цьому нардеп Михайло Цимбалюк (ВО «Батьківщина»), завітавши на один із попередніх етерів «Еспресо», запевняв, що повертати доплати всім військовим, незалежно від місця перебування — несправедливо.

Зрідка в етері з’являлися чинні «слуги народу». Наприклад, голова постійної делегації України в парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв. Варті уваги й проєкти «Еспресо» на кшталт «Кацапознавства» з Миколою Вереснем. У програмі ексцентричний медійник висміює недолугість росіян, на кшталт уривків із виступів Путіна, записів із чатрулетки, історій російських мобілізованих тощо. Вересень при цьому почувається розкуто й дозволяє собі репліки типу «який філософ, б*я». Судячи з коментарів під черговим випуском, глядачам подобається.

 Важко стримати емоції, коли говориш про «кацапів»

«FreeДом»: «Антивоенное движение есть»

На державному каналі іномовлення російську агресію проти України обговорювали з активним залученням спікерів, які або презентують владу, або лояльні до неї. В основному говорили про позитивне. Зокрема, політичний коментатор Володимир Фесенко, коментуючи міжнародні візити президента Зеленського, називав це «дипломатическим контрнаступлением» і «наступательной дипломатией». Російський опозиціонер Леонід Гозман, своєю чергою, переконував, що міжнародна спільнота вже сприймає Зеленського «как неизбежного победителя». Нардеп від «Слуги народу» Єгор Чернєв на ввімкненні доповідав, що «дипломатия отрабатывает на 100 и 200%, и президент в том числе».

Коментуючи дії РДК та «Легіону свободи Росії» на Бєлгородщині, гості етерів «FreeДом» не приховували оптимізму. Особливо якщо це були опозиційні путінському режиму росіяни. Наприклад, ексдепутат Держдуми Ілля Пономарьов говорив, що «Россия будущего, о которой мы все мечтаем, сегодня брала территорию». Додаючи, що «война закончится в Москве». Пізніше той же Пономарьов розповів, що на фоні подій російські еліти говорять: «ДОжили!».

 Всі в напруженому очікуванні «России будущего»

Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк, своєю чергою, доповідав, що «мы там не присутствуем» (на Бєлгородщині. — «ДМ»), проте в ході війни «инициатива полностью принадлежит Украине». Ще Подоляк запевняв, що війна має закінчитися на умовах України, на кордонах 1991 року. Та говорив про те, що «Украина станет неотъемлемой частью НАТО» і для цього не потрібен план дій щодо членства.

Нардеп-«слуга» Олег Дунда, теж постійний гість етерів телеканалу, коментуючи події на російському прикордонні, міркував, що в країні-терористці «большинство элит, как и Путин, — тру́сы». Тож учорашні пропагандисти війни, мовляв, у разі небезпеки на їхній території швидко перевзуються. А прикордонні регіони Росії взагалі проситимуть у нашої держави гарантій безпеки. Очільник кабміну Чеченської республіки Ічкерія Ахмед Закаєв припускав, що протести малих народів Росії пройдуть уже після поразки окупантів в Україні.

Були в етерах іномовлення й «пересічні хороші росіяни». Наприклад, громадська активістка Аліпат Султанбекова, яка виїхала з Росії через переслідування за незгоду з війною. Дівчина запевняла ведучих, що в Росії «антивоенное движение есть», а саме «листовки, граффити, портят баннеры». При цьому Султанбекова погоджувалася, що «листовка не остановит ракеты», але наполягала, що в Росії чимало противників війни. І що, попри все, вона «любит свою страну».

Відзначимо й неновинні проєкти «FreeДому». Наприклад, у програмі «Виновники войны» автори розповідають про знакових російських пропагандистів, котрі роками штовхали суспільство до повномасштабного вторгнення. Нині було про Z-письменника й терориста Захара Прилєпіна. А у проєкті «Ваши деньги» йшлося про елітний відпочинок соратників Путіна. У програмі «Давайте проверим» розповідали про фейки, які роспропаганда поширювала навколо ситуації на Бєлгородщині.

24 канал: «В целом все живы-здоровы»

Ведучі 24-го не зраджували своїй напівблогерській манері подачі інформації. Це дозволяло їм розкутіше почуватися у студії й частіше використовувати суб’єктивні судження. Наприклад, Артем Овдієнко, коментуючи масову втечу росіян із Бєлгорода в момент, коли опозиційні сили розпочали в області власну «спецоперацію», відверто зловтішався з паніки. «Чертовски приятно смотреть», перейшов на російську телевізійник, як росіяни з острахом тікають від таких самих росіян.

Загалом, як і в етерах «FreeДому», на 24-му події в російському прикордонні коментували з неприхованим оптимізмом. Найдалі пішов колишній позаштатний радник Офісу президента Олексій Арестович. У спілкуванні з російським правником Марком Фейгіним блогер заявляв, що день початку активних дій РДК та «Легіону свободи Росії» — це «один из самих ярких дней этой войны». Мовляв, події показують, що «есть другие русские». У наступному етері Арестович висловлював припущення, що Лукашенко не втягне Білорусь у війну проти України, а авторитет Путіна впав навіть в ОДКБ.

Нардеп від «Слуги народу» Федір Веніславський вважав, що «громадяни Росії вийшли на новий рівень» протидії тоталітаризму, а «будь-яка війна завершується миром».

В етері 24-го також було чимало «хороших» росіян. Які, помітно, не розуміють усіх небезпек терористичних атак, перебуваючи за межами України. Показовим було ввімкнення російського опозиційного медійника Гліба П’яних. Спочатку він збиткувався з можливого застосування росіянами ядерної зброї, бо «может, оно заржавело уже?». А коментуючи обстріли Києва, медійник сказав, що «трясет, обломки ракет сыпятся […] Но в целом все живы-здоровы». Нагадаємо, що лише за травень росіяни атакували Київ вісімнадцять разів, майже кожна атака закінчувалася загиблими чи пораненими.

Іміджу скептика не зраджував колишній російський медійник Аркадій Бабченко. На ввімкненні для 24 каналу, спілкуючись із блогером Романом Цимбалюком, Бабченко розвіював надії на громадянський спротив у Росії та швидке завершення війни. Нагадував, що російські окупанти «никогда ниоткуда не уходили», та й передумов для розпаду країни-агресорки зараз немає. Адже, принаймні у великих містах Росії, «денег — вагон», а на фоні Москви й узагалі «Париж хуже выглядит».

Ще одна риса, притаманна і 24-му, і «FreeДом» — спецпроєкти. У моніторинговий період, зокрема, виходили програми «А я вам сейчас покажу…», де збиткуються з росіян та їхніх союзників. Або «Ватный хит-парад», де оцінюють найнедолугіші заяви чи дії пропагандистів. Обидва проєкти зроблені на опозиційному білоруському ресурсі Nexta.

 Яка країна, такі й хітпаради