Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

ВИСНОВОК № 184

щодо матеріалу 5  каналу під назвою «Право на житло: 

звернення до Президента»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 27 березня 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на вказаний матеріал, у якому він вбачає ознаки замовності, незбалансованості, неповноти, компліментарні коментарі журналістки. 

2. Оскаржений відеосюжет було опубліковано на ютубі 26 березня 2023 р.  Його тривалість трохи менше 3 хв., автора не вказано, в кутку екрану — лого 5 каналу.

3. Сюжет присвячений акції протесту під приміщенням Головного управління розвідки проти вилучення вказаним відомством квартир у с.Софіївська Борщагівка.

4. До виходу цього відеосюжету, 3  березня 2023 року «5 каналом» було випущено інший сюжет про вилучення квартир у житловому комплексі («Примусове вилучення квартир у Києві. Чий наказ?»), де їхню кількість означено в 75 одиниць. У ньому вилучення квартир подавалося як ініціатива Міністерства оборони й наприкінці зазначено, що саме до нього канал звернувся з запитом про коментар, хоча ГУР згадувалося в сюжеті й описі до відео на ютубі. Позиції МО в цьому сюжеті не озвучено, наявні лише коментарі представників місцевого центру надання адміністративних послуг.

5. Телеканал не відповів на звернення Ініціативи прокоментувати скаргу, згадану в п. 1 вище. 

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Повага до права громадськості на повну та об’єктивну інформацію про факти та події є найпершим обов’язком журналіста. Журналісти і редактори повинні здійснювати кроки для перевірки автентичності усіх повідомлень, відео- та аудіо матеріалів, отриманих від представників загалу, фрілансерів, прес-служб та інших джерел.» (п. 6);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного. Неприпустимим є розповсюдження інформації, що містить упередженість чи необґрунтовані звинувачення.» (п. 9);

«Точки зору опонентів, у тому числі тих, хто став об’єктом журналістської критики, мають бути представлені збалансовано. Так само мають бути подані оцінки незалежних експертів.» (п. 10);

«...Журналіст не повинен використовувати службове становище в особистих цілях, з метою наживи, самореклами, у кар’єристських цілях та керуючись прагненням догодити певним силам чи особам...» (п. 17).

2. Засади редакційної політики 5 каналу (ТРК «Експрес-Інформ», ТРК «НБМ»):

Вступ

«Засади редакційної політики поширюються на все мовлення ТРК "Експрес-Інформ" та ТРК "НБМ": телебачення, радіо чи мережу Інтернет.»

Достовірність

«Ми зобов’язані піддавати інформацію неодноразовій перехресній перевірці. Проте доволі часто достовірність  - це не лише питання правильного викладу фактів. Слід уважно розглянути всю інформацію щодо цього питання, аби дістатися справжньої суті того, що повідомляється або змальовується.»

Джерела

«Наскільки можливо, збирайте інформацію «з перших рук». Якщо не можете цього зробити, знайдіть очевидців або тих, хто має безпосередні відомості про проблеми чи події. Міжнародний досвід свідчить, що будь-які новини повинні бути отримані із щонайменше двох перевірених і надійних незалежних джерел. Важливо переконатися, що ці два джерела є дійсно незалежними.»

Перевірка фактів та інформаторів

«Підготовка програми потребує надзвичайної ретельності. Піддавайте факти перехресній перевірці. Маючи справу з публічною особою, Вам доведеться неодноразово перевіряти і підтверджувати повідомлені співрозмовником факти. Крім того, Вам може знадобитися документальне підтвердження достовірності інформації та особи, яка її повідомила. Такого підтвердження слід шукати в інших джерелах, ніж ті, що їх пропонує сам інформатор…»

Право на відповідь

«Особам і установам, звинуваченим у зловживаннях чи некомпетентності або ж підданим у програмі суворій критиці має бути надане право і можливість дати відповідь на звинувачення або критику в межах цієї самої програми. Якщо це неможливо або недоречно, обов’язково зверніться за консультацією до безпосереднього керівництва.»

Безсторонність

«Безсторонність  - це одна з основних цінностей, яка поширюється на всі програми та служби Корпорації. Ми маємо об’єктивно та неупереджено висвітлювати спірні теми у випусках новин та інших програмах, де обговорюються проблеми державної політики, політичні або трудові конфлікти. Ми не висловлюємо власної думки про поточні події чи питання державної політики в інформаційних програмах  - за винятком проблем мовлення. Вимога щодо справедливого й безстороннього висвітлення політичних питань тією самою мірою стосується інтернет-видань, радіо і телебачення.»

3. Зважаючи на дату виходу матеріалу, норми Закону України «Про медіа» не є застосовними до нього, адже закон не може мати зворотної сили. Відповідно, застосовується чинний станом на 26.03.2023 р. Закон України «Про телебачення і радіомовлення».

Закон України «Про телебачення і радіомовлення» (№ 3759-XII, в ред. 2006 р.):

«Стаття 57. Редакційний статут телерадіоорганізації

1. Редакційний статут телерадіоорганізації містить вимоги до створення та поширення інформації.

...

4. Редакційний статут телерадіоорганізації визначає:

основні вимоги до забезпечення точності, об’єктивності, неупередженості та збалансованості інформації, що розповсюджується телерадіоорганізацією;

…

вимоги до перевірки достовірності інформації, одержаної від третіх осіб;..»

«Стаття 59. Обов’язки телерадіоорганізації

1. Телерадіоорганізація зобов’язана:..

в) поширювати об’єктивну інформацію;..»

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Створюючи цикл матеріалів або принаймні випускаючи кілька сюжетів на одну тему, медіа має подавати достатній контекст у другому (й наступних за часом) сюжеті. При розміщенні контенту в мережі варто подавати посилання на попередні сюжети.

2. Ініціатива оцінює суто оскаржений відеосюжет, в її компетенцію не входить надання оцінок сторонам конфлікту, висвітленого в сюжеті, чи їхнім діям.

3. Розглядуваний сюжет Ініціатива «МедіаЧек» вважає новинним матеріалом з огляду на його тривалість, фокусування на конкретній події та інших ознаках. Відповідно, до цього сюжету мають застосовуватися стандарти новинної журналістики. 

4. Незбалансованість. В розглядуваному сюжеті подані позиції нібито трьох сторін: учасників пікету, забудовника та Головного управління розвідки. Проте наприкінці відео забудовник,  Андрій Мартинов, звертається до президента з проханням вирішити ситуацію. Чи зверталися журналісти по коментарі до Офісу президента, в матеріалі не зазначено.

Не менш важливим є подання позиції ГУР, але вона з сюжету достеменно не зрозуміла. На початку сюжету вказано, що «Міноборони не дає жодних пояснень» щодо вилучення квартир. По суті журналісти не розділяють МО та ГУР, хоча це окремі структури; попри те, що ГУР підпорядковується МО, саме Головне управління розвідки реалізувало вилучення квартир і могло би більш детально прокоментувати обставини. Із сюжету не зрозуміло, про яку саме письмову відповідь ідеться: про  надання відповіді ГУР по суті  питання чи про відповідь МО на згаданий у першому сюжеті запит. Нагадаємо, що в першому за хронологією сюжеті йшлося про надсилання запиту в МО, хоча в оскарженому сюжеті це не озвучено. Зрештою, з сюжету так і не зрозуміло, чи телеканал звертався по коментарі й до ГУР, і до МО (чи лише до однієї з цих структур), і про неотриману письмову відповідь із якого відомства йдеться.

Виходячи з цього, Ініціатива вважає, що телеканал не доклав достатньо зусиль до того, щоби отримати коментарі всіх згаданих у сюжеті структур щодо конфлікту чи констатувати відсутність таких коментарів. Отже, було порушено п. 10 Кодексу етики, вимогу Засад редакційної політики в частині права на відповідь. 

5. Неповнота.  Неповний, вирваний із контексту коментар представника пресслужби ГУР Артема Шевченка, відсутність інформації про звернення по коментарі до Офісу президента вже самі собою спричиняють неповноту викладу інформації в сюжеті. Крім цього, невисвітленими в сюжеті залишилися наступні аспекти.

На початку сюжету демонструється витяг із наказу Начальника ГУР МО України від 26.10.2022 р. № 87 ДСК «Про примусове відчуження майна для потреб держави в умовах воєнного стану». Там ідеться про «примусове відчуження об’єктів нерухомого майна» (у множині), які належать А.М.Мартинову (забудовнику), а далі наводиться № 14 з переліку об’єктів — адреса квартири в с.Софіївська Борщагівка. Документи щодо інших квартир не демонструються й не згадуються в сюжеті, як і не висвітлюється питання, чи було з боку ГУР надано ще якісь документи на обґрунтування своїх дій. Виходячи з цього лишається незрозумілим, скільки квартир вилучається ГУР (в розглядуваному сюжеті немає відсилок на попередній) і кому вони належать (всі учасники акції, які дають коментарі, титровані як «мешканці», а не «власники», хоча остання з них, Анастасія, усно стверджує, що придбала квартиру). Журналісти, беручи коментар забудовника, не поцікавилися в нього, чому принаймні одна з квартир фігурує в документах ГУР як його власність. 

Вилучення військовим відомством квартир поблизу столиці виглядає дивним. Самими ж журналістами піднімається питання, якими можуть бути способи його використання військовими в тилу. Тому телеканалу варто було отримати коментарі експертів із відповідної сфери, але таких у сюжеті немає.

Отже, у розглядуваному сюжеті наявні порушення  п. 6 Кодексу етики українського журналіста, Засад редакційної політики “5 каналу” в аспектах достовірності й перевірки фактів та інформаторів.

6. Невідокремлення фактів від коментарів і просування сторонніх інтересів.  Журналістка на початку сюжету зазначає: «У розпачі та вкрай виснаженому стані прийшли власники житла під стіни Головного управління розвідки…», а до синхрону Андрія Мартинова подає наступну підводку: «Наразі віддано захищає обманутих людей забудовник Софіївської Борщагівки Андрій Мартинов: волонтер, благодійник, не залишив киян напризволяще, ані в перші дні війни, ані зараз». Зважаючи на новинний характер сюжету, суб’єктивні оцінки журналістки в ньому порушили п. 9 Кодексу етики, Засади редакційної політики 5 каналу в частині безсторонності. Явно позитивні коментарі журналістки на адресу забудовника, відсутність згадки про його ймовірну зацікавленість щодо квартир (див. п. 5 розд. ІІІ вище) дають підстави розглядати даний сюжет як такий, що просуває інтереси цього забудовника (п. 17 того ж Кодексу). В сукупності ці порушення також підпадають під п. «в» ч. 1 ст. 59 ЗУ Про телерадіомовлення, оскільки інформація не подавалася медіа об’єктивно.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що 5 канал у своєму сюжеті «Право на житло: звернення до Президента» порушив вимоги п.п. 6, 9, 10 та п. 17 (в част. просування інтересів забудовника) Кодексу етики українського журналіста, п. «в» ч. 1 ст. 59 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також Засади власної редакційної політики в аспектах права на відповідь, достовірності та безсторонності, перевірки фактів та інформаторів. 

Ініціатива не оцінює правомірність вилучення квартир Головним управлінням розвідки чи інші дії сторін конфлікту.

9 листопада 2023 р.