Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

ВИСНОВОК № 191

щодо матеріалу з веб-сайту тижневика «ЕХО» під назвою 

«Где купить запчасти для электрорубанка?»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 17 липня 2023 року до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга на вказаний матеріал, у якій стверджується про наявність прихованої реклами в матеріалі, порушення мовного законодавства та наругу над державною мовою.

2. Статтю було опубліковано 16 липня 2023 р. в рубриках «новини», «суспільство» без зазначення автора. Справа навпроти заголовку наявна літера «Р» в колі, при наведенні курсора на яку висвічується напис «розміщено на правах реклами». Матеріал містить на початку фото електрорубанка, вступ і 2 розділи, останній із яких також включає ще дві менші частини. 

3. Матеріал розповідає про те, що таке електрорубанок, з яких частин він складається і як підібрати їм заміну в разі поломки.

4. У відповідь на звернення Ініціативи прокоментувати скаргу редакція тижневика повідомила, що вивчала претензії та «зауваження враховані». Після тексту матеріалу було додане зазначення «Розміщено на правах реклами».

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією» (п. 7).

2. Закон України «Про рекламу» (в ред. 2003 р. станом на 16.07.23 р., № 270/96-ВР) - розглядається редакція Закону, яка діяла станом на момент виходу відеосюжету:

«прихована реклама - інформація про особу чи товар у програмі, публікації, якщо така інформація слугує рекламним цілям і може вводити в оману осіб щодо дійсної мети таких програм, публікацій;

реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару;» (ст. 1); 

«Мовою реклами є державна мова.» (ч. 1 ст. 6);

Стаття 9: 

«1. Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.

…

3. Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".»

…

«5. Прихована реклама забороняється.»

«Стаття 13^-1. Реклама у медіа

1. Розповсюдження у медіа на території України реклами, що не відповідає вимогам цього Закону, забороняється.»

3. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 2704-VIII), ч. 1 ст. 32:

«Мовою реклами в Україні є державна мова.»

4. Закон України «Про медіа» (№ 2849-IX):

«Дія цього Закону поширюється на суб’єкти у сфері медіа, які підпадають під юрисдикцію України, за наявності принаймні однієї з таких ознак:

1) суб’єкт заснований в Україні, має місцезнаходження в Україні, і редакційні рішення регулярно приймаються ним на території України;

2) суб’єкт не заснований в Україні, але відповідає одному з критеріїв, передбачених частинами дев’ятою - тринадцятою цієї статті.» (ч. 8 ст. 2).

«Дія цього Закону поширюється на всіх суб’єктів у сфері онлайн-медіа, що відповідають вимогам частини восьмої цієї статті, у тому числі тих, що не були зареєстровані як суб’єкт у сфері медіа у встановленому цим Законом порядку.» (абзац 1 частини 11 статті 2).

«Дія цього Закону поширюється на інші… онлайн медіа-сервіси.., якщо вони спрямовані на територію та аудиторію України. При визначенні спрямованості Національна рада керується такими критеріями:

1) місцезнаходження користувачів відповідних медіа-сервісів;

2) спрямованість реклами повністю або частково на споживачів в Україні;

3) використання як мови інтерфейсу за замовчуванням державної мови, мов корінних народів України;

4) призначення змісту інформації повністю або переважно для аудиторії України;

5) правила користування та політики медіа-сервісу базуються на законодавстві України;

6) використання для надання доступу до медіа-сервісів доменних імен у географічних доменах, що вказують на Україну.» (ч. 13 ст. 2).

«До незначних порушень відноситься:..

порушення встановлених Законом України "Про рекламу" вимог та обмежень щодо порядку поширення (розповсюдження) реклами та порядку означення спонсорства суб’єктами у сфері онлайн-медіа.» (п. 5 ч. 2 ст. 112);

«До значних порушень відноситься:..

поширення інформації, що принижує або зневажає державну мову;..» (п. 10 ч. 3 ст. 112).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Розглядаючи дану скаргу та оскаржений матеріал Ініціатива має визначитися з оцінкою двох аспектів — мови реклами (щодо самої можливості надання такої оцінки «МедіаЧеком») та рекламного маркування — трансформера, що за допомогою сучасних програмних засобів  може виглядати і як належне, і як неналежне. 
2. Ініціатива вважає доведеним рекламний статус розглядуваного матеріалу, зважаючи на те, що при наведення курсора на літеру «р» у колі зверху від тексту матеріалу з’являється рекламне маркування. 
3. Оскільки маркування подається читачеві лише у формі однієї літери й повідомлення про рекламний характер розкривається тільки внаслідок наведення на літеру курсора, таке маркування не можна вважати належним та інформативним, оскільки далеко не кожен читач здогадається навести курсор. Ініціатива «МедіаЧек» вважає це порушенням п. 7 Кодексу етики та ч.ч. 1 і 3  ст. 9 Закону України «Про рекламу», яке було виправлене редакцією після нашого звернення щодо коментування скарги.
4.  Оскільки законодавство про застосування державної мови регулює також і мову журналістських/редакційних матеріалів, то Ініціатива вважає, що до її компетенції входить оцінка його дотримання. Конкретно даний матеріал був неналежно маркований як рекламний і частково подається під виглядом редакційного, оскільки вміщений під рубриками «новини», «суспільство». 

Як мовне законодавство, так і рекламне вимагають викладення рекламного матеріалу державною мовою. Попри те, що з цієї вимоги наявні винятки, вони не охоплюють розміщення реклами російською мовою в онлайн-медіа (див. зокрема ЗУ «Про національні меншини (спільноти) України»). Тому в розглядуваному матеріалі допущене порушення взаємно дублюючих норм ч. 1 ст. 32 Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про рекламу».

5. Щодо стверджуваних у скарзі порушень інших норм, Ініціатива прокоментує їх по порядку.

Частина 5 статті 9 Закону України «Про рекламу» (заборона прихованої реклами) — Ініціатива «МедіаЧек» розглядає даний рекламний матеріал як неналежно маркований, а не приховану рекламу, оскільки редакція залишила можливість читачам ідентифікувати рекламу, хоча й недостатню. 

Частина 1 статті 13-1 того ж Закону (заборона поширення реклами, яка не відповідає вимогам цього Закону) — дана норма фактично дублює норми, які забороняють конкретні види порушень знову ж рекламного законодавства. Опис у Законі конкретних відступів від нього є зазначенням видів порушень (зокрема неналежного маркування, недотримання вимог щодо мови) і по суті вже є забороною. Тому Ініціатива не буде констатувати порушення ще окремо за нормою ст. 13-1.

Щодо норм ст. 112 Закону «Про медіа», то в ній порушення систематизовано за ступенем тяжкості для застосування санкцій медійним регулятором. Ці норми не є самостійним описом порушень і застосовуються саме Національною радою. Але в даному випадку «МедіаЧек» може зазначити, що не вважає застосування в рекламі російської мові способом приниження чи зневаги державної мови (п. 10 ч. 3 ст. 112).

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція тижневика «ЕХО» розміщенням  матеріалу під назвою «Где купить запчасти для электрорубанка?» порушила п. 7 Кодексу етики українського журналіста та частину 1 статті 6, частини 1, 3 ст. 9 Закону України «Про рекламу» (в редакції Закону на момент виходу матеріалу; проте порушення п. 7 і ст. 9 були виправлені), а також ч. 1 ст. 32 Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».

Копія цього висновку надсилається до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

25  березня 2024 р.