Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com. 

ВИСНОВОК № 178

щодо матеріалу інтернет-видання «20 хвилин» (Вінниця) під назвою «На Вінниччині 21-річний хлопець зґвалтував сусідку, яка вдвічі старша за нього»

І. Дані щодо скарги та оскарженого матеріалу

1. 18 лютого 2023 р. до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянки на цей матеріал. Скаржниця вважає, що в назві матеріалу зроблено акцент на віці потерпілої, а не на протиправному діянні.

2. Оскаржений матеріал було опубліковано 4 січня 2023 р. без зазначення рубрики. Авторкою вказана Ольга Бобрусь.

3. Матеріал посилається на повідомлення Національної поліції про зґвалтування, яке, як стверджується, вчинене нетверезим сусідом в одному з сіл на півдні Вінниччини. 

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Журналіст має з повагою ставитися до приватного життя людини. При цьому не виключається його право на журналістське розслідування, пов’язане з тими або іншими подіями і фактами, якщо суспільна значущість інформації, яка збирається і поширюється журналістом, є вищою, ніж приватні інтереси особи.» (п. 3);

«...Журналіст не може називати людину злочинцем до відповідного рішення суду.» (п. 4);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного...» (п. 9);

«Ніхто не може бути дискримінований через свою стать, мову, расу, релігію, національне, регіональне чи соціальне походження або політичні уподобання. Вказувати на відповідні ознаки особи (групи людей) слід лише у випадках, коли ця інформація є неодмінною складовою матеріалу…» (п. 15).

2. Зважаючи на дату виходу матеріалу, норми Закону України «Про медіа» не є застосовними до нього, адже закон не може мати зворотної сили.

3. Закон України "Про інформацію" (в ред. 2011 р., 2657-XII): 

«Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров'я, а також адреса, дата і місце народження.» (абзац 1 част.  2 статті 11).

4. Закон України "Про захист персональних даних" (№ 2297-VI):

"Дозволяється обробка персональних даних без застосування положень цього Закону, якщо така обробка здійснюється... виключно для журналістських та творчих цілей, за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та правом на свободу вираження поглядів" (п. 2 ч. 2 ст. 25).

Стаття 1:

"персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована;

[…]

згода суб’єкта персональних даних - добровільне волевиявлення фізичної особи (за умови її поінформованості) щодо надання дозволу на обробку її персональних даних відповідно до сформульованої мети їх обробки, висловлене у письмовій формі або у формі, що дає змогу зробити висновок про надання згоди..; 

[…]

обробка персональних даних - будь-яка дія або сукупність дій, таких як збирання,.. використання і поширення … персональних даних, у тому числі з використанням інформаційних (автоматизованих) систем".

"Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини". (ч. 6 ст. 6).

ІІІ. Оцінка розглядуваного матеріалу

1. Ініціатива «МедіаЧек» декілька разів розглядала матеріали щодо зґвалтувань, зокрема у висновках № 153, № 57 та № 56. Висвітлення цієї теми вимагає особливо акуратної журналістської роботи. 

2. Щодо заголовка матеріалу. Оскільки п. 8 Кодексу етики українського журналіста стосується недопущення фальсифікації змісту матеріалу в його заголовку, «МедіаЧек» не вбачає порушення цього пункту, зважаючи на фактологічну коректність назви. Але в цьому заголовку вбачається інше порушення професійних стандартів.

Заголовок матеріалу створений так, що умисно привертає увагу до значної різниці у віці між затриманим та потенційною потерпілою. Акцент на вдвічі більшому віці жінки, яка подається як жертва зґвалтування, підводить до питання про наявність дискримінації жінок за віком. Адже у протилежній ситуації (якби ґвалтівник був удвічі старшим за потерпілу) заголовок імовірно не привертав би до цього такої уваги. Тож «МедіаЧек» вважає порушеним у розглядуваному матеріалі п. 15 Кодексу етики.   

3. Ідентифікація фігурантів матеріалу. У публікації зазначено точний вік затриманого та жінки, яка заявила про зґвалтування, а також вказано, що вони є сусідами й проживають у селі Могилів-Подільського району. Співставлення усіх цих ознак (точного віку учасників, проживання в селі конкретного району й по сусідству, а також факт затримання) створює значний ризик ідентифікації обидвох фігурантів матеріалу. 

«МедіаЧек» бере до уваги, що й без матеріалу журналістів певні односельці могли дізнатися про ситуацію та її учасників. Проте завдання журналістів полягало в тому, щоби мінімізувати ризик поширення ідентифікуючої інформації про травмуючу ситуацію на більше коло осіб. 

Суспільний інтерес в даній ситуації не вимагав ідентифікації фігурнатів матеріалу. Отже, в ньому було допущене порушення п. 3 Кодексу етики, а також ч. 6 ст. 6 ЗУ «Про захист персональних даних» (з урахуванням вимог п. 2 ч. 2 ст. 25 того ж Закону) та абз. 1 ч. 2 ст. 11 ЗУ «Про інформацію». Та обставина, що відповідна ідентифікуюча інформація могла бути попередньо поширена правоохоронцями, не виправдовує вчинення аналогічного порушення законодавства редакцією.

4. Невідокремлення фактів від коментарів та порушення презумпції невинуватості.  У другому абзаці матеріалу зазначено, що затриманому загрожує «ув’язнення» до 5 рр. і ставиться питання: «Чи це не замало?» «МедіаЧек» вважає, що обговорювати розмір санкції у Кримінальному кодексі доречно в аналітичних матеріалах і неприпустимо в новинах. Розміщення в новинному матеріалі зацитованого твердження було порушенням п. 9 Кодексу етики. 

Також необхідно врахувати значний ризик розкриття осіб фігурантів матеріалу, зокрема затриманого чоловіка. В новині кілька разів зазначено, що він зґвалтував сусідку, та названо його «злочинцем». Звертаємо увагу, що про винесення судового вироку по даній справі в матеріалі не згадується, хоча кримінальне провадження вже очевидно розпочате, адже підозрюваного затримали. У матеріалі вбачається порушення другого речення п. 4 Кодексу етики українського журналіста. 

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція інтернет-видання «20 хвилин» (Вінниця) у своєму матеріалі під назвою «На Вінниччині 21-річний хлопець зґвалтував сусідку, яка вдвічі старша за нього» допустила порушення п.п. 3, 4, 9 і 15 Кодексу етики українського журналіста, а також частини 6 статті 6 ЗУ «Про захист персональних даних» і абзацу 1 частини 2 статті 11 ЗУ «Про інформацію».  

8 серпня 2023 р.