«МедіаЧек»: Портал uzhgorod.net.ua в матеріалах про онлайн-казино порушив закон про рекламу

«МедіаЧек»: Портал uzhgorod.net.ua в матеріалах про онлайн-казино порушив закон про рекламу

3 Жовтня 2023
1678

«МедіаЧек»: Портал uzhgorod.net.ua в матеріалах про онлайн-казино порушив закон про рекламу

1678
«МедіаЧек»: Редакція Iнформаційно-аналітичного інтернет-порталу «uzhgorod.net.ua» у своїх матеріалах порушила вимоги ч.ч. 5 і 9 ст. 22-1 закону «Про рекламу».
«МедіаЧек»: Портал uzhgorod.net.ua в матеріалах про онлайн-казино порушив закон про рекламу
«МедіаЧек»: Портал uzhgorod.net.ua в матеріалах про онлайн-казино порушив закон про рекламу

Громадські організації «Детектор медіа» та «Інститут масової інформації» пропонують механізм скарг на неякісні журналістські матеріали, які порушують законодавство та професійні стандарти. На сайтах організацій розміщено спеціальну форму для подання публічної скарги. Поскаржитися може кожен, анонімні скарги не розглядаються. Цей механізм слугує для оперативного консультування щодо порушень у ЗМІ.

У разі якщо подані матеріали свідчать про наявність складної ситуації, організації передають скарги до розгляду в Комісію журналістської етики та Незалежну медійну раду. Короткі запитання до ініціативи та реакції на висновки можна надіслати за адресою mediachek.ua@gmail.com.

ВИСНОВОК № 182

щодо матеріалів Iнформаційно-аналітичного інтернет-порталу «uzhgorod.net.ua» про онлайн-казино

І. Дані щодо скарги та оскаржених матеріалів

1. 27 лютого 2023 р. до Ініціативи «МедіаЧек» надійшла скарга від громадянина на чотири матеріали вказаного порталу. Він вбачає в цих матеріалах порушення пунктів 7–9, 12–14 та 19 Кодексу етики українського журналіста; частини 1 статті 6, частин 1, 3 і 5 статті 9, частин 6–10 статті 22-1 Закону України «Про рекламу» та частини 1 статті 32 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». 

2. Оскаржені матеріали: 

2.1. Матеріал «Чому онлайн казино Goxbet (Гоксбет) можна вважати найкращим в Україні» опубліковано 22.12.2022 р. без зазначення рубрики й автора (в кінці позначка «соціальні мережі»). Також після тексту є позначка «на правах реклами». У першому абзаці тексту міститься гіперпосилання на сайт https://www.chetc.ck.ua/.

2.2. Матеріал «Фриспіни та ігрові автомати» опубліковано 26.12.2022 р. також без зазначення рубрики й автора, в кінці позначки «соціальні мережі» та «на правах реклами». У другому абзаці тексту міститься непрацююче наразі гіперпосилання за адресою goxbet4.com/info/freespins.

2.3. Матеріал «Як ввибрати чесне онлайн казино» (орфографію збережено) від 16.01.2023 р. опубліковано без зазначення рубрики й автора, в кінці позначки «на правах реклами» та «соціальні мережі». В першому абзаці тексту подано гіперпосилання на сайт aid.org.ua.

2.4. Матеріал «Особливості роботи Pin-Up мобільного додатка» опублікований 18.02.2023 без зазначення рубрики, в кінці позначки «соціальні мережі» та «на правах реклами». В третьому абзаці тексту наявне гіперпосилання за адресою goldenvisa.com.ua/skachat-pin-up/.

2.5.  До скарги додано скриншоти, на яких видно, що всі оскаржені матеріали були спершу опубліковані російською мовою та без рекламної позначки (портал не має версій іншою мовою, крім української). 

3. Усі оскаржені матеріали присвячені темі різного роду сайтів чи мобільних додатків для азартних ігор.

4.  Після звернення Ініціативи редакція пояснила, що спершу розглядувані матеріали з’явилися саме в такому вигляді на сайті через помилку нещодавно найнятих працівників та відсутність рубрики для реклами. У редакції зазначили, що рекламне маркування надалі з’являтиметься на всіх рекламних матеріалах, а російськомовні матеріали сайта поступово перекладаються українською мовою. 

ІІ. Стандарти журналістської етики та законодавство, які регулюють цю сферу суспільних відносин

  1. Кодекс етики українського журналіста (в ред. 2013 року):

«Інформаційні та аналітичні матеріали мають бути чітко відокремлені від реклами відповідною рубрикацією.» (п. 7);

«Редакційна обробка матеріалів, включаючи знімки, текстівки, заголовки, відповідність відеоряду та текстового супроводу тощо, не повинна фальсифікувати зміст…» (п. 8);

«Факти, судження та припущення мають бути чітко відокремлені одне від одного…» (п. 9);

«Журналіст зобов’язаний зробити все можливе для виправлення будь-якої поширеної інформації, якщо виявилося, що вона не відповідає дійсності» (п. 12);

«Журналіст не повинен використовувати незаконні методи отримання інформації. Журналіст при збиранні інформації діє в правовому полі України і може вдатися до будь-яких законних, у тому числі судових, процедур проти осіб, які перешкоджають йому в збиранні інформації. Використання негласних прийомів збирання новин допускається лише тоді, коли це необхідно для забезпечення достовірності або точності матеріалу. Такі прийоми можуть бути виправдані лише у разі, коли іншими способами зібрати інформацію неможливо.» (п. 13);

«Плагіат несумісний із званням журналіста» (п. 14);

«Свідоме порушення норм журналістської етики є абсолютно несумісним з професійною журналістикою, піддається громадському осуду, може бути підставою для позбавлення прес-карти чи членства в професійних спілках та НСЖУ. Розгляд конфліктних ситуацій етичного та професійного характеру здійснює Комісія з журналістської етики.» (п. 19).

2. Закон України «Про рекламу» (270/96-ВР, в ред. 2003 р.):

«Мовою реклами є державна мова.» (ч. 1 ст. 6);

«Реклама має бути чітко відокремлена від іншої інформації, незалежно від форм чи способів розповсюдження, таким чином, щоб її можна було ідентифікувати як рекламу.» (ч. 1 ст. 9);

«Інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, в якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".» (ч. 3 ст. 9);

«Прихована реклама забороняється.» (ч. 5 ст. 9);

«Реклама азартних ігор, а також знаків для товарів та послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими провадиться діяльність з організації та проведення азартних ігор, інших позначень, під якими проводяться азартні ігри, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: "Участь в азартних іграх може викликати ігрову залежність. Дотримуйтеся правил (принципів) відповідальної гри". Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим.

Замовником виготовлення, розміщення, розповсюдження реклами азартних ігор може бути виключно суб’єкт господарювання, який має ліцензію на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Забороняється будь-яка діяльність з рекламування азартних ігор суб’єктів господарювання, які організовують азартні ігри, знаків для товарів і послуг, інших об’єктів права інтелектуальної власності, під якими здійснюється діяльність з організації та проведення азартних ігор, без наявності у рекламодавця ліцензії на провадження відповідного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор.

Реклама азартних ігор має містити достовірну інформацію, не бути хибною, неправдивою або удаваною.

Реклама азартних ігор має містити відомості про ліцензію, номер, дату її видачі та найменування органу, який видав ліцензію на провадження певного виду діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор рекламодавцю.

Суб’єкт господарювання не має права виступати рекламодавцем бренду організатора азартних ігор, що належить іншому суб’єкту господарювання. Термін "бренд організатора азартних ігор" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор".» (ч.ч. 5-10 ст. 22-1). 

3. Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (№ 2704-VІІІ):

«Мовою реклами в Україні є державна мова.» (ч. 1 ст. 32).

4. Зважаючи на дати виходу матеріалів, норми Закону України «Про медіа» не є застосовними до них, адже закон не може мати зворотної сили.

ІІІ. Оцінка розглядуваних матеріалів

1. Вимоги до розміщення рекламних матеріалів у медіа можна поділити на загальні, зокрема маркування, та вузькі, що стосуються певних видів рекламованих товарів, послуг або суб’єктів, наприклад, вказування реквізитів ліцензії тощо. Ініціатива вітає приведення оскаржених матеріалів у відповідність до вимог щодо рекламного маркування, але вона розгляне також і дотримання в матеріалах вузькоспецифічних вимог.

2. Ініціатива бере до уваги ту обставину, що розглядувані матеріали були спершу розміщені на сайті російською мовою та без рекламної позначки. Але зважаючи на те, що матеріали згодом були перекладені українською та позначені як рекламні (тобто нежурналістські) Ініціатива «МедіаЧек» утримається від констатації порушень та не розглядатиме ці матеріали з точки зору дотримання Кодексу етики українського журналіста й Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Те ж саме стосується статей 6 і 9 Закону Про рекламу (мова реклами та її ідентифікація). Тому нижче Ініціатива розглядає оскаржені матеріали суто в аспекті дотримання в них вимог ст. 22-1 Закону України «Про рекламу».

3. Ініціатива розглядає оскаржені матеріали в тому вигляді, який вони мають на дату надання цього висновку. 

4. В усіх розглядуваних матеріалах, хоча вони зараз позначені як реклама, відсутні зазначення про ризик ігрової залежності (вимога ч. 5 ст. 22-1 ЗУ «Про рекламу») та про реквізити ліцензій на проведення азартних ігор (ч. 9 ст. 22-1 того ж Закону). При цьому повідомлення про ризик ігрової залежності фактично подається не замовником реклами, воно сформульоване в законі та його текст є універсальним і загальновідомим. Тобто порушення двох вказаних норм у цих матеріалах є доволі очевидним. Ініціатива розглядає відсутність попереджень та реквізитів ліцензій як наслідок того, що спершу розглядувані матеріали не подавалися редакцією як рекламні. Порушення ч. 5 ст. 22-1 не згадувалося у скарзі, проте Ініціатива «МедіаЧек» за власною ініціативою звернула увагу на дану норму. 

5. Скаржник не уточнює у скарзі, в чому саме він вбачає порушення ч.ч. 6, 7 і 10 ст. 22-1 згаданого Закону. Лише згадує про відсутність ліцензії в онлайн-казино Goxbet, але з чого випливає таке твердження — не зрозуміло. Реквізити ліцензій у жодному з матеріалів справді не наведено, проте це може бути як через відсутність самих ліцензій, так і через те, що спершу розглядувані матеріали не були ідентифіковані як рекламні (зазначення ліцензій виказало би їхній рекламний характер). Саме редакція медіа при укладенні угоди про розміщення реклами має змогу з’ясувати питання наявності ліцензії в замовника. 

Ініціатива неодноразово зазначала, що вона не має повноважень та ресурсів для здійснення якогось аналогу слідчих дій. Також мандат «МедіаЧеку» не розповсюджується на перевірку діяльності власне суб’єктів грального ринку. З огляду на це, Ініціатива не може оцінювати дотримання вимог ч.ч. 6, 7 і 10 ст. 22-1 Закону України «Про рекламу».    

6. Також у скарзі стверджується, що заголовок «Чому онлайн казино Goxbet (Гоксбет) можна вважати найкращим в Україні» неправдивий і суперечить вимогам ч. 8 ст. 22-1 Закону «Про рекламу». Наразі відповідний матеріал уже позначений як рекламний, тобто нежурналістський. Але й до цього твердження в заголовку не було поданням фактів, а радше оцінковим судженням, на що вказують слова «можна вважати». Щодо оцінкових суджень некоректно порушувати питання (не)правдивості. Тому Ініціатива відхиляє аргументи скарги в цій частині.

Ініціатива «МедіаЧек» вважає, що редакція Iнформаційно-аналітичного інтернет-порталу «uzhgorod.net.ua» у своїх матеріалах «Чому онлайн казино Goxbet (Гоксбет) можна вважати найкращим в Україні», «Фриспіни та ігрові автомати»,  «Як ввибрати чесне онлайн казино» та «Особливості роботи Pin-Up мобільного додатка» порушила вимоги ч.ч. 5 і 9 ст. 22-1 ЗУ «Про рекламу».  Ініціатива не оцінює діяльності суб’єктів грального ринку. 

2 жовтня 2023 р.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1678
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду