Списки ЗМІ і організацій, які планують визнати «іноагентами» або «небажаним організаціями» в РФ, складаються на засіданнях Ради безпеки Росії – це дорадчий орган при президенті РФ. Про це пише «Медуза» у своєму масштабному розслідуванні.

За даними джерел видання, такі списки обговорюються на щотижневих засіданнях Радбезу і готуються його апаратом. З ним тісно взаємодіє «друга служба» ФСБ. Але спецслужба «не володіє можливістю маркувати цілі» – на відміну від Ради безпеки. 

Саме ФСБ написала більшість довідок з відповідними аргументами, відправлених Генпрокуратурі та Мін'юсту для визнання ряду організацій та ЗМІ «іноагентами».

Списки ФСБ також, ймовірно, потрапляють до президента РФ Володимира Путіна, продовжує видання. Нібито він сам побіжно підтвердив це під час одного із засідань Ради з прав людини. На питання правозахисниці Наталії Євдокимової він відповів: «Наталія Леонідівна, представники ФСБ на стіл кладуть довідки, в яких написано прямо протилежне тому, що ви тут говорите».

Дослідник російських еліт Костянтин Гаазе, особисто знайомий з учасниками засідань Радбезу, також вказує зі свого досвіду, що дорадчий орган відіграє ключову роль в поповненні списку «іноагентів». За його словами, цей процес вимагає узгоджених дій ряду відомств (Мін'юсту, МЗС, Роскомнагляду, Росфінмоніторингу, Генпрокуратури) і займає добу, хоча раніше на це пішли б місяці.

Наприклад, джерело «Медузи» в Мін'юсті розповіло, що визнання видання «Проект» «небажаною організацією» прийшло «пакетом від спецслужб». А внесення телеканалу «Дождь» в список «іноагентів» домагалися активісти, пов'язані з ФСБ.

Нагадаємо, що 27 серпня редакції низки російських ЗМІ, у тому числі «Медуза», «Дождь», «Новая газета», російський Forbes, The Village, «7×7», Republic, «Псковская губерния», Wonderzine і багато інших, оприлюднили звернення до влади РФ.

Вони нагадали, що оголошення ЗМІ і громадян «іноземними агентами» і «небажаними організаціями» прямо порушує Конституцію РФ, закон про ЗМІ, Кримінальний кодекс та Загальну декларацію прав людини, які гарантують свободу ЗМІ.

Також редакції вимагали розслідувати напади та переслідування журналістів.

З кінця 2020 року в реєстр ЗМІ – «іноземних агентів» внесли сім недержавних видань і 25 осіб, більшість з яких були журналістами.

21 грудня 2020 року в реєстр іноземних ЗМІ, що виконують функції іноземних агентів у РФ включили чеське інформаційне агентство Medium-Orient, а 28 грудня – правозахисника Льва Пономарьова, журналістів Людмилу Савицьку і Сергія Маркелова, головного редактора «Псковської губернії» Дениса Камалягіна, петербурзьку художницю і активістку Дарину Апахончич.

7 квітня Роскомнагляд повідомив, що на російське бюро «Радіо Свобода», раніше включене Мін'юстом до реєстру «іноземних ЗМІ, що виконують функції іноземних агентів», було складено 390 протоколів про відсутність відповідного маркування на публікаціях і винесені постанови про штрафи на 71,5 млн рублів (пізніше ця сума зросла до 230 млн рублів – близько 83 млн грн по курсу на момент публікації цієї новини). Після цього співробітники видання почали залишати країну.

23 квітня 2021 року Мін'юст РФ включив видання «Медуза» в реєстр «ЗМІ – іноземних агентів», і воно опинилося на межі закриття: рекламодавці відмовилися від співпраці, журналістам довелося скоротити зарплати, деякі з них були змушені покинути редакцію.

14 травня в реєстр «ЗМІ – іноземних агентів» потрапила організація Stichting 2 Oktober – адміністратор доменного імені видання VTimes.io; 12 червня воно було закрите.

14 червня стало відомо, що з президентського пулу виключили телеканал «Дождь».

15 липня Генпрокуратура оголосила «небажаною» на території Росії діяльність іноземної організації Project Media, Inc. – видання «Проект», заявивши, що вона «становить загрозу основам конституційного ладу і безпеки». Мін'юст також включив «Проект» в реєстр «небажаних» організацій. Одночасно головний редактор видання Роман Баданін, а також співробітники Петро Маняхін, Ольга Чуракова, Марія Желєзнова та Юлія Лук'янова були персонально оголошені «ЗМІ – іноземними агентами».

До того ж переліку внесли журналістку «Радіо Свобода» Єлизавету Маєтну, співробітників «Открытых медиа» і «Проект» Юлію Ярош, Максима Глікіна, Іллю Різдвяного, Михайла Рубіна, Софію Гройсман, Юлію Апухтін і Олексія Постернака.

23 липня компанію The Insider SIA – адміністратора доменного імені видання The Insider – включили в реєстр «ЗМІ – іноземних агентів». Його засновник Роман Доброхотов припустив, що його колегам доведеться покинути Росію, а 28 липня до самого Доброхотова прийшли з обшуком і вилучили у нього техніку і закордонний паспорт – нібито в рамках справи про наклеп, за яким Доброхотов поки проходить як свідок.

4 серпня 2021-го Роскомнагляд заблокував сайти «Открытых медиа», «МБХ Медиа» і «Правозащиты Открытки» на вимогу Генпрокуратури РФ, оскільки відомство вважає їх пов'язаними з Open Russia Civic Movement і Open Russia (діяльність організацій оголошена «небажаною» на території Росії).

20 серпня в реєстр «іноземних ЗМІ, що виконують функції іноземного агента», включені телеканал «Дождь», видання «Важные истории» (юридична особа Istories fonds, зареєстрованп в Латвії) і персонально журналісти Степан Петров, Олеся Шмагун, Алеся Мароховвська, Ірина Долиніна, Роман Шлейнов, Роман Анін, Дмитро Великовський.

Фото: «Медуза»