Про це «Детектору медіа» повідомив секретар Ради Вадим Міський.

«Ці рекомендації стали реакцією Ради на конфлікт, що виник під час нещодавнього візиту президента до Херсона. Цілком очевидно, що в журналістів є запит на прозорий та справедливий формат акредитації на такі події, і, на мій погляд, незадоволення з боку медіа є цілком зрозумілим», – сказав Вадим Міський.

Крім того, на останній пресконференції президент Володимир Зеленський попросив журналістську спільноту запропонувати формати для його подальшого спілкування з медіа.

Пропозиції Ради стосуються, зокрема, частоти проведення пресконференцій президента України — не рідше ніж один раз на шість місяців, а за потреби частіше, а також регулярності спілкування з регіональними медіа під час поїздок у регіони.

За можливості, рекомендується акредитувати на пресконференції президента якнайбільшу кількість охочих українських та міжнародних журналістів.

Водночас за наявності технічних, безпекових, часових, карантинних обмежень або інших причин, що унеможливлюють участь усіх охочих, Рада допускає встановлення певних обмежень:

• надання представникам ЗМІ пріоритету перед блогерами, з якими можливі інші формати спілкування;
• організація прямої трансляції / стріму пресконференції однією чи двома камерами (у такому разі варто запрошувати лише журналістів без операторів);
• зважання на контекст і проведення тематичних пресконференцій чи брифінгів та, відповідно, запрошення галузевих медіа, надаючи їм можливість першими поставити запитання;
• акредитування від одного медіахолдингу одного медіа, при цьому запрошуючи до участі різні види медіа (телебачення, радіо, онлайн-медіа, інформагенції, преса), а у виняткових випадках, якщо такі медіа мають широку аудиторію та входять до одного холдингу, допускаючи акредитацію двох медіа різних видів від одного холдингу – наприклад, телеканал і радіостанцію.

Рада з питань свободи слова та захисту журналістів висловила пропозиції щодо регламенту пресконференцій, який має оголошуватися прессекретарем на початку заходу та дотримуватися учасниками. Зокрема, ідеться про запровадження правила «одне медіа – одне запитання», регламент для запитання та відповіді на нього — 5 хвилин; встановлення розумних обмежень для тривалості великих пресконференцій — не більш як 4 години. Рада пропонує почергово надавати слово всеукраїнським, регіональним та іноземним медіа відповідно до їх відсоткового співвідношення серед акредитованих медіа.

Рада пропонує збільшити різноманіття пресформатів: окрім пресконференцій президента, організовувати також брифінги глави Офісу президента України, його заступників, інших спікерів, відповідальних за різні напрями діяльності. Крім того, можна використовувати формат офрекордс у різних варіантах (on background, on deep background, off the record, неформальне спілкування) за прикладом країн ЄС та США.

Доцільним є також формування різних пулів для внутрішніх поїздок країною та для міжнародних поїздок, при цьому Рада не рекомендує фінансувати з держбюджету поїздки журналістів у президентському пулі: у таких випадках медіа, які беруть участь у пулі, повинні самостійно оплачувати необхідні видатки своїх працівників.

За аналогією до практики Білого дому та Єлисейського палацу, для журналістів, які працюють у пулах, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів пропонує після консультацій з Управлінням державної охорони України створити пресзал в Офісі президента України.

Рада рекомендує акредитувати на пресконференції та залучати в пули лише ті медіа та журналістів, які дотримуються професійних стандартів та Кодексу етики українського журналіста. Стосовно питань медіа країни-агресора – Рада рекомендує не акредитувати на пресзаходи офіційних осіб в Україні медіа, що беруть участь у гібридній війні проти України.

Повний текст рекомендацій додається (скачати файл формату pdf).

За словами Вадима Міського, для формування рекомендацій члени Ради з питань свободи слова оперативно проаналізували найкращі закордонні практики та підходи до організації пресконференцій перших осіб держави й формування журналістських пулів.

«Ми сподіваємося, що втілення цих кроків та подальша широка дискусія допоможуть досягти більшої прозорості у роботі державних органів з пресою, що зрештою позитивно вплине на ситуацію зі свободою слова в нашій державі та розширить можливості медіа отримувати відповіді з перших вуст на складні запитання, які турбують суспільство», – пояснив він.

Нагадаємо, Рада з питань свободи слова та захисту журналістів при президентові України — це консультативно-дорадчий орган, створений відповідно до указу президента № 808/2019. До складу ради входять 15 членів, обраних на установчих зборах: Вадим Міський (секретар Ради), Олександр Бурмагін, Наталія Влащенко, Ірина Городецька, Наталія Гуменюк, Діана Дуцик, Павло Єлізаров, Максим Кречетов, Тетяна Лебедєва, Світлана Остапа, Людмила Писанко, Тетяна Попова, Сергій Томіленко, Тарас Шевченко, Сергій Штурхецький.

Раніше Рада з питань свободи слова засудила тиск на «Схеми» з боку Андрія Портнова, виступила з критикою законопроекту «Про дезінформацію», двічі рекомендувала владі пакети заходів щодо підтримки медіа під час карантину, частина з яких була врахована в ухваленому законі щодо підтримки креативних індустрій, а також рекомендувала ратифікувати Конвецію про доступ до офіційних документів, яка була згодом підтримана Верховною Радою України.