Найгарячішим токшоу тижня стало «Право на владу», де вкотре обговорювали «плівки Бігуса». Тоді як у «Свободі слова» говорили про міжнародне становище України, а у студіях каналу «Наш» та Першого незалежного займалися, як і зазвичай, пропагандою та перекручуваннями.

7 червня, «Свобода слова», ICTV

Участь у програмі брали позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович, голова правління НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко, радниця міністра енергетики Олена Зеркаль, народні депутати Ірина Геращенко (співголова фракції «Європейська солідарність»), Сергій Рахманін («Голос»), політкоментатор Володимир Фесенко, експерт Atlantic Council Андріан Каратницький. Разом семеро гостей (п’ять чоловіків та дві жінки).

Зайшлося про перемовини президентів України та США напередодні зустрічі Джозефа Байдена та Володимира Путіна. Дискусія, за присутності у студії політичних опонентів, традиційно йшла за принципом маятника. Лояльні до влади спікери змальовували телефонну розмову Зеленського з Байденом у позитивних тонах, а опозиціонери бідкалися. За позитив відповідав позаштатний радник Єрмака Олексій Арестович. Казав, що в розмові лідери України та США обговорили питання безпекові (зокрема, ймовірність отримання нашою країною плану дій членства у НАТО), енергетичні (будівництво «Північного потоку-2» та запобіжники для України), а ще — питання реформ та протидії пандемії. На погляд Арестовича, розмова «не була напруженою».

Ведучий допитувався в гостей, чи могли охолонути стосунки США та України через зміну керівництва НАК «Нафтогаз». Новообраний голова правління компанії Юрій Вітренко нервово парирував, що такі розмови — «спекуляція, дешева і підла». Думку підхопив Арестович: навряд чи кандидатура ексочільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва аж так важлива високопосадовцям зі США, як це «пережовували» окремі українські ЗМІ.

В якийсь момент в етері запахло сенсацією: соратниця Порошенка Ірина Геращенко привітала телефонну розмову Зеленського та Байдена й наголосила, що введення в експлуатацію газогону «Північний потік-2», що будується в обхід України, варто блокувати. На аналогічних позиціях стоять Вітренко та Арестович. Юрій Вітренко при цьому, беручи слово, намагався ще й займатися самопіаром. Це за його керівництва «Нафтогазом», мовляв, Україна могла «дотиснути» західних партнерів у питанні «Північного потоку-2», але Вітренка з компанії «попросили». Ці слова заперечувала радниця міністра енергетики Германа Галущенка Олена Зеркаль, звинувачуючи Вітренка у капітулянтських позиціях перед «Газпромом».

Представник «Голосу» Сергій Рахманін, у свою чергу, не сумнівався, що обхідний газогін таки добудують, тож Україні варто рухатися в бік НАТО, заручившись підтримкою США. Юрій Вітренко додав, що ми маємо більше контактувати з німецькими партнерами, обговорюючи ризики, які несе «Північний потік-2» для України. Співголова фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко, взявши чергове слово, не забула нагадати, що нинішня влада в міжнародній політиці — дилетанти. Не те, що попередники, які, мовляв, забезпечили Україні підтримку США. Ще були традиційні гасла «ЄС» про послаблення армії та зрив державного оборонного замовлення. Опонувати кинувся Арестович — нагадав, що «професіонали» з попередньої влади (з якою він також співпрацював, між іншим) «підписали Мінські угоди», а ще дорікнув попередникам за вибухи на військових складах. Та Геращенко на слова опонента не зважала, нарікаючи, що за Зеленського збагачуються олігархи та закуповують російську електроенергію.

Зрештою, важлива геополітична тема, порушена у студії «Свободи слова», вкотре розбилася об бажання присутніх політичних опонентів змістити акценти із запитання «що робити?» в бік «хто винен?». І якщо такий стиль дискусії міг принести дивіденди політичним силам, то для глядачів було би краще, якби гості студії аналізували питання глибше, ніж на рівні того, хто кому дурень.

9 червня, «Український формат», Перший незалежний

Першим сольним гостем проєкту на тижні став одіозний нардеп від «Опозиційної платформи — За життя» Ілля Кива. У студії навели цитату першого президента України Леоніда Кравчука — в інтерв’ю Яніні Соколовій він посилався на думку відомого письменника Олеся Гончара. Задовго до війни України з Росією він начебто писав, що «Україні варто відрізати Донбас як ракову пухлину, якщо вона хоче розвиватися як вільна держава». (Доказів, що Гончар писав щось подібне, не існує — у виданих щоденниках письменника цієї фрази немає.)

Коли хтось хоче відрізати Донбас

Ілля Кива слів не добирав: пригадав Кравчуку, як той «отрезал от страны ядерный щит», внаслідок чого «мы стали попрошайками». На думку медведчуківського зброєносця, перший президент України — «старый маразматик», що чинить сепаратизм (!). Тож соратник Киви по партії Вадим Рабинович, мовляв, уже подав на Кравчука позов. І взагалі, «страна перестала существовать», «Украина ссорится с соседями», «мы окажемся в жопе», бо не потрібні ні НАТО, ні ЄС. Згадав гість і про затримання співзасновника популярного в Білорусі телеграм-каналу Nехта Романа Протасевича. Тут теж без сюрпризів: Україна, мовляв, посварилася з давніми друзями, які завжди нам допомагали. Хоча бажання Лукашенка за першої-ліпшої нагоди відвідати окупований Крим — так собі допомога. А от США, певен Кива, «вручили Зеленскому черную метку». Згадуються слова одного з героїв п’єс Леся Подерв’янського: «Так шо без Росії нам, товаріщі, повний гаплик! Шо не ясно?!»

Та це, як виявилося, були квіточки. Ягідки почалися на обговоренні нової форми футбольної збірної України, від якої запалало в північного сусіда. Як виявилося, не тільки в росіян: «пригоріло» й у нардепа з «ОПЗЖ». Ілля Кива спершу кричав, що «мы не школы ремонтируем, а флаги развешиваем». А потім «пішов із козирів»: пригадав, що «за то, чтобы Крым не был в составе Украины, голосовали люди… А мы плюнули им в лица». Блискуче виправдання анексії півострова та псевдореферендуму під дулами автоматів. В реальності Киви Україна, певно, мала би агресору ще й у ноги вклонитися.

Було і про записи, на яких начебто фігурують тогочасний президент Петро Порошенко та Віктор Медведчук — їх порційно оприлюднив Денис Бігус. Як і адепти Порошенка на Прямому каналі захищають свого патрона, Санчо Панса Медведчука кинувся захищати честь власного партійного вождя. Згадуючи домашній арешт Медведчука, Ілля Кива назвав його «домашним арестом оппозиции». Сам кум Путіна, мовляв, стоїть «на защите интересов Украины». А от Бігуса нардеп обізвав «субъектом гомосексуальной наклонности». Враховуючи, що цю тезу Кива просуває ще з початку року, схоже, що тема одностатевого кохання давно болить альфа-депутату.

Розійшовшись не на жарт, Кива заскочив і на електоральне поле партії «Батьківщина»: критикував відкриття ринку землі та страхав чинну владу, що, коли при посадах опиняться представники «ОПЗЖ», розпродані гектари повернуть народу (вважаєте, що ринкова економіка краще за комунізм? Тоді ми йдемо до вас).

У гуртовій балаканині вправлялися народні депутати Анатолій Бурмич («ОПЗЖ»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), експрацівник посольства України у США Андрій Теліженко, колишній нардеп різних скликань Віталій Журавський, політичні коментатори Олександр Лазарєв, Володимир Цибулько, Георгій Біркадзе, Андрій Гнатуш і Денис Ярославський. Гуртом 10 гостей-чоловіків.

Йшли за програмою, яку щойно відпрацював Ілля Кива. Спершу хейтили Леоніда Кравчука за «відрізання Донбасу», плавно перейшовши до дипломатичних прорахунків чинної влади. Щоб розрядити напружену атмосферу, політичний коментатор Георгій Біркадзе запропонував на перемовини Байдена та Зеленського взяти посередником Порошенка. Той, мовляв, усе влаштує. Іронія гостя повеселила присутніх.

Дипломатичному таланту Порошенка — вподобайка

Найбільше ж від слів Кравчука про «ракову пухлину» Донбасу запалало в нардепа від «ОПЗЖ» Анатолія Бурмича. Той цікавився, «почему мы слушаем Кравчука, а не профессионалов?» (цікаво, кого ж це?), а потім вийшов на думку про те, як українська влада «взяла самолеты и начала бомбить» непідконтрольні території.

Не оминули увагою і провокаційну для проросійських діячів форму національної збірної України з футболу. Та хоч як намагалися ведучі розпалити «зраду», гості здебільшого стверджували: головне, аби збірна успішно виступила на прийдешньому «Євро-2020». Чи не найбільше запам’яталися слова Георгія Біркадзе. Політичний діяч спершу розмірковував, чом би не дописати на футболках наших гравців «Путин — кое-что». А коли зусиллями Бурмича у студії таки розгорілася суперечка, Біркадзе запропонував владнати ситуацію внесенням коректив у форму збірної Росії. «Пусть напишут: Слава России. Слава Сталину. Слава Путину», — іронізував гість під злісні вигуки проросійських опонентів.

Критичною до нинішньої влади автори «Українського формату» подали й тему, яка мала би тішити проросійські серця творчого колективу: засилля серіалів виробництва студії «Квартал 95» на російському телеканалі СТС. Діана Панченко жартувала, що так студія налагоджує відносини між двома державами.

Було і про «Північний потік-2». Гості кричали, що газогін в обхід України добудують і запустять, наша влада ситуацію програла, тож, само собою, в питаннях природного газу краще, поки не пізно, домовлятися з Росією. Коли ж репутацію Зеленського, якого гості та ведучі знову критикували у хвіст і в гриву, взявся захищати лояльний до влади Георгій Біркадзе, Панченко нагадала йому «правило "Українського формату" — не переходити на особистості». Отакої: а коли за годину до того Кива називав Бігуса «субъектом гомосексуальной наклонности», а Кравчука — «старым маразматиком», ведучі чомусь не були такими рішучими.

Згадали в ефірі також, як представники «Слуги народу» начебто отримують зарплатню в конвертах, де найменший «оклад» — 5 тисяч доларів. Біркадзе закликав усіх, хто достеменно знає про корупцію в парламенті, називати прізвища та звертатися до правоохоронців.

10 червня, «Право на владу», «1+1»

У програмі були заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко, позаштатний радник голови Офісу президента Олексій Арестович, радник міністра внутрішніх справ Євген Терехов, співголова фракції «Європейської солідарності» Ірина Геращенко, лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький, куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник, засновник ГО «Група Патріот» Олег Котенко, генерал української армії Сергій Кривонос, колишній військовополонений Іван Дєєв, народна депутатка восьмого скликання (Блок Петра Порошенка), волонтерка Тетяна Ричкова, правник та ветеран Геннадій Друзенко, російський адвокат Марк Фейгін. Разом 12 гостей (10 чоловіків та дві жінки).

«Слово сьогоднішнього вечора — "скотство"», — стартувала Наталя Мосейчук, відсилаючи глядачів до коментарів Петра Порошенка щодо розслідування Дениса Бігуса. Саме його обговорювали в етері «1+1». Уявна рушниця, що повисла у студії, «вистрелила» не раз: етер був переповнений маніпуляціями та взаємними звинуваченнями.

До того, як гості ввійшли у раж та почали звинувачувати один одного у всіх смертних гріхах, ведуча зауважила, що обговорити тему до студії кликали і представників «ОПЗЖ», та ті не прийшли. Далі на екран вивели згадану пряму мову Порошенка, який сказав, що «використовувати питання заручників, полонених… — абсолютне скотство». А ще показали уривки зі свіжого розслідування Bihus.info.

Першим до мікрофона покликали куратора батальйону «Кривбас» Миколу Колесника. Ведуча одразу ж пояснила: гість відкриває дискусію, бо у 2014-2015 роках був радником голови Дніпропетровської ОДА (посаду тоді обіймав власник «1+1» Ігор Коломойський). В оприлюднених «плівках Бігуса», зокрема, йшлося, як Медведчук затягував зі звільненням кіборга на позивний «Рахман» (підполковник Андрій Гречанов), аби виторгувати собі та, ймовірно, тодішньому президенту Порошенку політичні дивіденди. Коментуючи почуте, Колесник запевнив, що Росія своїх полонених вигризала, а Україна — ні. Ще гість закидав Петру Порошенку, що той, мовляв, безпідставно звинуватив бійців «Кривбасу» у провалі операції під Дебальцевим, чим обмовив та зганьбив воїнів. Тож Зеленський, мовляв, має виправити ситуацію, вибачившись перед воїнами і сплативши їм компенсації за бойові подвиги.

Було і про звільнення українських моряків, захоплених росіянами у Керченській протоці. Ці люди, говорив гість, отримали матеріальну винагороду, тоді як багатьом іншим військовополоненим на волі випадає «рюмка, голка або петля». А ще, за його словами, подекуди окупанти вимагали в полонених по 20–30 тисяч доларів, аби включити їх до списків на обмін.

Захищати Порошенка, якого у студії згадували як причетного до затягування з визволенням кіборга «Рахмана», взялася народна депутатка восьмого скликання від БПП Тетяна Ричкова. Волонтерка ствердила, що ніяких обмінів українська сторона не затягувала, а всі домовленості зривали бойовики. Тому припущення в матеріалі Бігуса, мовляв, не відповідають дійсності.

Віртуальним опонентом Ричкової став колишній учасник процесу звільнення полонених Олексій Мочанов. За словами ексрадника міністра оборони, терористи готові були віддати «Рахмана» за кілька тижнів після захоплення, та справу, ймовірно, гальмували з подачі Медведчука. В інтерв’ю авторам «Права на владу» Мочанов цю версію підтвердив, додавши, що обмін штучно затримував і сам Порошенко, аби пропіаритися на ньому. А ще допитувався в захисників Порошенка, як сталося, що Андрія Гречанова, мовляв, віддали опівдні, але зателефонувати матері той зміг лише вночі, коли вже перебував під прицілом камер у присутності п’ятого президента.

Тут захищати партійного лідера відчайдушно кинулася співголова фракції «ЄС» Ірина Геращенко, виливши на гостей та глядачів коктейль із їдких звинувачень опонентів, вихваляння своєї політсили та закликів «не сваритися і шукати компроміс». Нагадала, що за каденції Порошенка «звільнили 3200 полонених», не зволікаючи жодного разу. А от «плівки Бігуса», певна Геращенко — інсинуації чинної влади. Бо очільник фракції «Слуги народу», мовляв, особисто казав парламентарці, що має «10 кілометрів чи 10 кілограмів плівок», які невдовзі побачать світ. До того ж, твердить соратниця Порошенка, до неї по коментарі ніхто з Bihus.info не звертався.

Також Геращенко закинула «1+1» байдужість до долі українських військовополонених. І додала, що оприлюднене розслідувачами — «брудні маніпуляції» та «забаганки Кремля».

У цей момент однофамілець спікерки Антон Геращенко «пішов із козирів»: показував на планшеті фото, де Ірина Геращенко позує разом із Віктором Медведчуком. Та співголова фракції «ЄС» далі говорила, що Зеленський віддав важливих полонених в обмін на моряків, яких, мовляв, і так мали віддати Україні за міжнародним правом. А ще передала Наталі Мосейчук листи звільнених з полону, аби ведуча віддала їх на Банкову. Також закликала, аби весь колектив «1+1» віддав 25% зарплатні за місяць на житло військовослужбовцям. «Те, що ви пропонуєте і на чому спекулюєте, називається скотством», — відреагувала ведуча.

Заяви Олексія Мочанова Геращенко заперечила: мовляв, одразу, як опинялися на українській стороні, полонені могли телефонувати рідним. Далі була суперечка з Мосейчук про ще одне «скотство»: представниця «ЄС» ганила всіх за бажання «спекулювати на темі», а журналістам «1+1» вчергове закинула небажання висвітлювати історії полонених. Тут уже зірвалася ведуча: сказала, що гостя бреше, бо про фронтові події на каналі, мовляв, щодня в новинах йдеться. (Згідно з моніторингом «Детектора медіа», ситуації на фронті присвячено 5% матеріалів у праймових новинах «1+1» — це середній показник для українських телеканалів.)

Було і про Володимира Рубана, який брав активну участь в обміні полоненими, аж поки його не затримали у 2018 році за співпрацю з терористами та підготовку терактів. Діяча Геращенко називала пройдисвітом, тоді як Мосейчук допитувалася, чому ж Рубана не посадили за попередньої влади. Відповідь була очевидна: а чому цього не зробив Зеленський?

Далі у студії сталася «битва світлин»: Микола Колесник показував ведучій світлину Геращенко та Медведчука, гостя ж принесла свою — з одного з обмінів полоненими. При цьому, відчуваючи критичне ставлення багатьох гостей та ведучої, соратниця Порошенка помітно хвилювалася та ледь не плакала. Проте, мовляв, «змушена приходити у токсичні студії».

У всякого своя доля, і свій шлях широкий…

Згодом настав час контраргументів. Початок поклала ведуча: сказала гості, що ту «використовує втемну» власна партія. Потому критикою розійшовся Геннадій Друзенко. Він говорив, що «все, до чого торкається Порошенко… стає не скажу, чим» та нагадав про «Вотергейтський скандал» за участі президента США Річарда Ніксона, якого звинуватили в незаконному прослуховуванні розмов у штабі кандидата від демократів. Тоді новообраний президент США подав у відставку. Лідер «ЄС», на думку Друзенка, попри будь-які скандали, з політики не піде.

На тому сварки тільки набирали обертів. Далі вже перекрикувалися Микола Колесник і Тетяна Ричкова. Перший винуватив опонентку в підспівуванні Порошенку в часи проведення операції під Дебальцевим та інших важких боїв. Ведуча у сварку кілька хвилин не втручалася.

Ірина Геращенко в цей час винуватила Зеленського в тому, що «чотири дні не забирав» загиблого воїна Ярослава Журавля, і тут же закликала присутніх «не танцювати на кістках». Ще говорила, що передала до Офісу генпрокурора матеріали про сексуальні злочини у зоні бойових дій.

Російський адвокат Марк Фейгін говорив, що обміни полонених завжди були «бізнесом», а Медведчук «нанес огромный вред процессу». Коли ж ведуча запитала гостя, як той ставиться до можливого обміну кума Путіна на українських бранців, Фейгін сказав, що це — «замечательная идея». А ще його дивує, що в числі адвокатів Порошенка є росіянин Ілля Новіков. Бо ніхто, мовляв, не гарантує, що той не зливає інформацію російським спецслужбам.

Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко впевнено ствердив: «Порошенко держали на крючке через Липецкую фабрику». Втім, у порції критики в бік п’ятого президента найбільше запам’яталася фраза заступника Авакова, що «будущие пленки… наверняка появятся». Припущення — чи посадовець реально щось знає? (На момент публікації цього тексту сам Денис Бігус виклав повні записи, які є в нього.)

Та роль найзлішого критика Ірини Геращенко як представниці Порошенка не бажав віддавати правник Друзенко. Спершу той допитувався, як вийшло, що банда терориста Гіркіна вільно зайшла в Донецьк та Луганськ. А потім сказав, що Геращенко «переплюнула Скабєєву» (через що на Прямому оперативно заявили: Скабєєва української журналістики — то саме Мосейчук, і ніхто інший). Як відбивалася співголова фракції «ЄС»? Звинуваченнями в бік чинної влади та каналу «1+1», де, мовляв, «залишився дух маніпуляцій». Але додала: «Не треба сваритися».

Ще було про побиття ветерана Івана Дєєва (присутнього у студії) вже після звільнення з полону. Наталя Мосейчук закликала контролювати справу особисто генпрокурорку Ірину Венедиктову. Коли ж ветеран сказав, що за включення його у списки на обмін із нього вимагали 10 тисяч доларів, ведуча попросила зайнятися цим ще й очільника СБУ Івана Баканова.

Та в центрі уваги залишалась емоційна Ірина Геращенко. Тепер уже радник Єрмака Арестович ганив «Євросолідарність» за те, що партія «кинула жінку під каток». На його думку, Медведчук не причетний до жодного звільнення полонених, бо за його участі процес обміну з літа 2015 року значно уповільнився. Також Арестович без деталей анонсував черговий обмін полоненими за формулою «90 на 90».

Фінал програми так само пройшов у стилі «Ірина Геращенко проти всіх». Гостю критикував як правник Друзенко, так і ведуча Мосейчук. Остання на заклик соратниці Порошенка «припинити руйнувати країну» допитувалася: «А "ЄС" не руйнує країну? У вас достатньо покидьків».

11 червня, «П’ятниця. Вечір», «Наш»

У студії були міністр транспорту часів Ющенка Євгеній Червоненко (соло), нардепи Василь Німченко («Опозиційна платформа — За життя»), Олег Дунда, Олег Устенко, Людмила Буймістер («Слуга народу»), Олексій Кучеренко («Батьківщина»), Вікторія Гриб (позафракційна), політичні коментатори Михайло Чаплига, Валерій Димов, колишня народна депутатка Ганна Герман (Партія регіонів), віцепрем’єр уряду Гройсмана Павло Розенко, власник каналу «Наш» Євгеній Мураєв, заступник голови Виконкому реформ Олександр Ольшанський. Разом 13 гостей (11 чоловіків та дві жінки).

Стартували з фірмового «гумору» від ведучого Макса Назарова. Той сказав, що напередодні написав на руці гасло «Слава Україні», і від нього відписалося сто користувачів.

На сольний блок прийшов Червоненко. Обговорювали скандал довкола форми збірної України з футболу, на якій надруковані слова: «Слава Україні. Героям слава», внаслідок чого вітчизняна Асоціація футболу змушена була йти на поступки. Червоненко назвав гасла «провокацією», а гасло, на його думку, «связано с нацизмом». Це, мовляв, «лозунг для узкого круга». В унісон співали ведучі: невже Україна може говорити про себе тільки гаслами? І додавали, що наша країна таким чином толерує нацизм.

Альфасамець від політики тим часом не втратив нагоди зробити «підкат» до ведучої Анни Степанець, яку сексистські фрази гостя, схоже, тільки веселили. Ще Червоненко, критикуючи чинну владу, а надто «Слуг народу», зазначив, що до президента ставиться «нормально».

Перший гуртовий блок присвятили перспективам вступу України до НАТО. Якщо вірити сказаному в ефірі, перспективи ці не просто туманні, а небезпечні. Бо Путін, нагадали ведучі, вже погрожує, то чи варто його злити. «Слуга народу» Олег Дунда сказав, що у 2013-2014 роках Україна не заявляла про НАТО, що не завадило агресору напасти.

Власник телеканалу Євгеній Мураєв у цей час сидів і чекав на момент, коли зможе… вкотре виправдати російські агресію та звинуватити Україну у провокуванні окупанта. Після слів пропаганди додаючи, що статус нашої держави може бути лише позаблоковим. Про те, що Україні не бачити плану дій щодо членства у НАТО найближчими роками, синхронно кричали і соратник Порошенка Розенко та однопартієць Тимошенко Олексій Кучеренко.

Заступник голови виконкому реформ Олександр Ольшанський цікавився в опонентів: якщо Україні нічого не світить, що ж тоді непокоїть Путіна? Та напоровся лише на їдкі вигуки з боку противників влади.

Давай, розкажи мені, як нас чекають у НАТО

Подальша дискусія скотилася до того, що ніхто Україну в НАТО не чекає, тож і «смикатися» не варто. Європа, мовляв, не втручатиметься, бо Путіна боїться. Павло Розенко навіть сюди запхнув штабні гасла «ЄС» про позбавлення людей субсидій, здорожчання газу та як плідно працювала попередня владна команда. Мураєв, поміж репліками інших гостей, встиг поностальгувати за тим, як прекрасно жилося за СРСР.

Представник «ОПЗЖ» Василь Німченко, у свою чергу, жахливою російською провадив про те, що з метою «заговорити» міжнародні проблеми всі ми «скоро будем говорить о яйцах Гордона». Але, по-перше, сам Гордон говорив про це швидше жартома, ніж всерйоз. А по-друге, крім самого Німченка, про кондитерські новації блогера ніхто не згадував.

Другий блок присвятили формі збірної України з футболу. Ведучі знову скаржилися, «как мы боремся за лозунги», а колишня соратниця Януковича Ганна Герман сказала, що їй «жаль ребят», яких, мовляв, «подрезали», втягнувши в політичний скандал (хоча на фото з презентації наші футболісти не виглядали сумними). Опонувала членкиня монобільшості Людмила Буймістер: мовляв, на відміну від «Армія. Мова. Віра», «Слава Україні» не є політичним гаслом, і вважати так — значить наслідувати наративи російської пропаганди.

Та далі всіх гостей пішов ведучий Володимир Полуєв. Він порівняв обурення росіян із тим, як Україна свого часу протестувала проти промовідео до чемпіонату світу-2018, де Росія «доточила» собі на карту окупований Крим.

«Слуга» Олег Устенко сказав, що так Україна робить кроки до реінтеграції окупованих територій. Політкоментатор Чаплига опонував: ні, Україна дражнить Росію з підказки Заходу.

Підсумувати розмову взялася Ганна Герман. Закликаючи українську владу «змінювати напрям розвитку» на нейтральний, бо ні в ЄС, ні в НАТО нас, мовляв, ніхто не чекає. І коли здавалося, що ситуація у студії і так доведена до абсурду, політичний коментатор Михайло Чаплига… прочитав вірш про Байдена і Путіна. Може, їм разом із Сергієм Поярковим започаткувати на каналі «Наш» власне гумористичне шоу?

Токшоу, що не потрапили в огляд:

7 червня, «Пульс», Перший незалежний

У програмі брали участь політичні коментатори Володимир Кацман, Олександр Лазарєв, Руслан Бортник, Олександр Охріменко, Віктор Скаршевський, членкиня Венеційської комісії 2009-2013 років Марина Ставнійчук, віцепрем’єр уряду Гройсмана Павло Розенко, екснардеп Андрій Павловський, нардеп Анатолій Бурмич («ОПЗЖ»), прем’єр-міністр часів Януковича, пропагандист Микола Азаров. Разом 10 гостей (дев’ять чоловіків та одна жінка).

8 червня, «Токшоу №1», «Україна 24»

Участь у програмі взяли колишні генпрокурори Руслан Рябошапка і Святослав Піскун, позаштатний радник глави Офісу президента Олексій Арестович, народні депутати: лідер партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко; Олексій Жмеренецький, Людмила Буймістер, Ірина Верещук («Слуга народу»), Нестор Шуфрич («ОПЗЖ»), Володимир В'ятрович («Європейська солідарність»), Іван Крулько («Батьківщина»), російський опозиціонер Дмитро Гудков, лідер «Національного корпусу» Андрій Білецький, політкоментатор Дмитро Співак, ексочільник СБУ Ігор Смешко. Разом 14 гостей (12 чоловіків та дві жінки).

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews».