Найпопулярнішими темами тижня були посилення карантину, перебіг вакцинації в Україні та світі та ситуація із захворюваністю на коронавірусну хворобу. Соціальні теми протягом тижня обговорювалися трохи активніше за політичні, а серед політичних найбільше обговорювали розвиток подій після протестів на підтримку Сергія Стерненка під Офісом президента, який потім довелося відмивати від фарби.

Вандалізм чи протест?

Попереднього тижня новини майже не встигли відреагувати на суботні протести під Офісом президента. Але розгортання подій, аналіз збитків та оголошені підозри потрапляли в новини вже аналізованого нами тижня. 22 березня одні канали («1+1» та 5-й) давали включення про поточну обстановку та вигляд будівлі на Банковій, інші розповідали про хронологію та наслідки подій. Узагалі не зачіпали цю тему в понеділок на СТБ та медведчуківському Першому незалежному.

На 5 каналі поспішили відмежувати партію свого власника Петра Порошенка від відповідальності за цю акцію, але не дуже чітко озвучили, як окремі політсили розуміють дії протестувальників: «Щодо політичних сил, то "Європейська солідарність" уже заявила, що вони не були співорганізаторами цієї акції, і ми бачимо, що найбільше народних депутатів були, які висловлюють свою позицію, що вони розуміють саме такі дії протестувальників. Це є із фракції "Голос"». Також у включенні 5-го акцентували на твердженні Олександри Матвійчук, що свастика на будівлі з’явилася значно пізніше після протестів і може бути провокацією. Згодом на свастиці спекулювали політики з «Опозиційної платформи — За життя» та проросійські медіа.

На «Інтері» акцію назвали «погромами» і «вандалізмом». У випуску новин акцентували на версіях про причетність «Європейської солідарності» до організації цих подій: радник голови Офісу президента Михайло Подоляк говорив про це прямо, а в коментарі політтехнолога Тараса Загороднього йшлося, що, звісно, тепер політики будуть відхрещуватися. Наприкінці сюжету керівник партії «Слуга народу» Олександр Корнієнко сказав, що заявлені організатори все одно пов’язані з Порошенком. А кореспондент Андрій Кравець запитав: «Чи буде доведена причетність Петра Порошенка до акту вандалізму на Банковій?». Далі у випуску дали коментар голови Верховної Ради Дмитра Разумкова: «Інституції треба поважати і точно не треба виміщувати своє незадоволення тими чи іншими подіями на стінах. Стіни здачі не дають». Після цього ведуча Наталія Бєлишева нагадала, що Разумков зараз у Брюсселі домовляється про співпрацю з європейськими інституціями для посилення парламентаризму в Україні. Це вперше від початку 2021 року моніторинг «Детектора медіа» зафіксував у новинах піар Разумкова, якому аналітики вже міряють президентський рейтинг та помічають у самостійній політичній грі.

Лише з позиції силовиків та представників владної команди висвітлювали події 22 березня на каналі «Україна». У наступні дні про обрання запобіжних заходів та підозри активістам інформували на всіх каналах, крім ICTV та СТБ. Канали Пінчука цього тижня були мінімально включені у висвітлення політичних тем. Жодну з парламентських політичних сил у випусках новин цих каналів не згадували, за винятком СТБ, де ретранслювали заяву голови партії «Голос» Кіри Рудик про пропозицію законопроєкту для допомоги бізнесу на карантині. ICTV, «Україна» та «Інтер» згадували про доплати бізнесу суто як ініціативу президента та уряду. Експертними оцінками чи враженнями підприємців від першої хвилі грошової допомоги новинарі цих каналів не цікавилися. На «UA: Першому» економічний експерт Гліб Вишлінський сказав, що виділена допомога може зарадити хіба дрібному бізнесу. Тим часом через карантини сильно страждає і крупніший бізнес креативного сектору: кінотеатри, театри, розважальні заклади тощо.

Справа Семенченка

Половина каналів приділяли значну увагу резонансній кримінальній справі проти колишнього комбата батальйону «Донбас» та екснардепа Семена Семенченка. На 5 каналі переводили аргументи на критику влади, на «1+1» говорили, що і з репутацією екскомбата не все так однозначно, на Суспільному йшлося про неоднозначність самого трактування незаконних воєнізованих формувань.

24 березня, щойно стало відомо про затримання Семенченка, про це встигли розповісти у випуску новин «UA: Першого». Решта телеканалів або випускали головні новини дня раніше, ніж це стало відомо, або ж не зважили на цей інформаційний привід.

25 березня, коли подробиць затримання побільшало, про обставини справи повідомили у випусках новин усіх каналів із вибірки «Детектора медіа», крім Першого незалежного. На ICTV, СТБ та «Україні» подавали лише версію слідства, хоча позиція фігурантів розслідування також потрапляла в медіа. При цьому на ICTV Олена Фроляк випадково назвала Семена Семенченка Сергієм (здавалося б, до чого тут Стерненко :). На «1+1», «Інтері», «UA: Першому» та 5 каналі вийшли розгорнуті сюжети, в усіх були включені позиції як обвинувачення, так і захисту.

Журналісти «1+1» приїхали на базу, продемонстровану на відео СБУ як полігон незаконного воєнізованого формування, та поспілкувалися з охоронцями. Ті розповідали, що там просто проводили реабілітацію ветеранів. «Однак відповіді на питання про знайдену зброю уникають», — сказав кореспондент Антон Страшко. Говорячи про Семенченка, він нагадав про його затримання у Грузії у 2018 році та сказав, що із самим підозрюваним зв’язатися не вдалося. Натомість прокоментував обвинувачення другий фігурант — Євген Шевченко.

«СБУ припинила діяльність незаконного приватного збройного формування», — почали на «Інтері» в підводці. Версію слідства в сюжеті подавали як факт, що не підлягає сумнівам. Але і про реакцію у відповідь теж згадали: «Семенченко ситуацію не коментує, а Шевченко всі звинувачення відкидає».

На 5 каналі поставили питання: «Незаконні приватні збройні загони на базі під Києвом чи легальна робота для ветеранів війни на сході?». У сюжеті Ірини Сисак використані архівні кадри, на яких сам Семенченко 2019 року розповідав про свою організацію: «І, ще будучи нардепом від "Самопомочі", почав створювати організацію, через яку нині опинився під підозрою СБУ. Міжнародна компанія з питань безпеки, яка працюватиме у зонах підвищеного ризику по всьому світу, — так про свою організацію під Києвом ще два роки тому розповідав Семен Семенченко. Зібрав як українських, так і іноземних військових ветеранів». Експертними коментарями в сюжеті підводять до думки, що СБУ не цікавилася цією організацією у 2019 році, тож у теперішній справі є політичні мотиви. Про це прямо (хоча досить плутано) говорить керівник групи «Бюро аналізу політики» Віктор Бобиренко: «Чому тільки зараз? І чому саме напередодні вагнергейту? Таким чином, коли потім вагнергейт вдарить і скажуть: так от в команді Зеленського зрадник. Вони кажуть: ні, ми не зрадники, ми зрадників ловимо. І вся їхня позиція, тобто перевести стрілки».

На Суспільному, крім біографії Семенченка, згадки про відсутність його реакції та коментаря Євгена Шевченка, до сюжету долучили коментар військового експерта Тараса Чмута, який висловив думку, що мілітарні об’єднання працюють у «сірій зоні»: «Вони діють в "сірому" режимі. З одного боку, це частина волонтерських організацій, з іншого боку, це ті, хто працює з нашими колишніми військовими для потреб ринків Південної Азії і Африки».

25 та 26 березня «1+1» та 5 канал включеннями висвітлювали суд з обрання запобіжного заходу Семенченку, враховуючи аргументи обох сторін. На Суспільному цій темі також присвятили сюжет, на «Інтері» в ці дні про перебіг суду повідомляли короткими повідомленнями. Тільки на Суспільному артикулювали, що розслідування журналістів «Слідство.Інфо» доводить зв’язок компанії Семенченка та його колег з Ігорем Коломойським. На 5 каналі згадали про розслідування й певного олігарха, але якого саме — не назвали.

Про вакцини з поміркованим оптимізмом

Ситуація з вакцинацією в Україні та світі посідає чільне місце в темах праймових теленовин. Здебільшого ці повідомлення виглядають зважено й конструктивно: уряд критикують за повільні темпи вакцинації, повідомляють про свіжі висновки щодо безпечності та ефективності вакцини, залучають до коментування експертів та власних журналістів, які вакцинуються й на власному прикладі демонструють, що це не страшно. Наприклад, на каналі «Україна» щепилися вже кілка журналістів, і в новинах регулярно повідомляють, що з ними все гаразд. Хоча кореспондент Олександр Махов, як і головний санітарний лікар, ще не встиг виробити імунітет і підхопив коронавірусну хворобу. Як він сам припустив, у лікарні, де знімав репортаж.

Упереджене ставлення до вакцини можна побачити в новинах медведчукового Першого незалежного. 23 березня там вибірково подавали факти: «Особливу увагу до вакцини привернули випадки смертності після щеплення», — сказали про вакцину AstraZeneca. Хоча медичні організації не пов’язують напряму з вакцинацією випадки смертей серед людей, які отримали щеплення.

Так само доволі зважено на більшості каналів повідомляли про смерть військової за кілька днів після щеплення. У новинах наголошували на висновку МОЗ, що причиною смерті стало захворювання серцево-судинної системи, та відсутність зв’язку з вакцинацією. Численні заяви Всесвітньої організації охорони здоров’я про те, що користь вакцинації перевищує ризики, на Першому незалежному теж ігнорують. Але про лише позитивні сторони, замовчуючи неоднозначні факти, на каналі Медведчука говорять, коли згадують про російську вакцину від коронавірусу.

Серед регіонів-лідерів за кількістю новин цього тижня знов відзначилися Львів та Харків. У Львові третина приводів стосувалася посилення карантину. Також у понеділок у випуску новин кожного з телеканалів ішлося про нещасний випадок: у Львові незакріплений люк вилетів з-під коліс автомобіля і, потрапивши в сусіднє авто, вбив дитину. У Харкові найактивніше працювали власкори СТБ та Суспільного. Крім матеріалів про епідеміологічну ситуацію тут розповідали, як потерпає театральне життя міста через карантин. Сюжет до дня театру на «UA: Першому» також присвятили Харкову.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».