Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 17-18 липня 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 17-18 липня 2023 року

26 Липня 2023
3026

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 17-18 липня 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3026
Порушення стандартів в ефірних блоках «Інтера», «Ми — Україна», Суспільного, «1+1», ICTV та СТБ, «Ради». Прояви політичного піару й абсолютний рекорд марафону з кількості порушень стандарту достовірності.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 17-18 липня 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 17-18 липня 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Нагадуємо, що у зв'язку зі зміною сітки марафону в кожному моніторингу аналізуються всі шість каналів, але по 4 години ефіру. Та за два суміжних дня: понеділок і вівторок, вівторок і середа тощо. Ці дві доби на тиждень і години з ефірних блоків кожного каналу ми обираємо довільно. У розділі подій / тем, які не висвітлювалися телемарафоном, зазначаємо лише ті, які оприлюднювалися більшістю стрічок новин інших медіаресурсів протягом того часу доби, який аналізується.

Телеканал «Рада» (8:00–12:00 17 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією, на 30-й хвилині кожної години були короткі 5-хвилинні випуски новин. Новини вів Андрій Сініцин, гостьові студії — Ольга Нємцева з Вадимом Колодійчуком.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про роботу комісії з оцінки стану київських мостів Патона і метро;
  • про стан бомбосховищ у Львові;
  • про потреби хворих у легалізації медичного канабісу;
  • про евакуаційний потяг із Сум до Києва;
  • про жнива на Одещині;
  • про загиблого журналіста Євгена Осієвського;
  • родину військового, який воює на сході України.

Були прямі ввімкнення:

  • про підвищення вартості проїзду в маршрутках і автобусах у Полтаві;
  • про сонячні панелі на одній із харківських лікарень;
  • про тривожні кнопки у запорізьких трамваях.

Гостями ефірного блоку були:

  • Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про просування ЗСУ на Бахмутському напрямку, про знищення логістики ворога, про просування ЗСУ на півдні, про перевищення ворожих втрат над втратами ЗСУ.
  • Олег Синєгубов, голова Харківської ОВА, про наслідки останніх ворожих обстрілів Харкова й області, про евакуацію з прикордонних населених пунктів області.
  • Оксана Савчук, членкиня Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, про підсумки перевірки мостів в Україні, про версію підриву Керченського мосту як провокації самих росіян, про продовження «зернової угоди».
  • Наталія Козловська, заступниця міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про недоступність укриттів для людей з інвалідністю, про безбар’єрність при відбудові країни.
  • Ірина Борзова, членкиня Комітету ВР з питань молоді та спорту, про ухвалення ВР закону про додаткові соціальні гарантії військовослужбовцям, про запровадження помічників ветеранам.
  • Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про версії з приводу підриву Керченського мосту, про долю «зернової угоди», про логістичні проблеми ворога з підривом мосту, про можливості застосування ворогом тактики «живого щита» на півдні Україні.
  • В’ячеслав Медяник, заступник голови Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності, про зміни в порядку навчання на отримання водійських прав.
  • Дмитро Соломчук, член Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про подальшу долю «зернової угоди», про значення «зернової угоди» для українських аграріїв, про обіцянки генсека ООН Гутерріша Путіну щодо послаблення санкцій в обмін на продовження «зернового коридору».
  • Юрій Ігнат, речник командування Повітряних сил ЗСУ, про загрозу застосування ворогом балістичних ракет, про підрив Керченського мосту, про готовність партнерів до початку підготовки українських пілотів на F16.
  • Олег Калашніков, начальник пресслужби 26-ї артбригади, про бої на Бахмутському напрямку, про успіхи на півдні від Бахмута.
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію на різних напрямках фронту, зокрема Бахмутському, про підсумки Вільнюського саміту НАТО в плані збройової допомоги.
  • Ганна Лачихіна, радниця в канадському парламенті, про перспективи швидкого вступу України до НАТО після перемоги у війні, про канадські гарантії безпеки Україні, про соціальну допомогу, яку Канада надає Україні.
  • Георгій Біркадзе, «експерт з економічних і політичних питань», про версію, що підрив Керченського мосту був провокацією самих росіян, про плани уряду щодо підвищення цін на алкоголь, про позбавлення державних виплат окремих категорій біженців.
  • Максим Бахматов, засновник і голова Офісу трансформації, про перші підсумки перевірки мостів в Україні, про недоремонтовані та недобудовані мости Києва.
  • Петро Черник, воєнний експерт, про версії щодо вибуху на Керченському мості, про значення підриву мосту для подальшого розвитку подій на фронті, про можливості ворога запобігати подальшим атакам на Керченський міст, пор ситуацію на різних ділянках фронту.
  • Роман Трохимець, снайпер 3-ї штурмової бригади, про бої бригади на Бахмутському напрямку, про якісний склад і моральний стан ворога, про необхідність касетних боєприпасів.
  • Юрій Федоренко «Ахіллес», командир роти ударних безпілотників 92-ї окремої мехбригади, про бої на Бахмутському напрямку, про якість ліній оборони противника, про темпи українського контрнаступу.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Цього дня редакція, схоже, встановила абсолютний рекорд марафону з кількості порушень стандарту достовірності — було 147 порушень. І це лише за чотири години ефіру, тобто в середньому головний для марафону стандарт порушували майже по 37 разів на годину! (Попередній рекорд на ICTV/СТБ був набагато скромніший — 119 порушень, але за 6 годин ефіру). Більшість порушень багаторазово дублювалися в повідомленнях, які, по-перше, виходили без змін у численних випусках новин, а по-друге, ще й навіщось повторювалися з тими ж порушеннями ведучими у гостьових студіях.

З цих порушень 48 разів подавали інформацію або відео зі сторінок у соцмережах і телеграм-каналів. Зокрема, «посилалися» при цьому на телеграм-канали командувача Сухопутних військ Олександра Сирського, 3-ї окремої штурмової бригади та Мінреінтеграції, фейсбук-сторінку СБУ. Все інше було або анонімним, або повністю абстрактним, але з інтернету. Перше, це були анонімні телеграм-канали «Львівич» і російські анонімні телеграм-канали типу TVCrimea24. Абстрактно «посилалися» ось так: «про це люди писали в соцмережах», «в мережі шириться інформація», «в мережі з’явилося відео», «пропагандистські ЗМІ та пабліки публікували інформацію». Шість разів було ось таке «посилання»: «про це написало "Дзеркало тижня" з посиланням на так званого очільника Криму Сергія Аксьонова та пропагандистські пабліки». Це цікавий випадок, оскільки попри начебто «надійне» посилання на «Дзеркало тижня», слід враховувати, що саме ж «ДТ» «посилалося» при цьому на недостовірні джерела. Публікація ж недостовірної інформації навіть і в поважному виданні жодним чином не «легалізує» її, адже вказані цим виданням першоджерела є за визначенням недостовірними й часто брехливими.

65 разів журналісти каналу робили узагальнені розмиті псевдопосилання. Найчастіше «посилалися» так на Генштаб, Повітряні сили, Офіс генпрокурора та Харківську облпрокуратуру й навіть Мінтранс Росії. Були й повністю розмиті типу «таке писали в західній пресі», а ще й вкрай сумнівні: «пропагандистські ЗМІ поширили відео», «стверджують пропагандисти».

16 разів робили абстрактні псевдопосилання: «повідомляють», «ми знаємо», «ми чули», «зазначалося» (незрозуміло ким) і «за попередніми даними». І ще по кілька разів повторювалися взагалі «наддостовірні» псевдо: «за непідтвердженою інформацією» і «за попередньою, поки що не підтвердженою інформацією». Тут хотілося б сказати журналістам: колеги, ви спочатку підтвердіть інфу, перш ніж тягнути її у всеукраїнський ефір. Ще 6 разів давали фактичну інформацію без посилань узагалі.

12 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок: «міжнародні оглядачі говорили», «навіть у НАТО визнають», «за оцінками громадських організацій», «за словами міської адміністрації», «у міській раді кажуть», «влада обіцяє», «розповідають у Національному інституті раку», «у Мінохорони здоров’я переконують», «в Українській асоціації медичного канабісу підрахували».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 23 рази (тобто майже по 6 порушень на годину ефіру в середньому). 18 із них були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Це були або архіви (як у повтореному 9 разів повідомленні про «зернову угоду»), або ж те, що журналісти називають «нейтральними планами» (люди на вулицях, як у сюжеті про легалізацію медичного канабісу). Раз невідповідно «ілюстрували» пряме ввімкнення. І тричі не до ладу «ілюстрували» розмови з гостями. Наприклад, ну аж ніяк архівне відео жнив не пасувало до розмови з гостем про обіцянки Гутерріша Путіну приєднати «Россельхозбанк» до системи SWIFT.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 132 рази (33 рази на годину в середньому). Більшість із цих порушень (111) становили оцінки й міркування журналістів у новинах і новинних матеріалах (це коли гостьові ведучі навіщось зачитують із тими ж порушеннями інформаційні повідомлення, що вже були в новинах). Цього разу більше було оцінок такого «урочистого» характеру, наприклад: «прискіплива увага українців прикута саме до південного напрямку», «а кожен відвойований кілометр це дійсно справжній подвиг», «непохитна підтримка України» і подібні. Дуже великою була кількість лексики урочистого стилю замість простих слів «сказав / сказала». Були такі собі іронічно-образні: «Керченський міст втомився», «втомлений Керченський міст», «Керченський міст пішов поспати», «так креативно наші силовики відреагували» тощо. Траплялися й «експертні» оцінки: «Встановлення ж такої сонячної станції дозволить медзакладу стати більш стійким до можливого енергетичного тероризму росіян напередодні зими» (у прямому ввімкненні Катерини Кусмарової). «Попри те, що Одеський регіон розташований у зоні нестабільних опадів, пшениця вродила добре» (у сюжеті Світлани Довжук).

Ведучі гостьових студій 16 разів не авторизували власні думки. Відтак звучали як «експертні» думки на кшталт: «Якщо гарантовано прохід через Босфор, то очевидно, що підрядники будуть виконувати такі рейси» (Вадим Колодійчук). «Це рішення (скасування ПДЧ) без сумніву пришвидшить процедуру вступу України до блоку». «В уяві багатьох, безбар’єрність — це передовсім пандуси, спеціальні підіймачі тощо, але ж це спрощений погляд на проблему» (Ольга Нємцева).

Було 4 безпідставних узагальнення: «львів’яни скаржаться», «люди туди йдуть неохоче, бо через вік будинків бояться бути живцем похованими під завалами», «результатами аграрії задоволені». У сюжеті Катерини Лебединцевої нечітко було позначено межі посилань на думки Української асоціації медичного канабісу, відтак міркування про збільшення кількості людей, які потребуватимуть медичного канабісу через війну, звучало вже як думка самої авторки сюжету.

Стандарт повноти інформації

Було 10 порушень стандарту. Не досить було представляти Георгія Біркадзе лише як «експерта з економічних і політичних питань». Тим більше, що експертний бекґраунд цього пана викликає дуже багато питань. Наприклад, важко сказати, в чому цінність оцінки паном Біркадзе версії підриву Керченського мосту як провокації самих росіян. Представляючи експерта Петра Черника, обидва ведучих казали, що він є полковником, але забували при цьому згадувати, що він є полковником у запасі. А від цього залежить статус гостя. Ще у 8 випадках не титрували, як належить, бекґраундове архівне відео конкретних подій минулого датами цих подій. І навіть не позначали хоча би як архів.

Стандарт балансу думок

Було одне порушення стандарту. Ведучий жодним чином не балансував гостя — засновника та голову Офісу трансформацій (до речі, незрозуміло, що це таке, який статус установи) Максима Бахматова, коли той виступав із численними жорсткими звинуваченнями на адресу київського міського голови Віталія Кличка через недобудовані та не ремонтовані мости столиці. Щонайменше ведучий мав би звернути увагу глядачів на те, що ці звинувачення потребують слова у відповідь і озвучити готовність редакції надати для цієї відповіді слово Кличку.

Стандарт доступності подачі інформації

Було 5 порушень стандарту. Чотири рази показували інфографіку ворожих втрат — дуже важку для сприйняття.

 

Головні її недоліки: капслок у написах, невиразні іконки, неправильне вирівнювання стовпців чисел і темно-червоний колір чисел на темному тлі, який «ламав зір». Ще в одному випадку ведучий Вадим Колодійчук казав: «не буде геймчейнджером, використовуючи термінологію наших західних партнерів». З точки зору стандарту, цю термінологію краще або відразу ж перекладати для глядачів, які не володіють англійською (а це майже напевно більшість аудиторії марафону), або ж не використовувати її взагалі.

Інші зауваження

Редакція повернулася до хибної практики нерепортажних прямих ввімкнень замість того, щоб робити повноцінні сюжети на явно нерепортажні теми. Цього дня в проаналізованому ефірі каналу всі три прямих ввімкнення були саме такими.

Чотири рази не використовували фемінітиви: «Наталія Гуменюк, керівник об’єднаного пресцентру...» (титр на синхроні), «Вікторія Горбенко, керівник проєкту» (титр у прямому ввімкненні Катерини Кусмарової), «Оксана Савчук, член Комітету...» (ведуча Ольга Нємцева у представленні гості і в титрі), «Алла Стоянова, директор департаменту...» (титр у сюжеті Світлани Довжук).

Наративи роспропаганди і токсичні медіаперсонажі

Наративів російської пропаганди не було, натомість гостьові студії вела токсична ведуча каналу Ольга Нємцева, яка раніше була ведучою нині закритих проросійських телеканалів Медведчука і Деркача й поширювала наративи російської пропаганди.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: лише один репортажний сюжет, жодного репортажного прямого ввімкнення, в гостьовій студії каналу побувало 8 ньюзмейкерів. З усіх сюжетів якісним був репортаж Вікторії Прокопчук про роботу комісії з оцінки стану київських мостів Патона і Метро (оператори Олексій Куліш, Ігор Солій).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин 318 разів, це по 79,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 147 разів за чотири години ефіру (це абсолютний рекорд телемарафону). Найбільше з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями й інформацією та відео, взятими без перевірки з соцмереж і телеграм-каналів, зокрема й анонімних ворожих. 132 рази порушували стандарт відокремлення фактів від думок, найбільше було суб’єктивних оцінок і міркувань журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 23 рази переважно некоректним поєднанням картинки з текстом за кадром, або ж невідповідним «ілюструванням» розмов із гостями і прямих ввімкнень. Стандарт повноти порушували 10 разів, переважно не титруючи як слід бекґраундове архівне відео. Стандарт доступності інформації порушили 5 разів і одного разу порушили стандарт балансу думок.

Проявів політичного піару в проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було. Російських наративів не було, гостьові студії вела токсична ведуча каналу.

Телеканал «1+1» (14:00—18:00 17 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: кожна ефірна година починалася з випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Єдине, що випуски новин були дуже «різнокаліберними» (то 15, то 30, а то й 45 хвилин). Новини вів Святослав Гринчук, гостьові студії — Наталія Островська та Євген Плінський.

Протягом чотирьох годин ефірного блоку каналу були такі сюжети:

  • про бої під Вугледаром;
  • два оглядових сюжети про підрив Керченського мосту;
  • про підвищення тарифу на електрику;
  • про ситуацію на ринку праці;
  • про загиблих у боях за Україну росіян братів Бутусіних;
  • про Героя України штурмана бомбардувальника Сергія Вербицького;
  • про роботу сіверськодонецьких поліціянтів у Борисполі;
  • про історію родини з Чернігова, яка втратила дружину й маму;
  •  про реабілітацію поранених бійців за допомогою іпотерапії в Одесі.

Були прямі ввімкнення:

  • про суд із продовження запобіжного заходу судді Тандиру;
  • про реакції ЄС на вихід Росії з «зернової угоди»;
  • і два прямих ввімкнення про вшанування в Нідерландах пам’яті загиблих пасажирів літака рейсу MH17.

Гостями ефірного блоку були:

  • Олександр Порхун, перший заступник міністра у справах ветеранів, про проблему отримання родинами загиблих статусу родичів загиблого учасника бойових дій, про процедуру надання статусу.
  • Павло Грод, президент Світового конгресу українців, про підтримку Конгресом України під час саміту НАТО, про враження щодо настроїв партнерів України в НАТО, про посилення впливу Світового конгресу українців на Заході, про посилення роботи СКУ на країни Південної Америки, про прийняття Канадою українських біженців.
  • Іван Чайківський, секретар Комітету ВР з питань аграрної та земельної політики, про наслідки та розвиток ситуації з виходом Росії з «зернової угоди», про те, як може бути забезпечено експорт української агропродукції попри перешкоджання Росії, про звернення до ЄС п’яти країн щодо обмеження імпорту української агропродукції.
  • Олег Соломаха, експерт ринку нерухомості, про ціни на ринку нерухомості, про ціни на нерухомість у Києві, Львові тощо.
  • Віталій Луньов, клінічний психолог, про те, як дитяча психіка реагує на події війни, про роль батьків для дитячої психіки, про те, як слід поводитися з дітьми у воєнних обставинах, про психологічну реабілітацію дітей, які пережили депортацію та викрадення, про те, яким буде покоління дітей війни.
  • Володимир Сергійчук, професор Київського університету, доктор історичних наук, про Потсдамську конференцію 1945 року та її довгострокові історичні наслідки для України, про історичні паралелі нинішніх планів Росії і того, що робив СРСР у ХХ столітті.
  • Євген Ярошенко, аналітик «КримСОС», про паніку серед окупантів у Криму після підриву Керченського мосту, про загальні настрої жителів Криму.
  • Сергій Вербицький, Герой України, штурман бомбардувальника, який вижив після збиття літака, про свою історію, про бої перших днів повномасштабної війни, про бій, у якому літак був збитий, про загиблих побратимів, про вихід пораненим з окупованої території (записане інтерв’ю Наталії Нагорної).
  • Марія Посацька, дружина загиблого бійця-добровольця, яка не може отримати статус дружини загиблого, про свою історію, про проблему з отриманням статусу родичів загиблого учасника бойових дій за Україну, які були добровольцями у 2022-му та не були оформлені як військовослужбовці.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Протягом проаналізованих чотирьох годин ефіру каналу стандарт порушували 130 разів (це в середньому по 32,5 порушення на годину ефіру). 34 з них були використанням інформації та відео з соцмереж і телеграм-каналів. Зокрема, телеграм-канали СБУ, Нацполіції, Херсонської ОВА, керівника Офісу президента Андрія Єрмака, командувача Сухопутних військ Олександра Сирського, а також із фейсбук-сторінок заступниці міністра оборони Ганни Маляр і речника президента Сергія Нікіфорова. Але найбільше було інформації та відео з різноманітних анонімних телеграм-каналів, як українських (типу «Труха», «Реальный Киев», «Киевский движ» і «Kиїв.Info»), так і численних анонімних російських телеграм каналів («BAZA», «Mash», «baraholka_yeysk» тощо). Біли й «посилання» типу: «на опублікованих у мережі відео можна розгледіти», «у мережі вже жартують», «натомість пабліки звітують».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 44. «Посилалися» так на Генштаб, Держприкордонслужбу, Міненерго, Оперативне командування «Південь», СБУ, МЗС, Мінінфраструктури та Державний центр зайнятості. Були геть розмиті «в поліції кажуть» і «за даними слідства». Були також псевдопосилання на абстрактний Євросоюз, на Міноборони Білорусі, просто на «Кремль» і на «Москву». А були навіть такі «достовірні» як: «окупаційна влада повідомила ... і звинуватила...», «за даними пропагандистів», «як пишуть російські ЗМІ», «російська влада хвалиться».

8 разів робили повністю абстрактні псевдопосилання: «відомо», «називають», «дослідження показало», «кажуть» і «ми знаємо». 15 разів подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань на джерела.

29 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. З сяк-так «позначених» були подібні псевдо на невідомо кого в СБУ, в Кабміні, в центрах зайнятості та в парламентському Комітеті з питань енергетики. Решта були повністю розмитими та невизначеними: «синоптики заспокоюють», «енергетики кажуть», «певнять експерти», «фахівці прогнозують», «такий прогноз роблять експерти на ринку нерухомості», «кажуть бійці» тощо. І, як і у випадках з фактичною інформацією, тут теж абстрактно «посилалися» на думки невідомо кого з ворогів: «окупаційна влада закликає», «окупантські ЗМІ традиційно вже звинуватили», «тим часом окупаційна влада запевняє».

Стандарт точності інформації

Стандарт точності порушували 44 рази. Це по 11 разів у середньому на годину ефіру. 36 разів картинки не відповідали текстам у сюжетах і БЗ. Традиційно так було як в усіх повідомленнях про бої на різних ділянках фронту, так і в більшості повідомлень про наслідки обстрілів населених пунктів у різних областях.

Дуже некоректно «перекривали» повідомлення про затримання посібника росіян у ракетному ударі по Краматорську, який стався 27 червня. Зокрема на словах ведучого, що «слідчі СБУ вже повідомили затриманому про підозру» якраз був упізнаваний план чоловіка на архівному відео перших хвилин після тієї ракетної атаки. Все, що стосувалося «зернової угоди», традиційно «перекривалося» архівним відео суден і пшениці в усіх можливих виглядах.

Невідповідно в деталях «перекривали» повідомлення про продовження арешту судді Тандира. Ведучий казав про суддю, показували адвокатку тощо. Під час прямих ввімкнень показували то архівне, то заздалегідь відзняте відео з титром «наживо», що було неправдою. Та й загалом прямі ввімкнення «перекривали» відео некоректно. Некоректно також «ілюстрували» розмови з деякими з гостей.

Ведучий Святослав Гринчук говорив: «тиждень тому, на 500-й день війни легендарні командири... повернулись». Війна триває з 2014-го. У сюжеті Карини Вакарєвої спочатку стверджувалося, що за новими вакансіями «лідерські позиції традиційно утримує захід України», а далі на інфографіці наводили статистику, за якою в п’ятірці лідерів за кількістю вакансій була з західних областей лише Львівщина, та й те — на другому місці після Київщини. Тобто твердження статистиці не відповідало.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт традиційно порушували найбільше — загалом за чотири години ефіру було 235 порушень (це майже по 59 порушень на годину ефіру). Тут загалом без сюрпризів. Переважна більшість порушень — це суто емоційні оцінки журналістів, лише кілька прикладів: «спроба завершилася трагедією», «стрімко обміліло», «страшна історія», «цієї страшної катастрофи», «історію дуже скромного героя», «в офіційних повідомленнях хаос», «на очах в ошелешених російських відпочивальників», «починається паніка», «ледве стримує сльози», «вона була надзвичайно щемливою», «в регіоні стоїть небувала спека» (що, до речі, ще й було перебільшенням, бо це йшлося не про температурний рекорд), «про рубці, які не загоїти навіть найпрофесійнішим лікарям», «зібрали ніби гігантський пазл», «зробили Тетяну справжньою зіркою інтернету» тощо.

Лексика на змалювання, скажу так, оптимістичної картини ситуації на фронті: «успішно нейтралізували штурмові зусилля росіян», «успішно нищать ворога», «окупанти внаслідок вдалих штурмів ЗСУ масово здаються в полон».

Велика кількість лексики урочистого стилю і всіх оцих теж оцінкових «переконаний», «заспокоюють», «наполягав», «заінтригував», «зізнаються» та подібні замінники слова «сказав» чи то «написав».

Оцінки замість фактів: «вони очищують воду у великих обсягах»,«Вища рада правосуддя доволі швидко дала дозвіл на те, щоби Тандира арештували», «чимала кількість енергетичних об’єктів».

І різного роду міркування — «експертні» оцінки, припущення, твердження: «Найближчим часом популярними будуть професії саперів, будівельників, медиків і соціальних працівників» (ведучий Святослав Гринчук). «Скажу так, що це дійсно не дуже такий класичний блокпост, яким він має бути». «Ймовірніше, суддю Тандира залишать під вартою» (пряме ввімкнення Мар’яни Бухан). «Держава натомість максимально дбатиме про тих, хто не може платити високі тарифи» (сюжет Олександра Романюка). «Те, що весь цивілізований світ не сумнівається, хто насправді винен у катастрофі, напередодні дев’ятої річниці ще раз підкреслило (нерозбірливо) Євросоюзу» (пряме ввімкнення Олександри Мітіної). «Причини зрозумілі: що ближче до лінії фронту, то складніше знайти роботу» (сюжет Карини Вакарєвої).

Крім того, ведучі гостьових студій 9 разів не авторизували власні думки. І ще було 3 безпідставних узагальнення.

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 17 разів. Зокрема, тричі у повідомленні про очисні станції води на Дніпропетровщині не титрувалися синхрони. Не досить було представляти Олега Соломаху лише як «експерта ринку нерухомості». А представляючи гостя як «аналітика “КримСОС”», слід було коротко пояснити, що це за організація.

Найбільше ж порушень стандарту було при використанні бекґраундового архівного відео, яке належало титрувати датами, бо йшлося кожного разу про конкретні події минулого (чи то збиття літака рейсу МН17, чи то ДТП з суддею Тандиром, чи то повернення Україні командирів «Азовсталі», чи то відео перших хвилин після ракетного влучання в піцерію в Краматорську тощо), натомість у кращому разі був оцей дивний титр «досьє».

Стандарт доступності подачі інформації

Було 10 порушень стандарту. У ведучих дуже багато було лексики, незрозумілої для певної частини аудиторії: «про конкретні кейси», «безпосередньо кейс “Азову”», «це така синергія», «ми почали наш ефір, слот у марафоні», «традиційна рубрика в цьому слоті», «топтема». Ведуча Наталія Островська говорила без пояснень про якесь «правило чотирьох «Д» (я теж не знаю, що малося на увазі). А ще чомусь вона винищувачі F16 називала англійською, як «еф сикстін», але ж, даруйте, далеко не вся аудиторія марафону знає англійську навіть на такому рівні, навіщо заплутувати цих людей незнайомою їм конструкцією? А ще була ситуація, коли гість клінічний психолог вживав термінологію: «має дуже такі індивідуалізовані патерни» про «організацію нейронів». Ведучі не прояснювали значення термінів для глядачів і не просили зробити це самого гостя.

Незрозуміло, навіщо було показувати на екрані ось таку геть неадаптовану для телевізора графіку.

 

Бо ж роздивитися та зрозуміти її нереально, показники дат прочитати неможливо, а через жовтий колір напис «2023» неможливо до ладу роздивитися. Друга діаграма була подібною.

Етичні порушення

Внаслідок недоладного «перекривання» архівом повідомлення про затримання посібника росіян у ракетному ударі по Краматорську 27 червня всі чотири рази в ефірі на словах ведучого, що «слідчі СБУ вже повідомили затриманому про підозру» якраз був упізнаваний план чоловіка, який втратив близьких, на архіві дня цієї ракетної атаки. Упізнавана людина на словах різко негативного контексту, які не мають до цієї людини жодного відношення.

Інші зауваження

Якось мені дивно, що кореспондентка з Брюсселя докладно розповідала про те, що кажуть із приводу виходу з «зернової угоди» у Москві, Києві та Стамбулі. Ні, ну розумію, що все це в підсумку береться просто з інтернету (тож певно неважливо, звідки в цей інтернет заходити), але ж має бути хоч якась логіка. З Брюсселя — розповідати про події в Брюсселі, а не в інших містах.

Одного разу не було вжито належний фемінітив: «держави-терориста» (пряме ввімкнення Олександри Мітіної).

Елементи політичного піару

Була жодним чином не виправдана контекстом розмови (про вихід Росії з «зернової угоди») згадка про партійну приналежність нардепа Івана Чайківського до депгрупи «Партія “За майбутнє”». Причому у представленні ведучими та в титрі ця фракційна приналежність ішла на першому місці, а вже те, що нардеп є секретарем профільного комітету парламенту — на другому.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була не дуже переконливою: один репортажний сюжет, 4 прямих ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери. З сюжетів якраз і був кращим репортаж Юлії Кирієнко про бої під Вугледаром (оператори Іван Головач, Олег Мостовий).

Журналісти каналу порушували стандарти 440 разів протягом чотирьох годин ефіру (це по 110 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 235 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 130 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, багато було також інформації та відео з соцмереж і телеграм-каналів, зокрема анонімних, зокрема ворожих. Стандарт точності порушували 44 рази, переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації порушили 17 разів, найбільше — не титрували, як належить, бекґраундове архівне відео. Стандарт доступності інформації порушували 10 разів. І було етичне порушення, яке у випусках новин дублювалося чотири рази.

Був один прояв політичного піару — не виправдана контекстом згадка про приналежність гостя-нардепа до депгрупи «Партія «За майбутнє». Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів в проаналізованому ефірі каналу не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:00—22:00 17 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку медіагрупи була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, відтак на «звичному» місці не було новин на початку наступного годинного блоку. Новини вів Андрій Ковальський, підсумковий випуск вела Оксана Гутцайт, гостьові студії — Яна Брензей.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про бої на Бахмутському напрямку:
  • про поховання загиблого в бою під Бахмутом співробітника медіахолдингу Ярослава Пікузи;
  • про вибух на Керченському мості;
  • про підрив Керченського мосту;
  • про вихід Росії з «зернової угоди»;
  • про буріння нових свердловин «Нафтогазом України»;
  • про втрату Росією газових ринків;
  • про майбутній саміт «Ялтинської європейської стратегії»;
  • про ситуацію з водою в Нікополі;
  • про психологічне розвантаження бійців на фронті;
  • про київський притулок для тварин з окупованих і прифронтових регіонів;
  • про бійців, які отримали протези у Львові;
  • про японську дівчинку-волонтерку, яка збирає гроші для українських дітей;
  • про переселенця-підприємця, який двічі втікав з-під окупації та починав бізнес у Бучі з нуля;
  • про безплатний центр психологічної допомоги в Одесі;
  • про жінку, якій хірурги повертають понівечене ворожим уламком обличчя;
  • про українських дітей-переможців світової олімпіади з математики в Японії.

Були прямі ввімкнення:

  • про ситуацію на східному фронті;
  • про прем’єру в Києві документального фільму про катастрофу літака рейсу МН17.

Гостями ефірного блоку були:

  • Артем Лисогор, голова Луганської ОВА, про ситуацію на луганській ділянці фронту, в прифронтових населених пунктах, про ситуацію на окупованих територіях області в Рубіжному та Кремінній, про підготовку окупантів до псевдовиборів, про гуманітарну ситуацію.
  • Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про достовірність інформації про бойові дії, про висновки щодо успішності чи неуспішності українського контрнаступу, про потреби ЗСУ в озброєнні, про перевагу ворога в озброєнні, про посилення тиску ворога на Куп’янському напрямку, про ситуацію навколо Бахмута.
  • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, міністерка з питань реінтеграції ТОТ, про зміну порядку виплат допомоги для тимчасово переміщених осіб, про припинення виплат тим, хто виїхав за кордон більш як на 30 днів.
  • Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства, про вихід Росії з «зернової угоди», про зберігання нового врожаю, про можливі варіанти збільшення експорту українського зерна, про зростання світових цін на зернові.
  • Рефат Чубаров, глава Меджлісу кримськотатарського народу, про реакції в Криму на підрив Керченського мосту, про втечу частини російських туристів із Криму.
  • Сергій Череватий, речник Східного угруповання ЗСУ, про ситуацію на Лимано-Куп’янському напрямку, про бої під Бахмутом, про касетні боєприпаси, про втрати та резерви ворога.
  • Михайло Подоляк, радник керівника ОП, про версії підриву Керченського мосту самими росіянами.
  • Іван Ступак, воєнний експерт, колишній співробітник СБУ, про вибух на Керченському мості, про практичні наслідки удару по мосту, про можливості наступних ударів по мосту, про здорову конкуренцію між СБУ та ГУР щодо знищення ворожої логістики.
  • Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій, про підсумки роботи «зернового коридору», про вже довгий саботаж Росією роботи «коридору», про перспективи морського експорту агропродукції без участі Росії.

Крім того, в ефірі були:

  • Пропагандистський фільм проєкту «Антизомбі» про те, як російська пропаганда висвітлює український контрнаступ.
  • Пропагандистський фільм проєкту «Громадянська оборона» про розвал ОДКБ.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти медіагрупи за чотири години ефіру порушували 91 раз або ж майже по 23 рази на годину в середньому. З інтернету подавали інформацію та відео у 17 випадках. «Посилалися» при цьому на твіттер-акаунти радника керівника ОП Михайла Подоляка, президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн і Майкла Щура. На сторінки в неназваних соцмережах СБУ та мера Краматорська. Використовували різноманітне вороже відео, починаючи з пропагандистського «РИА Новости» та закінчуючи російськими анонімними телеграм-каналами «baraholka.yeysk», «Соловьиный помет», «@bbbreaking», «tvcrimea24», «Baza» тощо. Були й посилання «про це повідомляють російські пабліки».

Узагальнених розмитих псевдопосилань було найбільше — 37. З «адресних» «посилалися» на Генштаб, Головне управління розвідки, Оперативне командування «Південь», СБУ, ДБР, Офіс генпрокурора, ДСНС, Херсонську ОВА і на китайський МЗС. Були ще більш розмиті: «в офіційній заяві силовики деталей не розкривають, але зазначають», «повідомили декілька українських ЗМІ з посиланням на власні джерела». Були також «геополітичні» псевдопосилання: «у Кремлі пообіцяли», «у Москві вже натякнули», «а в Сполучених Штатах заявили», «у Брюсселі наголошують», «ЄС вкотре закликав». І дуже багато цього дня було псевдопосилань мало того що розмитих, так ще й на невизначених ворогів: «повідомляють пропагандистські ЗМІ», «РосЗМІ не раз повідомляли», «росіяни заявили», «за версією окупантів», «принаймні так стверджують окупанти» тощо.

7 разів робили абстрактні псевдопосилання: «за деякими даними», «за попередньою інформацією», «попередньо» і навіть «я зустрічала думку». 15 разів фактичну інформацію подавали просто без будь-яких посилань на джерела.

І 15 разів робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. З більш-менш «адресних» «посилалися» так на когось невідомого в СБУ і в Офісі президента. Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «кажуть аналітики», «військові експерти називають», «за висновками військових медиків», «розповідають газовики», «українські армійці розповідають», «творці фільму кажуть», «кажуть лікарі», «психологи кажуть», «окупанти кажуть» тощо.

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 23 рази (майже по 6 разів на годину в середньому). Більшість порушень традиційно припадала на невідповідності картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Це були й традиційні хаотичні нарізки архівного відео бойових дій у будь-яких повідомленнях про події на фронті, так само перекривали й пряме ввімкнення з Донеччини, і традиційно невідповідні фото й відео у повідомленнях про наслідки обстрілів різних населених пунктів. У всіх повідомленнях і сюжеті щодо виходу Росії з «зернової угоди», звісно ж, була архівна пшениця в усіх можливих видах і архівний Кремль. Так само в «експертному» сюжеті про втрату Росією газових ринків були традиційні труби та вентилі (тут фантазія журналістів стереотипна). Абияк було «перекрито» повідомлення про продовження арешту судді Тандиру. Ведучий говорив про винуватця ДТП, а показували фото загиблого нацгвардійця тощо. І був один дуже показовий, як на мене, фрагмент. От що то значить — домінування тексту з суфлера! Ведуча підсумкового випуску Оксана Гутцайт казала: «міст, як бачимо, пошкоджений...». А насправді нічого ніхто не «бачив», бо відео чомусь не розігнали.

Ведучий Андрій Ковальський казав: «в України щодо транспортування зерна були домовленості тільки з ООН і Туреччиною. У Росії ж були власні домовленості з цими країнами». Тут через неправильне формулювання виходило, що ООН — це країна, а не міжнародна організація.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт традиційно порушували найбільше — загалом було 243 порушення (це майже по 61 порушенню на годину в середньому). 233 з них були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Знову і знову — велика кількість суто емоційних оцінок із будь-яких приводів: «тривають запеклі бої», «страшна історія», «цих страшних 12 місяців», «гірка втрата», «трагедія на Каховській ГЕС», «русня накриває щоденними обстрілами», «місто було суцільною руїною», «ситуація вкрай напружена», «на жаль», «ледве встигли врятуватися», «лише дивом», «почали гатити ракетами», «життя на межі», «життя на цьому не закінчується», «він не опустив руки», «палало видовищно», «істерично шукає нові канали збуту», «про історію незламності», «про незламну красу», «ми є свідками найвизначніших подій», «життєрадісна собака» тощо.

«Оптимістичні» оцінки всього, що відбувається на фронті: «успішно відбивають і стійко тримають оборону», «впевнено тримають оборону», «успішно відбили всі ворожі атаки», «за допомогою славнозвісного “Хаймарса”», «проводять ефективну контрбатарейну боротьбу» і подібні.

Така собі образність: «він став так званим “хорошим русскім”», «він знову “втомився”», «гучну “бавовну” на окупованому півострові», «розквітла “бавовна”, та розквітла так», «знов курили в невстановленому місці», «тож один проліт “втомився” і впав».

Велика кількість синонімів слова «сказав» з лексики урочистого стилю і просто оцінкових, аж до таких: «Служба безпеки відповіла на закиди окупантів креативно» або ж «прокоментували поетично».

Були й численні «експертні» оцінки та висновки журналістів, наприклад: «Додам, Кримським мостом рашисти перекидають 90 відсотків озброєння та живої сили на південь України, тому будь-яке його пошкодження значно уповільнить цей процес» (ведучий Андрій Ковальський). «І найголовніше, що це всі наративи лише для їх населення, більше ніхто у світі йому (Путіну) не вірить уже в його наративи» (ведуча Оксана Гутцайт). «Якщо ж Керченський міст зазнав серйозніших пошкоджень, то росіянам таки доведеться зробити так званий “жест доброї волі” і покинути Херсонську та Запорізьку області» (сюжет Олега Корнієнка). «Для українських фермерів російський шантаж із коридором хоч і звичний, та вкрай болючий» (сюжет Ольги Чайко й Оксани Лотоцької). «Кожна тисяча метрів нових свердловин — надважливий вклад в енергобезпеку держави» (сюжет Олексія Савіцького та Тетяни Доцяк). «Утім, є нюанс: досі продавати газ європейцям для росіян було питанням воєнної стратегії, нині ж у пошуках нових покупців більше йдеться про гроші, та й то хоч про якісь, а не про колишні супердоходи» (сюжет Інни Гуріненко).

Ведуча гостьової студії Яна Брензей чотири рази таки не авторизувала власних оцінок чи міркувань, наприклад: «І це при тому, що там деякі правозахисні організації були страшенно обурені, що Україна отримає касетні боєприпаси, і ясно, що по житлових кварталах не застосовуватиме». «У нас люди точно дуже відповідальні, тут сумнівів немає». Було в ефірі також чотири безпідставних узагальнення: «його підтримали й західні політики», «люди сумували», «українці традиційно жартували». А ще в показаному двічі піарівському сюжеті про «Ялтинську стратегію» Пінчука Оксани Михайлової безрозмірна (на кілька складних речень) імовірна цитата з рішення наглядової ради не була як належить позначена, тож звучала в більшості як суб’єктивні думки самої кореспондентки.

Стандарт повноти інформації

Було 6 порушень. Не казали, звідки саме робив пряме ввімкнення власний кореспондент — натомість було занадто вже розмите визначення «східний фронт», теж занадто розмитим був і геотитр — «Донеччина» (це може пояснюватися міркуваннями безпеки, але про це тоді слід було сказати — «ДМ»). У сюжеті про вихід Росії з «зернової угоди» був синхрон якоїсь жінки з трибуни, яка жодним чином не була представлена — ні титром, ні текстом, тож її статус залишився незрозумілим. У кількох випадках не позначали датами бекґраундове відео (ракетного удару по піцерії в Краматорську, попереднього вибуху на Керченському мосту, відео катастрофи літака рейсу МН17).

Стандарт доступності подачі інформації

Усі 4 порушення були пов’язані з використанням лексики, не зрозумілої всій аудиторії («меседжі», «лайфгак»).

Інші зауваження

Кілька разів забували про фемінітиви: «про це повідомила заступник міністра оборони Ганна Маляр» (ведучий Андрій Ковальський), «держава-терорист» (ведучі Андрій Ковальський і Оксана Гутцайт), «естонський політик наголосила» (сюжет Оксани Михайлової).

Елементи політичного піару

Двічі показували піарівський сюжет про те, що «вже за півтора місяця в Києві відбудеться саміт “Європейської Ялтинської стратегії”, який щороку організовує Фонд Віктора Пінчука». Відтак колишні політики приїхали обговорити план «саміту». Було також і про те, що вони «потиснули руки бійцям у реабілітаційному центрі “Рекавері”, створеному Оленою та Віктором Пінчуками». Весь сюжет був переповнений оцінною лексикою про «десант іноземних друзів», «аби звірити годинники», «графік надзвичайно насичений», «багато важливих зустрічей» тощо. І «вишенька на торті»: «завершився день зустріччю з очільником Офісу президента Андрієм Єрмаком».

Був також піарівський іміджевий сюжет про «Нафтогаз України» та «Укргазвидобування».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру медіагрупи була такою: два репортажних сюжети, два прямих ввімкнення. В розмовній студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів. З сюжетів я б відзначив як кращі репортаж Костянтина Мельникова про бої на Бахмутському напрямку (оператори Дмитро Матвієнко, Юрій Остапчук), сюжет Софії Богуцької про ситуацію з водою в Нікополі (оператор Ярослав Шейко) і нарис Марії Малевської про психологічне розвантаження бійців на фронті (оператор Олександр Бринза).

Протягом чотирьох годин ефіру медіагрупи було 367 порушень стандартів, це майже по 92 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 243 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 91 раз, третина з цих порушень були узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 23 рази, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 6 разів, стандарт доступності подачі інформації — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру було 3 прояви піару: двічі показували сюжет про підготовку до «Ялтинської європейської стратегії» Віктора Пінчука, власника медіагрупи. І був іміджевий сюжет про роботу «Нафтогазу України» та «Укргазвидобування».

Російських наративів чи токсичних медійних персонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру медіагрупи не було.

Телеканал «Інтер» (8:00—12:00 17 липня)

Зміст ефіру

В ефірному блоці каналу спочатку було по два 10-хвилинних випуски на годину (на початку години та на 30-й хвилині), решту часу були гостьові студії, з 10-ї ранку кожна година починалася приблизно 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії по черзі вели Олексій Фадєєв і Ірина Баглай.

В ефірному блоці були такі сюжети:

  • про роботу артилеристів на Донеччині;
  • про бої мінометників на Луганщині;
  • про під’єднання до енергомережі енергоблока Рівненської АЕС після ремонту;
  • про лісові пожежі на Миколаївщині;
  • про візит міністра Кулеби до США;
  • про роботу комісії з перевірки стану київських мостів;
  • про те, як пережили окупацію жителі сіл Херсонської області;
  • про вакцинацію дітей проти кору;
  • про виїзд росіян із Криму після підриву Керченського мосту;
  • про підготовку енергетичної системи до зими;
  • про саміт країн ЄС та країн Латинської Америки у Брюсселі;
  • про реакції світової спільноти на вихід Росії з «зернової угоди»;
  • про суші-бар у Черкасах як втілення мрії загиблого бійця «Азову»;
  • про військовий вишкільний табір на Львівщині;
  • про консервацію старовинних кам’яних половецьких баб на Харківщині.

Були прямі ввімкнення:

  • про нічні ворожі обстріли Сумщини;
  • про нічні обстріли прикордоння Харківщини;
  • про нічну атаку дронами по Миколаївщині;
  • про ворожі обстріли Оріхова на Запоріжжі;
  • про наслідки ракетно-дронової атаки по Одесі;
  • про наслідки ворожих обстрілів Дніпропетровщини.

Гостями ефірного блоку були:

  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про сухопутний маршрут окупантів із Криму через Мелітополь, про ситуацію в окупованому місті після підриву Керченського мосту, про посилення російської пропаганди на окупованій території.
  • Сергій Нагорняк, голова підкомітету Комітету ВР з питань енергетики та ЖКП, про підвищення тарифів на електроенергію, про підготовку української енергосистеми до зими, про допомогу партнерів у відновленні зруйнованих об’єктів енергосистеми, про прогнози щодо подальших російських атак на енергоінфраструктуру.
  • Олександр Ткаченко, міністр культури та інформаційної політики, про норму англійської мови в кіно в законопроєкті президента, про активізацію вивчення англійської українцями, про зміну державних і релігійних свят.
  • Матвій Бідний, заступник міністра молоді та спорту, про бойкот змагань із російськими та білоруськими спорсменами, про проєкти щодо спортивної реабілітації поранених військових.
  • Ганна Маляр, заступниця міністра оборони, про фактор потужного мінування ворогом окупованих територій для українського наступу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про просування ЗСУ на різних напрямках.
  • Сергій Деркач, заступник міністра розвитку громад, територій та інфраструктури, про аварійний стан столичних мостів, про плани подальшої перевірки мостів у країні.
  • Михайло Вінницький, заступник міністра освіти і науки, про державне замовлення вишам на фахівців певних професій, про вступну кампанію цього року, про дефіцит викладацьких кадрів у вишах.
  • Андрій Ковальов, речник Генерального штабу, про ситуацію на різних ділянках фронту, про втрати ворога протягом доби, про виселення людей окупантами з населених пунктів на березі Дніпра.
  • sp;     Валерій Кондратюк, генерал-лейтенант, голова Служби зовнішньох розвідки у 2020—2021 роках, про практичні наслідки вибуху на Керченському мості як у військовому плані, так і в символічному, якими можуть бути дії Росії у відповідь, про деструктивні процеси всередині Росії.
  • Ігор Попов, експерт Українського інституту майбутнього, про причини російського виходу з «зернової угоди», про «миротворчі» зусилля Гутерриша, про варіанти поновлення «зернової угоди» самою Росією, про можливості функціонування «зернового коридору» без Росії, про можливі дії Туреччини, про перспективи позбавлення Росії місця в Радбезі та загалом в ООН, про політику України щодо Латинської Америки.
  • Павло Коваль, гендиректор Української аграрної конфедерації, про можливості продовження «зернового коридору» без участі Росії, про наслідки виходу Росії з «зернової угоди» для українського внутрішнього ринку агропродукції, про ситуацію для українських аграріїв.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 90 разів (це в середньому по 22,5 раза на годину ефіру в середньому). 14 разів подавали неперевірені інформацію та відео з соцмереж чи телеграм-каналів. З «ідентифікованих» це були телеграм-канал СБУ, якісь (неназвані) сторінки головкома Валерія Залужного, Харківської обласної прокуратури, Держспецслужби транспорту (ну так казала ведуча) і 12-ї окремої бригади армійської авіації. Все інше було повністю недостовірне, дуже багато було російського неверифікованого відео, дарма, що на «Інтері» його титрують «відео РФ, країни-агресора», від такого титру це відео достовірності, вибачайте, не набуває. Переважно це були якісь анонімні російські телеграм-канали. З названих ворожих був хіба лише телеграм-канал Дмитра Медведєва. А ще були надзвичайно «достовірні» посилання на «місцеві жителі викладали відео у соцмережах», «повідомляють у соцмережах», «фото викладають в інтернет» і «у місцевих телеграм-каналах повідомили».

23 рази журналісти каналу робили узагальнені розмиті псевдопосилання на джерела фактичної інформації. З «позначених» це були псевдопосилання на когось (невідомо кого) в Генштабі, Оперативному командуванні «Південь», командуванні Повітряних Сил, Держспецслужбі транспорту (так говорила ведуча новин), Харківській і Сумській ОВА, Львівській мерії, компанії «Центренерго», «Енергоатомі». Були також «посилання» на «МЗС країни-агресорки», «у Кремлі наполягають» і «США уже заявили». Остаточно невизначеним було псевдо «наголошують посадовці».

Крім того, 10 разів робили цілковито абстрактні псевдопосилання: «попередньо», «за офіційною інформацією», «за офіційними даними», «ми знаємо», «за деякими оцінками», «як дізналися ми», «відомо» тощо. 13 разів не робили жодних посилань, подаючи фактичну інформацію.

А найбільше — у третині випадків грубих порушень стандарту — робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. З цих 30 випадків інколи «посилалися» наче й адресно, але ж на невідомо кого в Генштабі, МОЗі, Міненерго. Всі інші випадки були повністю розмиті і невизначені: «артилеристи розповіли», «мінометники наголошують», за словами ревізорів», «наші співрозмовники підтверджують», «пояснюють надзвичайники», «висловлюють експерти з енергетики», «наголошують лікарі», «версія росіян», «кажуть керівники», «спеціалісти запевняють», «експерти радять» тощо і тощо.

Стандарт точності інформації

Було 28 порушень стандарту (це по 7 на годину в середньому). З них 19 були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Все, що бодай якось стосувалося «зернової угоди», недолуго «перекривали» архівними жнивами та суднами на морі. Причому навіть титр «архів» не писали при цьому. Повідомлення про плани Швеції щодо допомоги Україні у відбудові «перекривали» просто красивими краєвидами Стокгольма. Відео з Ватикану, яке саме по собі було не дуже й до ладу в повідомленні про те, що посланець Ватикану поїде до США, ще й було чомусь титроване як «відео РФ країни-агресора». І всі псевдоекспертні сюжети (де завжди забагато тексту) «перекривали» абияким архівним відео, яке не мало жодного відношення до тексту.

Традиційно ж невідповідно «ілюстрували» всі прямі ввімкнення власних кореспондентів. І розмови з гостями. Наприклад, розмову з членом комітету ВР з питань енергетики «ілюстрували» просто якимись, умовно кажучи, «енергооб’єктами» — великими та малими. Розмову з заступницею міністра оборони Маляр «ілюстрували» випадковим набором архівного відео бойових дій. Розмову з аграрним експертом «ілюстрували» зерном і суднами на морі, з заступником міністра освіти про держзамовлення «перекривали» якимись архівними студентами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 175 разів, а це — майже по 44 рази на годину ефіру в середньому. Більшість із порушень, зрозуміло, були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Емоційними оцінками: «страшним був минулий день», «масово гатили», «посічений уламками смертоносного залізяччя», «потужні вибухи», «його цинічно обстріляли», «російські варвари», «вигоріло вщент», «дивом врятований», «на щастя, ніхто не постраждав», «на жаль, такою вона, хоч і частково, залишиться», «після “бавовни” там істерика», «підступного удару», «перетворили на попіл», «відправляють окупантам вибуховий привіт» тощо. Ціну журналістської оцінки, як на мене, наочно показує навіть такий простий приклад, ось як говорили про врятованого кота: «щасливчика, що без води та їжі провів під уламками півтора тижня». Якби ж коти вміли говорити та дивилися телемарафон!

Надзвичайно багато було оцих усіх неприродних «наголосив», «зауважила», «зазначив», «зізнається», «запевняє». Часом у мене складається враження, що люди взагалі просто «говорити» не вміють, хіба що «наголошують» і «зізнаються».

Час від часу журналісти використовували оці всі штучні конструкції для привернення уваги типу: «цікаво, що», «до слова», «принаймні на цю хвилину можна стверджувати».

І часткові псевдоекспертні міркування: «Здавалося б, після минулорічної атаки російські силовики мали би перетворити міст на фортецю» (сюжет Данила Снісаря). «Майже всі пожежі в лісах Миколаївщини зараз стаються через необережне поводження з вогнем відпочивальників» (сюжет Марини Михайловської). «Сенси глибокі, а формулювання розмиті» (сюжет Ірини Іванової). «Спочатку, аби виснажити сили нашої ППО, були запущені кілька хвиль ударних дронів» (пряме ввімкнення Марії Тарасової).

Ще 7 разів ведучі гостьових студій не авторизували власні думки. Наприклад: «Це типово “русскій мір”», абсолютно антигуманна ситуація, ну і для своїх все “через задній прохід”» (Олексій Фадєєв). «В часи війни мости — це ключовий елемент транспортної логістики» (Ірина Баглай). І тричі журналісти робили безпідставні узагальнення: «такий крок засудили у всьому цивілізованому світі», «цитатою, яка розійшлася по всім світовим ЗМІ», «енергетики готуються до складного опалювального сезону, адже переконані: російський енергетичний терор не припиниться».

Стандарт повноти інформації

Стандарт порушували 8 разів (двічі на годину в середньому). Ні у підводці, ні в сюжеті про запуск після ремонту енергоблока на Рівненській АЕС не було названо саму АЕС. Якщо це було, наприклад, «з міркувань безпеки», то для ворогів інформації в сюжеті, щоб ідентифікувати станцію, насправді було більш як досить. Наприклад, був названий її директор, ще й слово йому дали в синхроні. А глядачам так і не сказали, що йдеться саме про Рівненську АЕС.

У сюжеті про підрив Керченського мосту не досить було титрувати нікому невідомого коментатора Ростислава Балабана лише як «політолога» (хоча, чесно кажучи, чомусь цей «політолог» коментував суто воєнний аспект події, тож його експертний бекґраунд геть залишився незрозумілим). У сюжеті про підготовку енергосистеми до зими частина синхронів не була титрована.

Бекграундове відео візиту посланця Ватикану до Москви не титрували датою. У сюжеті про підготовку енергосистеми до зими бекґраундове відео тогорічних ракетних атак по енергооб'єктах також не титрували датами.

А в сюжеті Євгена Онопрієнка про щеплення дітей проти кору замість інтершуму була абсолютно недоречна музичка.

Стандарт доступності подачі інформації

Одне було порушення — у сюжеті Євгена Бригаря було: «головний меседж».

Інші зауваження

Як на мене, завжди дуже дивно виглядає, коли автором матеріалу представляють чоловіка, а озвучений матеріал жіночим голосом. Так, у повторі сюжет Євгена Онопрієнка навіщось був переозвучений жіночим голосом, хоча авторство в титрі на початку сюжету залишилося за Онопрієнком. Гадаю, для допитливого глядача, який прочитав цей титр, це теж було якимось дивним.

Знову ж таки забували час від часу про фемінітиви: «відео РФ, країни-агресора» (титр на кожному російському відео), «Марина Шкарубська, фахівець зі зв’язків з громадськістю...» (титр у сюжеті Марини Михайловської), «Лінда Томас-Грінфілд, посол США при ООН» (титр у сюжеті Дмитра Анопченка), «натиснути на країну-терориста» (сюжет Ольги Жидецької).

Елементи політичного піару

Двічі цитували таку собі суто зовнішньополітичну заяву керівника Офісу президента Андрія Єрмака з приводу атак ракетами й «шахедами» по інфраструктурі агроекспорту. Єрмак взагалі не є хоч якось уповноваженим на подібні заяви. Не кажучи вже про те, що саму цитату найпевніше взяли зі сторінки пана Єрмака в якійсь із соцмереж. Або в телеграм-каналі. Питання: навіщо якісь дописи з соцмереж / телеграмів тягнути в загальнонаціональний ефір?

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була такою: 6 репортажних сюжетів і 6 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побувало 7 гостей-ньюзмейкерів. Кращим був сюжет Олени Мендалюк про те, як пережили окупацію жителі кількох сіл Херсонської області (оператора не було названо, на жаль, бо операторська робота була дуже якісна).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин 302 рази (тобто по 75,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше, як заведено в телемарафоні, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 175 разів, і, як заведено, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації журналісти порушували 90 разів, найбільше (третина порушень) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності інформації, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у БЗ і сюжетах у новинах, так і будь-які спроби «ілюструвати» прямі ввімкнення та розмови з гостями. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 8 разів, стандарт доступності — один раз. Інші стандарти не порушували.

Було два прояви політичного піару — двічі навіщось цитували керівника Офісу президента Єрмака в питанні, яке той насправді не вповноважений коментувати. Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Телеканал «Ми — Україна» (14:00—18:00 17 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією. Новини вели Ігор Пупков і Віра Свердлик, гостьові студії спочатку вели Марія Скиба та Костянтин Лінчевський, згодом — Юлія Галушка й Олег Білецький.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про наслідки ворожого обстрілу Білопілля на Сумщині;
  • про наслідки масованого ворожого обстрілу Одеси;
  • про зміни в порядку виплат допомоги внутрішнім переселенцям;
  • про наслідки підриву Керченського мосту;
  • про плани з навчання українських пілотів на F16;
  • про розкол у вищому військовому керівництві Росії;
  • про ймовірність арешту Путіна в ПАР;
  • про мурали на укриттях у Херсоні;
  • про братів-волонтерів із Харкова, які роблять для військових перископи;
  • про американського підприємця-волонтера, який відкрив бізнес у Кременці.

Були прямі ввімкнення:

  • про наслідки нічної масованої ракетно-дронової атаки по Одесі;
  • про початок засідання чергового «Рамштайну» у Брюсселі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Таміла Ташева, представниця президента в АР Крим, про настрої росіян в окупованому Криму після підриву Керченського мосту, про виїзд росіян із Криму через окупований південь материкової України, про логіку переслідування колаборантів із Криму після його звільнення.
  • Ігор Терехов, міський голова Харкова, про останні обстріли Харкова, про плани щодо очного навчання школярів, про підготовку бомбосховищ у школах, про плани відбудови міста, про дерусифікацію Харкова.
  • Давид Арахамія, голова фракції «Слуга народу», про звернення до представників місцевих влад щодо невиправданого витрачання грошей під час війни, про виділення грошей на добудову другої черги Музею Голодомору, про позицію «Слуги народу» щодо державного фінансування.
  • Тетяна Сап’ян, радниця з комунікацій ДБР, про справу судді Тандира та про його закиди в порушенні презумпції невинуватості, про кримінальні провадження щодо зловживань працівників територіальних центрів комплектування, зокрема щодо одеського воєнкома, про справу щодо держзради Януковича.
  • Ігор Семиволос, виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень, про перспективи продовження «зернової угоди» без участі Росії, про позицію та наміри турецького президента Ердогана щодо продовження ініціативи, про ймовірність участі інших союзників по НАТО в забезпеченні «зернового коридору», про відсторонену позицію Китаю в питанні продовження «зернової угоди».
  • Іван Ступак, воєнний аналітик, колишній співробітник СБУ, про розкол у вищому військовому керівництві Росії, про «полювання на відьом» у Кремлі, про загрози від перебування «вагнерівців» у Білорусі, про реакції Росії на підрив Керченського мосту, про наслідки вибуху на мосту, про використання Україною американських касетних боєприпасів.
  • Олексій Голобуцький, політтехнолог, про іміджеві збитки для російської влади та військових від підриву Керченського мосту, про можливості продовження «зернового коридору» без участі Росії, про позицію Туреччини.
  • Костянтин Криволап, авіаційний експерт і аналітик, про початок навчання українських пілотів на F16, про політичні причини затягування США з винищувачами, про терміни постачання літаків, про підрив Керченського мосту.
  • Руслан Осипенко, дипломат, експерт-міжнародник, про можливості продовження «зернової угоди», про можливу позицію Китаю в цьому питанні, про майбутню зустріч Ердогана та Путіна, про намагання Росії створити прецедент скасування санкцій.
  • Аліна Гриценко, головна консультантка Національного інституту стратегічних досліджень, про пожвавлення української зовнішньої політики щодо країн Латинської Америки.
  • Олександр Сіренко, експерт нафторинку, про оцінку падіння експорту російської нафти, про недотримання санкцій проти Росії самою Україною, про способи обходження нафтових санкцій Росією, про зростання цін на бензин в Україні.
  • Аліна Фролова, координаторка безпекового треку мережі «Кримської платформи», про плани майбутнього форуму експертної мережі Міжнародної Кримської платформи, про зміни у меті роботи Кримської платформи, про майбутнє Криму та всього Чорноморського регіону.

Крім того, в ефірі була пряма трансляція виступу міністра закордонних справ Дмитра Кулеби на Генасамблеї ООН.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт порушували 59 разів (майже по 15 разів на годину ефіру в середньому). З соцмереж і телеграм-каналів інформацію та відео подавали в 9 випадках. У більшості випадків це було відео Керченського мосту й автомобільних черг, узяті з анонімних російських телеграм-каналів. Ще «посилалися» на публікацію Нацполіції невідомо де, цитували британську розвідку з твіттеру та брали інформацію з сайту МЗС.

Найбільше порушень (15) було узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. В такий спосіб «посилалися» на СБУ, Мінреінтеграції, на Білий Дім, на МЗС український і МЗС південноафриканський, на «Слугу народу» або ж на «монобільшість». Решта псевдопосилань були повністю розмитими: «за даними обласної влади», «пропагандистські ЗМІ пишуть», «як заявляють російські ЗМІ», «західні ЗМІ пишуть», «журналісти зазначили», «жителі окупованої Михайлівки повідомляють», «як повідомляють свідки».

Було 9 абстрактних псевдопосилань: «відомо» та «стало відомо», «вчора повідомляли» (невідомо хто) і «припускають» (теж невідомо хто). А ще було таке: «ось у мене є цифри». 12 разів подавали фактичну інформацію без посилань на джерела взагалі.

І 14 разів узагальнено «посилалися» на авторство суб’єктивних думок. З «адресних» так посилалися на невідомо кого в Повітряних Силах і в Оперативному командуванні «Південь». Решта були повністю розмитими: «аналітики стверджують», «переконані експерти», «авіаційні експерти додають», «іноземні розслідувачі пишуть», «військові додають», «місцева влада вкотре нагадує», «партнери заявляють» тощо.

Стандарт точності інформації

За чотири години ефіру було 33 порушення стандарту (більш як по 8 на годину в середньому). 25 із них були некоректним «перекриванням» невідповідними картинками текстів у сюжетах і БЗ. У більшості випадків це були умовні «ілюстрації» з архіву. Особливо ж в усіх матеріалах щодо «зернової угоди». Повідомлення про бої на різних ділянках фронту «перекривали» випадковим архівним відео бойових дій. Незрозуміло було, навіщо, наприклад, показувати архівні краєвиди Москви в повідомленні про відмову Європейського суду розглядати позов Росії проти України? Або ж, наприклад, повідомлення про затвердження урядом проєкту з відновлення Каховської ГЕС «перекривати» архівним відео затоплених вулиць якогось міста тощо. У сюжеті про наслідки обстрілу Одеси за кадром ішлося про влучання уламків у готель, ресторан і каплицю на морвокзалі, а показували приватні будинки.

Так само невідповідним відео «ілюстрували» обидва прямих ввімкнення та розмови з гостями. Наприклад, крутили російське відео підірваного Керченського мосту, неважливо, що розмова з експертом вже була про українські плани звільнення Криму. Або ж крутили по колу нарізку «будь-що з архіву про нафту», незалежно від того, чи говорили з експертом про санкції проти Росії, чи про купівлю Україною російського газу, чи навіть про ціну на бензин на українських заправках. І ще ведучі постійно числа називали цифрами.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Цей стандарт порушували найбільше — 134 рази (або ж по 33,5 раза на годину ефіру в середньому). Більшість із цих порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Переважно це були або просто емоційні оцінки журналістів із різних приводів: «під найряснішим вогнем були селища», «розтрощені вщент», «потужний вибух», «в росіян справжня паніка», «дивом залишилася живою», «обнадійливі прогнози», «вирують пристрасті», «може нарватися на проблеми» тощо. Дуже багато було ось цих всіх «зазначив-наголосив», а також «визнав-поскаржився» та подібних.

Були також різні міркування, зокрема й припущення, наприклад: «Атака на південь може бути помстою росіян за Кримський міст, адже Путін грозив “возмєздієм” після підриву його самобуду» (ведуча Віра Свердлик). «За даними Мінреінтеграції, в Україні зараз майже 5 мільйонів зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб, однак їх реальна кількість становить щонайменше на 2 мільйони людей більше» (сюжет Ельвіни Сеітбулаєвої). «І саме страх Путіна через ще один можливий заколот підштовхує його на кадрові рішення» (сюжет Влади Цимбаленко).

10 разів ведучі гостьових студій не авторизували власних суб’єктивних думок. Ще журналісти робили безпідставні узагальнення: «росіяни налякані, вони масово тікають», «місцеві жителі налякані», «херсонці не оминають митців, додають власних ідей художникам», «наразі залякані самі росіяни, вони масово тікають з окупованого півострова».

Стандарт повноти інформації

Було 7 порушень стандарту. Більшість — неповним представленням різних експертів: Ігоря Рейтеровича лише як «політолога», Владислава Селезньова як «військового (в сенсі воєнного) аналітика», Олексія Голобуцького як «політтехнолога», Костянтина Криволапа як «авіаційного експерта і аналітика» й Олександра Сіренка лише як «експерта нафторинку».

У повідомленні про засідання суду щодо продовження арешту судді Тандира архівне відео самого ДТП не титрували датою, як належить у бекґраундах. Так само не титрували датами бекґраундове відео та синхрони з вільнюського саміту НАТО.

Стандарт доступності подачі інформації

Було одне порушення, але цікаве. Ведучий Костянтин Лінчевський казав: «що, ну як зараз модно казати, з оцими кейсами». Мода буває різною, часом поганою. Бо воно хоч десь там і стало модно казати це слово, але воно від того не стало звичним і зрозумілим для всієї аудиторії.

Інші зауваження

Одного разу таки забули про фемінітиви: «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань...» (титр у сюжеті Ельвіни Сеітбулаєвої).

Елементи політичного піару

Був синхрон прем’єр-міністра Дениса Шмигаля про те, що «ми продовжуємо давати гранти на висадку нових садів. Вже виділили бізнесу більш ніж 300 мільйонів гривень за цим напрямком» і так далі. «Продовжуємо» — це не новина. В жодному разі.

Було повідомлення про те, що «монобільшість звернулася із попередженням до місцевих посадовців, відповідальних за процедури закупівель. У “Слузі народу” зазначили, що в суспільстві назріває дуже серйозне невдоволення діями посадовців і пріоритетами, які ті обирають під час здійснення закупівель. Наразі в парламенті активно обговорюють ідею обмеження розпорядження коштами для місцевої влади. Відтак у монобільшості зауважують: якщо чиновники місцевого самоврядування не припинять витрачати гроші на статті не першої необхідності, то парламент внесе законодавчі обмеження на період воєнного стану». Звісно ж, браво «монобільшості», але це насправді не новина. «Монобільшість» для розвʼязання проблеми (а не для того, щоб популістично поспекулювати на обговорюваній у суспільстві темі) вже мала майже півтора року, щоб внести на розгляд парламенту відповідний законопроєкт і швидко його ухвалити, якщо вона справді таки «монобільшість» (що давно вже не є доконаним фактом). Й урегулювати питання визначення виправданості витрат в умовах воєнного стану.

І чесно кажучи, надали трибуну голові фракції «Слуги народу» Давиду Арахамії на вигідній в іміджевому плані темі (того таки звернення фракції до представників місцевих влад щодо невиправданого витрачання грошей під час війни) попіарити і фракцію, і партію. Зокрема, розлого згадати про те, що «Слуга народу» відмовилася від державного фінансування, побіжно покритикувати київську владу, яка робить невиправдані дорожні ремонти, і згадати в негативному контексті Асоціацію міст України. Але (чесне слово, на мій погляд — за Фрейдом) двічі запевнити у тому, що це все не є спробами обмежити місцеві влади у якихось їхніх повноваженнях.

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була слабкою: було по два репортажних сюжети й прямих ввімкнення. В гостьовій студії побувало 3 гості-ньюзмейкери. З сюжетів якісним був репортаж Олесі Боровик про наслідки ворожого обстрілу Білопілля на Сумщині (оператор Олександр Олексієнко).

Стандарти журналісти каналу порушували протягом чотирьох годин ефіру 234 рази (або ж по 58,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 134 рази, з них більшість порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 59 разів, із них найбільше було узагальнених неконкретних псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 33 рази, майже все це було некоректною роботою з картинкою, як у БЗ й сюжетах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень чи до розмов із гостями. Стандарт повноти порушували 7 разів і одного разу порушили стандарт доступності інформації. Інші стандарти не порушували.

Було три прояви політичного піару. Був неновинний синхрон прем’єра Шмигаля про допомогу уряду бізнесам. Було повідомлення про заяву фракції «Слуга народу» (або ж «монобільшості») про доцільність витрат грошей в умовах війни. І велика розмова на цю тему з главою фракції Давидом Арахамією.

Ворожих наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізовані чотири години ефіру каналу не було.

Суспільне (18:00—22:00 17 липня)

Зміст ефіру

Структура ефірного блоку каналу була такою: перша година ефіру складалася з 30-хвилинних випуску новин і гостьової, друга година починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі — годинна гостьова студія. Новини вів Дмитро Грінченко, підсумковий випуск — В’ячеслав Афутін, гостьові студії вели спочатку Євген Агарков, згодом — Ганна Чередниченко.

В ефірному блоці каналу були такі сюжети:

  • про наслідки нічної ракетної-дронової атаки росіян по Одесі;
  • про бої мінометників під Кремінною на Луганщині;
  • про жнива на Полтавщині;
  • про те, як херсонці самотужки лагодять житло після затоплення;
  • про перспективи українського агроекспорту суходолом;
  • про механізм компенсації збитків, завданих Росією;
  • про вплив на бізнес підвищення тарифів на електрику;
  • про легалізацію медичного канабісу;
  • про Буцький каньйон на Черкащині, про кар’єр на Житомирщині, про озеро на Вінниччині;
  • про програму центру «Незламні» у Львові з відновлення після поранень обличчя.

Були прямі ввімкнення:

  • три ввімкнення з Одеси про брифінг міністра Кубракова й адміністраторки USAID;
  • про пресконференцію представників Офісу президента з приводу створення міжнародного трибуналу;
  • про засідання Генасамблеї ООН з українського питання;
  • про відхилення ЄСПЛ позову Росії до України.

Гостями ефірного блоку були:

  • Павло Кириленко, голова Донецької ОВА, про наслідки обстрілів на Донеччині, зокрема про обстріл Лимана, про підготовку до опалювального сезону.
  • Роман Власенко, начальник Сіверськодонецької МВА, про гуманітарну ситуацію в окупованому місті, про важку ситуацію з ліками та їжею в місті.
  • Василь Боднар, посол України в Туреччині, про перспективи подальшого існування «зернової угоди» без участі Росії, про політику Туреччини щодо роботи «зернового коридору».
  • Вадим Гутцайт, міністр молоді та спорту, про неготовність МОК не допустити росіян і білорусів до майбутньої Олімпіади, про участь українських спортсменів у Олімпіаді в разі допуску туди росіян і білорусів.
  • Маргарита Сокоренко, уповноважена Мінʼюсту в справах ЄСПЛ, про відмову Європейського Суду Росії в позові до України, про мотиви Росії в цьому позові.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про ситуацію на південній частині фронту, про тактику окупантів створення «живого щита» на півдні після підриву Керченського мосту, про підвищення ракетної небезпеки з боку Чорного моря.
  • Олександр Курбатов, пресофіцер 128-ї окремої бригади Сил тероборони, про бої на Таврійському напрямку, про розмінування на напрямках наступу, про бої під Старомайорським на Времівському виступі.
  • Олександр Толоконніков, голова пресофісу Херсонської ОВА, про ситуацію на Херсонщині, про обстріли прифронтових населених пунктів області, про наслідки підтоплень після підриву Каховської греблі.
  • Іван Ступак, воєнний експерт, ексспівробітник СБУ, консультант Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони і розвідки, про посилення ворога на Куп’янському напрямку, про перекидання боєздатних частин ворога з півдня, про вплив підриву Керченського мосту на логістику ворога, про майбутнє Керченського мосту.
  • Олександр Солонтай, керівник ГО «Агенція відновлення і розвитку», про вивезення зерна суходолом, про удари Росії по Одесі, про реакцію Росії на вибух на Керченському мості, про протидію Росії «зерновій угоді», про темпи контрнаступу та їх сприйняття на Заході.
  • Тарас Загородній, керуючий партнер Національної антикризової групи, про можливості продовження роботи «зернового коридору» без участі Росії, про ризики того, що Росія атакуватиме цивільні кораблі, про прогнози подальших дій турецької сторони.
  • Денис Попович, воєнний оглядач, головний редактор видання «Апостроф», про посилення ворожого наступу на Куп’янському напрямку, про просування ЗСУ в Донецькій області, про проблеми у ворога з логістикою на півдні.
  • Кирило Овсяний, журналіст-розслідувач програми «Схеми» «Радіо Свобода», про викрадення росіянами українських дітей, про свій фільм-розслідування конкретного випадку викрадення.
  • Роман Конон, лейтенант 3 батальйону «Свобода» у складі бригади швидкого реагування НГУ, про ситуацію на Бахмутському напрямку, про контингент ворога та поповнення частково мобілізованими, про успішні контратакувальні дії ЗСУ.

Крім того, в ефірі був черговий витвір «Кварталу 95» «Бункер» (38-й випуск).

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації

Стандарт журналісти каналу порушували 40 разів протягом чотирьох годин ефіру (тобто по 10 разів на годину в середньому). Найбільше — 25 разів — брали інформацію без перевірки в інтернеті. Оскільки редакція взяла за правило чесно про це говорити, то великі фрагменти новин перетворюються на якісь огляди фейсбуків-телеграмів. Зокрема «посилалися» на телеграм-канали президента Зеленського, голів Миколаївської ОВА Кіма, Херсонської ОВА Прокудіна та Луганської ОВА Лисогора, головнокомандувача Сухопутних військ Сирського, пресслужби Харківської ОВА, Херсонської ОВА. Крім того, «посилалися» на фейсбук-сторінки Генштабу, Оперативного командування «Південь» і Повітряного командування «Південь», Фонду «Повернись живим». А ще — на сайти МЗС, Мінʼюсту, Європарламенту та бельгійського Міноборони.

Було два узагальнених розмитих псевдопосилання (на Херсонську ОВА й Офіс президента), три абстрактних псевдопосилання («ми знаємо» і «наразі відомо»). Одного разу дали фактичну інформацію без посилань взагалі.

9 разів журналісти робили узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивних думок. Зокрема, «в Офісі президента цю ідею засуджують» і «втім, у профільному міністерстві запевняють». Інші ж були повністю розмитими: «працівники кажуть», «місцеві називають», «як зазначають експерти», «скелелази говорять», «історики оцінюють».

Стандарт точності інформації

Стандарт порушували 15 разів (майже по 4 порушення на годину ефіру в середньому) Більшість із цих порушень (11) були невідповідностями картинки й тексту в сюжетах і БЗ. Зокрема все, що так-сяк стосувалося «зернової ініціативи», звісно ж «перекривали» пшеницею і корабликами з архіву. І навіть коли йшлося про щось конкретне — наприклад, про останній суховантаж у рамках «зернової угоди», тобто цілковито конкретне, ще й назване на ймення судно, показували 4—5 різних суден на рейді.

Повідомлення про заклик Європарламенту до МКС видати ордер на арешт Лукашенка навіщось треба було «перекривати» архівним відео адмінбудівель у Брюсселі та нарізкою різних відео Лукашенка. В повідомленні про дебати в Генасамблеї ООН казали про виступ міністра Кулеби, а показували когось геть іншого. І так само невідповідно «ілюстрували» і пряме ввімкнення з Нью-Йорка, бо кореспондентка говорила про Радбез, а показували Генасамблею тощо.

Традиційно невдалими були й усі спроби «ілюструвати» картинкою гостей. Наприклад, експерт говорив про розширення можливостей вивезення зерна суходолом, а показували як «ілюстрацію» кораблики.

Стандарт відокремлення фактів від думок

Стандарт порушували 61 раз (у середньому це більш як по 15 порушень на годину ефіру). Чи не половина з них припала на пряме ввімкнення Олени Куренкової, яка говорила як експертка в питаннях міжнародного права та створення трибуналу. Певно, це був такий довільний переказ того, що говорили з цього приводу представники ОП на пресконференції, але ж усі ці суб’єктивні думки журналістка подавала без посилань, тож звучали вони як її думки або ж якісь «універсальні істини». Плюс ще й використовувала постійно такі маркери як «справді можна сказати», «але тут варто зауважити», «і до речі тут важливо» тощо.

Трохи «експертних» думок робили й інші журналісти: «І тепер єдиним шляхом для експорту української агропродукції лишається сухопутний коридор, однак він менш ефективний, ніж морський» (ведучий В’ячеслав Афутін). «Водночас альтернативні шляхи все ж не можуть зрівнятися з морським коридором» (сюжет Олени Блізнякової).

Інші порушення стандарту переважно були використанням лексики урочистого стилю («закликав», «зазначає» або навіть ось таке здвоєне «зазначив і наголосив»). А ще ведучий новин казав «самопроголошеного лідера Білорусі» (навіщо так урочисто про самозванця?).

Стандарт доступності подачі інформації

Було 3 порушення стандарту. Вже згадане пряме ввімкнення, в якому Олена Куренкова переповіла, здається, всю пресконференцію представників ОП (хронометраж цього ввімкнення був більш ніж 6 хвилин). Усе це були доволі складні для розуміння правові питання, я не впевнений, що всі глядачі зуміли сприйняти цю інформацію (дуже складно і заплутано розповідала кореспондентка про і без того складне). І кращому сприйняттю також дуже «допомагало» те, що це пряме ввімкнення навіщось писалося на Хрещатику біля проїзної частини, тож звук був дуже поганий, натомість інтершум був занадто потужний, часом геть забивав слова кореспондентки.

Ще в цьому ж прямому ввімкненні журналістка казала: «ми знаємо, що це паралельний трек». А ведучий Євген Агарков казав: «можливо, є якісь важливі меседжі». Не користуються пересічні люди такою лексикою.

Інші зауваження

Чесно кажучи, я взагалі не зрозумів, що це за нова мода пішла на Суспільному робити прямі ввімкнення про пресконференції? Цілих чотири таких було у проаналізованому ефірі каналу цього дня. Пресконференція — це не подія, а отже не тема для репортажу. Понад те, от узагалі не було жодного сенсу ще й з інтервалом у 30 хвилин робити повторне пряме ввімкнення з Одеси про пресконференцію міністра Кубракова та керівниці USAID Пауер. А вже тим більше не слід було знову дублювати це все прямим ввімкненням у підсумковому випуску. Нуль же нової інформації, бо ж нічого вже не змінилося. Кореспондент знову і знову переказував одне й те саме. Тричі!

Одного разу таки забули про фемінітив: «Вікторія Онищенко, економіст хлібозаводу» (титр у сюжеті Дарини Коломієць).

Елементи політичного піару

У сюжеті про легалізацію медичного канабісу в титрі на синхроні була жодним чином не виправдана контекстом згадка фракційної приналежності народної депутатки Ольги Стефанишиної до фракції «Голос».

Резюме

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу була не дуже переконливою: лише 3 репортажних сюжети і 2 прямих ввімкнення (ще 4 прямих ввімкнення були нерепортажними, бо це були звіти про пресконференції, що не є подією). У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів. З сюжетів якісним був репортаж Влади Матвійчук про наслідки нічної ракетної-дронової атаки росіян по Одесі (операторка Владислава Гарбар).

Протягом чотирьох годин ефіру стандарти журналісти каналу порушували 118 разів (по 29,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 61 раз. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 40 разів, більше половини з цих порушень були інформацією, взятою в телеграм-каналах, соцмережах і на сайтах. Стандарт точності порушували 15 разів — усе це були невідповідності картинки й тексту в новинах, а також як «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт доступності інформації порушили тричі. Інші стандарти не порушували.

Був один прояв політичного піару — не виправдана контекстом згадка про фракційну приналежність народної депутатки до «Голосу».

Російських наративів і токсичних медіаперсонажів у проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу не було.

Важливі події та теми, які не були озвучені в телемарафоні

17 липня

  • Кулеба в ООН почав термінові консультації через вихід Росії з «зернової угоди».
  • Велика Британія засудила вихід Росії з «зернової угоди».
  • «Вагнерівці» прибули до Білорусі без зброї, — Міноборони Литви.
  • Швеція передбачила рекордну суму на відновлення й реформи в Україні.
  • В Україні планують вакцинувати 260 тисяч дітей від кору, — МОЗ.
  • Справа Януковича про захоплення влади у 2010 році пішла до суду.
  • Ексдепутатка Київради Ар’єва постане перед судом через ДТП.
  • Під час НМТ росіяни здійснювали хакерські атаки на систему, — організатори тестування.
  • У Росії починається нестача засобів контрбатарейної боротьби, — британська розвідка.
  • У Росії звільняють командирів найбільш боєздатних частин, — ISW
  • На окупованому Запоріжжі окупанти не видають ліки людям без російського паспорта, — ЦНС.

18 липня

  • Розкол в армії Росії реальний, втрати жахливі, — Воллес.
  • Росія дала зрозуміти, що арешт Путіна буде «оголошенням війни», — президент ПАР.
  • Зеленський підписав закон про демобілізацію військових, чиї родичі загинули чи пропали безвісти.
  • Батьки загиблого в тилу нацгвардійця не вірять у версію про його самогубство.
  • У дронах, якими Росія атакувала вночі південь України, були західні деталі.
  • Захист Червінського оскаржував його арешт, ексрозвідник заявив про «замовлення» справи з боку Татарова.
  • ВАКС відмовився відсторонити від посади затриманого на хабарі голову Тернопільської облради.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків

Структура ефірного блоку каналу «Рада» була такою: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією, на 30-й хвилині кожної години були короткі 5-хвилинні випуски новин.

Структура ефірного блоку каналу «1+1» була такою: кожна ефірна година починалася з випуску новин, продовжувалася гостьовою студією. Єдине, що випуски новин були дуже «різнокаліберними» (то 15, то 30, а то й 45 хвилин).

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: 15-хвилинні випуски новин чергувалися з 15-хвилинними гостьовими студіями. О 20-й був годинний підсумковий випуск, відтак на «звичному» місці не було новин на початку наступного годинного блоку.

В ефірному блоці каналу «Інтер» спочатку було по два 10-хвилинних випуски на годину (на початку години і на 30-й хвилині), решту часу були гостьові студії, з 10-ї ранку кожна година починалася приблизно 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку каналу «Ми — Україна» була звичайною: кожна ефірна година починалася 15-хвилинним випуском новин, продовжувалася гостьовою студією.

Структура ефірного блоку Суспільного була такою: перша година ефіру складалася з 30-хвилинних випуску новин і гостьової, друга година починалася 15-хвилинним випуском новин і продовжувалася гостьовою студією. О 20-й був годинний підсумковий випуск новин, далі годинна гостьова студія.

Новинна складова

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Рада» була такою: лише один репортажний сюжет, жодного репортажного прямого ввімкнення, в гостьовій студії каналу побувало 8 ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «1+1» була не дуже переконливою: один репортажний сюжет, 4 прямих ввімкнення і 3 гості-ньюзмейкери.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ була такою: два репортажних сюжети, два прямих ввімкнення. В розмовній студії побувало 5 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Інтер» була такою: 6 репортажних сюжетів і 6 прямих ввімкнень. У гостьовій студії каналу побувало 7 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру каналу «Ми — Україна» була слабкою: було по два репортажних сюжети та прямих ввімкнення. В гостьовій студії побувало 3 гостей-ньюзмейкерів.

Новинна складова чотирьох годин ефіру Суспільного була непереконливою: лише 3 репортажних сюжети і 2 прямих ввімкнення (ще 4 прямих ввімкнення були нерепортажними). У гостьовій студії побувало 5 ньюзмейкерів.

Гостьові студії

Протягом чотирьох годин ефіру в студії каналу «Рада» побувало 17 гостей, із них було 8 ньюзмейкерів, 3 речники, одна радниця, 3 експерти і 2 учасники подій.

У гостях каналу «1+1» за чотири години ефіру побувало 9 людей. З них 3 були ньюзмейкерами, 4 експерти і 2 учасники подій.

У гостьових студіях каналів ICTV та СТБ цього дня побувало загалом 9 людей: 5 ньюзмейкерів, по одному речнику та раднику і 2 експерти.

У гостьових студіях каналу «Інтер» протягом чотирьох годин ефіру побували 11 гостей: 7 ньюзмейкерів, один речник і 3 експерти.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» протягом чотирьох годин ефіру побувало 12 людей: 3 ньюзмейкери, одна радниця і 8 експертів.

У гостьових студіях Суспільного протягом чотирьох годин ефіру побувало 14 гостей: 5 ньюзмейкерів, 3 речники, 3 експерти, 2 журналісти й один учасник подій.

Порушення стандартів

Стандарти журналісти каналу «Рада» порушували протягом чотирьох годин 318 разів, це по 79,5 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт достовірності подачі інформації — 147 разів (це абсолютний рекорд телемарафону). Найбільше з цих порушень було узагальненими розмитими псевдопосиланнями й інформацією та відео, взятими без перевірки з соцмереж і телеграм-каналів, зокрема й анонімних ворожих. 132 рази порушували стандарт відокремлення фактів від думок, найбільше було суб’єктивних оцінок і міркувань журналістів у новинах. Стандарт точності порушували 23 рази переважно некоректним поєднанням картинки з текстом за кадром, або ж невідповідним «ілюструванням» розмов із гостями і прямих ввімкнень. Стандарт повноти порушували 10 разів, переважно не титруючи як слід бекґраундове архівне відео. Стандарт доступності інформації порушили 5 разів і один раз порушили стандарт балансу думок.

Журналісти каналу «1+1» порушували стандарти 440 разів протягом чотирьох годин ефіру (це по 110 порушень на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 235 разів, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 130 разів, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань на джерела фактичної інформації, багато було також інформації та відео з соцмереж і телеграм-каналів, зокрема анонімних, зокрема ворожих. Стандарт точності порушували 44 рази, переважно некоректною роботою з картинкою. Стандарт повноти інформації порушили 17 разів, найбільше — не титрували як належить бекґраундове архівне відео. Стандарт доступності інформації порушували 10 разів. І було етичне порушення, яке у випусках новин дублювалося чотири рази.

Протягом чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ було 367 порушень стандартів, це майже по 92 порушення на годину ефіру в середньому. Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 243 рази, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 91 раз, третина з цих порушень була узагальненими розмитими псевдопосиланнями на джерела фактичної інформації. Стандарт точності порушували 23 рази, найбільше було невідповідностей між картинкою і текстом у новинах. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 6 разів, стандарт доступності подачі інформації — 4 рази. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Інтер» порушували протягом чотирьох годин 302 рази (тобто по 75,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше, як заведено в телемарафоні, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 175 разів, і, як заведено, майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації журналісти порушували 90 разів, найбільше (третина порушень) було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивних думок. 28 разів порушували стандарт точності інформації, майже все це була некоректна робота з картинкою, як у БЗ та сюжетах у новинах, так і будь-які спроби «ілюструвати» прямі ввімкнення та розмови з гостями. Стандарт повноти інформації порушували в різні способи 8 разів, стандарт доступності — один раз. Інші стандарти не порушували.

Стандарти журналісти каналу «Ми — Україна» порушували протягом чотирьох годин ефіру 234 рази (або ж по 58,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 134 рази, з них більшість порушень були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 59 разів, із них найбільше було узагальнених неконкретних псевдопосилань як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 33 рази, майже все це було некоректною роботою з картинкою, як у БЗ й сюжетах, так і в якості «ілюстрацій» до прямих ввімкнень чи до розмов із гостями. Стандарт повноти порушували 7 разів і одного разу порушили стандарт доступності інформації. Інші стандарти не порушували.

Протягом чотирьох годин ефіру стандарти журналісти Суспільного порушували 118 разів (по 29,5 раза на годину ефіру в середньому). Найбільше порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 61 раз. Майже все це були суб’єктивні думки журналістів у новинах. Стандарт достовірності інформації порушували 40 разів, більше половини з цих порушень були інформацією, взятою в телеграм-каналах, соцмережах і на сайтах. Стандарт точності порушували 15 разів — усе це були невідповідності картинки й тексту в новинах, а також як «ілюстрацій» до прямих ввімкнень і розмов із гостями. Стандарт доступності інформації порушили тричі. Інші стандарти не порушували.

Прояви політичного піару

Проявів політичного піару в проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Рада» не було.

У проаналізованому ефірі каналу «1+1» був один прояв політичного піару — не виправдана контекстом згадка про приналежність гостя-нардепа до депгрупи «Партія “За майбутнє”».

Протягом чотирьох годин ефіру каналів ICTV та СТБ було 3 прояви піару: двічі показували сюжет про підготовку до «Ялтинської європейської стратегії» Віктора Пінчука, власника медіагрупи. І був іміджевий сюжет про роботу «Нафтогазу України» та «Укргазвидобування».

В ефірі каналу «Інтер» було два прояви політичного піару — двічі навіщось цитували керівника Офісу президента Єрмака в питанні, яке той насправді не вповноважений коментувати.

У проаналізованих чотирьох годинах ефіру каналу «Ми — Україна» було три прояви політичного піару. Був неновинний синхрон прем’єра Шмигаля про допомогу уряду бізнесам. Було повідомлення про заяву фракції «Слуга народу» (або ж «монобільшості») про доцільність витрат грошей в умовах війни. І велика розмова на цю тему з главою фракції Давидом Арахамією.

У проаналізованому ефірі Суспільного був один прояв політичного піару — не виправдана контекстом згадка про фракційну приналежність народної депутатки до «Голосу».

Російські наративи й токсичні медіаперсонажі

Російських наративів в ефірі каналу «Рада» не було, гостьові студії вела токсична ведуча каналу.

Ворожих наративів і токсичних медійних персонажів в проаналізованому ефірі каналів «1+1», ICTV та СТБ, «Інтер», «Ми — Україна» і «Суспільний» не було.

Ігор Куляс, медіатренер, медіаконсультант, кризовий медіаменеджер

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3026
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду