Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 4 лютого 2023 року

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 4 лютого 2023 року

13 Лютого 2023
3762

Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 4 лютого 2023 року

Ігор Куляс
для «Детектора медіа»
3762
Серйозні порушення стандартів та помилки в ефірних блоках Суспільного, «Ми — Україна», «Інтера» та ICTV / СТБ.
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 4 лютого 2023 року
Моніторинг спільного телемарафону «Єдині новини» за 4 лютого 2023 року

Цей моніторинг — докладний аналіз ефіру спільного марафону (новин, прямих включень, гостьових студій) на дотримання стандартів та вагомі професійні помилки ведучих і журналістів. Автор моніторингу — Ігор Куляс, медіатренер та автор основної методології моніторингових досліджень «Детектора медіа». Докладний розбір роботи ведучих і журналістів під час моніторингу потрібен і глядачам, і самим медійникам, які зможуть врахувати свої помилки та робити якісніший продукт. В аналізі ми враховуємо специфіку воєнного часу та фіксуємо лише порушення стандартів, яких журналісти й ведучі могли б уникнути. Детальніше — в методології моніторингу. Резюме моніторингових звітів читайте тут. У рубриці «Щоденні теленовини» щодня виходить короткий огляд марафону.

Повний опис усіх порушень 4 лютого 2023 року — тут.

Ефірні блоки телеканалів «1+1» і «Рада» виходили поза межами цієї доби.

Суспільне (0:00–6:00)

Зміст ефіру

Структура блоку була (традиційно для нічного часу) ніякою. Оригінальний 30-хвилинний випуск новин на початку і 15-хвилинні спортивні новини. А далі без прив’язки до точного часу йшли повтори підсумкового випуску новин за попередню добу, гостьових студій попередньої доби і записаних інтерв’ю, взятих з ефірів попередніх днів. Новини вів В’ячеслав Афутін, спортивні новини — Катерина Годунова, гостьові студії по черзі Ганна Чередниченко і Анатолій Єрема.

У блоці були такі сюжети:

  • про саміт «Україна — ЄС» у Києві,
  • про суд і обрання запобіжного заходу організаторам «п’яних вечірок»,
  • про спільне засідання Кабміну з Єврокомісією,
  • про виконання Україною вимог для вступу до Євросоюзу,
  • про життя херсонців під постійними ворожими обстрілами,
  • про евакуацію жителів села Єліне на Чернігівщині,
  • про збір на радари для української армії в Литві,
  • про позицію Міжнародного олімпійського комітету щодо допуску росіян і білорусів до Олімпіади-2024,
  • про трансфери у футболі,
  • про реформу Конституційного Суду,
  • про трибунал для вищого керівництва Росії,
  • про союзників Росії,
  • про оборону Миколаєва в перші місяці великої війни,
  • про українську шаблістку Ольгу Харлан,
  • про учасників студентського протесту 2013 року і Євромайдану,
  • про роботу хірургів Київського військового шпиталю,
  • про лікарів-переселенців.

Були прямі ввімкнення:

  • про саміт «Україна — ЄС» у Києві,
  • про те, як Миколаїв вистояв у ворожій облозі.

Гостями ефірного блоку були:

  • Марія Мезенцева, народна депутатка від «Слуги народу», заступниця голови Комітету ВР з питань інтеграції з ЄС, про підсумки саміту «Україна-ЄС» і про перспективи руху України до вступу в організацію. (Повтор із вечора попередньої доби.)
  • Ярослав Юрчишин, народний депутат від фракції «Голос», перший заступник голови Комітету ВР з питань антикорупційної політики, про підсумки саміту «Україна — ЄС» і про подальші перспективи руху України до вступу в організацію, про ще невиконані Україною умови Євросоюзу. (Повтор із вечора попередньої доби.)
  • Шарль Мішель, президент Європейської Ради, про перспективи швидкого вступу України до ЄС, про використання як репарацій заморожених у країнах ЄС російських грошей, про узгодження закону про Конституційний Суд, про подальшу підтримку України Євросоюзом у війні (записане інтерв’ю Роксолани Лісовської).
  • Олег Гавриш, член Робочої групи з питання створення спеціального міжнародного трибуналу, про логіку створення трибуналу саме для покарання російського керівництва за злочин агресії, про питання щодо покарання Росії за злочин геноциду проти українців.
  • Іванна Климпуш-Цинцадзе, голова Комітету ВР з питань євроінтеграції, про виконання Україною умов для вступу до ЄС, про колізію із законом про Конституційний Суд, про проблемні позиції у виконанні умов для вступу, про можливі терміни вступу України до ЄС, про останні антикорупційні справи, про допомогу ЄС Україні для перемоги над Росією, про слабкі місця санкцій ЄС проти Росії (записане інтерв’ю Олени Ремовської).
  • Андрій Шевченко, футболіст і тренер, про наміри Міжнародного олімпійського комітету допустити до Олімпіади-2024 російських і білоруських спортсменів, про можливий бойкот Олімпіади багатьма державами Заходу в разі ухвалення такого рішення МОК. (Повтор із вечора попередньої доби.)
  • Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод, про трибунал для вищого російського і білоруського керівництва, про збір доказів воєнних злочинів українськими громадськими організаціями, про створення міжнародного трибуналу.
  • Євген Малолєтка, фотокореспондент, про те, як робив фото- і відеорепортажі з оточеного ворогом Маріуполя, про вихід з оточення, про роботу журналістів в умовах війни, про роботу під час рятувальних робіт у Дніпрі після влучання російської ракети в багатоповерхівку, як реагують за кордоном на фото з воєнної України (записане інтерв’ю Андрія Діхтяренка, повтор від 29 січня).
  • Пол Конрой, британський воєнний кореспондент, про тренінги, які проводить в Україні для воєнкорів, про події під Бахмутом і Соледаром, про тактику російського війська, про порівняння різних воєн з війною в Україні, про якість журналістського висвітлення війни в Україні (записане інтерв’ю Андрія Крамченкова).
  • Дмитро Лазуткін, спортивний коментатор і письменник, про свої книжки, про творчість під час війни, про спортивне коментування, про те, чи можуть бути спорт і культура поза політикою, про спорт і війну, про роботу репортером у прифронтових містах і селах, про зміни в країні (записане інтерв’ю Єлизавети Цареградської).
  • Настя Зухвала, стендап-комікеса, про концерт «Рафінована лють», про принципову відмінність російського й українського стендапу, про ціннісні проблеми гумористичних шоу, про вплив війни на творчість, про волонтерські концерти (записане інтерв’ю Олени Ремовської, повтор з ефіру 30 січня).
  • Оксана Караванська, українська дизайнерка, про колекцію вишиванок, про єдиний культурний фронт для об’єднання України, про музеєфікацію вишиванок, про причини поширення українських вишиванок у світі, про мілітаризацію сучасної моди в Україні, про те, якою буде повоєнна мода в Україні (записане інтерв’ю Софії Челяк).

Крім того, в ефірі був документальний фільм із серії «Герої» про майстриню-волонтерку Валентину Ткач.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушували 14 разів. У 6 випадках були розмиті псевдопосилання на установи («за даними Держслужби з надзвичайних ситуацій», «повідомляє «ДТЕК», «як повідомляють СБУ та ДБР» тощо). Тричі були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Зокрема таке: «Із критикою ініціативи МОК щодо повернення росіян і білорусів виступили в олімпійських комітетах та спортивних міністерствах країн Балтії, у Польщі, Данії і Норвегії, Великій Британії та Німеччині. Про бойкот Олімпіади цими країнами поки не йдеться. Але вже зараз там кажуть, якщо рішення МОК таки стане дійсністю, до змагань не можна допускати спортсменів, які заплямували себе підтримкою агресії проти України». Де «там» і хто «кажуть»?

Стандарт точності інформації. Цієї доби було лише три серйозних порушення. Тексти Петра Троця у сюжеті про позицію МОК щодо допуску росіян та білорусів до Олімпіади «перекрили» абияким архівним «спортивним» відео або ж фасадами будівлі МОК. Пряме ввімкнення Олени Блізнякової про підсумки саміту «Україна — ЄС» «перекривали» планами підсумкової пресконференції і з кулуарів. Відео не відповідало словам за кадром. Наприклад, кореспондентка говорила про Зеленського, а показували Кулебу; був навіть фрагмент, де показували саму ж кореспондентку Блізнякову, яка сиділа в залі (і при цьому говорила за кадром) тощо. У сюжеті Вадим Грінько казав: «А це іранські військові завантажують зброю ймовірно для відправки в Росію» і відразу ж ішов план з іранськими ракетами на параді. У підсумку глядач міг зробити висновок, що Іран уже точно постачає Росії балістичні ракети. А це принаймні поки що не підтверджено. Але некоректне використання архівної картинки тут призвело до фактичної помилки.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Із 26 порушень стандарту 24 були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Крім суто емоційних оцінок (на кшталт «на стелажах — безліч коробок з документами», «став цілою трансферною епопеєю», «втім проблема води і зараз залишається актуальною», «скептично ставляться до створення окремого трибуналу для Росії в Німеччині» були й «експертні» висновки. Наприклад: «Чи означає виконання згаданих 7 пунктів, що Україна вже зможе розпочати переговори про вступ? Ні, але вони є умовою для подальшої євроінтеграції» (у сюжеті Олени Куренкової). «Велика кількість трансферів до закордонних клубів у перспективі може піти на користь збірній України. Адже чим більше українців гратимуть у сильних лігах, тим більшим буде вибір у тренерського штабу напередодні відбору до Євро-2024» (у сюжеті Сергія Черкасова). «Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію щодо притягнення до відповідальності вищого керівництва як Росії, так і Білорусі. Злочини Мінська прирівняли до кремлівських, а це означає, що перед судом постануть усі причетні до воєнних злочинів в Україні» (у сюжеті Вадима Грінька).

Було одне безпідставне узагальнення в інтерв’ю Єлизавети Цареградської: «Сьогодні у мене в гостях точно та людина, яку впізнає аудиторія Суспільного». Це про спортивного ведучого і журналіста Дмитра Лазуткіна, якого я, наприклад, не впізнав, хоч і дивлюся блоки Суспільного в марафоні регулярно. 

Стандарт повноти інформації порушили тричі. У сюжеті Ірини Гудзь не був титрований у синхроні якийсь представник Єврокомісії. Здається, це був виконавчий віцепрезидент Комісії Валдіс Домбровскіс, але я не впевнений.

Представлення гостя в інтерв’ю Єлизавети Цареградської повністю звучало так: «Сьогодні у мене в гостях точно та людина, яку впізнає аудиторія Суспільного, і поціновувачі спорту, і навіть ті, хто захоплюються українською музикою і слухають, наприклад, Kozak System, та й взагалі, ті, хто цікавляться літературою, теж. Дмитро Лазуткін сьогодні у мене в гостях». Знову ж таки, до цього дня я гадки не мав, хто такий Дмитро Лазуткін. Думаю, я не один такий серед глядачів Суспільного, а телемарафон, окрім них, дивляться ще й глядачі інших телеканалів. Глядачі, які не знають Дмитра, в цю мить припинять слухати розмову й намагатимуться здогадатися, яким чином цей герой може мати стосунок і до спорту, і до літератури, і до музики, і до Суспільного. Гостя краще представляти по суті й вичерпно, аби глядачі розуміли, хто це і про що з ним говоритимуть.

У сюжеті Дарини Кінші в бекграундах було архівне відео конкретних подій, які відбувалися в конкретні дні протестів на Майдані 2013 року. Тож слід було кожне відео позначати не узагальненим титром «архів» (у таких випадках він ні про що), а датами кожної згаданої події.

Стандарт доступності подачі інформації порушили двічі. Була така інфографіка:

Спробуйте це все прочитати за ті шість секунд, поки вона була на екрані. І знов в інфографіці втрат ворога настільки швидко змінюються слайди, що ведучим нереально встигати за ними, тож вони відстають із коментарем на два слайди. Крім того, на кожному слайді — по 2—3 різні позиції зі складними числами, та ще й із двома типами даних на кожну з позицій (втрати загалом і втрати за добу). І кожен такий слайд на екрані не більш ніж півтори секунди. Спробуйте-но за такий час щось роздивитися, а надто прочитати.

Етичні порушення

Попри всю резонансність теми, називати імена і прізвища підозрюваних в організації «п’яних вечірок» авторці сюжету Лілії Гончарук було не слід. А вже тим більше — показувати підозрюваних упізнавано. Вже хоча б тому, що завжди залишається бодай найменший шанс, що підозрювані насправді не робили того, що інкримінує їм слідство. Натомість обидва підозрювані були названі і показані. Це не публічні люди, і це кримінальна тема, не пов’язана з війною чи з корупцією посадовців (там суспільний інтерес переважає право на приватність підозрюваних). Цей сюжет в ефірі був щонайменше тричі (двічі цієї доби в повторах і перший раз напередодні).

Інші зауваження

На повторі підсумкового випуску чесно повісили титр «повтор», але так неакуратно, що коли у прямих ввімкненнях з’являлася плашка «наживо», вона цей титр майже повністю перекривала. А ще цей титр про повтор на інших каналах перекривали плашка «єдиних новин» або «всесвітній день боротьби проти раку». І нагадую, що основні титри Суспільного критично перекриваються логотипом і «календарем» на каналі «Рада». Ця проблема так і не вирішена.  

Крім того, численні повтори гостьових студій і записаних інтерв’ю з ефірів попередніх днів не були позначені як повтори. І ще мені видався дивним вибір частини цих повторів інтерв’ю. Наприклад, були повтори ще аж з 29—30 січня, більшість інтерв’ ю були присвячені не оперативній тематиці, а культурній, спортивній тощо. Натомість не було повтору, який ну просто «просився» саме в цьому ефірному блоці саме через оперативність і актуальність (адже напередодні відбувся саміт «Україна-ЄС»: ексклюзивного інтерв’ю з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, яке показували напередодні ввечері).

Знову час від часу забували про фемінітиви: «розповіла міністр оборони Іспанії Маргарита Роблес» (ведучий В’ячеслав Афутін), «Юлія Скриль, прокурор» (у сюжеті Лілії Гончарук), «каже комісар з фінансових послуг Мейрід Макгіннес» (у сюжеті Ірини Гудзь, при цьому в титрі було правильно «комісарка»), «це власне була відповідь керівника на питання журналіста Суспільного» (казав ведучий В’ячеслав Афутін, а при цьому питання на відео було жіночим голосом), «Валентина Ткач, майстриня з ткацтва, волонтер» (титр у фільмі).

Резюме

Новинна складова Суспільного в цьому нічному блоці (переважно в повторах): три репортажні сюжети, два прямі ввімкнення, 5 гостей-ньюзмейкерів у гостьових студіях і записаних інтерв’ю. Якісним і докладним було пряме ввімкнення Олени Блізнякової про саміт «Україна-ЄС» у Києві.

У блоці Суспільного було 50 порушень стандартів. Найбільше (26 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок і майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Крім того було 14 порушень стандарту достовірності, інші стандарти порушували небагато. Було грубе порушення етичної норми — в репортажі з суду про обрання запобіжного заходу для підозрюваних в організації «п’яних вечірок» обох підозрюваних назвали на ім’я та прізвище і показали. Коли йдеться не про публічних людей, це неприпустимо.

У блоці Суспільного не було ані проявів політичного піару, ані російських наративів, ані токсичних медіаперсонажів.

Телеканал «Ми — Україна» (6:0012:00)

Зміст ефіру. У блоці каналу з 6-ї до 9-ї ранку кожна година починалася з 15-хвилинного випуску новин, а продовжувалася гостьовими студіями. О 9-й був 30-хвилинний випуск новин, а далі до кінця блоку о 12-й ішла гостьова студія. Новини вів Ігор Пупков, до якого згодом приєдналася Ольга Грицик, гостьові студії вели пари ведучих, спочатку Вікторія Малосвітна з Богданом Машаєм, згодом — Олена Цинтила з Микитою Міхальовим. Така сітка ранкового блоку (6:00–12:00), схоже, вже стала стандартною для всіх учасників марафону. Як на мене, це щонайменше дивно. Це логіка сітки лінійного каналу, а не новинного. Адже саме цей відтинок доби — з 9:30 до 12:00 — зазвичай насичений подіями (не кажучи вже, що бойові дії йдуть цілодобово). Натомість аудиторія телемарафону в цей час не має випусків новин, а гостьові студії, де в будь-який момент теоретично ведучі можуть повідомляти щось оперативне, дивляться далеко не всі глядачі.
У блоці каналу були такі сюжети:

  • про ворожі обстріли Херсона,
  • про саміт «Україна — ЄС» у Києві,
  • про навчання українських бійців близ кордону з Білоруссю,
  • про мобілізацію в Україні,
  • про лікування хворих на рак в умовах війни,
  • огляд про бої на різних ділянках фронту,
  • про роботу комунальників на небезпечних територіях,
  • про те, як пластичні хірурги допомагають понівеченим війною людям,
  • про грузинського польового командира, чий син загинув у боях за Україну.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями блоку були:

  • Іван Федоров, міський голова Мелітополя, про велику кількість поранених окупантів під Мелітополем внаслідок вибуху, про посилення терору проти місцевих мешканців, про знищення станції найбільшого інтернет-провайдера в Мелітополі, про припинення виплат росіянами колаборантам, про збільшення кількості окупантів у районі, про гуманітарну ситуацію в Мелітополі.
  • Олександра Устінова, народна депутатка, голова парламентської тимчасової слідчої комісії з питань моніторингу постачання зброї та іншої допомоги в Україну, про американський аудит використання допомоги Україні, про технологію цього аудиту, про співпрацю ТСК з американськими аудиторами, про вплив корупційних справ в Україні на надання західної допомоги.
  • Денис Маслов, голова Комітету ВР з питань правової політики, про рішення генпрокурора США передати Україні гроші російського олігарха, про створення міжнародної групи для створення трибуналу для керівництва Росії.
  • Роксолана Підласа, голова Комітету ВР з питань бюджету, про виконання плану державного бюджету, про міжнародну фінансову допомогу, про співробітництво з Міжнародним валютним фондом, про скасування податкових пільг для бізнесу, про заплановані гроші на відбудову країни.
  • Сергій Іонушас, голова правоохоронного комітету ВР, про корупційні справи, пов’язані з Міноборони, про корупційні справи на митниці, про розслідування авіатрощі в Броварах, про призначення нового міністра внуштрішніх справ.
  • Олег Немчинов, міністр Кабінету Міністрів, про арештоване майно заборонених в Україні партій, про реєстр арештованого і вилученого майна від Агенції з розшуку та менеджменту активів, про нові правила виїзду держслужбовців за кордон, про ідеї МОК щодо допуску російських і білоруських спортсменів до Олімпіади.
  • Микола Точицький, заступник міністра закордонних справ, про підсумки саміту «Україна — ЄС», про виконання Україною умов для вступу, про закон про Конституційний суд, про реалістичні терміни приєднання України до ЄС.
  • Хатія Деканоїдзе, опозиційна депутатка парламенту Грузії, про позицію грузинського уряду і проросійської парламентської більшості щодо війни Росії проти України, про інакшу позицію грузинського суспільства, про посилення в Грузії кремлівської пропаганди, про репресії грузинської влади проти Міхеїла Саакашвілі.
  • Вадим Гутцайт, президент Національного олімпійського комітету, про наміри МОК допустити російських та білоруських спортсменів до участі в Олімпійських іграх, про можливий бойкот подібного рішення МОК Україною та іншими країнами цивілізованого світу.
  • Юлія Лапутіна, міністерка у справах ветеранів, про оновлення реабілітаційних центрів для ветеранів війни, про плани реформування системи реабілітації та обслуговування поранених, що робить міністерство для підтримки родин загиблих, про створення системи ветеранських менторів, про роботу Ветеранського фонду.
  • Дмитро Потенчук, пресофіцер комендатури оборони Херсона, про ситуацію з обстрілами Херсона, про навмисний обстріл ворогами лікарень у місті, про військові злочини окупантів на лівобережжі області, про евакуацію херсонців.
  • Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію з ворожими ракетоносіями в Чорному морі, про ліквідацію наслідків аварії на підстанції «Укренерго», про ситуацію з саботуванням Росією функціонування «зернового коридору».
  • Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби, про нові правила виїзду держслужбовців за кордон, про потоки на виїзд і в’їзд на кордоні України, про спроби незаконного перетину кордону, про ситуацію на кордонах з Білоруссю і з Росією.
  • Руслан Музичук, речник Нацгвардії, про формування штурмових бригад «Гвардії наступу», про участь Нацгвардії у бойових діях, про ситуацію під Бахмутом.
  • Юрій Ігнат, речник Повітряних сил, про повітряні тривоги внаслідок постійних злетів російських літаків у Білорусі, про можливості російської авіації до ракетних атак по Україні, про інформаційні фейки про ракетні атаки в телеграм-каналах.
  • Олег Устенко, радник президента з економічних питань, про роботу з залучення іноземних інвестицій після перемоги, про те, як вплине на ринок праці неповернення частини біженців в Україну, про майбутні зміни в структурі української економіки.
  • Руслан Дейниченко, виконавчий директор Stop Fake, про останні фейки російської пропаганди на різні аудиторії — українську і західну, по основні способи російської пропаганди, про основні наративи роспропаганди.
  • Андрій Загородній, голова правління Центру оборонних стратегій, міністр оборони в 2019–2020 роках, про бої на Донеччині й можливі подальші плани ворога, про ресурси ворога для продовження війни, про темпи постачання західної збройної допомоги і про логістику введення техніки в стрій, про можливості українського наступу, про необхідність літаків і про оптимальність саме F-16, про проблему із затримкою постачання далекобійних ракет, про питання, що партнери і ворог вважатимуть вступом країн НАТО у війну, про питання визволення Криму.

Крім того в ефірі було відеозвернення президента Володимира Зеленського.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушили 52 рази. Було чотири посилання на соцмережі й телеграм-канали, в тому числі й повністю невизначене «напередодні місцеві пабліки повідомляли». Було 21 узагальнене розмите псевдопосилання. Крім псевдопосилань на установи були й більш невизначені: «європейські дипломати кажуть», «за уточненою інформацією місцевих чиновників», «за повідомленням влади тимчасово окупованого міста», «маємо оперативну інформацію від енергетичних компаній». 4 абстрактних псевдопосилання: «за попередніми оцінками», «маємо інформацію». І ще таке: «Португалія відмовилась надавати Україні “леопарди”». Про це повідомило джерело місцевій газеті у військовому відомстві країни». Надто абстрактне посилання на джерело, щоб давати таке в ефір. Ще в семи випадках подавали фактичну інформацію без будь-яких посилань.

І було 16 узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки: «наші військові розповідають», «прогнозують у профільному міністерстві», «зустрічала думку експертів», «запевняють урядовці», «кажуть лікарі» тощо.

Стандарт точності інформації. Із 35 порушень стандарту точності 28 були некоректним використанням картинки. Ось кілька найбільш симпоматичних прикладів. Повідомлення про формування штурмових бригад «Гвардії наступу» спочатку «перекривали» планами пресконференції, а згодом чомусь архівним відео роботи артилеристів (я це відео в телемарафоні під найрізноманітніші інформації бачив уже разів із десять). І, звісно ж, не позначеним як архів.

Авторські тексти в сюжеті Тетяни Гаврилюк про мобілізацію в Україні «перекрили» абияким архівним відео бойових дій, навчань тощо. Всі ці картинки жодного стосунку до того, про що говорилося за кадром (тобто до процесу мобілізації), не мали.

Була класика недолугої роботи з картинкою. Ведуча нагадувала, що інспектори з Держдепу США відвідали Київ, а показували в цей момент будівлю американського Конгресу. Дарма, що зйомки літні — позначки, що це архів, не було. Ведуча казала про представника Ради з нацбезпеки США Джона Кірбі, а показували президента Джо Байдена. До другої подачі цієї інформації додали думку народної депутатки Олександри Устінової. У цьому додатку на словах «у випадку втрати того чи іншого озброєння, Україна обов’язково надає серійні номери» чомусь показували, як друкують долари.

Повідомлення про обстріли різних населених пунктів Харківщини «перекривали» фотографіями руйнувань невизначеної географії (це Куп’янськ чи Дворічна, бо йшлося про обидва населені пункти) і невідповідні в деталях до того, про що говорилося за кадром.

Вкрай неакуратно «перекривали» відео повідомлення про повернення з полону 116 українських військових. Їх, звільнених і радісних в автобусі, почали показувати в той момент, коли ведуча говорила про повернення тіл загиблих.

Ведуча Вікторія Малосвітна казала: «Про камази з пораненими орками». Уже стільки разів говорено, що ніякі це не «орки» — навіть секретар Ради національної безпеки і оборони просив так не казати. Журналістам слід називати речі своїми іменами, а не підміняти поняття.

У сюжеті про саміт «Україна — ЄС» Олена Чернякова говорила: «Лідери ЄС стриманіші у термінах, вони не дають чіткої відповіді, чи готові взяти Україну до блоку у стадії війни». Взагалі-то, коли йдеться про «блок», зазвичай мається на увазі блок НАТО. Тож таким визначенням (Євросоюз не заведено називати «блоком») можна заплутати глядачів.

Часом журналісти використовують слова, не розуміючи їх справжнього значення. Владислав Паливода в сюжеті казав: «Донеччина — епіцентр війни з Росією». Епіцентром не може бути цілий регіон. Будь-який епіцентр — це точка.

У цьому ж сюжеті Владислав Паливода казав: «За більш як 11 місяців війни Росія втратила майже 150 тисяч військових і ця цифра зростає щодня». У зведенні Генштабу за цю добу навіть в ефірі самого каналу «Ми — Україна» наводилася принципово відмінна від цього твердження журналіста кількість знищених окупантів — 130 590, це дуже далеко до «майже 150 тисяч». Крім того, це не «цифра», а число. Так само ведучий Богдан Машай говорив «ми озвучили цифри» про доходи держбюджету, які обчислюються десятками мільярдів гривень. То це не «цифри», а числа. Цифри аж ніяк не бувають шестизначними чи восьмизначними.

Стандарт відокремлення фактів від думок. Із 71 порушення цього стандарту переважна більшість (59) були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Були традиційно численні емоційні оцінки (всі ці «дивом ніхто не постраждав», «жахливі кадри», «найзапекліші бої» тощо). Були і псевдоекспертні оцінки журналістів: «Це особлива подія в нашій історії, оскільки Україна вперше брала участь у статусі кандидата» (ведучий Ігор Пупков). «Та все ж вже виконаній домашній роботі України представники ЄС ставлять тверду «дванадцятку». «Врешті 24-й саміт «Україна-ЄС» продемонстрував справжню єдність, зокрема, враховуючи і загрозу нового можливого наступу Росії» (у сюжеті Олени Чернякової). І припущення: «І від тактики терору Путін найближчим часом навряд чи відмовиться» (у сюжеті Владислава Паливоди).

Не авторизованих суб’єктивних думок у гостьових студіях ведучі майже не робили. Ще в ефірі каналу було 9 безпідставних узагальнень:  «херсонці живуть у страху», «працівники занепокоєні наслідками масштабної пожежі», «наші військові стоять і готові до будь-якого розвитку подій» тощо.

Стандарт повноти інформації. Було лише одне порушення. У сюжеті Владислава Паливоди не пояснили експертний бекграунд Владислава Селезньова та Дмитра Снєгірьова.

Стандарт доступності подачі інформації. Була ось така табличка:

На екрані вона була дві з половиною секунди. Спробуйте-но прочитати і осягнути всі ці дані за такий короткий час. І це ж хтось витратив час, малював це все, щоб воно марно промайнуло на екрані. А ще інфографіка ворожих втрат на каналі далі є непідйомною для сприйняття: багато складних даних на одній картинці, незрозумілі іконки, занадто дрібні шрифти, неправильне вирівнювання чисел тощо. Ще й ведучі наводять різні дані врізнобій, а не в тому порядку, в якому вони є на картинці.

Інші зауваження

Не зрозуміло, навіщо одні й ті самі повідомлення дублювати з інтервалом у 5–7 хвилин спочатку у випуску новин, потім — у гостьовій студії. Якась дивна нескоординованість студій. Таке було в ефірі цього дня двічі.

Ще цього дня ведучі Олена Цинтила й Микита Міхальов неодноразово ставили гостям по 2—3 запитання підряд, чого в інтерв’ю краще не робити. Навіть міністр Кабміну Олег Немчинов відреагував: «Ви традиційно задаєте чотири питання в одному».

У кінці блоку каналу ведучі не анонсували своїх колег з «Інтера», а просто попрощалися.

І кілька разів журналісти забували про фемінітиви: «Олена Зугрова, співробітник школи №14» (титр у сюжеті Анжели Слободян). «Олександра Устінова, народний депутат України» і «Роксолана Підласа, народний депутат України» (ведучий Богдан Машай у представленнях). «Жінка працювала комендантом» (у сюжеті Олександри Стасишин). «Юлія Лапутіна, це міністр у справах ветеранів» (ведучий Микита Міхальов при представленні називав гостю «пані міністерко», але в кінці розмови назвав по-чоловічому).

Резюме

Новинну складову канал забезпечив радше за рахунок гостей-ньюзмейкерів, яких було 10, аніж за рахунок репортажних сюжетів (їх було лише три) чи прямих ввімкнень (яких не було взагалі).

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня 161 раз. Найбільше було порушень стандарту відодкремлення фактів від думок. Із 71 порушення переважна більшість (59) була суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 52 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань і узагальнених посилань на авторство суб’єктивної думки. Стандарт точності порушували 35 разів, із них 28 були невідповідностями між текстом і картинкою, решта — фактичні помилки. Інші стандарти порушували відносно небагато.

Проявів політичного піару, ворожих наративів і токсичних медіаперсонажів у блоці каналу цього дня не було.

Телеканал «Інтер» (12:0018:00)

Зміст ефіру

Структура блоку була звичною сіткою інформаційного каналу: кожна ефірна година починалася з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалася гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії — по черзі Олексій Фадєєв та Ірина Баглай. У блоці були такі сюжети:

  • про бій морпіхів проти колони ворога на Донеччині,
  • про тренування мобільних груп зі знищення дронів-камікадзе на Одещині,
  • про підсумки саміту «Україна — ЄС» в Києві,
  • про поїздку до Бородянки президентки Парламентської асамблеї НАТО,
  • про форум корінних народів Росії в Європарламенті,
  • про черговий пакет військової допомоги США Україні,
  • про повернення призову в Німеччині,
  • про ситуацію біля білоруського кордону,
  • про спровоковані енергокризою новітні енерготехнології в Європі,
  • про програму відшкодувань за купівлю генераторів у Чернівцях,
  • про бої на різних ділянках фронту,
  • про обміління Каховського водосховища,
  • про обмін ламп розжарювання на LED-лампи,
  • про роботу підприємств під час війни,
  • про заборону ЄС на російські нафтопродукти і «цінову стелю»,
  • про роботу українських артилеристів,
  • про наслідки падіння уламків ворожого дрона в селі на Київщині,
  • про заборону виїзду жінок-держслужбовиць за кордон,
  • про засновника групи «Вагнер» Пригожина,
  • про збір на «швидкі» і пожежні машини для України волонтерами Люксембургу,
  • про наміри МОК допустити до Олімпіади росіян та білорусів,
  • про черкаських розробників квадрокоптерів,
  • про жінку, яка втратила чоловіка, і тепер допомагає іншим пережити втрату рідних,
  • про хаб для дітей-переселенців на Буковині,
  • про презентацію в Рівному мобільного музею російсько-української війни,
  • про знахідки археологів на березі Дніпра у Черкасах,
  • про командира танка і Героя України Ігоря Левченка,
  • про жінку, яка поборола рак.

Були прямі ввімкнення:

  • про наслідки ворожих обстрілів Марганецької громади,
  • про наслідки ворожих обстрілів Харківщини,
  • про наслідки ворожих обстрілів на Сумщині
  • про те, як іде запис добровольців до «Гвардії наступу» на Хмельниччині,
  • про наслідки обстрілів Очаківської та Куцурубської громад на Миколаївщині,
  • про ворожі обстріли різних населених пунктів Запорізької області,
  • про ситуацію з електропостачанням в Одесі.

Гостями блоку були:

  • Андрій Герус, голова Комітету ВР з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, про обіцяні Євросоюзом Україні два гігавати електроенергії, про передачу ЄС генераторів Україні, про відновлення і реформування енергосистеми країни.
  • Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністерка, про інтеграцію внутрішніх переселенців до нормального життя, про планову евакуацію людей з прифронтових територій, про зменшення потоку біженців з України до Європи, про виплати переселенцям (в прямому ввімкненні Христини Гашенко).
  • Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я, про нові цифрові послуги в системі охороні здоров’я, про запровадження електронних рецептів, про цифровізацію військово-лікарської комісії.
  • Єгор Чернєв, заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, про новий пакет збройної допомоги від США, про перспективи розширення номенклатури озброєння від західних партнерів, про перспективу постачання бойових літаків, про поїздку американського сенатора на лінію фронту на Донеччині, про необхідну кількість танків для контрнаступу, про припинення постачання Росії електроніки для виробництва зброї.
  • Наталія Гуменюк, речниця Сил оборони півдня, про активізацію аеророзвідки ворога на морі, про ситуацію з ракетоносіями в Чорному морі, про ресурсні спроможності ворога до ракетних ударів, про ситуацію на Кінбурнському півострові, про інформаційно-психологічні операції ворога.
  • Олександр Толоконніков, голова пресцентру Херсонської ОВА, про обстріли Херсону та інших населених пунктів області, про роботу медиків в умовах обстрілів, про роботи з відновлення електроживлення і про роботу пунктів незламності.
  • Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про відновлювальні роботи на енергооб’єктах, де сталися аварії, про газотурбінну станцію та інше устаткування, яким живиться критична інфраструктура, про забезпечення опалення і водопостачання в Одесі та районі, про відсутність ракетоносіїв у Чорному морі.
  • Юлія Шаріпова, керівниця проєктів євроінтеграційного напрямку Центру економічного відновлення, про перспективи інвестицій і підйому української економіки після війни, про гармонізацію українського законодавства з законодавством ЄС, про конкурентоспроможність українського бізнесу для ЄС.
  • Вадим Денисенко, директор Українського інституту майбутнього, про прогнози щодо нового масштабного наступу росіян, про антикорупційні справи, про корупційні схеми на митниці і шляхи їх подолання.
  • Іван Ступак, експерт Українського інституту майбутнього, про підсумки саміту «Україна — ЄС», про те, що стане для Євросоюзу показником успішності боротьби з корупцією в Україні, про готовність української судової системи, про можливості антикорупційних змін на митниці, про те, як змінять німецькі танки ситуацію на фронті, про перспективи отримання винищувачів.
  • Сергій Кузан, голова Українського центру безпеки та співпраці, про оголошення Офісом генпрокурора підозри Пригожину, про боротьбу за владу в кремлівській еліті, про високоточні далекобійні ракети, про єднання міжнародної коаліції навколо України, про партизанський рух на окупованих територіях і в Росії, про ймовірний великий наступ Росії.
  • Євген Оропай, командир роти батальйону «Свобода», про перебіг боїв під Бахмутом.

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушили 71 раз. Були посилання на кшталт «у телеграм-каналах повідомляли» або ж «місцеві пабліки повідомляють». Російські «пабліки». І було відео з російського анонімного телеграм-каналу.

Найбільше порушень стандарту (29) було узагальненими розмитими псевдопосиланнями. Тут традиційно багато було псевдопосилань на структури ы установи (наприклад, «як повідомляють в українському Генштабі», «повідомляють у Національній гвардії», «за інформацією від ОВА», «в «Укрпошті» заспокоюють», «повідомили в районній адміністрації» (невідомо якій). В ефірі каналу популярними є різні «географічні» псевдо («у США також наголосили», «у Вашингтоні вважають», «Пекін у відповідь заявив»). І ще більш розмиті (»медична статистика свідчить», «за підрахунками вітчизняних енергетиків», «такі дані надають правоохоронці»). І було навіть таке: «днями російські журналісти написали» (глядачам пропонують узяти на віру інформацію від журналістів мало того, що російських, та ще й невідомо яких саме). 

У 11 випадках фактичну інформацію подавали без будь-яких посилань. Зокрема, є одна загальна біда: коли власні кореспонденти роблять прямі ввімкнення з обласних центрів і при цьому розповідають про наслідки обстрілів у різних районах своєї області без посилань на джерело інформації (лише в цьому блоці таких випадків було чотири). При цьому зрозуміло, що самі кореспонденти на місцях цих обстрілів не бували — то звідки їм відомо те, що там відбувалося? Маю припущення, що здебільшого з тих самих «місцевих пабліків». Або в кращому випадку — з твітерів-телеграмів обласних посадовців.

У 22 випадках були узагальнені псевдопосилання на авторство суб’єктивної думки. Тут були і посилання на міфологічних «аналітиків» і «експертів» (які то «казали», а то й «наголошували»). Чимало було узагальнених «фахових» псевдопосилань («лікарі кажуть», »кажуть бійці», «сапери не втомлюються повторювати», «переконані юристи», «енергетики зауважують»). Були звісно ж «посадовці впевнені». Були «міжнародні» узагальнення («Брюссель запевняє» або «кажуть євродепутати та інші чиновники єврокварталу»). І в двох випадках псевдопосилання звучало як просто «кажуть».

Стандарт точності інформації порушили 21 раз. 14 із них були невідповідностями між картинками і текстами в коротких формах і сюжетах. Майже так само, як у блоці «Ми — Україна», в повідомленні про повернення українських полонених інформацію про повернення тіл загиблих у трьох випусках новин «перекривали» фотографіями повернених живих. «Гібридне» повідомлення про ворожі обстріли і про відновлення електрики на Херсонщині було не до ладу «перекрите» відео: під слова ведучої про відновлення «світла» у жителів села Любимівка показували відео, де російські солдати заряджають гармату і стріляють із самохідної артилерійської установки.

Тексти в сюжеті Олександра Васильченка про заборону виїзду жінкам-держслужбовицям за кордон були прогнозовано «перекриті» абиякими архівними планами перепускних пунктів, що мало до тексту хіба віддалений символічний стосунок. Повідомлення про санкції Канади проти російських співаків-пропагандистів «перекривали» так, що названі ведучою співаки категорично не збігалися з показаними на відео.

Повідомлення, що турецькі компанії в обхід санкцій постачали Росії електроніку, необхідну для військового виробництва, «перекривали» красивими, але просто архівними краєвидами Стамбула. І якимись архівними планами Путіна на якомусь воєнному заводі; ведуча при цьому говорила про гвинтівки, а Путін лазив по БМП.

У двох випадках невідповідності були в спробах «ілюструвати» прямі ввімкнення власкорів. У прямому ввімкненні з Сум кореспондентка розповідала про наслідки обстрілів Городнянської та Семенівської громад на Чернігівщини, а також Білопільської і Есманської громад Сумщини. І звідки була картинка, якою намагалися «ілюструвати» це пряме ввімкнення? У ввімкненні кореспондентка з Запоріжжя взагалі розповідала про обстріли 26 (!) населених пунктів, називала принаймні Оріхів, Гуляйполе, Степногірськ і Комишуваху. А «ілюстрували» це фотографіями пошкоджених сільських хат — де? В Оріхові, Гуляйполі, Степногірську, Комишувасі, чи в інших, не згаданих, 22 населених пунктах?

Було кілька фактичних неточностей. У сюжеті Сніжани Сидорук було узагальнення: «Якщо ще на початку війни люди кидали свої домівки, то тепер ніхто нікуди не тікає». Тут мався на увазі початок повномасштабного вторгнення, бо «початок війни» був насправді у 2014 році. У повтореному двічі сюжеті Ольги Лучек був титр: «Давид, переселенка з Донецької області». Якийсь фемінітив навиворіт. У сюжеті Данила Снісаря міністра спорту і туризму Польщі Каміля Бортнічука титрували як «міністр молоді та спорту».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Найбільше порушували саме цей стандарт — 160 разів. І найбільше порушень (138) було в новинах. Крім великої кількості суто емоційних «на жаль», «на щастя» і тому подібного, було чимало псевдоекспертних оцінок і висновків журналістів. Кілька прикладів. «Враховуючи сьогоднішню лінію фронту, цієї відстані достатньо, щоб завдавати високоточних ударів по північній частині Криму» (ведуча Лілія Налягака). «А метою була банальна економія» (в сюжеті Тетяни Логунової про скасування військового призову в Німеччині). «Оборонці кордону мають чим зустріти ворога, зброї наготували чимало» (в сюжеті Сніжани Сидорук). «Спровоковані Росією енергокриза і шалені стрибки цін на газ та електроенергію змусили європейців задуматися про економію та пошук альтернативи» (в сюжеті Ольги Жидецької). Серед висновків журналістів є в тому числі й щонайменше спірні, що не заважає журналістам подавати їх як факти. Як, наприклад, у сюжеті Станіслава Кухарчука: «Тож якщо не заощаджувати, то блекауту Україні просто не уникнути». В марафоні вже численні експерти пояснювали, що ймовірність саме блекауту точно залежить не від заощаджень. Або ж Михайло Манилюк в сюжеті казав: «І це черговий доказ того, що російське військо воює із мирним населенням». І це був якраз не дуже вдалий доказ, бо далі в сюжеті сам же кореспондент казав, що будинки в селі були пошкоджені залишками ворожого дрона, збитого силами української протиповітряної оборони, тобто саме в цьому випадку падіння на мирні будівлі було випадковим.

У сюжетах журналістів «Інтера» стає дедалі більше «поетичних» оцінок: «Жителі міста нескінченним потоком несуть лампочки» (у сюжеті Станіслава Кухарчука). «Залізні боєприпаси знищують російських окупантів немов бур’ян на городі» (в сюжеті Ніни Коломієць, Михайла Манилюка і Валерії Подкіч). «Історичні події під звуки повітряної тривоги» (в сюжеті Яни Танчак). І, з дозволу сказати, «телепатичних», коли журналісти вигадують, що хтось собі там думає чи відчуває: «Реальність такого кінця усвідомлює сам Путін» (в сюжеті Олени Абрамович). «Побачене та почуте неабияк вразило гостю» (Анатолій Журавльов у сюжеті про візит президентки Парламентської асамблеї НАТО до Бородянки). «Російським літакам у Туреччині більше не раді» (ведуча Лілія Налягака).

І в розвиток нового тренду, коли журналісти починають авторизувати власні думки там, де їх у принципі не мало би бути. Так було цього дня у прямому ввімкненні Наталії Сінченко, яка двічі послуговувалася «урочистою» конструкцією «хочу зазначити». Ще один доволі популярний в телемарафоні тренд — використовувати в новинах народні евфемізми, як от було в цьому блоці: «До Бєлгородської області Росії вкотре завітала “бавовна”». Або «У 80 відсотках випадків “бавовнятку” ніхто і ніщо не перешкоджало» (ведуча Лілія Налягака). Все б нічого, але ж будь-який евфемізм — це оцінка, якої в новинах бути не повинно.

Гостьові ведучі переважно власні думки авторизували, крім тих випадків, коли читали підводки до сюжетів. Чомусь ці підводки у «Інтера» заведено будувати на оцінках. Замість робити їх інформативними (до речі, часто буває так, що через ці оцінки і образи з підводки до ладу й не зрозуміло, про що буде сам сюжет).

І було багато безпідставних узагальнень — 16. Узагальнювали журналісти переважно на великі, часто невизначено великі, групи людей: «бо в людей і так грошей нема», «більшість людей питання економії вирішила ще задовго до запуску програми», «місцеві жителі пишаються», «люди бояться», «укранїці згуртовані і разом відновлять усе, що зруйнували російські окупанти» тощо. В сюжеті Сніжани Сидорук було 5 узагальнень на кшталт: «У цьому волинському містечку люди вже звикли жити під загрозою з боку Білорусі», «упевненості місцевим додає і присутність тут військових». Цікаво, що всі ці 5 узагальнень «базувалися» на синхронах аж двох місцевих жителів.

Стандарт повноти інформації порушили 11 разів. У кількох випадках був брак відповідей на ключові запитання. Ведуча Ірина Баглай повідомила: «Один загиблий, троє поранені — це наслідок обстрілу Херсонщини». Херсонщина велика. Населеного пункту (чи пунктів), де це сталося, ведуча не назвала. У прямому ввімкненні Наталія Сінченко розповіла про затримання правоохоронцями підозрюваних в організації незаконного перетину кордону. Ні де їх затримали, ні хто їх затримав («правоохоронці» — розмита і неконкретна категорія), сказано не було. Дуже докладною була розповідь у сюжеті Михайла Манилюка про наслідки падіння уламків ворожого дрона на житлові будівлі в якомусь селі на Київщині. Саме село так і не було назване (якщо з міркувань безпеки, слід було так і пояснити  глядачам).

Часто в сюжетах та синхронах не титрували людей. Так, у сюжеті Євгена Соломіна не всі синхрони були титровані. У сюжеті Олени Мендалюк не був титрований чоловік, який розповідав про роботу насосної станції. У гостьовій студії давали синхрон про стан повернених з полону цього дня українських військових. Хто це розповідав, глядачам залишилось невідомим, бо жодним чином — ні ведучою, ні титром цього чоловіка не представили (а це був заступник начальника Головного управління розвідки Дмитро Усов). У сюжеті Данила Снісаря у синхроні не представили титром якусь спортсменку, яка говорила про неприпустимість допуску до Олімпіади росіян та білорусів. Ще у сюжеті Олени Логінової не пояснили експертний бекграунд Іллі Несходовського, він був представлений лише як «економічний експерт».

У трьох випадках як слід не позначали архівне відео в бекграундах: у сюжеті Тетяни Логунової бекґраундове відео останнього призову в Німеччині 2011 року, у повідомленні про передачу США грошей російського олігарха Малофєєва і в сюжеті Яни Танчак не було титроване датою (28 лютого 2022 року) бекґраундове відео підписання Зеленським, Шмигалем і Стефанчуком заявки на вступ до ЄС.

Стандарт доступності. 6 порушень стандарту — це все були жаргонізми, які точно не вся аудиторія знає і розуміє. До доволі поширених у марафоні «гаджетів» додали цього разу новинку. У сюжеті Світлани Чернецької тричі використовувався жаргонний вираз: «Вслід за забороною поставок сирої нафти у бан ідуть і російські нафтопродукти». І ведуча Лілія Налягака казала: «Канада блокує російських пропагандистів. У бан вирушили 38 фізичних та 16 юридичних осіб, причетних до дезінформації та пропаганди». Цей жаргонізм людина, активно не залучена до спілкування в соцмережах, зрозуміти не зможе, навіть якщо знає англійську, адже дієслово to ban вимовляється не так.

Інші зауваження

У «Інтера» прогресує дивна ідея підкладати музичку під сюжети. У цьому блоці озвучених музикою сюжетів було багато. Я ще сяк-так можу зрозуміти, коли «драматичну» музичку підкладають під нариси про драматичні історії конкретних людей. Але навіщо підкладати її, наприклад, під репортаж про саміт «Україна — ЄС»? І навіть на синхронах. Це не інформаційний жанр, це заважає дивитися сюжети і сприймати інформацію, а ще частково чи повністю нищить інтершум, який є важливою частиною будь-якого відео.

Кілька разів не було фемінітивів: «Урсула фон дер Ляєн, президент Європейської комісії» (титр у сюжеті Яни Танчак). «Ірина Верещук, віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій» (титр, при цьому ведучий говорив правильно з фемінітивами). «Інна Яременко, віце-президент української ГО в Люксембурзі» (титр в сюжеті Олени Абрамович). «Кая Каллас, прем’єр-міністр Естонії», «Інгріда Шимоніте, прем’єр-міністр Литви» (титри у сюжеті Данила Снісаря).

Резюме

У блоці каналу новинна складова була така: 5 репортажних сюжетів (із 28 сюжетів загалом), 7 прямих ввімкнень. У гостях побувало 4 ньюзмейкера (із 12 гостей ефіру загалом).

Стандарти журналісти каналу порушували цього дня 269 разів. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (160 разів). Переважно (138 разів) це були оцінки і висновки журналістів у новинах, але також забагато було безпідставних узагальнень. Стандарт достовірності інформації порушили 71 раз, найбільше — розмитими узагальними посиланнями на джерела фактів і узагальненими посиланнями на джерела суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 21 раз, найбільше це були невідповідності картинок і текстів у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Ще 11 разів порушували стандарт повноти інформації і 6 разів стандарт доступності її подачі.

Проявів політичного піару, російських пропагандистських наративів і токсичних медіаперсонажів в ефірному блоці каналу цієї доби не було.

Телеканали ICTV та СТБ (18:0024:00)

Зміст ефіру

Структура блоку медіагрупи була звичною: по 15 хвилин новин і по 15 хвилин гостьової щопівгодини. О 20:00 був годинний підсумковий випуск новин, відповідно наступний годинний блок з 21-ї години був без випусків новин (були гостьова студія і фільми). Новини вели по черзі Тетяна Висоцька (зокрема і підсумковий випуск) і Юлія Сеник, гостьові студії вів Вадим Карп’як. У блоці були такі сюжети:

  • про ворожі обстріли житлових кварталі Нікополя,
  • два сюжети про бої на околицях Бахмута,
  • про наслідки ворожого обстрілу селища Таврійське на Запоріжжі,
  • про відвідання Бородянки президенткою Парламентської асамблеї НАТО,
  • про життя прикордонного з Росією села Гур’їв Козачок,
  • про життя прифронтового селища Антонівка біля Херсона,
  • про життя прифронтових сіл Миколаївщини,
  • про село Русанів біля Броварів, де навесні 2022 року зупинили ворожий наступ,
  • два сюжети про повернення українців з російського полону,
  • про розслідування німецькими правоохоронцями російських злочинів в Україні та інші міжнародні події,
  • про підготовку тероборонівців на Волині до можливого ворожого наступу,
  • про видобуток українського газу,
  • про перспективи закону про містобудівну реформу,
  • про рішення ПАРЄ щодо трибуналу для російського керівництва,
  • про повернення з російської депортації 16 українських дітей,
  • про втому від війни,
  • про аварію електромереж в Одесі,
  • про створення реабілітаційного центру для дітей війни на Київщині,
  • про те, як львівські хірурги пересадили пораненому бійцю нерв для відновлення рухливості руки,
  • про роботу «армії відновлення» на Харківщині,
  • про українців, які відкрили в Лондоні бістро українських страв.

Прямих ввімкнень не було.

Гостями блоку були:

  • Ігор Жовква, заступник керівника Офісу президента, по підсумки саміту «Україна — ЄС», про підтримку ЄС «Формули миру» Зеленського, про закон щодо Конституційного Суду, про десятий пакет санкцій ЄС проти Росії, про наміри МОК допустити до Олімпіади росіян і білорусів і можливості України протидіяти цьому.
  • Оксана Маркарова, амбасадорка України в США, про новий пакет збройної підтримки України, про перспективи отримання бойових літаків і далекобійних ракет, про конфіскацію грошей російського олігарха для України як прецедент до всіх інших схожих процесів.
  • Андрій Вишневський, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції, про державну антикорупційну програму, про повернення електронного декларування доходів і видатків держслужбовців.
  • Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, про підсумки саміту «Україна — ЄС», про плани ЄС щодо українських біженців, яким надано прихисток в країнах Союзу, про військову допомогу ЄС Україні.
  • Олександра Машкевич, директорка Департаменту медичних послуг Міністерства охорони здоров’я, про ситуацію з лікуванням хворих на рак і профілактики раку в умовах війни, про ситуацію з дефіцитом лікарів на звільнених територіях.
  • Олексій Макєєв, надзвичайний і повноважний посол України в Німеччині, про постачання Німеччиною танків в Україну, про створення факультетів україністики в німецьких університетах, про постачання Німеччиною систем ППО, про питання бойових літаків, про підтримку Німеччиною українських біженців в країні.
  • Сергій Братчук, речник Одеської ОВА, про ситуацію з електропостачанням в Одесі, про забезпечення електрикою критичної інфраструктури, по ситуацію з водою і опаленням в місті, про роботу «пунктів незламності».
  • Юрій Чебан, дворазовий олімпійський чемпіон з греблі, про можливий бойкот Олімпійських ігор, якщо МОК допустить туди росіян і білорусів, про те, як можна запобігти цій участі в Олімпіаді 2024 року, про волонтерство на підтримку армії.
  • Тарас Тополя, лідер гурту «Антитіла» і парамедик тероборони, про творчість і війну, про нову пісню «Фортеця Бахмут» і кліп гурту, про те, як гурт спілкувався з західними представниками і просили зброю для України, про майбутні плани виступів у Італії і Великій Британії і про силу культурної дипломатії.

Крім того, в ефірі були:

  • відеозвернення президента Володимира Зеленського;
  • документальний фільм Ольги Читайло із серії «Герої» про чоловіка з Чернігівщини, який загинув, передавши нашим військовим координати ворога;
  • пропагандистський фільм проєкту «Антизомбі» про антиказахську російську пропаганду;
  • пропагандистський фільм проєкту «Громадянська оборона» про в’язнів у групі «Вагнер».

Порушення стандартів

Стандарт достовірності інформації порушили 44 рази. Були такі «наддостовірні» посилання, як «тим часом у соцмережах уже поширюють перелік цих самих фігурантів» і «повідомляють місцеві телеграм-канали». Російські телеграм-канали. Повідомлення про вибухи під російським Бєлгородом ілюстрували відео з анонімних російських телеграм-каналів.

Було 12 узагальнених розмитих псевдопосилань. Переважно на офіційні структури («повідомив Офіс президента України», «повідомила місцева військова адміністрація», «за даними Мінінфраструктури», «кажуть у центрі зайнятості» тощо). Але було й таке: «за словами окупантів». Двічі були цілком абстрактні псевдопосилання: «обіцяють». Хтось «обіцяє». «Як виявилося». Само собою «виявилося». Двічі фактичну інформацію подавали взагалі без будь-яких посилань.

Але найбільше було узагальнених псевдопосилань на авторство суб’єктивної думки (24). Тут теж були псевдопосилання, позначені певними установами («у нашому Генштабі повідомляють», «у «Нафтогазі» впевнені», «у Мінрегіоні вважають», «в «Укренерго» називають»). Був ось такий дуже симптоматичний, на мій погляд, приклад: «І це ще одна інформаційно-пропагандистська технологія Кремля, мета якої — покарати Азербайджан за підтримку України проти Росії, кажуть у Верховній Раді». Казав же це в синхроні насправді лише один із народних депутатів — Володимир Крейденко. Було одне «географічне» псевдопосилання «у Китаї ж запевнили». І була чимала кількість взагалі розмитих посилань на великі групи невизначених людей: «вітчизняні газовидобувники зізнаються», «енергетики стверджують», «вважають жителі громади», «мери нарікають» і «фахівці обіцяють». Був і найвищий рівень невизначеності — це взагалі безособові псевдопосилання: «кажуть» і «ситуацію тут називають складною».

Стандарт точності. З 27 порушень цього стандарту 24 були невідповідностями між картинкою і текстом за кадром в сюжетах і БЗ. Цікаво звучало, що «уряд докладає зусилля, аби заживити об’єкти критичної інфраструктури та багатоквартирні будинки», а на картинці було видно, що насправді «зусилля докладають» енергетики. Ну і красиві краєвиди Одеси теж не мали стосунку до того, що в Одесу доправлять різне устаткування, щоб розв’язати проблему з відсутністю електрики. Повідомлення про передачу США Україні заморожених грошей російського олігарха Малофєєва «перекривали» відео пресконференції американського і українського генпрокурорів, тож коли ведуча розповідала про російського олігарха, показували крупний план українського генпрокурора Андрія Костіна.

Традиційно було кілька повідомлень про ворожі обстріли, в яких називали по кілька районів і по кілька населених пунктів, а «перекривали» відео чи фото якогось одного з них, невідомо якого саме. Ведуча розповідала про набір до «Гвардії наступу» на Львівщині, при цьому показували артилеристів на фронті, а геотитр був взагалі «Запоріжжя». У сюжеті Олексія Савіцького, Тетяни Доцяк та Оксани Ротко про видобування газу журналістські тексти «перекривали» традиційними архівами труб і датчиків. А чим іще всі ці суцільні журналістські оцінки, узагальнення і висновки «перекривати»? Повідомлення про цінову стелю для російських нафтопродуктів «перекривали» архівними планами якихось імовірно нафтових об’єктів і архівними планами краєвидів Кремля. А чим же ще це «перекривати»?

Повідомлення про суму завданих Україні Росією збитків «перекривали» глибоко архівним відео запуску іранських дронів (саме це відео я в марафоні бачив уже зо два десятки разів). Але до чого це відео було в цій темі, не зрозуміло. І звісно ж, воно було без позначки, що це архів. Сюжет Оксани Михайлової та Наталії Кулик був «перекритий» яким завгодно відео з архіву. Що не дивно, адже це був не новинний сюжет (дарма що в новинах). Зрозуміло, що важко знайти адекватну ілюстрацію до сюжету, тему якого визначити неможливо (дуже умовно я визначив її як «про втому від війни»).

Була пара хоч і незначних, але неточностей. У сюжеті Тетяни Доцяк: «Поки це 100 чоловіків та жінок, однак протягом року цифра збільшиться до трьох тисяч». Що 100, що три тисячі — це не «цифри», а числа. Ведуча Тетяна Висоцька в підводці до сюжету називала село Русанів «Русиним».

Стандарт відокремлення фактів від думок. Найбільше порушували саме цей стандарт — 223 рази. І це вже традиція — напевно, ICTV / CТБ вважають нехтування цим стандартом своїм «стилем». Майже всі ці порушення цього дня були суб’єктивними думками журналістів у новинах (бо сюжетів тижневика не було, а ведучий гостьової студії Вадим Карп’як цього дня не порушив цей стандарт жодного разу!). Переважно у новинах використовувалася величезна кількість суто емоційної лексики: «На щастя, минулося без загиблих», «щосили б’ють ворога», «ворожа артилерія рясно накриває», «українські захисники докладають титанічних зусиль», «з-під пекельного Бахмута», «під зруйнованим легендарним Антонівським мостом» тощо. Ці оцінки рясно розсипані по текстах ведучих і майже обов’язково звучать у кожному сюжеті. Навіть тоді, коли факти і синхрони людей емоційно переважають усі ці штучні емоційні «підсилювачі».

Іноді емоційні епітети межують з піаром. Наприклад: «А віцеспікерка Верховної Ради Олена Кондратюк, яка невтомно відкриває правду своїм іноземним колегам, наголосила...» (у підводці Тетяни Висоцької). Або «Ось як нас денацифікують, наголошує віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк. Вона не втомлюється спілкуватися зі світовими політиками, аби ті відчули наш біль» (у сюжеті Оксани Михайлової).

Чимало міркувань журналістів взагалі є банальними: «Війна війною, а газ видобувати треба. Та через російську агресію робити це надзвичайно складно» (у сюжеті Олексія Савіцького, Тетяни Доцяк та Оксани Ротко). «За десятки років містобудування обросло корупцією» (у сюжеті Наталії Кулик). «Кремль насправді цікавлять територія і ресурси» (ведуча Юлія Сеник). Питання — навіщо все це говорити взагалі? А потім ще й «перекривати» це бог його знає якою картинкою, заодно порушуючи стандарт точності).

Не обходилося і без «експертних» думок журналістів, наприклад: «Понищені росіянами українські міста чекає масштабна повоєнна відбудова. А перед цим ми маємо шанс нарешті усвідомити попередні помилки незаконних та хаотичних забудов та зробити наші міста комфортними, привабливими, інфраструктурно продуманими, за прикладом тих, якими захоплюємося за кордоном» (у підводці Тетяни Висоцької до сюжету). «І нарешті у нещодавньому рішення ПАРЄ вперше з’явилися чіткі юридичні деталі спецтрибуналу над російською верхівкою» (у сюжеті Наталії Кулик).  І кульмінацією цього дня став сюжет Оксани Михайлової та Наталії Кулик умовно про «втому від війни». Насправді це був набір суб’єктивних міркувань і закликів. Великий сюжет, весь текст якого складався з суцільного порушення стандарту відокремлення фактів від думок: «Та чи не звикли ми аж занадто до війни… У соцмережах дедалі більше сварок через цілком довоєнні проблеми… Варіантів в українців нема, бо це війна за життя… Хіба можна втомитися жити?.. Після 2014-го багато хто забув про війну»… Але цього разу на кону все… Забудемо ми — нагадає ворог… Тож маємо бути вдячними за захист і віддано допомагати, кожен на своєму місці… Допомога армії має стати для нас правилом та інвестицією в перемогу, інвестицією в життя». Схоже на есей. Це має право на життя, але не в новинах і не в «Єдиних новинах».

І ще було багато безпідставних узагальнень — 28. Узагальнення від окремих громад: «та селян відсутність електрики не зупиняє», «місцеві вдячні», «і ці слова нам тут повторюють всі», «та люди рук не опускають», «люди раді будь-якій допомозі». Окремих професій: «та працівників це не зупиняє», «та українських газовидобувників це не зупиняє». Великих міст: «одесити до таких ситуацій за зиму вже звикли, тож із розумінням ставляться до тимчасових незручностей» (тут навіть було аж два синхрони одеситок «на підтвердження» цього безпідставного узагальнення). І до всіх українців як таких: «українці призвичаюються до війни», «тотальну цифровізацію українці вітають», «українці непохитні». І слава богу, що непохитні, але, боюся, не всі.

Стандарт повноти інформації. Було лише три порушення (з урахуванням повторів — сім разів). Всі три були непозначенням бекграундового архівного відео.

Стандарт доступності подачі інформації. У трьох випусках новин була інформація про ворожі втрати. В інфографіці традиційно занадто швидко змінюються дані, тож обидві ведучі новин не могли встигнути за цими змінами.

Інші зауваження. Один раз ведучий Вадим Карп’як забув про фемінітив: «з Оксаною Маркаровою, надзвичайним і повноважним послом України в Сполучених Штатах».

Елементи політичного піару

Було повідомлення, що «керівник Офісу президента на зустрічі з силовиками підкреслив бездіяльність Міжнародного комітету Червоного хреста. На думку Єрмака, ця організація не забезпечує прав українців, які перебувають в російському полоні». І де тут бодай якась новина? Крім «підкреслив», звісно ж. Також мені видалася якоюсь перебільшеною увага до пана Єрмака в усіх повідомленнях і сюжетах про звільнення українців з полону, але там принаймні була реальна новина.

І було типове «паркетне» БЗ про робочу поїздку міністра культури Олександра Ткаченка до Полтави. Міністр двічі «наголосив», міністр «зазначив», міністр «сподівається» і ще міністр «закликав». В принципі навіть не важливо, про що йшлося. А йшлося про імперські та радянські пам’ятники, які міністр «закликав» демонтувати. «Закликав» — це не новина.

Резюме

Новинною складовою ефірного блоку медіагрупи були 9 репортажів та спецрепортажів, прямих ввімкнень не було. В гостях побувало 6 ньюзмейкерів. Була велика кількість якісних сюжетів. Репортаж Тетяни Наконечної про бої на околицях Бахмута (оператори Євген Задоя і Захар Комах) і чотири спеціальні репортажі: Марії Малевської з прикордонного з Росією села Гур’їв Козачок, де мешкають росіяни-старовіри (оператор Олександр Бринза), Ольги Читайло про життя прифронтового селища Антонівка біля Херсона (оператор Максим Костенко), Луїзи Єрьоміної про життя прифронтових сіл Миколаївщини (оператор Данило Сліж) і Олега Корнієнка про село Русанів біля Броварів, де навесні 2022 року зупинили ворожий наступ (оператор Роман Щербаков). Як на мене, якісно був зроблений документальний фільм Ольги Читайло з серії «Герої» про чоловіка з Чернігівщини, який загинув, намагаючись передати нашій армії координати ворога (оператор Максиміліан Ільченко). Традиційно Вадим Карп’як дуже якісно проводив інтерв’ю, особливо очні, коли гість у студії.

Цього дня журналісти медіагрупи 304 рази порушували стандарти. Найчастіше, як і зазвичай, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 223 рази. Особливістю було те, що раніше значний «внесок» у порушення цього стандарту робили підводки і сюжети тижневика «Факти тижня», але тепер тижневик «переселився» у недільні ефіри, тож усі 223 рази стандарт порушували власними оцінками і висновками саме журналісти новин. І ще 28 разів теж у новинах журналісти робили безпідставні узагальнення. Стандарт достовірності інформації порушували 44 рази, переважно це були узагальненні псевдпосилання, як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. З 27 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями між картинкою і текстом. Інші стандарти порушували небагато.

Були два прояви політичного піару, обидва — типові «паркетні» повідомлення: що керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів нараду з силовиками, і що міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко з’їздив до Полтави.

Російських наративів чи токсичних медійних персонажів у блоці медіагрупи не було.

Важливі події / теми, які не були озвучені в телемарафоні 4 лютого

  • В Україну летить перший танк Leopard-2 від Канади.
  • Цього тижня росіяни кинули всі сили на оточення Бахмута, — Маляр.
  • Китай постачає Росії технології, потрібні для ведення війни в Україні, — WSJ.
  • У Силах оборони запровадять систему Delta, що дає перевагу над ворогом, — Кабмін.
  • У Німеччини нема доказів, що за вибухами на «Північних потоках» стоїть Росія.
  • Заарештували одного з керівників Департаменту міграційної поліції за підозрою в «кришуванні» борделів у Києві.
  • Медвєдєв погрожує ядерною зброєю у разі українських ударів по Криму.
  • Виробник контенту для російського каналу RT припинив роботу у Німеччині.
  • У Маріуполь Росія стягнула 30 тисяч окупантів, — радник мера.

Канали в ефірі спільного телемарафону (порівняння)

Структура ефірних блоків. Блок Суспільного починався оригінальним 30-хвилинним випуском новин і 15-хвилинними спортивними новинами. Далі без прив’язки до точного часу йшли повтори підсумкового випуску новин за попередню добу, гостьових студій попередньої доби і записаних інтерв’ю, взятих з ефірів попередніх днів. Що традиційно для нічних блоків Суспільного.

У блоці каналу «Ми — Україна» з 6-ї до 9-ї ранку кожна година починалася з 15-хвилинного випуску новин, а продовжувалася гостьовими студіями. О 9-й був 30-хвилинний випуск новин, а далі до кінця блоку о 12-й йшла гостьова студія. Така сітка ранкового блоку (6:00–12:00), схоже, вже стала стандартною на всіх каналах. Як на мене, це щонайменше дивно. Це логіка сітки лінійного каналу, а не новинного. Адже саме цей відтинок доби — з 9.30 до 12:00 зазвичай насичений подіями (не кажучи вже, що бойові дії йдуть цілодобово). Натомість аудиторія телемарафону в цей час не має випусків новин, а гостьові студії, де в будь-який момент теоретично ведучі можуть повідомляти щось оперативне, дивляться не всі глядачі.

Структура блоку каналу «Інтер» була звичною сіткою інформаційного каналу: кожна ефірна година починалася з 15-хвилинних випусків новин, продовжувалася гостьовими студіями. Новини вела Лілія Налягака, гостьові студії — по черзі Олексій Фадєєв та Ірина Баглай.

Структура ефірного блоку каналів ICTV та СТБ була звичною: по 15 хвилин новин і по 15 хвилин гостьової щопівгодини. О 20:00 був годинний підсумковий випуск новин, відповідно наступний годинний блок з 21-ї був без випусків новин (були гостьова студія і фільми).

Новинна складова. Новинна складова Суспільного в нічному блоці (переважно в повторах): 3 репортажні сюжети, 2 прямі ввімкнення, 5 гостей-ньюзмейкерів у гостьових студіях і записаних інтерв’ю.

Новинну складову канал «Ми — Україна» забезпечив радше за рахунок ньюзмейкерів-гостей у студії, їх було 10, аніж за рахунок репортажних сюжетів (їх було лише 3) чи прямих ввімкнень (яких не було взагалі).

У блоці каналу «Інтер» новинна складова була такою: лише 5 репортажних сюжетів (з 28 сюжетів загалом), натомість було 7 прямих ввімкнень. У гостях побувало лише 4 ньюзмейкери (з 12 гостей).

Новинною складовою блоку телеканалів ICTV та СТБ були 9 репортажів та спецрепортажів, прямих ввімкнень не було. В гостях у медіагрупи побувало 6 ньюзмейкерів.

Гостьові студії. У гостях Суспільного цієї доби загалом було 12 людей (частина інтерв’ю були повторами з попередньої доби або давнішими. З них 5 були ньюзмейкерами, 2 експертами, 3 журналістами і 2 учасниками подій.

У гостьових студіях каналу «Ми — Україна» цієї доби побувало 18 гостей. 10 з них були ньюзмейкерами, 5 рречників, один радник і два експерти.

На каналі «Інтер» цього дня побувало 12 гостей. З них 4 були ньюзмейкерами, 3 речника, 4 експерта і один учасник подій.

У гостях у студії ICTV та СТБ цього вечора побувало загалом 9 гостей. 6 з них були ньюзмейкери, один речник і два учасники подій.

Порушення стандартів. У блоці Суспільного було 50 порушень стандартів. Найбільше (26 разів) порушували стандарт відокремлення фактів від думок і майже всі ці порушення були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Крім того було 14 різного виду порушень стандарту достовірності, інші стандарти порушували небагато. Було грубе порушення етичної норми — в репортажі з суду про обрання запобіжного заходу підозрюваних у організації «п’яних вечірок» обох підозрюваних назвали на ім’я і прізвище й показали. Це неприпустимо в цій ситуації.  

Журналісти каналу «Ми — Україна» порушили цього дня  стандарти 161 раз. Найбільше було порушень стандарту відодкремлення фактів від думок. З 71 порушення — переважна більшість (59) були суб’єктивними думками журналістів у новинах. Стандарт достовірності порушували 52 рази, найбільше було узагальнених розмитих псевдопосилань і узагальнених посилань на авторство суб’єктивної думки. Стандарт точності порушували 35 разів, із них 28 були невідповідностями між текстом і картинкою, решта — фактичні помилки. Інші стандарти порушували відносно небагато.

Журналісти каналу «Інтер» порушували цього дня стандарти 269 разів. Найчастіше порушували стандарт відокремлення фактів від думок (160 разів). Переважно (138 разів) це були оцінки і висновки журналістів у новинах, але також забагато було безпідставних узагальнень. Стандарт достовірності інформації журналісти каналу порушували 71 раз, найбільше — розмитими узагальними посиланнями на джерела фактів і узагальненими посиланнями на джерела суб’єктивних думок. Стандарт точності порушували 21 раз, нацчастіше це були невідповідності картинок і текстів у сюжетах, БЗ і прямих ввімкненнях. Ще 11 разів порушували стандарт повноти і 6 разів стандарт доступності.

Цього дня журналісти каналів ICTV та СТБ 304 рази порушували стандарти. Найчастіше, як і зазвичай, порушували стандарт відокремлення фактів від думок — 223 рази. Особливістю було те, що раніше значний «внесок» у порушення цього стандарту робили підводки і сюжети тижневика «Факти тижня», але тепер тижневик «переселився» у недільні ефіри, тож усі 223 рази стандарт порушували власними оцінками і висновками саме журналісти новин. І ще 28 разів теж у новинах журналісти робили безпідставні узагальнення. Стандарт достовірності порушували 44 рази, переважно це були узагальненні псевдпосилання як на джерела фактичної інформації, так і на авторство суб’єктивних думок. З 27 порушень стандарту точності майже всі були невідповідностями між картинкою і текстом. Інші стандарти порушували небагато.

Прояви політичного піару. В ефірних блоках Суспільного, «Ми — Україна» та «Інтера» проявів політичного піару цієї доби не було. У блоці каналів ICTV та СТБ цієї доби були два прояви політичного піару, обидва — типові «паркетні» повідомлення: що керівник Офісу президента Андрій Єрмак провів нараду з силовиками, і що міністр культури та інформполітики Олександр Ткаченко з’їздив до Полтави.

Російські наративи і токсичні медіаперсонажі. Рідкісний випадок, але правда: цієї доби в ефірі телемарафону взагалі не було ні російських наративів, ні токсичних медійних персонажів.

Скриншот відео: «Факти» ICTV / ютуб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
3762
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду