Останні засідання Верховної Ради 2021 року збільшили частку політичних новин у випусках, а висвітлення протестів під парламентом учергове показало проблему з базовими професійними стандартами новинарів. Протягом тижня список героїв матеріалів з ознаками замовності розширився, увага до знакових політичних подій була неоднорідною та випливала із заангажованості редакції. Головними темами регіональних новин стали кримінальні події, інциденти та підготовка до свят. 

Агенти впливу

Розширилася палітра матеріалів з ознаками замовності. Ще частіше в позитивних новинах став з’являтися Петро Порошенко. Крім 5 каналу, прихильними до нього були новинарі «України» та СТБ. 13 грудня ці три канали розповідали про візит Порошенка до Авдіївки: «Захистити країну від проблем із енергетикою та не допустити газової залежності від Москви закликав владу лідер "Європейської солідарності" Петро Порошенко в Авдіївці на Донеччині» («Україна»), «Українські військові під Авдіївкою отримали новий комплекс відеоспостереження. Вартість обладнання, а це прилади нічного бачення та камери з потужним зумом, — майже мільйон гривень. Кошти на це перерахували понад 5 тисяч українців, а половину потрібної суми додав фонд Порошенка» (СТБ). Сюжет про допомогу від Порошенка вийшов на 5 каналі, який формально вже не належить лідерові «Європейської солідарності», але не припиняє піарити колишнього власника.

Цікаво, що на 5 каналі вийшов матеріал з ознаками замовності в інтересах «Кузні на Рибальському» — підприємства, яке належало Порошенкові (а тепер — Сергієві Тігіпку) і щодо якого триває розслідування. У студії з керівником підприємства Валерієм Шандрою спершу говорили в цілому про перспективи військового суднобудування в Україні, але кримінальну справу не оминули. Ведучий запитав: що ж із кораблями, які проходять у цій кримінальній справі, чи можуть їх передати війську? Шандра перевів стрілки на владу: «Ну, це залежить не від стану кораблів, а від політичної волі… Бо ці кораблі в нашому сьогоднішньому стані можуть бути застосовані за прямим призначенням — це по-перше, а по-друге, країна сьогодні в стадії практично бойових дій і очікування якихось серйозних дій». Мовляв, щойно з них знімуть арешт, вони можуть служити на благо оборони.

Тим часом про нову повістку Порошенкові, яку він проігнорував, згадували в новинах лише на «UA: Першому», «1+1» та «Інтері», а на 5 каналі у праймових новинах, вочевидь, це свідомо замовчали. На сайті каналу тільки з’явилася політична реакція «Європейської солідарності» на дії Держбюро розслідувань. Цього разу справа стосувалася постачання вугілля з тимчасово окупованих територій Донеччини і Луганшини. Щоб не заплутатися, «НВ» створило підбірку проваджень, відкритих за президентства Зеленського, в яких так чи інакше фігурує Порошенко. А на ютуб-каналі 5-го з’явився інтригуючий анонс, де Порошенко обіцяв: «Повернуся — поговорим!».

Побільшало з минулого тижня й улесливих матеріалів про Віталія Кличка. На ICTV, СТБ та «Інтері» він звітував про успішні успіхи своєї роботи на благо столиці. На «1+1» коментувати проблеми з міською інфраструктурою запрошували профільних активістів, але й позицію команди Кличка не ігнорували.

Були у випусках і паркетні новин з Оленою та Володимиром Зеленськими. Перша леді в таких матеріалах траплялася частіше: презентувала книжку про толерантність та програму здорового харчування у школах. А новинарі фокусувалися на ній самій більше, ніж на проблемі, про яку йдеться. Так було свого часу і з Мариною Порошенко, коли йшлося про інклюзію в освіті — дружина президента як найтоповіша спікерка з цієї теми ставала першою та єдиною героїнею таких матеріалів замість дітей, батьків та освітян, яким втілювати реформу.

На «1+1», по суті, прорекламували циркове шоу «Інші» Володимира Кошового. Цікаво, що нещодавно в матеріалі Соні Лукашової на «Українській правді» сценографа й режисера згадували як віддалено пов’язаного із сумнівною закупівлею від Офісу президента.

Парламентський порядок денний

Посилилися політичні дискусії, оскільки тиждень був сесійним. У новинах висвітлювали засідання парламенту, зокрема закон про локалізацію виробництва, ініціативи про множинне громадянство, на «Україні» та 5 каналі розповіли про закиди до «Слуги народу» щодо доплати в конвертах до офіційної зарплати.

Активніше за інші канали про переваги локалізації, замовчуючи попередню критику, говорили на ICTV — два сюжети за тиждень. Там основним амбасадором цих норм виступав співавтор законопроєкту, нардеп від «Слуги народу» Дмитро Кисилевський, близький до бізнесу власника каналу Віктора Пінчука. На СТБ ухвалення цього закону назвали «історичним днем для української економіки». На «Інтері» представники DF Group Дмитра Фірташа розповідали, як важливо обмежити імпорт добрив, щоби дати розвиватися українському бізнесу (тобто хімічній промисловості Фірташа). На ICTV побачили позитив для українських виробників електротранспорту «Електрон». Навіть останнім часом критичний до влади канал «Україна» висвітлював ухвалення цього законопроєкту суто з позиції представників «Слуги народу». Примітно, що, крім ICTV, СТБ, «України» та «Інтера», про такий знаковий для української економіки закон не розповідали інші канали з вибірки «Детектора медіа». Можливо, тому що власники цих каналів найбільше зацікавлені в державній підтримці промисловості? Втім ігнорування цієї теми неупредженими медіа просто звільняє простір для маніпуляцій.

Не став знаковим приводом для політичних новин і черговий розкол у фракції «Голос», пов’язаний зі зміною керівництва фракції, з чим не погодився попередній керівник Ярослав Железняк. Про це доволі збалансовано, але коротко розповіли на Суспільному та 5 каналі. Згадки представників «Голосу» в новинах додавала й активність фракції у просуванні антитютюнового законопроєкту. За останні тижні найактивніше бере коментарі фракції «Голос» 5 канал, а от новинарі  ICTV та СТБ, де зазвичай були дуже прихильні до цієї партії, зокрема часто давали незбалансовані заяви Железняка, до «Голосу» охололи.

Канали знову маніпулювали політичними рейтингами. На 5 каналі, «Україні» та «Інтері» акцентували на падінні рейтингу «Слуги народу». Посилаючись на один і той же рейтинг від КМІС, 5 канал виокремив, що «Петро Порошенко скорочує розрив», а «Україна» — що «чи не найбільше зростання у Радикальної партії Олега Ляшка». На «Інтері» ж узяли дані, оприлюднені Українською соціологічною групою, потрактувавши їх на підтвердження зростання підтримки «Опозиційної платформи — За життя».

Скандал із парламентським телеканалом

Увагу до Петра Порошенка цього тижня привернув і його неочікуваний візит на телеканал «Рада». Це стало приводом для половини телеканалів із вибірки «Детектора медіа» говорити про ситуацію з фінансуванням та використанням державного телебачення. «У політичній силі Порошенка незадоволені надмірним, на їхню думку, фінансуванням державного телеканалу. Там вважають, що "слуги народу" за рахунок держбюджету готують собі медійний майданчик для власного піару», — йшлося на «1+1», але тут обмежилися суто описом приходу Порошенка в кадр, а у проблематику не занурювалися. На Суспільному опитали нардепів різних фракцій щодо доступу до ефірів, а також додали коментар директорки «Детектора медіа» Галини Петренко для незалежної оцінки.

Більше одного разу за тиждень до цієї теми поверталися на «Україні» та 5 каналі. На «Україні» збирали переважно коментарі опозиційних депутатів, але й представників «Слуги народу», які стверджували, що опозиція має рівний доступ до ефірів (статистикою, яку оприлюднив на нараді з віцеспікеркою Оленою Кондратюк керівник каналу Вадим Перенчук, це не підтверджується — «слуги» в перші дні після перезапуску були присутні в ефірі більше, ніж інші фракції). А підсумували це коментарем політичного аналітика Тараса Семенюка: «Зеленський будує, хоче будувати, умовно, такий монополізований авторитарний режим, і, очевидно, йому потрібна підтримка медіа». На 5 каналі з таких висновків і починали: «Офіс президента розпочав формувати пул відданих ЗМІ». Основними спікерами з цієї теми були представники «Європейської солідарності», хоча експертів також долучали до оцінювання ситуації. А підшліфували враження про «махінації влади» десятихвилинною розмовою у студії з нардепом партії Порошенка Ростиславом Павленком.

Спекуляції на протестах

Протягом тижня в Києві двічі відбувалися протести з вимогою відтермінувати обов’язковість касових апаратів для малих підприємців. 14 грудня висвітлення протесту зводилося максимум до коментарів протестувальників. Попри можливість у сесійний тиждень отримати реакцію на протести безпосередньо в нардепів, канали в більшості цим не скористалися. На 5 каналі перевели тему взагалі в іншу площину: «Але депутати не планували вносити якихось змін до вже проголосованих законів. Тим паче, що бюджет країни обрахований із збільшенням податків для малого бізнесу. У залі перейнялися важливішою темою — подвійним громадянством. Законність цієї президентської ініціативи викликала у колишнього спікера Разумкова великі сумніви».

Тільки на «1+1» знайшли свого героя: замість підприємців вимоги з трибуни парламенту виголошував нардеп із групи «За майбутнє», близької до власника каналу Ігоря Коломойського, Сергій Рудик.

17 грудня протести повторилися уже з більшим резонансом. Незмінним лишилося те, що на «1+1» Рудик знов виступав адвокатом малого бізнесу. На більшості каналів бракувало повноцінних пояснень про причини протесту та перспективи виконання вимог підприємців. На Суспільному вирішили поцікавитися думкою лідера руху «Save ФОП» Сергія Доротича і з’ясували з його слів, що представників цієї ініціативи під парламентом і в сутичках із поліцією не було. Натомість повідомленням багатьох інших медіа про ці події бракувало спроб з’ясувати обставини, а також балансу думок.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».