8 листопада в Україні почали застосовувати нові обмеження для невакцинованих чиновників та освітян. Новим правила життя в умовах карантину новинарі приділяли найбільше уваги, тож ці теми стали найпопулярнішими для матеріалів на соціальні теми. Саме цей блок переважав цього тижня на більшості каналів, що входять до моніторингової вибірки «Детектора медіа». У політичних новинах ішлося в основному про рішення щодо стримування коронавірусу. Новою гарячою темою став захист кордону через провокації з боку Білорусі та затримання ката «Ізоляції». Також продовжили інформувати про політичні інтриги: справу проти Гео Лероса через непристойний жест у парламенті, «загрози свободі слова» та новий політпроєкт щойно відставленого спікера парламенту Дмитра Разумкова.

Посилення карантинів

Найактивніше про епідеміологічну ситуацію в новинах розповідали на «UA: Першому» та 5 каналі. Безпечній вакцинації вагітних приділяли увагу в новинах на «UA: Першому» та «Інтері». Багато розповідали про протипоказання до вакцинації. Матеріали про обов’язкову вакцинацію супроводжувалися невідокремленими від фактів оцінками: «почали усувати від роботи» («Інтер»), «не пускають працювати» («Україна»), «Судний день для невакцинованих чиновників та вчителів» (5 канал). Втім, у таких сюжетах також намагалися розібратися, чому люди не йдуть вакцинуватися. Також у новинах розповідали і про практики популяризації щеплень: у соборі Української греко-католицької церкви відкрили пункт щеплень, а «пропаганда вакцинації пішла навіть на вулицю Чернових ліхтарів» в Австрії, розповіли на 5 каналі.

У новинах про загострення ситуації із захворюваністю найчастіше згадували про Волинську та Черкаську області, що перейшли в «червону зону», а також Київ, де впровадили обмеження у громадському транспорті; висвітлювали рейди правоохоронців та епідеміологів щодо перевірки дотримання карантину.

Посилення кордону й затримання ката

Чимало в новинах говорили про загрозу з білоруської сторони через мігрантську кризу. Основна частина цих повідомлень стосувалася провокацій на польському кордоні, що доходили пікової фази. Але точково в новинах говорили і про те, як український сектор оборони планує убезпечитися від такої ж загрози. Новинарі спілкувалися з волинськими прикордонниками, які найближчі до скупчення мігрантів. На каналі «Україна» включали «експертні» коментарі колишнього прем’єра і завсідника каналу Арсенія Яценюка, який нагадував про оборонні споруди на кордоні: «Ситуація на польському кордоні — це відповідь, навіщо нам масштабна захисна інфраструктура на кордоні з Росією. Кремль постійно і навмисно дискредитував наші дії для оборони кордону. Тепер видно навіщо “Стіна”, тепер ясно, що там, де нема стіни з Росією, там і немає захищатися». Тільки в цих матеріалах на «Україні» майже завжди замовчується, що до проєкту «Стіна» є низка питань у правоохоронців. Негайно розгорнути війська на кордоні вимагав Петро Порошенко на «Україні».

Ще одна резонансна подія — затримання ката «Ізоляції» Дениса Куликовськго. Цю подію новинарі відстежували пильно: повідомляли про факт затримання, наступного дня — про арешт, спілкувалися з колишніми полоненими та журналістом Станіславом Асєєвим, який не з чуток знає про тортури в колишньому артцентрі Донецька, написав про це книжку та допомагає розслідувачам Bellingcat встановити зв’язки ватажків катівні з російською ФСБ. Єдине медіа з вибірки «Детектора медіа», яке замовчало цю тему у праймових новинах, — Перший незалежний Шуфрича-Медведчука.

Проблеми зі свободою слова та олігархи

Цю тему частіше висвітлюють у новинах після заяви ведучих Суспільного про тиск з боку Офісу президента щодо складу запрошених гостей токшоу «Зворотний відлік». До висвітлення цієї ситуації найактивніше підключився канал «Україна». Ведучі каналу «Україна 24», представники «Савік Шустер студії», що випускає токшоу «Свобода слова Савіка Шустера» на каналі Ахметова, також долучилися до критики Офісу президента й почали розповідати про подібні випадки зі своєї практики. Показовим у цих матеріалах було те, що інформаційний привід, пов’язаний з іншим медіа, коментували переважно представники медіагрупи Ахметова. Тож складалося враження, що медійники більше просувають інтереси власника у його свіжому конфлікті з владою, ніж намагаються розібратися в ситуації.

Канал «Україна» також єдиний із вибірки «Детектора медіа» розповів глядачам про закриття видання Kyiv Post. Ситуацію в сюжеті коментували політичний експерт, редактори інших медіа, до уваги взяли реакцію послів ЄС та Швеції. Про загрозу свободі слова в Україні говорив у сюжеті й лідер «Європейської солідарності» Петро Порошенко: «Через атаку на свободу слова я вимушений був прийняти рішення про продаж акцій обох донедавна своїх каналів журналістам. Теперішнім і колишнім, які працювали на Прямому і, звісно, на 5-му каналі, який боровся з цензурою ще в часи Помаранчевої революції і Революції гідності». Складається враження, що завданням матеріалу «України» було не розібратися, що сталося з Kyiv Post, а переконати аудиторію, що свобода слова в Україні під загрозою. Приводи говорити про це, безумовно, є, але коли інформація подається неповно, це призводить до маніпуляцій. Так, медіа Медведчука від початку року говорять про утиски «незалежних журналістів», замовчуючи справжні причини санкцій проти цих медіа.

5 канал також поширив заяву Петра Порошенка про продаж його медіаактивів, який він пояснив «атакою на свободу слова». Жодного прикладу атак у цьому повідомленні не навели. Але наступним повідомленням було: «Це була вимушена реакція колишнього власника медіаактивів Петра Порошенка на підписання Володимиром Зеленським закону про олігархів». Як відзначалося в попередньому випуску моніторингу, у критиці цього закону медіа Порошенка та Ахметова транслювали схожі меседжі. Наприклад, на каналі «Україна» 10 листопада в черговій порції критики антиолігархічного закону процитували лідера фракції «Голос» Ярослава Железняка, який серед іншого сказав: «Закон про олігархів може в подальшому використовуватись для того, щоб влада впливала на певні медіаресурси». Це правда, однак ані «Україна», ані 5 канал не уточнили нюансів, пов’язаних із фінансуванням хронічно збиткових телеканалів, які «продав» представникам своєї партії та оточення Петро Порошенко.

На 5 каналі 9 листопада ведучий сказав: «Не повірили українці і в щирість намірів Зеленського провести деоліхаргізацію. Лише 13.5% бачать у цьому прагнення встановити справедливість, але 58,6% опитаних не довіряють заявам влади про боротьбу із олігархами». При цьому на джерело даних ведучий не посилався.

Політичні серіали: Лерос, «Укрексімбанк» і Разумков

Попереднього тижня новинарі не стали розпорошуватись на деталі скандального виступу колишнього «слуги народу», а тепер — полум’яного критика влади Гео Лероса в парламенті. Хоча більшість каналів про цей випадок коротко, але згадали. А цього тижня на продовженні історії зосередилися в основному на 5 каналі: там найчастіше згадували про Лероса. 11 листопада нардепу повідомили про підозру, і більшість каналів із вибірки «ДМ» про це згадала. На «Інтері» процитували тільки позицію Державного бюро розслідувань. «1+1», «Україна», «UA: Перший» до цієї позиції додали реакцію Гео Лероса. А на 5 каналі ведучий зіронізував: «Слідчий експеримент із паном Леросом може виглядати просто-таки захопливо». Також Віталій Ковач назвав це «якимсь кривосуддям», бо «слуг, які і п'яними, і під кайфом, і в аваріях, і на хабарях — де тільки не побували, — та їх не ловили, а все з рук сходило». «Детектор медіа» вже наголошував на тому, що програма Віталія Ковача, хоч і позиціонується як новинна, а не публіцистична, вщерть заповнена суб’єктивними коментарями ведучого, які суперечать професійним стандартам.

Так само емоційно подавали на 5 каналі та «Україні» повернення до роботи працівників «Укрексімбанку», які перешкоджав роботі журналістів. «Плювок в обличчя всій журналістській спільноті. Нападників на журналістів "Радіо Свобода" в “Укрексімбанку” поновили на посадах», — так це характеризували в підводці до матеріалу каналу «Україна». А на 5 каналі це порівняли з кіно: «Тепер замість реформ матимемо кіно про реформи. А кіно, як відомо з історії, найголовніше із усіх мистецтв. Двох працівників "Укрексімбанку", які місяць тому напали на журналістів програми "Схеми", поновили на посадах». Як повідомляв «Детектор медіа», Тельбізова і Осіпова звільнили з банку того самого дня.

Нове утворення на політичній сцені зацікавило лише 5 канал та Суспільне. Вони розповіли, що колишній голова парламенту Дмитро Разумков оголосив про створення міжфакційного об’єднання «Розумна політика». У сюжеті 5 каналу представникам цього об’єднання дали більше ефірного часу, ніж їхнім опонентам. В об’єднанні більше розповідали про назву, ніж про програму, ідеологію та наміри нової політсили. Також у сюжеті зібрали реакції кількох представників провладної партії, які висловлювались про «Розумну політику» скептично. На «UA: Першому» намагалися з’ясувати, якою є мета цього об’єднання. «Зараз не буде ніяких там якихось гучних заяв про якісь великі законопроєкти», — прокоментував член об’єднання Дмитро Микиша.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».