Українські онлайн-медіа активно пишуть про рекордні обсяги виробництва дронів, нові ракети та розробки оборонних підприємств, однак значно рідше аналізують реальні постачання зброї до війська, виконання державних контрактів і фінансову діяльність виробників. У деяких публікаціях журналісти фактично відтворюють рекламні повідомлення компаній. Про це свідчать результати дослідження Інституту масової інформації (ІМІ).

Дослідники проаналізували матеріали про оборонно-промисловий комплекс з 19 до 25 жовтня у 20 українських онлайн-медіа. Також експерти розглянули окремі матеріали попередніх місяців.

За висновками ІМІ, значна частина новин про оборонну промисловість містить великі цифри щодо виробництва дронів, потужностей підприємств та обсягів замовлень. Однак читачам не завжди пояснюють, скільки продукції фактично виготовили та передали військовим.

Медіа нерідко змішують виробничі потужності, заплановані обсяги, цифри в контрактах і виконані замовлення. Через це плани підприємств можуть сприйматися як уже досягнуті результати. Водночас успішні випробування нової зброї ще не означають, що вона готова до серійного виробництва або бойового застосування.

Прикладом коректного висвітлення ІМІ називає матеріал «24 каналу» про підготовку балістичної ракети FP-7 компанії Fire Point до бойового застосування. У публікації редакція розмежувала проведені випробування, сертифікацію та заплановане використання ракети, уточнивши, що строки залежать від завершення відповідних процедур у Міністерстві оборони.

Серед виявлених експертами ІМІ проблем у висвітленні онлайн-медіа — залежність від інформації самих виробників зброї. Саме компанії найчастіше повідомляють про нові розробки, випробування, контракти та виробничі досягнення. Вони самостійно визначають, які теми оприлюднювати та на яких перевагах продукції наголошувати.

Так, часто заяви виробників подають як підтверджені факти. Особливо це стосується публікацій про конфлікти, претензії та суперечки між підприємствами й державними структурами.

Окрему увагу експерти приділили матеріалам, які нагадують презентації продукції конкретних виробників. У них переважають позитивні характеристики озброєння, компліментарні оцінки та заяви про технологічні переваги, тоді як незалежної перевірки інформації та аналізу ризиків бракує.

Водночас позитивна інформація про оборонне підприємство сама собою не свідчить про замовність публікації. Однак систематичне відтворення маркетингових тверджень, відсутність критичної оцінки та комерційні заклики можуть вказувати на піарний характер матеріалу. Якщо публікація має ознаки реклами, вона повинна бути належним чином маркована.

Однією з головних проблем висвітлення ОПК дослідники називають недостатню увагу до фінансової діяльності підприємств та їхньої взаємодії з державою.

Зокрема, медіа рідше розповідають про реальне виконання державних оборонних контрактів, використання бюджетних коштів, фінансові результати та структуру власності виробників, відповідальність компаній за невиконані зобов'язання, затримки постачання озброєння та причини таких затримок.

Підхід до висвітлення теми залежить і від спеціалізації видання. Універсальні медіа, як-от «Українська правда», OBOZ.UA, УНІАН, «24 канал», Кореспондент.net, Цензор.НЕТ, РБК-Україна та NV, переважно повідомляють про нові розробки, заяви виробників та державні рішення.

Ділові видання, зокрема Forbes Ukraine, Delo.ua, Mind.ua, The Page та SPEKA, більше уваги приділяють економіці оборонних підприємств, інвестиціям і експорту.

Профільні ресурси «Мілітарний» та Defense Express зосереджуються на характеристиках озброєння, військових технологіях та їхньому застосуванні.

Натомість розслідувальні редакції Bihus.Info, «Наші гроші», «Слідство.Інфо» та NGL.media досліджують закупівлі, власників компаній, фінансові зв'язки й можливі зловживання.

В ІМІ наголосили, що воєнні обмеження справді ускладнюють доступ до інформації про виробництво та постачання зброї, однак це не звільняє редакції від необхідності перевіряти інформацію і дотримуватися стандартів.

«Висвітлюючи оборонну промисловість, медіа повинні зберігати критичну дистанцію щодо виробників зброї. Це означає перевіряти їхні заяви, відрізняти плани від досягнутих результатів, а також звертати увагу на фінансові ризики та проблеми, про які самі підприємства воліють не розповідати. Особливо важливо в такій суспільно значущій темі дотримуватися журналістських стандартів, щоб не вводити аудиторію в оману», — зазначили в ІМІ.

До вибірки досліджених медіа ввійшли 20 українських онлайн-медіа: «Українська правда», OBOZ.UA, УНІАН, «24 канал», «Кореспондент.net», Цензор.НЕТ, РБК-Україна, NV, Forbes Ukraine, Delo.ua, Mind.ua, The Page, SPEKA, «Мілітарний», Defense Express, Bihus.Info, «Наші гроші», «Слідство.Інфо», «Центр журналістських розслідувань», NGL.media. Спеціалізовані розділи та споріднені редакційні проєкти враховано в складі відповідних основних медіа. 

Нагадаємо, у вересні ІМІ повідомляв про те, що частка політичної джинси в українських онлайн-медіа зросла із 16,2% в першому кварталі 2026 року до 17,5% в серпні, а частка комерційної — знизилася з 83,8% до 82,5%. Системною категорією замовників джинси вперше став оборонно-промисловий комплекс (4,5% виявлених матеріалів). Раніше він входив до загальної категорії інших комерційних компаній.

Фото: ІМІ