
76% популярних онлайн-медіа оприлюднили на своїх сайтах редакційні політики, — ІМІ
76% популярних онлайн-медіа оприлюднили на своїх сайтах редакційні політики, — ІМІ


76% популярних українських онлайн-медіа оприлюднили повні або часткові редакційні політики. Це на 12 відсоткових пунктів більше, ніж торік. Про це свідчать результати дослідження 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа (без регіональних) від ІМІ, яке проводили у вересні — листопаді 2026 року.
Як свідчать результати моніторингу, повноцінні редакційні політики опублікували 33 медіа (66% вибірки). Ще п'ять редакцій (10%) розмістили окремі положення або частково описали принципи своєї роботи. Загалом повні чи часткові редакційні правила доступні на сайтах 38 із 50 видань.
Для порівняння: у 2025 році повноцінні редакційні політики мали 50% медіа, у 2024-му — 44%. Водночас торік частково оприлюднені принципи роботи були у 14% видань, а жодної редакційної політики не мали 36%.
Редакційна політика — це відкритий документ, у якому редакція визначає свої цінності, професійні стандарти та правила роботи. Закон України «Про медіа» зобов'язує мати редакційний статут лише лінійні медіа, оданк в ІМІ наголошують, що публічна редакційна політика важлива для кожного відповідального онлайн-видання.
Повні документи з редакційними правилами опублікували 33 видання:
-
«Українська правда», УНІАН, OBOZ.UA, 24 Канал, РБК-Україна, NV, ТСН, Суспільне, Новини.LIVE;
-
«Європейська правда», ZN.UA, LIGA.net, «Економічна правда», «Радіо Свобода», АрміяInform, Укрінформ, Forbes Ukraine;
-
«Бабель», Hromadske, «Главред», «Факти ICTV», «Слово і діло», «Еспресо», «Фокус», Kyiv Post;
-
«Телеграф», LB.ua, Finance.ua, Today.ua, «Детектор медіа», «Українські новини», Blik та ITC.ua.
Водночас «Економічна правда» не має окремого документа, а посилається на «Принципи і правила роботи УП», оприлюднені видавцем. «Європейська правда» розмістила власну версію цих принципів.
Ще п'ять медіа (10%) оприлюднили лише частину редакційних принципів. Це Цензор.Нет, Інтерфакс-Україна, Zaxid.net, «Апостроф» і The Kyiv Independent. Останнє не має окремого документа з редакційною політикою: на сторінці про видання йдеться лише про принципи редакційної незалежності та порядок повідомлення про помилки.
Чотири медіа підвищили рівень прозорості порівняно з попереднім дослідженням. Усі вони вперше оприлюднили повноцінні редакційні політики:
-
ТСН створила окрему сторінку з правилами редакційної роботи, зокрема перевірки фактів і виправлення помилок.
-
ZN.UA опублікувало документ із дев'яти розділів, де визначено правила верифікації інформації, використання неназваних джерел, підготовки матеріалів без підпису та застосування штучного інтелекту.
-
«Факти ICTV» представили редакційну політику з десяти розділів, що охоплює місію видання, принципи, роботу з джерелами, виправлення помилок, маркування реклами, використання ШІ та інклюзивність.
-
Forbes Ukraine опублікувало «Редакційні правила», що складаються з дев'яти розділів. Серед тем документа — конфлікт інтересів, розмежування редакційної діяльності та бізнесу, виправлення помилок і використання штучного інтелекту.
За даними ІМІ, серед медіа, які брали участь у дослідженні і торік, жодне не погіршило своїх показників щодо оприлюднення редакційних політик.
До цьогорічного дослідження додали 17 медіа, яких не було в попередній вибірці. Дев'ять із них мають повноцінні редакційні політики: «Європейська правда», «Економічна правда», «АрміяInform», Kyiv Post, Finance.ua, Today.ua, «Детектор медіа», Blik та ITC.ua.
Blik, зокрема, опублікував редакційну політику з 12 розділів і окремий кодекс етики. The Kyiv Independent має частково оприлюднені редакційні принципи, а ще сім нових учасників вибірки не опублікували жодних таких документів.
Щонайменше 14 медіа визначили окремі правила використання штучного інтелекту — у складі редакційної політики або в окремому документі. До цього переліку увійшли «Українська правда», 24 Канал, РБК-Україна, Суспільне, ZN.UA, АрміяInform, Forbes Ukraine, Hromadske, «Главред», «Факти ICTV», «Фокус», Finance.ua, «Детектор медіа» та «Українські новини».
Жодних редакційних політик не опублікували 12 із 50 видань (24%). Це «Кореспондент», «Главком», UA.NEWS, «Судово-юридична газета», Defense Express, «Межа», «Мілітарний», «Знай», «Гордон», «Інформатор», «Факти» та УНН. У 2025 році таких медіа було 36%.
Загалом дослідження охопило 50 найпопулярніших українських онлайн-медіа, без урахування регіональних видань. В ІМІ окремо зауважують, що в межах цього моніторингу не перевіряли, чи дотримуються редакції оприлюднених політик на практиці.
Під час дослідження експерти ІМІ використовували власних ШІ-асистентів на базі великих мовних моделей (LLM). Їх залучали для структурування й аналізу масиву даних, пошуку та опрацювання інформації, виявлення збігів і закономірностей.
Усі результати роботи штучного інтелекту перевіряли та затверджували експерти Інституту. Методологію дослідження, інтерпретацію даних, висновки й остаточний текст визначає та затверджує ІМІ.
Нагадаємо, згідно з моніторингом ІМІ, серед 200 найпопулярніших регіональних телеграм-каналів лише п’ять є повністю прозорими. Це «МикВісті», «ПН | Преступности.НЕТ», «Кордон.Медіа», «Східний варіант» і «Новини Хмельницький Vsim.ua».
Раніше ІМІ дослідив, що у третьому кварталі 2026 року найвищий рівень відповідності журналістським стандартам показали 11 українських онлайн-медіа. Найгірша ситуація з дотриманням стандартів виявилася на сайті «Телеграф».
Ілюстрація: ІМІ












