Перший тиждень моніторинг «Детектора медіа» мав змогу простежити, як виглядатимуть випуски новин на новоствореному Першому незалежному, який виник на уламках медіа Медведчука. Цікавого мало. Здебільшого випуск нагадує агрегатор чужих новин, дібраних без чітких редакційних орієнтирів. Де-не-де вигулькували власні сюжети, але також без сенсацій: здебільшого це був піар політиків із «Опозиційної платформи — За життя», зокрема Артема Марчевського (топменеджера каналу, який також балотується в нардепи), Оксани Марченко та Юрія Бойка, який агітував за купівлю російської вакцини Sputnik-V. Цього тижня взагалі було багато новин про проблеми вакцинації.

Мироносиця Марченко

Із 2 березня на «Інтері» щодня піарили Оксану Марченко. За основу взяли її півторагодинне спілкування з журналістами заблокованих каналів, пов’язаних із її чоловіком Віктором Медведчуком. А повне відео опублікував у ютубі Перший незалежний.

Новинарі «Інтера» не спромоглися пояснити своїй аудиторії, де і за яких обставин Марченко робила ці висловлювання. Титрували її ще не політикинею, а лише «журналістка, громадська діячка».

2 березня ведуча Наталія Бєлишева повідомила, що Марченко розповіла про свої політичні плани. У синхроні Марченко сказала, що хоче бути «мироносицею»: «Мироносці — тут є подвійне значення, якщо ви заглибитесь. Я хочу нести мир, я хочу за це боротися. Я хочу нести мир, я хочу за це боротися». І тут же пообіцяла це робити у команді з Медведчуком: «Я не знаю, як швидко я зможу це зробити. Але я буду допомагати своєму чоловікові, щоб це відбулося якнайшвидше».

Наступного дня з того ж виступу взяли фрагмент про потребу партійної дисципліни й побудови сильної партії. 4 березня в ефір дали фрагмент про її екологічні ініціативи: «Я могу заниматься программами экологическими. Меня очень сильно тревожит вырубка лесов». А 5 березня — про бажання забезпечити домівками всіх нужденних: «Я бы хотела построить жильё для всех, кто в нём нуждается, прежде всего — для всех обездоленных», — говорила Марченко. 5 березня на Першому незалежному, а 6 березня на «Інтері» проанонсували її фільм «Паломниця», детальніше про який можна подивитися у випуску NewsPalm або почитати в матеріалі Гали Скляревської.

Значно менше говорили про інших представників «ОПЗЖ». Тричі під різними темами, пов’язаними з добробутом Донбасу, виступала Наталя Королевська. Представники партії з Миколаєва та Одеси виступали рушіями розв’язання місцевих проблем. Нардепи продовжували захищати заблоковані канали Медведчука. А на Першому незалежному не припиняли просувати кандидата від «ОПЗЖ» на 50-му окрузі на Донеччині Артема Марчевського.

Новини Першого незалежного

Після появи Першого незалежного на основі каналів Медведчука «Детектор медіа» продовжує моніторити його новинний контент, зокрема випуски, що виходять о 19:00. На сайті медіа розділ «Телеканал» виводить прямо на ютуб-канал, що має 78 тисяч підписників і менше двох тисяч глядачів прямих ефірів.

Назвати випуски повноцінними новинами складно. Вони здебільшого складаються з коротких повідомлень про аварії, кримінал, міжнародні події з відкритих джерел. Тобто журналістської роботи у випусках як такої немає, оскільки це дайджест новин з інших джерел, які, до того ж, не вказують. Приводи для новин часто обирають другорядні, з незначним рівнем суспільної значущості. Наприклад, про боротьбу з кнопкодавством у парламенті повідомили сорокасекундним повідомленням, перекритим архівним відео. Але трихвилинним сюжетом розповідали про події у М’янмі, очевидно, на основі матеріалів міжнародних інформагенцій. Жодного разу за тиждень у вечірніх новинах Першого незалежного не йшлося про війну на Донбасі, хоча в цей тиждень відбувалося загострення та були важливі заяви посадовців щодо реагування на нього. Розлогі матеріали протягом тижня були переважно маніпулятивними: стосувалися захисту заблокованих каналів, де аргументи викладені однобоко, або піару Артема Марчевського, який балотується в нардепи на Донеччині. Тому на Першому незалежному найбільший відсоток незбалансованих новин і один із найвищих показників порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Цей канал та «Інтер» є лідерами за кількістю матеріалів із порушенням стандартів, оскільки також є лідерами за кількістю матеріалів з ознаками замовності.

Політизована вакцинація

Спільною для «Інтера» й Першого незалежного є увага до вакцинації та негативних інформаційних приводів, які її супроводжують. Випуски «Інтера» тут значно збалансованіші. Але увага до дискусій щодо вакцинації у світі тут є значно вищою, ніж на інших телеканалах із вибірки «Детектора медіа».

На «Інтері» в одному з випусків могли говорити про ефективність вакцинації в Об’єднаному Королівстві і зниження показників смертності та захворюваності після початку кампанії щеплень. В іншому розповідали про скепсис до вакцини AstraZeneca в Німеччині: у тамтешніх ЗМІ розповідають про випадки побічних ефектів, і лише наприкінці сюжету з’являються експерти, які радять усе одно щеплюватися. Розповідали і про суперечки між країнами ЄС щодо єдиного плану вакцинації: «Годі залежати від Брюсселя. Так вирішили топ-чиновники Австрії та Данії і почали співпрацю зі світовим лідером в питанні вакцинації — Ізраїлем». У цьому ж сюжеті розповідали про Угорщину та Словаччину, які обирають російську вакцину, хоча й згадали, що вона не схвалена Європейською медичною агенцією. Третина сюжетів «Інтера», присвячених вакцинації, супроводжуються негативом. Здебільшого це не стосується якості вакцини чи питання «вакцинуватися чи ні?». Журналісти переймаються проблемами з логістикою чи окремими політичними заявами. 3 березня на «Інтері» розповідали, що мер Миколаєва нібито примушує мешканців до вакцинації, бо там «наважилися вакцинуватись лише 160 людей». Мовляв, мер погрожував забрати у «відмовників» державну медичну підтримку.

На Першому незалежному, як і раніше на «112», розповідали про прагнення деяких європейських держав використати російський препарат Sputnik-V. При цьому не говорять про те, що дослідження цього препарату та його ефективності ще перевіряють. Що ж до вакцинації в Україні, то тут критикували її темпи: «В той же час в “Опозиційній платформі — за життя” розкритикували старт вакцинації та провал у цьому питанні. Певні, якби Україна раніше закупила російську вакцину, або дозволила виробляти її у Харкові, вже давно б чимало українців змогли прищепитися». В кожному з трьох повідомлень Першого незалежного про вакцинацію нав’язували російську вакцину.

Загалом більшість новин про вакцинацію подавалася в політичні площині: які рішення  ухвалюють уряди в Україні та світі, аби ефективніше використовувати закуплені препарати, які дослідження ще проводять і які дані використовують для політичних рішень щодо імунізації. У п’ятничних випусках обговорювали, як нардепи критикували міністра охорони здоров’я Максима Степанова за темпи вакцинації, а він пояснював, чому все відбувається, як відбувається. І оскільки вакцинація була найпоширенішим приводом новин та висвітлювалася в політичному аспекті, то у випусках переважала політика.

Соціальний вимір вакцинації новинарі зачіпали не надто активно. На «Україні» розбиралися, кому варто вакцинуватися в першу чергу, а кому ще можна почекати, чому варто щеплюватися, навіть якщо вже перехворіли. На «UA: Першому» розповідали, як проходить вакцинація у Сватовому на Луганщині. Решту каналів із-поміж подій на Луганщині зацікавила тільки новина про щеплення Зеленського.

Кримські акценти

Тема Криму в новинах цього тижня лунала активніше. Про стратегію деокупації президент Зеленський говорив під час зустрічі з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем. Зеленський запрошував президента США Джо Байдена до Києва на саміт Кримської платформи та Дня незалежності. Попри те, що всі канали вибірки «Детектора медіа» висвітлювали ті чи інші питання зустрічі Зеленського з Мішелем, кримські акценти передали лише половина: ICTV, «Україна», 5 канал та «Інтер».

Кілька новинних приводів було для висвітлення політичних репресій у Криму. Але про них говорили ще менше каналів. Про вирок кримському активісту Олегу Приходьку 3 березня сказали на «Україні» та «UA: Першому». Про створення Платформи звільнення політв’язнів 4 березня — лише на 5 каналі. Про повернення в Україну кримця Гліба Шаблія, якого безпідставно засудили в Росії — лише на «UA: Першому». Новин безпосередньо з півострова протягом тижня моніторинг узагалі не зафіксував.

Увагу до кримської культури проявили на «1+1», включивши до сюжету про різноманіття борщу рецепт від кримської татарки.

Коломойський, Дубінський, фінансування «Слуг народу»

Сенсорна кнопка як рецепт від кнопкодавства, вакцинація й перехід на літній час були ключовими приводами для висловлювань політиків із парламентських партій. Знову в лідерах за згадками опинилися представники «Слуги народу», але виступи їхні запам’яталися радше кількістю, ніж якістю.

Про те, що партію «Слуга народу» позбавлять державного фінансування, говорили лише на 5 каналі — там цієї теми торкалися двічі за тиждень. 1 березня на 5 каналі ця тема була першою у праймовому випуску. У сюжеті зібрали позицію Національного агентства запобігання корупції, голови та представників президентської фракції. Наступного дня, продовживши тему, також включили коментар експерта руху «Чесно» Ігоря Фещенка, який моніторить партійні фінанси. Те, що позбавлення фінансування найбільшої парламентської партії не зацікавило жоден інший телеканал, виглядає доволі дивно. Про «Слуг народу» цього тижня говорили нейтрально або ж не говорили.

«Утаємниченим ДТП» назвали на «Інтері» аварію на Львівщині, ймовірним фігурантом якої став нардеп Олександр Дубінський. Кореспондентка Христина Гашенко наголосила, що в поліції це не спростовують і не підтверджують, а сам Дубінський не відповідав на дзвінки та повідомлення редакції. Крім «Інтера» про це жоден із каналів не повідомив.

Натомість на «1+1» 2 березня розповіли про інше ДТП без потерпілих, яке відмовилися коментувати навіть у поліції. І ще дев’ять новин на «1+1» протягом тижня розповідали про дорожні пригоди різного рівня трагічності. Тут про ДТП говорили найчастіше. Кожен із каналів бодай один матеріал присвятив найрезонансніший аварії — ДТП в Польщі, що забрало життя п’ятьох українців.

5 березня всі канали нейтрально повідомили факт запровадження санкцій США щодо олігарха Ігоря Коломойського. Змовчали про цю новину лише на Першому незалежному, де, як ішлося вище, добір інфоприводів мало пов’язаний із реальністю. На 5 каналі після короткого повідомлення про санкції окремим матеріалом дорікнули президентові Зеленському: «Ані слова в твітері, ані відеоблогу в ютубі. На санкції щодо Коломойського поки не відреагував особисто Володимир Зеленський». А вишенькою на торті стало звернення від попередника: «Петро Порошенко закликав Зеленського знайти в собі сили, аби відхреститися від олігарха». Санкції проти Коломойського на 5 каналі згадували в семи повідомленнях протягом тижня, коли решта каналів присвятили їм 1-2 матеріали.

Виготовлення цього моніторингового звіту стало можливим завдяки фінансовій підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), наданій через проєкт «Медійна програма в Україні», який виконується міжнародною організацією «Internews». Ця програма зміцнює українські медіа та розширює доступ до якісної інформації. Зміст матеріалів є виключно відповідальністю громадської організації «Детектор медіа» та не обов’язково відображає точку зору USAID, уряду США та «Internews». Моніторинг проведено відповідно до методології, розробленої експертами ГО «Детектор медіа».