Брак паперу, знищені друкарні та «ренесанс» української книжки. Як війна вплинула на видавців
Видавці зазначають, що через повномасштабну війну серйозно постраждали середні та малі видавництва, які не мали запасу міцності та численних складів. Особливо важким рік став для Харківщини — одного з центрів книговидання України. Через близькість до кордону та постійні російські обстріли видавцям довелося евакуювати співробітників, перевести бізнес в інші регіони та зменшити наклади. Однак загалом книжковий ринок втримався. Дехто навіть спостерігає сплеск експорту книжок за кордон та відзначає зростання попиту на українську книжку — як друковану, так і електронну. MediaSapiens поспілкувався з видавцями з різних регіонів та дізнався, як загалом війна вплинула на книжковий ринок країни.
У 2022 році в Україні було видано 0,23 паперової книжки на душу населення. Для порівняння, в Польщі цей показник становить 2,5 виданої книжки на душу населення, у Чехії та Словаччині — три книжки, а в Туреччині — п’ять. Такі дані наводить Книжкова палата України імені Івана Федорова (КПУ), яка є основним джерелом статистичної інформації про стан книжкового ринку в країні. Але через війну не всі видавці можуть вчасно надавати інформацію, й тому сама установа вказує, що її аналіз може бути неточним.
- Читайте також: До рейтингу «Книжка року-2022» увійшли книга журналіста Сергія Руденка про Зеленського та збірка поезій Дмитра Корчинського
За даними КПУ, за 2022 рік в Україні було видано 9691 назву книжок (тайтлів) накладом 11 млн 553 тис. примірників — це у 2–4 рази менше, ніж у попередні роки. Схожі дані наводять і в Українському інституті книги — приблизно 10 тисяч назв «ринкових» книжок накладом у 11,45 млн примірників. Для порівняння: раніше українські видавці щорічно випускали понад 20 тисяч тайтлів і 42–60 млн примірників. Зокрема, у 2021 році було видано 21095 назв книжок загальним накладом майже 44,75 млн примірників.
Український інститут книги в коментарі Media Sapiens повідомив, що більшість книжок у 2022 році — це навчальні, методичні та наукові видання. Шкільні підручники в Україні безплатні, а обіг наукових видань обмежений.
«Головна проблема українського книжкового ринку — це розрив між низьким попитом і трендом на подорожчання книжок, — кажуть в Українському інституті книги. — З одного боку, в людей не вистачає грошей на книжки, адже мільйони були змушені залишити свої домівки й облаштовувати життя в інших містах чи країнах, сотні тисяч втратили роботу. З другого — зростання цін на папір в усьому світі та здорожчання друку. Наші видавці героїчно долають ці труднощі, диверсифікують видавничі портфелі, знаходять можливості розширювати сферу збуту. При цьому вони ще й жертвують багато книжок бібліотекам, насамперед на деокупованих територіях, пересилають їх за кордон для українських переселенців. Головне зараз — це стабілізувати ситуацію, втримати галузь від колапсу, шукати для цього різні можливості на рівні держави, місцевого самоврядування та громадянського суспільства. Про відновлення галузі можна буде говорити після закінчення активної фази війни».
Оцінити кількість виданих книжок і навіть видавництв під час війни складно, а з’ясувати, як змінилися показники продажу, ще складніше. Як пояснюють в Українському інституті книги, в країні немає джерел, із яких можна отримати релевантні дані. Крім того, продають найбільше книжок не в книгарнях, а в інтернет-магазинах і маркетплейсах на кшталт «Розетки» й OLX. «Саме там продається вся контрафактна продукція, яка заполонила український ринок. Слід сказати, що це переважно російський контрафакт, видрукуваний нашими місцевими злочинцями, які досі почуваються безкарними через слабку позицію правоохоронних органів, а також через те, що Закон 2309-ІХ (про заборону поширення книг Росії та Білорусі. — "ДМ") досі не набув чинності. Тож тут перед нами ще багато роботи, але затверджена днями Кабміном Стратегія розвитку читання на 2023–2032 роки дає впевненість, що ми це подолаємо», — запевняють в Інституті.
Обсяг продажу книжок у маркетплейсах наразі — велика темна пляма. Але можна непрямо оцінити загальний стан ринку за цифрами інтернет-книгарень. Наприклад, Олена Безугла, СЕО Yakaboo, наводить такі дані: 2,2 мільйона проданих за рік книжок саме на цій платформі. «Безумовно, рівня грудня 2021 року — січня 2022 року ринок ще довго не зможе досягти. Тому що тоді діяла державна програма "єПідтримка". Завдяки тій "ковідній" тисячі обсяг продажу був неочікувано високим на всьому книжковому ринку, не тільки у нас. Пік продажу в 2022 році в нас був улітку та традиційно перед новорічними святами. У 2022 році в Yakaboo було замовлено більш ніж 2,2 млн книжок, у 2021 році — понад 2,7 млн».
На початок цього року в Україні налічується близько 130 книгарень і 300 видавництв. Однак в Інституті книги припускають, що через війну та брак інформації видавництв може бути менше. До трійки регіонів із найбільшою кількістю видавництв входять Київ, Харківщина та Львівщина. І найважче нині в Харкові — на початку вторгнення більшість видавництв евакуювалася, частково чи повністю припинили роботу. Деякі склади готової продукції були знищені, закрилися книгарні та всі друкарні. Це дуже вплинуло на ринок, адже саме в харківських друкарнях виготовляли масові наклади та друкували книжки відомих українських видавництв.
Генеральний директор харківського видавництва «Фоліо» Олександр Красовицький розповів, що їхня друкарня розташована лише за 10 км від кордону з Росією та була захоплена в перші дні війни. Будівлю друкарні окупанти не знищили, однак розбили систему електропостачання, тому відновити її роботу зараз неможливо. Офіс видавництва в Харкові теж постраждав, тож співробітники працюють дистанційно, а книжки виготовляють у дев’ятьох інших друкарнях країни.
Попри труднощі, у «Фоліо» кажуть, що всі книжки, які планували видати у 2022 році, — вийшли. Кількість видань торік лише на 10 % менша від показників 2021 року. І це тільки через те, що видавництво не працювало в березні.
Частка електронних книжок зросла втричі, але це невелика кількість у порівнянні з паперовими. За словами Красовицького, звичайних книжок продають у 15 разів більше, ніж електронних.
- Читайте також: Непідписання закону про заборону російських книжок збільшує кількість контрафактних та піратських видань — Красовицький
Директорка видавництва «АССА» Світлана Фельдман розповіла, що їм довелося відмовитися від орендованого офісу в Харкові: «Ми передали комп’ютери співробітникам для роботи з дому або з тих приміщень, де вони можуть працювати. Один ноутбук передали на потреби ЗСУ. Були проблеми з функціонуванням сервера та доступом до архівів».
Довелося змінити і ринок: «Ми відкрили торгове представництво у Варшаві. Більше книжок із нашого інтернет-магазину стали відправляти за кордон. Під час пандемії ми вкладали у кожне відправлення безплатну маску, зараз ми вкладаємо маленьку шоколадку з нашим логотипом. Хочеться, щоб люди раділи приємним несподіванкам. Багато книжок у перші місяці війни ми безплатно роздали дітям у бомбосховищах Харкова, а зараз возимо на деокуповані території Харківщини».
Один зі складів «АССА» з промислової зони поруч із залізничним вокзалом Харкова довелося перевезти в Луцьк. Інший склад залишився в місті й працює кожного дня. Видавництво не має своєї друкарні, однак співпрацює з багатьма харківськими, а також друкарнями Київської області й Тернополя.
«Вони використовують генератори для того, щоб виконати замовлення вчасно. Це суттєво збільшує собівартість друку. З ускладненням логістики зросла й ціна паперу. Відповідно собівартість книг зросла за рік майже на 70%», — каже Світлана.
За час війни «АССА» видала 32 нових тайтли. Здебільшого це книжки, над якими починали працювати ще до 24 лютого. Але декілька книжок написані та видані вже під час війни.
Попри обстріли та окупацію, частина команди весь час живе в Харкові. Один зі співробітників воює в лавах ЗСУ. У будівлю навпроти одного зі складів видавництва влучила російська ракета. «Склад залишився неушкодженим, бо розташований у підвалі будинку, — розповідає видавниця. — Деякий час у нас на складі перебували мешканці пошкодженого будинку, бо там було безпечніше, ніж у квартирах, у яких від вибуху повилітали шибки».
- Читайте також: Офіси та склади 22% українських видавництв пошкоджені в результаті бойових дій — опитування
Юлія Орлова, генеральна директорка ще одного харківського видавництва Vivat, каже, що їхня команда в повному складі евакуювалася з міста в перші дні повномасштабної війни: «З-під обстрілів вдалося вивезти 20 вантажівок із книжками. Для їх збереження довелося відкрити склад у Рівному. З кінця травня ми практично повністю відновили розірвані бізнес-процеси. А вже на початку червня з друкарні вийшли перші нові книжки. Наразі 80% команди Vivat працюють дистанційно. Це велика проблема, адже важко утримувати понад 100 людей разом у спільному бізнес-процесі, коли ви вже практично рік не бачилися. І це при тому, що навіть у пандемію компанія не зачиняла офіс».
За словами Орлової, вже в серпні видавництво вийшло на такі ж темпи роботи, що і 2021 року. «До повномасштабного вторгнення щороку виходило приблизно 400 тайтлів. Це як новинки, так і додруки. У 2022 році, попри всі обставини, вдалося випустили 350 тайтлів, що лише на 12,5% менше, ніж у попередньому році», — каже Юлія.
Після деокупації регіону Vivat відкрило центральний офіс у Харкові та продовжує друкувати книжки саме там. Деякі види поліграфічної продукції можливо виробити лише у харківських друкарнях. Але 40 кілометрів до кордону з Росією, обстріли, відімкнення електроенергії впливають на темпи друку.
Юлія Орлова відзначила зростання попиту на електронні книжки: «Почасти цьому посприяв дефіцит паперу, який виник ще у 2021 році. Щорічні потреби України — приблизно 60 тисяч тонн друкарських видів імпортного паперу. Проте у 2021 році книговидавництво отримало квоту лише у 20 тисяч тонн. У 2022 році додалося здорожчання енергоносіїв у Європі, наслідки повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Собівартість нової книжки за рік зросла приблизно вдвічі. У цих умовах електронна книга виграє цінові перегони. А під час відімкнення світла вона була чи не єдиним варіантом читання в темряві. Порівняно з минулим роком, ринок електронної книги в Україні виріс на 100%. Найближчі п’ять років ця динаміка буде зберігатися. Єдине, що заважає стабільному розвитку ринку електронної книги в Україні, — це піратство. Через піратів видавництва та автори втрачають значну частку прибутку».
Харківське видавництво дитячої книжки «Талант» відновило свою роботу після першого місяця повномасштабного вторгнення. «Ми зробили релокацію для відділу продажу, вони тепер працюють із Полтави. Друкарні перевезти дуже важко, тож усі залишилися в Харкові. Працюють під обстрілами. Наші склади не пошкоджені, але наші гуртовики дуже постраждали. Тож через них — і ми».
У видавництві повідомили, що не випускають електронних книжок зовсім, адже щоби зробити якісну дитячу електронну книжку, треба залучити більше фахівців, ніж для паперової: «Ціна на неї нижча, попит — на порядки нижчий, "відбити" витрати майже неможливо. Можна просто перекинути паперову книгу в PDF-формат і продавати. Але наша команда на це не згодна. Якщо вже робити щось, то так класно, як це тільки можливо».
У перший рік великої війни видавництво випустило лише 20 % від запланованого — 66 тайтлів проти 246 у 2021 році. Вийшли ті книжки, що були майже завершені. Однак збільшилася частка замовлень з-за кордону. Через війну також декілька книжок лишилися без ілюстраторів. «Проєкти просто осиротіли», — зазначають у видавництві.
За словами засновника київського видавництва «Наш Формат» Владислава Кириченка, виявилося, що книжки разом із макаронами та крупами стали продуктами першої необхідності: «Може, я вас здивую, але війна вплинула на роботу видавництва прекрасно. Ми дещо просіли в накладах, адже значна частина часу пішла на книжки для військових. Волонтерська праця — це все ж не бізнес. Але москалі пішли з ринку, і через те, що вони контролювали 60% ринку, наразі пріоритет в української книжки. Я вважаю, що це ренесанс української книги. Якщо президент підпише врешті-решт закон про заборону російської книжки (Закон 2309-ІХ), то все у нас буде нормально».
- Читайте також: «Історичний шанс». Видавці закликали Зеленського підписати закон про заборону поширення російських книжок
Кириченко каже, що вперше в історії видавництво має сплеск експорту книжок за кордон. Українці, які читають, хоч і виїхали, але не перестали купувати книжки в Україні. Також він зазначає, що постраждали маленькі видавництва, водночас середні та провідні видавці, яким вдалося зберегти штат і друкарні, — мають такий самий або навіть більший обсяг продажу проти 2021 року.
«Ми принципово не переїжджали, частина наших дівчат із дітьми зараз за кордоном. Хто з Ірпеня, Бучі та Чернігова, потрапили під окупацію на початку війни. Але 15 березня ми вже поновили роботу», — каже Владислав Кириченко.
Інше київське видавництво «Книголав» видавало дитячу, художню та бізнес-літературу. Однак із початком повномасштабної війни видавці зменшили кількість дитячої літератури, адже відчули помітний спад продажу. Та загалом теж кажуть про покращення: «Ми відчуваємо, що українці стали навіть більше книжок купувати! Це щось, що, на відміну від телефона та ґаджетів, не потребує зв’язку та електроживлення. Люди, які раніше не читали українською або віддавали перевагу російськомовному контенту, зараз відчувають патріотичний підйом і купують книжки українською мовою. У нас дуже багато покупців, які вперше почали читати українською, і вони про це відверто говорять».
Основною проблемою у видавництві називають виробництво, оскільки основні потужності розташовані в Харківській області та в Харкові.
Усі співробітники «Книголава» зараз в Україні та працюють у змішаному режимі: «Наша робота майже не зупинялася. Повноцінно ми відновилися з квітня та почали працювати над створенням нових книг і шукати можливості дистрибуції».
Видавництву також довелося переглядати редакційний план, щось відкладати на потім, щось доробляти у вигляді макетів, але поки не друкувати. У підсумку за рік у видавництві вийшло 28 новинок. У 2023 році планують видати понад 50 книжок, з-поміж яких буде чимало українських авторів. Зазвичай у редакційному портфелі «Книголава» було не більше 15% українських авторів.
«Українська видавнича галузь занадто довго була в занепаді, і проблема не лише з авторами, проблема з редакторами, з верстальниками, з видавничими професіями загалом (вони ніколи не були престижними, і в них ішло дуже мало людей). У цьому є певна специфіка, тому у нас шалений брак кадрів, а над створенням книжки українською має працювати ціла команда людей, яких не вистачає», — зазначають у видавництві.
Головна редакторка та співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка каже, що в перші дні війни вони були змушені видавати нові книжки лише в електронній версії: «Але ми досить швидко відновили роботу наших книгарень-кав’ярень, бо люди хочуть бачити один одного, хочуть зустрічатися в книгарнях. Ми переорієнтувалися на іноземну територію, тому що багато дітей виїхало за кордон, і швидко виникла потреба забезпечити їх книжками».
За рік війни видавництво було змушене на 25% скоротити обсяги видань і в результаті видало 100 книжок. Деякі книжки, які продавали в торгових центрах та на заправках, були знищені під час ракетних обстрілів. Четверо працівників видавництва зараз на фронті, деякі пережили окупацію. Однак, за словами Мар’яни Савки, загалом їм вдалося зберегти команду.
Віддалене розташування від фронту допомогло видавництву зберегти склади з книжками. Їх спочатку передавали, а пізніше продавали волонтерам. Також «ВСЛ» збільшило позиції інших видавців у своїх книгарнях. «Це одночасно був жест підтримки наших колег і пожвавлення книжкового руху в книгарнях, — каже видавниця. — Ми стали більше видавати літературу, яка може підтримати людей. Цього року особливо багато дитячої літератури. Ми зменшили частку мотиваційних книг, але потроху будемо вирівнювати все за редакційним планом».
- Читайте також: «Видавництво Старого Лева» визнали найкращим дитячим видавництвом Європи на Болонському фестивалі
Директорка дніпровського видавництва «Смакі» Ірина Смаковська каже, що наразі вся їхня команда залишається і працює в Дніпрі, переїжджати потреби не було. Однак у перші дні повномасштабної війни, як і більшість видавництв, «Смакі» на деякий час зупиняло роботу: «Ми не маємо власної друкарні, в основному співпрацюємо з партнерами з Харкова. На жаль, через обстріли та пошкодження друкарні, вони були змушені призупинити роботу. Проте вже все відновили, і ми навіть встигли надрукувати свої книжки».
Видавниця каже, що за 2022 рік вони реалізували приблизно 70% від того, що планувалося: «На жаль, те, що ми планували зробити у 2022 році, і те, що ми зробили, дуже відрізняється. Ми видали чотири нові книги та додаткові наклади раніше виданих книжок. Вдалося навіть реалізувати незапланований проєкт. Ми створили власну електронну книгу — це благодійна збірка воєнних творів українців, куди увійшли творчі доробки українців з 24 лютого 2022 року (вірші, есе, фотографії, ілюстрації). Кошти з продажу цієї збірки ми спрямували у ГО "Фонд Маша", який займається реабілітацією жінок і дітей, які пройшли через жахи війни».
Крім того, у 2022 році видавництво «Смакі» вперше випустило електронну версію книжок. Тож поки оцінювати результати продажу не можуть, але вже спостерігають попит.
Василь Карп’юк, директор видавництва Discursus, що розташоване на Івано-Франківщині, розповів, що у квітні 2022 року вони перевезли склад із Києва до Івано-Франківська, а після початку війни відновив роботу інтернет-магазин.
Навесні 2022 року Discursus друкувало кілька видань у партнерській книгарні в Кам’янці-Подільському. Влітку вони вже друкували книги у Харкові. Також видавництво співпрацює з друкарнями у Вінниці, Дрогобичі та Києві. Усі друкарні, з якими співпрацювали до 24 лютого 2022 року, працюють і нині.
«У нас невелике видавництво, тому не було і нема обсягу роботи для повної зайнятості постійної команди. На кожен проєкт, залежно від його потреб, запрошуємо окремих виконавців. Дехто з дизайнерів та інших фахівців, з якими ми регулярно співпрацюємо, зараз за кордоном, але це не заважає працювати дистанційно. Наше видавництво зі створення у 2013 році працює дистанційно, тому такий формат давно відпрацьований і звичний», — каже Василь Карп’юк.
У 2022 році видавництво надрукувало близько двадцяти книжок. Це переважно проєкти, які вже були в роботі, і додруки видань попередніх років. Обсяг виданих книжок упав приблизно на 30% порівняно з 2021 роком. Щодо електронних книжок, то видавець теж підкреслює зростання продажу, але порівняно з паперовими воно не надто високе, тож фінансово це не дуже відчутно.
«Ми видаємо переважно українських авторів. В останні роки ми зосередилися на літературі гуцульської тематики. Вже третій рік не спадає зацікавлення віднайденим повним романом Петра Шекерика-Доникова "Дідо Иванчік", написаним гуцульським діалектом. Зараз у нас триває передпродаж нового видання твору Михайла Коцюбинського "Тіни забутих предків". Його унікальність у збереженні мови останньої за життя автора публікації повісті 1913 року. Ця книжка наразі має найбільше передзамовлень з усіх наших видань за десять років. Загалом зростає зацікавленість чимось ґрунтовним українським. Надалі плануємо видавати як самобутні твори сучасних авторів, так і класичні твори без радянської цензури», — зазначає видавець.
Видавничий дім «Букрек», який розташований у Чернівцях, фізично не постраждав від повномасштабної війни, однак також зазнав фінансових втрат. У 2022 році «Букрек» видав друком 23 видання, що майже на 70% менше, ніж останнього довоєнного року.
В основному видавництво виготовляє підручники на замовлення Міністерства освіти й науки, Українського культурного фонду та Українського інституту книги.
Через те, що торік жодна з цих інституцій не отримала державного фінансування, близько 40 найменувань підручників і посібників не були профінансовані. Як повідомляють видавці, лише два з них вдалося реалізувати завдяки підтримці іноземних партнерів, ще кілька надрукували власним коштом.
«Робота над новими підручниками, які будуть потрібні уже у вересні, так само триває, і знову ж невідомо, чи зможемо ми отримати за них кошти. Здебільшого друкуємо книги на індивідуальні замовлення авторів», — зазначили у видавництві.
Представники запорізького видавництва «Дике поле» не змогли надати нам детальну інформацію про свою роботу, однак їхня стисла відповідь описує проблеми малих видавництв, які найбільше постраждали від агресії Росії: «Хвалитися особливо нічим. Кількість видань скоротилася до одиниць за рік. Колектив — хто де. На плаву тримаються ті видавництва, що мали добрі фінансові запаси та розгалужену структуру реалізації продукції. Ми, на жаль, не такі. Але не хочеться жалітися. Війна є війна».
Зовсім інша ситуація — у Yakaboo: на початку війни компанії довелося перевезти найбільший в Україні книжковий склад і перебудувати систему логістики. Майже мільйон книжок перевезли з-під Києва на Буковину, і вже з 15 квітня знову почали їх відправляти. Згодом облаштували новий склад таким чином, щоб він міг працювати й під час блекаутів. Окрім того, відчувши суттєвий попит, платформа почала розвивати закордонний напрямок продажу та доставлення книжок: відкрила логістичний хаб у Варшаві та скоротила терміни доставлення в Польщі та загалом по Європі; зареєструвала компанію Yakaboo Global на території ЄС; уклала низку договорів із великими європейськими дистриб’юторами та поширює українські книжки через бібліотеки та культурні хаби.
Власної друкарні видавництво Yakaboo не має, тому більшість книжок раніше друкували в Харкові. Після початку повномасштабного вторгнення довелося шукати альтернативи: наприклад, книжку Ярослава Грицака «Нарис історії України» Yakaboo Publishing друкувало влітку в Латвії. Але зараз книжки друкують і в Києві, і в Харкові, де вийшла друком одна з останніх новинок Yakaboo Publishing «Незламні».
«У нашому видавництві торік вийшло 30 новинок. Звісно, ті книжки, які мали вийти навесні 2022 року, довелося відкласти, вони вийшли вже влітку, — розповідає Олена Безугла. — До речі, першою з початку повномасштабного вторгнення виданою книжкою було розслідування Максима Савчука "1937" про одіозного українського політика й олігарха Віктора Медведчука. Друкована версія книги вийшла 10 червня.
А ще торік ми започаткували серію електронних книжок "Yakaшкола", щоб учні могли читати твори українських класиків у зручному форматі та в будь-якому куточку світу. Під однією обкладинкою кожної книжки з серії — вибрані твори обов’язкової програми та позакласного читання. Серія виявилася настільки популярною, що цього року ми вже продовжили її у двох форматах — електронному та паперовому».
Безугла також додає, що цього року зростає продаж електронного контенту — аудіо та електронних книжок: у Yakaboo зараз ця частка складає до 10%, а позаторік було 3%.
«Українці стали більше читати українською — і це вже незворотний тренд. Крім того, весь офіційний книжковий ринок свідомо відмовився від співпраці з видавництвами країни-агресора, а також із ринку частково пішли російські книжкові додатки. Тому ринок потрібно наситити якісним українським контентом. А створення електронних книжок не тільки дешевше, ніж паперових, але й швидше. Тому для видавництв це також вектор для росту», — каже Безугла.
Ще на початку великої війни разом із 50 українськими видавництвами й авторами Yakaboo відкрив безплатний доступ до читання та прослуховування українських книжок у власному мобільному додатку. Кількість користувачів сервісом зросла вдесятеро — у березні 2022 року додаток навіть потрапив у топ українського AppStore за кількістю завантажень. Станом на 22 березня його завантажили більше ніж 1,3 млн разів. Частина контенту залишається безплатною і зараз, приблизно чверть його користувачів перебуває за кордоном, здебільшого в Польщі та Німеччини. Безугла додає: «Я вважаю, що саме завдяки електронному контенту, який виявився більш доступним у воєнний час, ринок зберіг своїх читачів».
Фото: Getty Images, Pixabay
