Яку підтримку від держави й донорів хотіли б отримати українські медіа?

Яку підтримку від держави й донорів хотіли б отримати українські медіа?

4 Жовтня 2022
1801
4 Жовтня 2022
10:00

Яку підтримку від держави й донорів хотіли б отримати українські медіа?

1801
Комерційні канали хочуть отримати пів мільярда з бюджету, Суспільне — замовляти більше контенту, Міністр культури та інформаційної політики — створити Фонд підтримки медіа, а донори — знати, на що саме витрачаються грантові гроші.
Яку підтримку від держави й донорів хотіли б отримати українські медіа?
Яку підтримку від держави й донорів хотіли б отримати українські медіа?

Велика війна змінила реальність українських медіа. Рекламний ринок зійшов майже нанівець, центральні телеканали виробляють та/або показують спільний телемарафон, регіональні — шукають можливостей заробити на прожиття й вижити. Медіа зупинили виробництво, звільнили працівників, скоротили всі можливі витрати. Попри все український медіабізнес шукає способи вижити, втриматись і відновити повноцінну роботу. Реклама поступово повертається, почали працювати продакшен-компанії, які виробляють уже не тільки документальні фільми, а й художні; повертаються в ефір розважальні проєкти. Обговорюють і можливість відновлення телевізійних вимірювань. Шанси є, але потрібна підтримка. Про ситуацію в медіаіндустрії та можливості здобути підтримку медійники разом із міністром культури та інформаційної політики Олександром Ткаченком дискутували на конференції National Media Talk 2022.

Про панель за участі воєнкорів на конференції читайте тут.

Учасники індустрії виокремили кілька трендів, які стали очевидними за перші 200 днів великої війни. Перший — зменшення кількості лінійних каналів. Деякі мовники вже не пережили велику війну, а деякі, ймовірно, не доживуть до її завершення. Найпоказовіший приклад — закриття всіх каналів Ріната Ахметова. Втім, можна прогнозувати, що з ринку йтимуть і менші гравці. Адже телеканали в більшості випадків не є успішним медіабізнесом, і втрата реклами та монетизації зробила їх повністю залежними від дотацій власників. Які, у свою чергу, теж потерпають від економічної кризи.

«Якби “1+1” були телебаченням, то не буду казати, в якому місці ми б були», — сказав Ярослав Пахольчук, генеральний директор «1+1 media», маючи на увазі, що компанії вдалося диверсифікувати свою роботу на різних платформах, тож це полегшує економічну ситуацію. Микола Чернотицький, голова правління Суспільного, спрогнозував, що скорочення кількості саме лінійних медіа неминуче: «Кількість телевізійних та радійних лінійних медіа буде зменшуватись». Натомість зростає вплив цифрових платформ. «Споживання телеграма зараз дуже високе. Медіа, які дотримуються стандартів, мають працювати у цих форматах», — пояснив він.

Микола Чернотицький

Микола Чернотицький виокремив іще один тренд: важливу роль локальних новин.

Локальні медіа зараз здатні виживати лише за допомогою донорів. Адже рекламний ринок впав у перші дні війни майже до нуля, й відновлюється надзвичайно повільно. «Знаєте, скільки ми заробили у березні? — запитав керівник найбільшої радіогрупи «Тавр медіа» Ігор Чернишов. — Півтори тисячі гривень за місяць заробили дев’ять радіостанцій. Ми рекламували плівки для вікон. Це було єдине наше замовлення». Зараз, за його словами, ситуація краща — «як у найгірший рік епідемії»: «Тоді ми вважали це дном, а зараз суперрезультатом».

Ігор Чернишов

Саме тому медіагрупи були змушені скорочувати видатки та звільняти людей. «Тавр медіа» скоротив штат до 40 %, а зарплату на 80 %. «Люди отримують 20 %. Багатьом цього не вистачає на житло і вони пішли у відпустку за власний рахунок», — каже Ігор Чернишов. Нагадаємо, «1+1 media» через війну скоротила персонал на 24 %. А Суспільне хоче скоротити непрофільні витрати, зокрема утримання «Олівця». «Він дорогий, холодний, некомфортний і нам не потрібний», — пояснив Микола Чернотицький.

Попри те, що деякі канали повернулись до звичного мовлення, найрейтинговіші вже сім місяців транслюють телемарафон «Єдині новини». У медійному середовищі вже відкрито обговорюють його доцільність. Поради згортати марафон надходять і з Європи.

«Актуальність марафону вже минула. Люди стають менше дивитися. Занадто позитивний погляд, тому люди, які у вразливих обставинах, не довіряють марафону. Треба думати про якість», — сказала директорка Internews в Україні Джилліан МакКормак.

Джилліан МакКормак

Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко констатував, що увага до марафону зменшується, хоча впізнаваність (95 %) та довіра до нього (70 %) досить високі.

Формат марафону поступово змінюється: якщо спершу це були суто новини та розмови в ефірі, тепер у його межах показують концерти, документальні фільми та навіть футбольні матчі. На думку керівниці Інституту масової інформації Оксани Романюк, «Єдині новини» дедалі більше схожі на лінійний канал.

Ярослав Пахольчук вважає, що марафону слід зберегти інформаційний формат. І хоча «1+1» хотів би відновити своє звичне мовлення, топменеджер медіагрупи вважає, що марафон повинен тривати: «Поки воно працює, нехай працює. Змінювати будемо після перемоги. В мене щоденні цифри з перегляду марафону — 18 % серед усіх лінійних каналів. Це високий показник». Нагадаємо, що вимірювання телевізійної аудиторії не проводять із березня, тож Ярослав Пахольчук, очевидно, говорить про альтернативні способи оцінки телеперегляду.

Керівник «1+1 медіа» також наголосив, що співтворці марафону не отримали за його виробництво від держави жодної копійки. (Водночас слід зауважити, що телеканал «Рада» повністю фінансується з державного бюджету. З бюджету отримує своє фінансування й Суспільне, яке крім блоку у спільному телемарафоні виробляє власний марафон «Суспільне Спротив» і забезпечує мовлення каналу «Культура» та низки радіостанцій.)

Ще один спільний тренд — припинення або скорочення виробництва контенту, особливо розважального — великих шоу, серіалів, телефільмів. «Мене зараз питають про осінній сезон, — сказав Ярослав Пахольчук. — Який сезон зараз? Сезону немає, він буде за рік. Аби був сезон, треба розуміти, що можна продати, як можна комерціалізувати продукт, де взяти рекламу. Ми можемо витратити всі свої заощадження і зробити сезон, але він буде останнім». За його словами, до великої війни на контент для одного сезону центральний український телеканал витрачав 10–20 мільйонів доларів.

Ярослав Пахольчук

Поза тим, канали, які не транслюють марафон, таки запустили щось схоже на осінній сезон, зокрема й із новим контентом.

Ярослав Пахольчук вважає, що держава повинна підтримати грішми виробництво якісного патріотичного художнього контенту. «Зараз найскладніша ситуація в продакшенів, — пояснив він. — Мовники мають бібліотеки, а в продакшенах сотні людей сидять без замовлень. Це унікальні, талановиті люди, змушені шукати роботу за кордоном чи змінювати професію. Тільки у вересні ми запускаємо у виробництво серіал, який готували до війни. І це єдиний художній проєкт. Виробництво художнього контенту під загрозою. Потрібне державне замовлення на виробництво цих продуктів. Ми почали консультації про це». На думку гендиректора «1+1 media», індустрію могла би врятувати державна підтримка у пів мільярда гривень, яка дозволила би створити триста годин контенту.

Група «1+1 media» шукає партнерів і за кордоном. «Ми зайшли у діалог щодо виробництва продукту за конкретними сценаріями», — сказав він, однак подробиць не розкрив.

Микола Чернотицький вважає виділення пів мільярда гривень із бюджету на художній контент реальним. Але кому і як їх виділити? Керівник українського Суспільного нагадав, що у Швеції держава дотує контент через тамтешнього громадського мовника. «Ми хочемо підтримати індустрію, як великий замовник якісного контенту, який би відповідав цінностям Суспільного, — пояснив керівник НСТУ. — Це можна робити не лише за державні, а й за донорські гроші. Вчора ми оголосили конкурси на виробництво трьох проєктів загалом за 10 мільйонів гривень».

Виконавча директорка Національної асоціації медіа Катерина М’ясникова запропонувала ще одну схему державної підтримки — податкові пільги: «Нам потрібен такий режим оподаткування, який має ІТ-індустрія». Цю ідею не підтримав Олександр Ткаченко: «Я не вірю в особливі режими оподаткування. Було б що оподатковувати. Не можна в одній сфері виключати податки на зарплату, а в іншій — ні. Я не бачу перспектив».

Катерина М’ясникова

Ігор Чернишов вважає, що держава може запропонувати спеціальні тарифи на послуги Концерну РРТ, адже це вагома стаття витрат телерадіокомпаній. «У вересні ми отримаємо 20 % доходів, які мали у вересні минулого року. Цих грошей нам не вистачить, щоб заплатити концерну за трансляцію», — сказав він.

Ще одна ідея, озвучена під час дискусії — створення Фонду підтримки медіа. Олександр Ткаченко вже не раз говорив про таку можливість. «Ми поставили питання про створення незалежного фонду, — пояснив він. — Фонд буде не при міністерстві. Ним керуватимуть країни-партнери. Він компенсує розрив між поточними витратами та доходами тих медіа, які висвітлюють війну і все навколо неї». Міністр додав, що гроші слід витрачати раціонально, «а не так, як зробили колеги з Німеччини, коли дали п’ять мільйонів на підтримку українських медіа, з яких три виявились на підтримку російського “Дождя”».

Олександр Ткаченко

Зараз українські медіа отримують вагому підтримку від міжнародних донорів, які надають гранти. Передусім гранти дістаються інформаційним і аналітичним медіа. А як щодо розважальних проєктів? «Ми можемо підтримувати різний контент. Більшою мірою — не розважальний. Ми не робитимемо нові версії “Танців із зірками” чи “Знаменитості у джунглях”. Але ми готові думати над інфотейнментом щодо протидії дезінформації», — відповіла на це Джилліан МакКормак. Готові в Internews розглядати й гумористичний контент. Втім висвітлення війни залишається пріоритетом. «Один із конкурсів, які ми будемо проводити, має допомогти українським журналістам відвідувати звільнені території. Це дорого, не всі медіа можуть дозволити собі посилати туди кореспондентів», — розповіла керівниця Internews в Україні, уточнивши, що її організація надаватиме гранти тим компаніям, які зможуть зі свого боку подбати про свою фінансову стабільність.

Ася Іванчева з фонду National Endowment for Democracy також назвала пріоритетом допомогу медіа, які створюють контент для мешканців вже звільнених або ще окупованих територій. «Детектор медіа» розповідав, як за рахунок грантів на звільнену Харківщину повертаються газети.

Ася Іванчева

Донори зацікавлені підтримувати гравців, які хочуть не лише вижити, а й зростати та досягнути успіху в майбутньому. А ось до ідеї Фонду підтримки медіа поставилися скептично. «Донори мають знати, на що йдуть гроші, а не щоб вони потрапили до великого казана», — пояснила Джилліан МакКормак.

Фото надані Національною асоціацією медіа

* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1801
Читайте також
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Хоч щось корисне
59 дн. тому
Погоджуюся з Оксаною Романюк - марафон став майже лінійним телеканалом. Інформаційно-патріотичним- державним... А незабаром усі кніпочки та ліцензії будуть надаватися тематичним: дитячим, спортивним, навколокультурним, здоровим тощо. Може саме таким чином і повиннен бути відреагований Законопроект про медіа? Якщо дивляться - то має право бути!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду