Навесні Національна рада з питань телебачення та радіомовлення скасувала конкурс на вільні місця у державному мультиплексі МХ-7. На нього не надійшло жодної заявки. Це вже третій конкурс, який намагається провести регулятор, проте охочих мовити у державному мультиплексі немає. У МХ-7 є 12 вільних місць, але наразі в ньому залишаються мовити тільки чотири канали: «Рада», «Мegogo Спорт», «Ми — Україна», «Світ+». Решта або відмовилися від ліцензій, або отримали дозвіл на відтермінування запуску до завершення воєнного стану. Про те, як Концерн РРТ намагається вивести МХ-7 із кризи, повернути кредит і які перспективи бачить, в інтерв’ю «Детектору медіа» розказав технічний директор Сергій Семерей.

— Пане Сергію, як ви оцінюєте ситуацію з МХ-7, коли у мультиплексі залишилося чотири канали («Рада», «Ми — Україна», «Світ+» і «Megogo спорт»), а решта пішли?

— Сьогодні мультиплекс МХ-7 заповнений не повністю. У ньому транслюються чотири телеканали на комерційній основі, а також три телеканали відповідно до розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління комунікаційними мережами — два телеканали Суспільного мовлення й «Армія TV». Таке рішення було прийнято через те, що дуже важливо, щоб і суспільний мовник, і державний мовник «Армія ТБ» були доступні по всій території країни, а не лише в межах, обумовлених ліцензійними умовами.

Важливо розуміти, що МХ-7 створювався не лише як комерційний проєкт, а і задля забезпечення інформаційної безпеки держави та повноцінного доступу населення до українського телемовлення, і серед іншого, у прикордонних та сільських територіях, де можливості прийому інших мультиплексів є обмеженими.

— У чотирьох каналів, які у МХ-7 перебувають на комерційній основі та сплачують за трансляцію, немає заборгованості?

— Один із них має заборгованість, але в цілому платять. Чогось такого страшного немає.

— Яку частку в монетизації мультиплексу дають ці кошти?

— Надходження від наявних мовників переважно покривають поточні витрати на експлуатацію мережі, включаючи електроенергію, доставку сигналу й утримання персоналу. Водночас відсотки і тіло кредиту, який був залучений для будівництва мережі, виплачуємо з доходів від інших видів діяльності.

— А чи є можливість у Концерну РРТ повернути цей кредит за тих умов, які є зараз?

— Мережа МХ-7 будувалася на виконання рішень держави щодо посилення інформаційної безпеки країни. Для реалізації цього проєкту було залучено кредитне фінансування відповідно до урядових рішень. Зараз за кредитним договором ми маємо виплачувати досить великі відсотки по кредиту — 18% (при загальному розмірі кредиту 357 мільйонів гривень, кредит планувався на 490 мільйонів гривень, однак Концерн РРТ використав меншу суму коштів).

Зараз Концерн РРТ виконує всі свої зобов’язання перед банком, своєчасно здійснюючи платежі за кредитом. Разом із тим початкові фінансові розрахунки формувалися в умовах 2021 року та не враховували масштабних наслідків повномасштабної війни для медіаринку.

Подальші темпи повернення кредиту значною мірою залежать від рівня завантаження мультиплексу та розвитку ринку телевізійного мовлення.

— Канали, які пішли з мультиплексу, намагалися домовитися? Чи мали вони особливі умови, просили знижки тощо?

— Особливих умов з боку телеканалів не висувалося. На нашу думку, основна причина полягає в тому, що значна частина мовників, які отримали ліцензії на мовлення в МХ-7, були новими проєктами або планували суттєво розширити свою присутність саме завдяки цьому мультиплексу.

Під час підготовки проєкту економічні розрахунки здійснювалися в умовах 2021 року. Однак повномасштабна війна суттєво змінила ситуацію на медіаринку: скоротилися рекламні бюджети, змінилися джерела доходів мовників, зросли операційні ризики. У таких умовах навіть суттєве коригування вартості послуг навряд чи могло б повністю компенсувати вплив цих факторів.

Показово, що ще у 2021 році, на етапі попереднього вивчення попиту, зацікавленість у мовленні в МХ-7 виявляли понад 12 потенційних учасників ринку. Проте після початку повномасштабної війни ринкові умови кардинально змінилися, що відобразилося і на результатах конкурсу, проведеного наприкінці 2023 року.

— Я просто пам’ятаю, як Сергій Созановський на засіданні Нацради говорив про те, що мовники хочуть за реалізацію промокампанії державного мультиплекса отримати для себе вигоду — знижку на послуги доставлення сигналу. Чи були подібні переговори або пропозиції?

— Концерн РРТ у різні періоди робив заходи з популяризації МХ-7. Водночас масштабні рекламні кампанії потребують значних фінансових ресурсів, тоді як можливості державного підприємства у цій частині є обмеженими.

Тому основний акцент робився на інформаційній роботі через обласні військові адміністрації, регіональні медіа, профільні заходи, презентації та публічні комунікації. Ми завжди були відкриті до співпраці з мовниками щодо популяризації мережі та розширення її аудиторії.

— Тобто телеканали не були готові розміщувати рекламу в обмін на знижку?

— Потрібно враховувати специфіку роботи нашого державного підприємства. Тарифи Концерну РРТ формуються та застосовуються відповідно до вимог законодавства. Тому питання надання індивідуальних знижок має суттєві нормативні обмеження.

Водночас ми опрацьовували різні варіанти популяризації мережі МХ-7 і зверталися до Національної ради щодо можливості розміщення соціальної інформаційної кампанії. На жаль, відповідного погодження отримано не було.

— Чи вдалося вам запропонувати для мовників ціну, значно нижчу за «Зеонбуд»? Чи це було можливо лише за умови заповнення усіх місць у мультиплексі?

— За нашими розрахунками, тарифи МХ-7 є конкурентними та в багатьох випадках нижчими за публічно доступні тарифи інших операторів, орієнтовно на 30%.

Водночас відомо, що «Зеонбуд» застосовує систему індивідуальних знижок, розмір яких є предметом комерційної таємниці. Тому ми не можемо достеменно оцінити фактичну кінцеву вартість послуг для кожного конкретного мовника. Можна припустити, що з урахуванням таких знижок вартість послуг є співрозмірною.

Разом із тим при оцінці економічної привабливості мережі важливо враховувати не лише абсолютну вартість послуги, а й параметри самої мережі та територію, яку вона охоплює. МХ-7 має найбільше покриття серед цифрових ефірних мереж України та забезпечує мовлення, зокрема, на прикордонних і прифронтових територіях, що було одним із ключових завдань під час її створення.

Нагадаю, що головною метою побудови МХ-7 було не лише створення ще одного комерційного мультиплексу, а насамперед посилення інформаційної безпеки держави шляхом забезпечення максимально можливого покриття території України та створення альтернативної інфраструктури цифрового мовлення.

Тому коректніше порівнювати не лише загальну вартість послуги, а й вартість охоплення аудиторії та території. Якщо аналізувати кількість передавальних станцій, їхню потужність і фактичне покриття, то вартість розповсюдження сигналу в МХ-7 є конкурентною, а в багатьох випадках — більш економічно ефективною.

Для прикладу, покриття МХ-7 перевищує 90% території України, тоді як покриття окремих інших мультиплексів становить близько 60—65%. Фактично мовник отримує вибір між мережею, яка забезпечує доступ до понад 90% території країни, та мережею зі значно меншим охопленням, при співставній вартості послуг. Саме з таким вибором нещодавно зіткнувся і державний телеканал «Армія TV».

Тому, на нашу думку, оцінювати конкурентоспроможність МХ-7 доцільно не лише через розмір тарифу, а й через обсяг покриття, доступність сигналу для населення та виконання завдань у сфері інформаційної безпеки держави.

— При цьому представник «Армії ТБ» під час засідання Нацради стверджував, що населення просто не бачить МХ-7. Тобто покриття краще, але метрові антени менш популярні серед населення.

— Антени метрового діапазону справді менш поширені серед населення, ніж антени дециметрового діапазону. Разом із тим вони є — як нові з ринку, так і з часів аналогового телебачення. Крім того, в ближній  зоні від передавальних станцій метрові канали часто приймаються і на будь-які телевізійні антени.

Щодо тверджень про те, що населення «не бачить» МХ-7, то, на мою думку, наразі немає достатньо об’єктивної інформації, яка б дозволяла однозначно підтвердити або спростувати таку оцінку. Наскільки мені відомо, в Україні сьогодні відсутні комплексні дослідження телевізійної аудиторії, які б повною мірою охоплювали всі категорії населення та дозволяли оцінити перегляд телеканалів саме в мережі МХ-7.

Зокрема, результати телевізійної панелі Nielsen, які традиційно використовуються ринком, не охоплюють значну частину населення України, насамперед жителів сільської місцевості та населених пунктів із кількістю населення менш як 50 тисяч осіб. Їхня інформація є важливим індикатором для рекламного ринку, але не завжди дає повну картину щодо доступності ефірного телебачення на всій території держави.

Також потрібно враховувати, що у великих містах ефірне телебачення конкурує з багатьма альтернативними способами отримання інформації: ОТТ-платформами, кабельним телебаченням і мобільними мережами 4G. Тому оцінка популярності ефірного мовлення у великих містах не відображає ситуацію в країні загалом.

Натомість для значної частини жителів сільської місцевості, прикордонних територій і населених пунктів, де доступ до альтернативних джерел інформації є обмеженим або нестабільним, ефірне телерадіомовлення часто залишається одним із найбільш доступних, а інколи й єдиним джерелом отримання  телевізійного контенту.

Тому якщо оцінювати аудиторію винятково в категорії населених пунктів із населенням понад 50 тисяч осіб, МХ-7, імовірно, поступатиметься дециметровим мультиплексам. Водночас у категорії населених пунктів із населенням менш як 50 тисяч осіб, у сільській місцевості, на прикордонних територіях переваги МХ-7 можуть бути значно відчутнішими саме завдяки особливостям його покриття та технічним характеристикам мережі.

— Вони пішли з МХ-7, але вас зобов’язали їх транслювати безплатно, як і Суспільне. І виходить якщо ви транслюєте канали суспільного мовника, то певно немає перспективи, щоб вони увійшли до вас на платній основі?

— Я не готовий коментувати позицію чи можливі плани Суспільного щодо майбутніх форматів співпраці з МХ-7. Це питання до самого мовника.

Разом із тим, на наше переконання, аудиторія, яка живе в населених пунктах із населенням менш як 50 тисяч осіб, є не менш важливою з точки зору реалізації суспільно значущих функцій мовлення. Саме для забезпечення доступу цих людей до українського телевізійного контенту і створювалася мережа МХ-7.

Крім того, як відомо, робота суспільного мовника ґрунтується на принципі пріоритету суспільних інтересів над комерційними та політичними. Тому присутність суспільного мовника в мережі, яка забезпечує покриття значної частини території України, зокрема прикордонних і сільських районів, виглядає цілком логічною.

На мою думку, державні та суспільні мовники повинні бути максимально доступними для людей незалежно від місця проживання, а МХ-7 є ефективним інструментом забезпечення такого доступу.

— Зобов’язання транслювати Суспільне та «Армію ТБ» діє на певний період чи до завершення дії воєнного стану?

— Логіка державних  рішень є цілком зрозумілою. Поки триває війна, держава зацікавлена в тому, щоб люди незалежно від місця проживання мали гарантований доступ до офіційної інформації про безпекову ситуацію, рішення органів влади та події, які відбуваються в Україні.

Особливо важливим це є для прикордонних територій, невеликих населених пунктів і районів, де можливості отримання інформації з альтернативних джерел можуть бути обмеженими або нестабільними. Саме тому питання доступності державного та суспільного мовлення сьогодні має не лише медійне, а й безпекове значення.

— Якою ви бачите перспективу для мультиплексу? Чи є шлях розвитку після завершення війни? Чи може мультиплекс у такому стані проіснувати до 2030 року, коли має бути вивільнений дециметровий діапазон під потреби мобільних операторів?

— Ми не розглядаємо питання майбутнього використання так званого цифрового дивіденду як єдиний фактор, від якого залежить доля МХ-7. Це значно ширше питання, яке стосується всієї системи цифрового ефірного мовлення в Україні.

Дійсно, міжнародні тенденції свідчать про поступове вивільнення окремих діапазонів радіочастот для розвитку мобільних технологій. Водночас конкретні строки та механізми таких рішень визначатимуться державою з урахуванням інтересів як телерадіомовлення, так і сектору електронних комунікацій.

На нашу думку, значною мірою перспективи МХ-7 залежать від того, наскільки об’єктивно український медіаринок зможе оцінювати аудиторію ефірного телебачення. Сьогодні значна частина жителів невеликих населених пунктів і сільської місцевості фактично залишається поза межами традиційних досліджень телевізійної аудиторії.

Якщо в майбутньому з’являться інструменти, які дозволять повноцінно враховувати перегляд у населених пунктах із населенням менш як 50 тисяч осіб, це може суттєво змінити оцінку ефективності ефірних мереж і їхню привабливість для мовників.

Тому ми бачимо перспективи розвитку МХ-7 і після завершення війни. Мережа вже створена, забезпечує значне покриття території України та виконує важливу функцію з точки зору інформаційної безпеки держави. Саме тому її майбутнє, на нашу думку, слід оцінювати не лише через призму поточної комерційної ефективності, а й через її стратегічне значення для країни.

— Але фактично вивільнення дециметрового діапазону під потреби мобільних операторів до 2030 року залишить МХ-7 єдиним цифровим мультиплексом?

— Я б не став сьогодні формулювати це настільки однозначно. Наразі немає рішень, які б передбачали припинення цифрового телевізійного мовлення в дециметровому діапазоні після 2030 року.

Міжнародні рішення лише відкривають можливість використання усього дециметрового діапазону для розвитку мобільних технологій.

Яким буде остаточний формат розвитку цифрового ефірного мовлення в Україні, сьогодні сказати складно. Це питання потребуватиме окремих державних рішень, урахування міжнародних зобов’язань України та балансу інтересів між телерадіомовленням і мобільним зв’язком.

— Чи взагалі ефірне телебачення в такому вигляді, в якому воно є зараз, залишиться в перспективі за кілька років, на вашу думку? Чи буде взагалі потреба у великих мультиплексах?

— На мою думку, одним із ключових питань для майбутнього ефірного телебачення є створення більш повної та об’єктивної системи вимірювання телевізійної аудиторії. Саме результати таких досліджень значною мірою впливають на розподіл рекламних бюджетів і, відповідно, на економіку телевізійного ринку.

При цьому не варто забувати, що ефірне мовлення виконує не лише комерційну, а й важливу соціальну функцію. Для значної частини населення, особливо в невеликих населених пунктах, прикордонних районах або на територіях, де через війну пошкоджено телекомунікаційну інфраструктуру, ефірне телебачення залишається одним із найбільш доступних способів отримання інформації.

Сьогодні значна частина таких глядачів фактично не потрапляє до традиційних систем вимірювання телевізійної аудиторії. Тому оцінка ролі ефірного телебачення часто здійснюється переважно через призму великих міст, де існує, як я вже зазначав, висока конкуренція з боку альтернативних сервісів.

Світова практика також демонструє, що попри загальну тенденцію до розвитку цифрових сервісів, ефірне телебачення продовжує успішно функціонувати в багатьох країнах. Наприклад, у Польщі, Італії та низці інших європейських держав цифрові ефірні мережі залишаються важливою складовою медіаінфраструктури та продовжують розвиватися.

Тому я переконаний, що потреба у великих мультиплексах зберігатиметься і надалі. Питання лише в тому, яким буде баланс між комерційною складовою, державною політикою та суспільною потребою у доступному безплатному телемовленні.

— Пане Сергію, я так розумію, що драйвером вашої пропозиції є «Megogo Спорт». Чи проводили ви якесь дослідження щодо того, чи збільшилася кількість метрових антен у населення після того, як «Megogo Спорт» зайшов у ваш мультиплекс?

— Ні, таких спеціалізованих досліджень Концерн РРТ не проводив.

Відповідно до рішень держави, ухвалених після початку повномасштабної агресії, одним із наших головних завдань є забезпечення безперервного функціонування мереж телерадіомовлення й оперативне відновлення мовлення на об’єктах, які зазнають пошкоджень унаслідок ворожих атак.

Саме на цих завданнях сьогодні зосереджені основні ресурси й увага підприємства. Щодня ми працюємо над тим, щоб забезпечити стабільне мовлення як загальнонаціональних цифрових мереж, так і місцевих мовників, особливо в регіонах, які постраждали від бойових дій.

Безумовно, ми цінуємо співпрацю з телеканалом «Megogo спорт» та іншими мовниками, які працюють у МХ-7. Водночас проведення масштабних досліджень структури телевізійної аудиторії, способів прийому сигналу або поширення окремих типів антен потребує значних ресурсів і спеціалізованої методології.

На нашу думку, такі дослідження були б корисними для всього ринку, однак їх проведення доцільно робити з залученням профільних дослідницьких організацій, регуляторних органів та інших учасників медіасфери. Це дозволило б отримати максимально об’єктивну картину щодо фактичного споживання телевізійного контенту.

Цей матеріал був підготовлений за підтримки Норвезького Гельсінського комітету та профінансований Норвезьким агентством з розвитку співробітництва (NORAD).