Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики вирішив рекомендувати Верховній Раді направити законопроєкт № 2693 «Про медіа» для підготовки на повторне перше читання.

Під час обговорення цього питання стало відомо, що ті зміни і доповнення, які погодився внести в проєкт Комітет після низки обговорень з індустрією та міжнародними партнерами, не можна здійснити в рамках процедури підготовки законопроєкту до другого читання. Відповідно до регламенту Верховної Ради такі кроки можна здійснити під час підготовки до повторного першого читання.

«Ми вміємо чути. За останні три місяці ми провели десятки зустрічей та обговорень з представниками медіаіндустрії, провідними асоціаціями, спілками, інститутами, представниками міжнародних компаній. Законопроєкт пройшов експертизу в Раді Європи – триденне детальне обговорення з експертами. Зібрано низку, на наш погляд, слушних зауважень та пропозицій, які ми хочемо врахувати ще на першому читанні. Це ті питання, які передбачають концептуальні зміни, уточнення низки положень законопроєкту та які не можна здійснити в рамках процедури підготовки законопроєкту до другого читання. Наприклад, – термінологію», – написав на своїй сторінці в Facebook голова Комітету Олександр Ткаченко.

За його словами, члени Комітету синхронізуються з європейськими колегами, які зараз розробляють проєкти законів щодо регулювання онлайн-медіа. Він пообіцяв повідомити найближчим часом, яких саме змін зазнає законопроєкт про медіа.

«Про те, яких змін зазнає законопроєкт – повідомлю найближчим часом. Але наголошу, що ми зважаємо на думку всіх представників галузі на яких розповсюджується дія цього Закону. Ми не Роскомнадзор», – зауважив голова Комітету.

Раніше Олександр Ткаченко говорив, що всі зміни і пропозиції в законопроєкт про медіа внесуть між першим і другим читанням. А потім зазначив, що через наміри змінити структуру проєкту, пропонуватимуть парламенту повернути його на повторне перше читання.

Нагадаємо, законопроєкт № 2693 «Про медіа» зареєстрували у Верховній Раді 27 грудня 2019 року. Він має стати комплексним документом, що прийде на зміну кільком медійним законам.

Законопроєкт пропонує запровадити регуляцію онлайн-ЗМІ, блогерів та різних веб-платформ (типу Netlix чи Facebook). Передбачено і механізм співрегуляції. Окремий розділ законопроекту присвячено мовленню громад (community media) — третьому сектору мовлення, що існує в Європі поруч із суспільним та комерційним.

Також розширяться повноваження і регулятора — Нацради з питань телебаченні і радіомовлення. Вона зможе миттєво реагувати, аж до тимчасового призупинення мовлення. Онлайн-медіа зможуть карати штрафами в розмірі 1-5 мінімальних зарплат (від 4,7 тис. до 23,5 тис. грн. станом на 2020 рік) або ж блокувати доступ до них через інтернет-провайдерів. Для аудіовізуальних медіа передбачені більші штрафи.

Крім того, для суб’єктів у сфері медіасервісів на замовлення пропонують встановити 25-відсоткову квоту програм, виконаних державною мовою. Для нелінійних медіа планують також впровадити вимогу не менше 30 % європейського продукту (що включає й українські програми) від загального обсягу програм.

Раніше «Детектор медіа» публікував аналіз документу від експертки Центру демократії та верховенства права Тетяни Авдєєвої. Свої зауваження щодо законопроекту висловлювали й асоціації провайдерів.