Комітет гуманітарної та інформполітики пропонує доповнити склад злочину геноциду культурною складовою

Комітет гуманітарної та інформполітики пропонує доповнити склад злочину геноциду культурною складовою

16 Червня 2026
0
57
16 Червня 2026
08:58

Комітет гуманітарної та інформполітики пропонує доповнити склад злочину геноциду культурною складовою

0
57
Відповідний законопроєкт зареєстрували після масованої ракетної атаки Росії на Україну у ніч на 15 червня, внаслідок якої були пошкоджені українські культурні пам'ятки, музеї та установи.
Комітет гуманітарної та інформполітики пропонує доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
Комітет гуманітарної та інформполітики пропонує доповнити склад злочину геноциду культурною складовою

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформполітики зареєстрував законопроєкт №15331 «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо включення культурної складової до складу злочину геноциду». Про це повідомили в заяві Комітету щодо чергової атаки Росії на об’єкти культурної та духовної спадщини України у ніч на 15 червня. 

«Прийняття зазначеного законопроєкту забезпечить запровадження додаткових ефективних механізмів правового реагування на злочини держави-агресора, а також сприятиме розширенню інструментарію для притягнення винних до національної та міжнародно-правової відповідальності», — йдеться в заяві.

Як пояснила на своїй фейсбук-сторінці заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук, законопроєкт доповнює частину першу статті 442 ККУ визначенням та відповідальністю за культурний геноцид — «знищення, пошкодження, привласнення або систематичне позбавлення доступу до об'єктів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини, мови, освіти, релігійних практик, традицій, історичної пам'яті або культурних інституцій такої групи, якщо такі дії спрямовані на ліквідацію її культурної ідентичності як умови або засобу фізичного чи соціального знищення цієї групи».

Згідно із законопроєктом, за такі діяння передбачено покарання від 10 до 15 років позбавлення волі, в найтяжчих випадках — довічне ув'язнення, а за заклики до таких дій — від 3 до 7 років тюрми.

Як зауважила Кравчук, цю ідею ще свого часу обґрунтовував Рафаель Лемкін — юрист, який увів у міжнародне право поняття «геноцид».

Лемкін вважав, що знищення народу може відбуватися не лише через фізичне винищення людей, а й через руйнування мови, культури, освіти, релігії та історичної пам’яті.

«На жаль, під час підготовки Конвенції ООН про геноцид у 1948 році держави не дійшли політичної згоди щодо включення культурного аспекту до остаточного тексту документа. Але сьогодні в полумʼї храму Києво-Печерської Лаври ми бачимо, наскільки актуальними були застереження Лемкіна. Від початку повномасштабного вторгнення росія не лише руйнує міста. Вона системно атакує музеї, пам’ятки, бібліотеки, театри, вивозить музейні колекції з окупованих територій, намагається переписати історію та витіснити все українське», — зазначила Кравчук. 

Комітет заресєтрував законопроєкт після масованої ракетної атаки Росії на Україну у ніч на 15 червня, внаслідок якої були пошкоджені, зокрема, Києво-Печерська лавра, Башта Івана (Іоанна) Кущника, музеї, Національний культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал», Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка, «Укркінохроніка», а також Будинок органної та камерної музики у Дніпрі. 

Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики засудив дії Росії та наголосив, що ці пошкодження є продовженням системної політики країни-агресорки, спрямованої на руйнування історичної пам’яті, культурної спадщини та національної ідентичності українського народу.

«Комітет вважає неприйнятною ситуацію, за якої держава, що систематично завдає шкоди об’єктам Всесвітньої спадщини та культурним цінностям, продовжує користуватися усіма правами держави-члена ЮНЕСКО. Така ситуація вимагає негайної та принципової реакції міжнародного співтовариства із застосуванням усіх доступних механізмів впливу», — йдеться в заяві Комітету.

Він закликав міжнародну спільноту активізувати роботу організацій щодо документування, фіксації та надання належної міжнародно-правової оцінки злочинам Росії проти культурної спадщини України, посилити міжнародні механізми притягнення Росії до відповідальності за систематичне знищення об'єктів культурної та духовної спадщини , пришвидшити ініціювання та розгляд процедур щодо призупинення прав членства агресора в ЮНЕСКО.

«Без рішучої та своєчасної реакції міжнародної спільноти напади на об’єкти культурної спадщини триватимуть, а безкарність за такі дії створюватиме небезпечний прецедент та підриватиме міжнародну систему захисту культурної спадщини, посилюючи загрози для збереження культурних надбань не лише України, а й усього світу», — додав Комітет. 

Нагадаємо, в ніч на 15 червня російські війська здійснили масований обстріл України із застосуванням 611 БпЛА та 70 ракет, зокрема «цирконів» та балістичних «іскандерів». ППО знешкодила 582 безпілотники та 50 ракет. 

Унаслідок прямого влучання ворожого дрона на території Києво-Печерської лаври виникла пожежа — загорівся дах Успенського собору. З храму евакуювали святині та богослужбові предмети. Інший безпілотник вдарив по вежі Івана Кущника та влетів у приміщення Мистецького арсеналу.

Також пожежа виникла на Національній кіностудії імені Олександра Довженка. Вороже влучання знищило найбільшу і найстарішу костюмну колекцію України.

Служба безпеки України встановила, що російські війська атакували Успенський собор Києво-Печерської лаври безпілотником «Герань-2». Слідчі кваліфікували цей удар як воєнний злочин і розпочали кримінальне провадження за ч. 1 ст. 438 ККУ.

Президент Володимир Зеленський назвав атаку Росії на Лавру черговим російським варварством та ударом по християнській спільноті і культурній спадщині людства.

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО засудила російський удар по Києво-Печерській лаврі та низці інших культурних закладів. Вона закликала міжнародну спільноту припинити толерувати ці злочини та посилити тиск на Росію.

Фото: Shutterstock

LIKED THE ARTICLE?
СПОДОБАЛАСЯ СТАТТЯ?
Help us do more for you!
Допоможіть нам зробити для вас більше!
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
0
57
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду