Між регуляцією і свободою слова ми обираємо свободу слова

14 Березня 2020
1156
14 Березня 2020
08:41

Між регуляцією і свободою слова ми обираємо свободу слова

Олександр Ткаченко, «Українська правда»
1156
Наприкінці минулого року наш комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики, зареєстрував проєкт закону про медіа. Закон індустріальний і покликаний, в першу чергу, зробити всі медіа рівними перед законом і дати їм можливість прогнозованого нормального розвитку в майбутньому.
Між регуляцією і свободою слова ми обираємо свободу слова

Очевидно, що закони, прийняті в 90-х, відверто застарілі і не відповідають викликам часу. Ми об'єднали кілька законів в один, і це свідома тактика. Бо якби ми пішли шляхом прийняття цілої серії законів, то, можливо, в кінці каденції цього парламенту ми б до чогось і прийшли.

Час не чекає. Медійний світ кардинально відрізняється від того, що був 20-25 років тому.

Зараз не існує медіа в чистому вигляді, вони стали конвергентними і використовують всі доступні канали комунікації, через які доносять свій контент. В друкованих ЗМІ є онлайн версії, де також розміщується відеоконтент, онлайн-медіа мають свої подкасти і т.д.

Але всі вони давно мають працювати в рівних умовах. ЗМІ повинні публікувати інформацію про своїх власників, а діяльність анонімних ЗМІ, які невідомо де знаходяться і невідомо кому належать, має бути під забороною.

Таким чином можливо захистити не лише людей від неправдивої інформації, а й ЗМІ і журналістів від недоброчесної конкуренції.

Понад два місяці в законі шукають "бур'яни" і "зраду", намагання взяти під контроль свободу слова, бажання зарегулювати медіа так, щоб залишились лише ті, які зручні владі. Регулярно і часом "випадково" плутали і приписували норми закону про дезінформацію, який розроблявся Мінкультури.

Насправді ж наш план був запропонувати для індустрії проєкт закону, який ми готові обговорювати і обговорюємо. Ми мали цілу серію зустрічей з представниками індустрії, де отримали конструктивний фідбек.

Зараз створюємо зведену таблицю, яку приймаємо до розгляду і готові будемо, як автори закону, запропонувати в якості поправок до другого читання. Таких поправок вже назбиралося кілька десятків.

Обговорюємо закон з європейськими колегами та експертами.

Найчастіше ми чуємо коментарі по двох блоках питань, які пов'язані з регуляцією онлайн-медіа та повноваженнями Нацради.

Про кожен з них детальніше далі. Але єдине принципове питання, в якому звинувачують більшість членів комітету – заборона на діяльність російських ЗМІ на території України.

Ми хочемо закцентувати увагу на тому, що в міжнародних організаціях існують різні точки зору, в тому числі на те, як нам варто владнати наш конфлікт з Росією.

Озвучують позиції, що на поступки має піти України, а не Росія. Таким чином деякі наші європейські колеги хочуть налагодити стосунки з агресором, в тому числі за рахунок наших національних інтересів.

За останні три дні померло 3 захисники країни і більше 20 отримало поранення. Щодня Росія своїми діями знову і знову доводить, що вона не зацікавлена в мирі на паритетних засадах і умовах взаємоприйнятного компромісу.

Тому відповідь у нас проста – коли Донбас і Крим повернеться в Україну, коли там будуть українські ЗМІ, ми будемо готові поговорити з Росією. До того моменту – це єдине питання, яке не підлягає обговоренню.

Щодо основних зауважень.

  1. Регуляція онлайн-медіа

Ніхто раніше в Україні не регулював інтернет. Та розповсюдження інформації в онлайні з кожним роком набуває все більшого охоплення і стає основним джерелом для більшості людей.

Тому не реагувати на виклики, які існують в цій площині, ми не можемо. І маємо встановлювати правила і регулювання для онлайн-медіа в тому числі. Або ж і далі житимемо з фейками.

Тим не менше в робочій групі ми напрацювали зміни, які значно спрощують регулювання онлайн-медіа у порівнянні з першою редакцією проєкту. Їхня діяльність регулюватиметься мінімально, з добровільною повідомчою реєстрацією. Тобто ті, хто не захоче отримувати статус медіа, спокійно працюватимуть далі, як і раніше.

Також відмовились від обов'язкової реєстрації таких платформ, як Netflix та соціальних мереж. Щодо останніх акцент буде зроблено на напрацювання спільних політик національного регулятора та власників/адміністрацій мереж.

Єдине, в чому онлайн-медіа будуть прирівняні з "традиційними" медіа – це дотримуватись вимог до контенту, які визначатимуться законом про медіа та органом співрегулювання.

Загалом, в цій частині ми намагаємось закласти мотиваційну складову для реєстрації і отримання онлайн-медіа офіційного статусу.

Адже, маючи цей статус, вони отримають можливість брати участь в органі спільного регулювання, повноцінний захист професійної діяльності журналістів та операторів, який передбачено кримінальним кодексом, можливість акредитації в органах влади та доступу на відкриті заходи органів влади, брати участь в тендерах на висвітлення діяльності органів влади та місцевого самоврядування тощо.

Також, маючи статус медіа, журналіст зможе значно легше захищатись в судах від позовів про захист честі та гідності, стягнення моральної шкоди та в кримінальних справах, коли журналістів намагаються допитувати, як свідків або закидають втручання в приватне життя.

Ми вирішили в основному відкласти це питання до подальших змін, оскільки саме зараз в країнах Європи розробляється нове законодавство в цій сфері. Тому будемо з європейськими колегами рухатися разом.

  1. Повноваження Національної Ради

Нацрада і надалі виконуватиме роль регулятора.

Деякі функції розширюються лише тому, що регуляція розповсюджуватиметься на всі медіа.

Ті заходи впливу, які застосовувались раніше для регулювання телебачення та радіо – попередження, штрафи, судові позови за грубі порушення – будуть розповсюджуватись на всі медіа. Немає жодних новацій в інструментах впливу для тих, хто порушує встановлені законом норми.

Єдине, що з'являється, це норми, пов'язані з необхідністю протистояти агресії на інформаційному фронті.

Ми виходимо з того, що Нацрада – це конституційний орган. Він більше підходить для регулювання, ніж держава.

І взагалі, ми проти того, щоб держава в особі виконавчої влади мала можливість регулювати і контролювати роботу медіа.

Ми за те, щоб це був колегіальний, відкритий, незалежний орган. А процедуру відбору членів Нацради ми зробимо більш прозорою, відкритою і конкурентною.

Наголошу, що в законі головний камертон для нас – якщо стоїть питання між регуляцією і свободою слова, ми обираємо свободу слова.

І наше основне прагнення – встановлення саморегулювання на ринку медіа.

Закон про медіа дозволить створити прогнозовані та рівні умови для розвилку всіх медіа та стане платформою до подальших змін, які ми будемо робити спільно з європейськими колегами.

Для діалогу ми завжди відкриті.

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Олександр Ткаченко, «Українська правда»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
1156
Читайте також
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду