Про це Олег Черниш написав на своїй сторінці у Facebook, аргументуючи, чому він не ходить на засідання Нацради.

«31 серпня аналог відключати не можна, – вважає пан Черниш. – Між оголошенням кінцевої дати і вимкненням повинен бути люфт 6-9 місясців. У відповідності до останніх соціологічних досліджень, для 2,4 млн домогосподарств основним (у даному випадку – єдиним) типом прийому є аналогове ефірне мовлення. Такої кількості STB (тюнерів для прийому цифрового сигналу. – ДМ) фізично нема у продажу, їх потрібно замовити, зробити, привезти. Для впровадження 4G смуга [частот] 790-862 МГц зараз не може бути використана, крім телебачення там працюють військові і є ліцензія на CDMA до 2026 року. [Угода] “Женева 2006” передбачає, що кожна країна самостійно визначає дату відключення аналогу і аналогові передавачі можуть працювати, якщо вони не створюють завад цифровим РЕЗ (радіоелектронним засобам. – ДМ) сусідніх держав. У нас понад 100 ліцензіатів, які мають ліцензії на аналогове ефірне мовлення і не мають на цифрове. Після відключення я не впевнений, що вони продовжать своє існування, а там працюють живі люди (НАМ, агов!). Нашим єдиним провайдером, з ознаками монополізму, до цього часу не те що не побудовано 47 передавачів у [мультиплексі] МХ-1, щоб покрити хоч частину білих плям, як було узгоджено на міжвідомчій комісії, але навіть і не подано заявки на отримання висновків до Національної ради. Відключення повинно проходити у відповідності до Плану вимкнення, який був розроблений Національною радою, передбачає відключення у січні 2019 р. і за який всі колеги одностайно проголосували».

Водночас Олег Черниш запевняє, що його відсутність на засіданнях Нацради не вплинула на процес відключення аналогового ефірного мовлення та впровадження цифрового, оскільки вже ухвалено рішення уряду: «Постанова Кабінету Міністрів “Про внесення змін до плану РЧР” була прийнята 13 червня 2018 р. і вже діє. Передбачає кінцеву дату вимкнення аналогового ефірного мовлення у Києві та Кіровоградській області 31 липня, по всій Україні 31 серпня 2018 р.».

Олег Черниш вважає, що Президент України Петро Порошенко вирішив прискорити відключення аналогового мовлення, тому що «можливо, його ввели в оману, або є якась політична складова».

Нагадаємо, наприкінці березня Кабінет Міністрів України переніс кінцеву дату використання аналогового телебачення з 30 березня, як було визначено попереднім рішенням уряду, на 30 червня. Паралельно міжвідомча робоча група при Держспецзв’язку напрацювала вже другий проект Плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення, який 15 березня схвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і який мало бути подано на затвердження уряду.

Згідно з проектом, поетапне вимкнення аналогового ТБ мало би відбуватися в три етапи:

• серпень 2018 року — вимкнення аналогового мовлення в першій пілотній області, яку має визначити Міжвідомча група при уряді;
• січень 2019 року — вимкнення аналогового мовлення всіх телеканалів, крім «UA: Першого» та місцевих аналогових телеканалів, по всій країні, за винятком населених пунктів, де його не вимикатимуть в інтересах нацбезпеки (зона ООС і прикордонна зона на півночі країни), а також за винятком 47 населених пунктів, у яких буде добудовано мережу першого мультиплексу МХ-1 компанії «Зеонбуд»;
• травень 2019 року — остаточне вимкнення аналогового мовлення по всій країні.

Але в ці плани свої корективи вніс Президент України Петро Порошенко. 19 квітня під час наради з питань протидії інформаційній агресії Росії він доручив здійснити повний перехід на цифрове телебачення до липня поточного року.

Після цього Держспецзв’язку розробила проект урядового розпорядження, в якому запропонувала відключити аналогове телерадіомовлення до 1 липня 2018 року за винятком передавачів, розташованих на територіях, що межують з ОРДЛО, Кримом, і на прикордонних територіях України. Нацрада мала погодити цей проект наприкінці травня, але тоді вона тричі не могла зібрати кворум для проведення чергових засідань 24 і 31 травня і позачергового засідання 29 травня через відсутність двох членів: Олег Черниш перебував на лікарняному, Ольга Герасим’юк спершу була у відрядженні, а потім відсутня за сімейними обставинами.

13 червня Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про перенесення строків вимкнення аналогового телебачення з 30 червня на 31 серпня 2018 року, а для Києва та Кіровоградської області – 31 липня 2018 року.

Як з’ясувалося, напередодні ухвалення цього рішення уряду, 12 червня прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів нараду з питань впровадження цифрового мовлення за участі керівників найбільших медіагруп. За результатами наради було досягнуто домовленості щодо впровадження в Україні цифрового ТБ з 1 вересня 2018 року, а для Києва та Кіровоградської області – з 1 серпня 2018 р., з одночасним завершенням процедури продовження ліцензій на цифрове мовлення до 15 липня 2018 року. Володимир Гройсман попросив Нацраду невідкладно розглянути питання продовження строку дії ліцензій телеканалів на цифрове мовлення з огляду на відключення 31 серпня аналогового мовлення (а в Києві та Кіровоградській області – 31 липня).

Член Нацради Валентин Коваль припустив, що мета блокування роботи регуляторного органу двома членами Нацради (Олегом Чернишем і Ольгою Герасим’юк) полягає в тому, щоб не дати відключити аналогове телебачення: «Через те, що ми не збираємося і не приймаємо рішення, ми не підтверджуємо плани з відключенню аналогового ТБ – у цьому й полягає суть блокування діяльності Нацради».

Ольга Герасим’юк і Олег Черниш це заперечили. Вони кажуть, що постанову уряду ухвалено і зміни в план використання радіочастотного ресурсу внесено, а цифрові ліцензії мовників є чинними, доки Нацрада не прийме рішення їх продовжити або відмовити в продовженні.

Нагадаємо, що в червні питання погодження відключення аналогового телебачення співпало з продовженням ліцензій загальнонаціональних телеканалів на цифрове мовлення. Стурбованість із цього приводу висловлював генеральний директор групи «1+1 медіа» Олександр Ткаченко: «Могла скластися ситуація, коли після відключення аналогового мовлення 1 липня дія цифрових ліцензій для деяких «неправильних» з точки зору влади телеканалів могла бути не подовжена».

Також Нацрада мала розглядати результати позапланових перевірок «1+1» та «Інтера» щодо показу радянських фільмів з акторами з «чорного списку» Мінкульту, за що канали могли отримати санкції. Засідання Нацради 21 червня не відбулося, зокрема, тому що Ольга Герасим’юк і Олег Черниш наполягали на зміні порядку денного засідання – на першочерговому розгляді питання продовження ліцензій, після чого – всі інші питання (зокрема, результати перевірок).

П’ятеро інших членів Нацради погодилися на вимоги змінити порядок денний, і на засіданні 27 червня першими питаннями Нацрада мала розглядати продовження цифрових ліцензій. Однак Ольга Герасим’юк і Олег Черниш вирішили не йти на засідання, а пані Герасим’юк написала заяву про відставку.

Олег Черниш припустив, що його колеги можуть не продовжити ліцензію каналу «1+1» на цифрове мовлення через зауваження до структури власності каналу.