Коли настане день «ікс»?

Наприкінці березня Кабінет Міністрів України постановою № 218 знову переніс кінцеву дату використання аналогового телебачення з 30 березня, як було визначено попереднім рішенням уряду, на 30 червня. Паралельно міжвідомча робоча група при Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації напрацювала вже другий проект Плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення, який 15 березня схвалила Національна рада з питань телебачення і радіомовлення і який мало бути подано на затвердження уряду.

Згідно з проектом, поетапне вимкнення аналогового ТБ мало би відбуватися в три етапи:

• серпень 2018 року — вимкнення аналогового мовлення в першій пілотній області, яку має визначити Міжвідомча група при уряді;
• січень 2019 року — вимкнення аналогового мовлення всіх телеканалів, крім «UA: Першого» та місцевих аналогових телеканалів, по всій країні, за винятком населених пунктів, де його не вимикатимуть в інтересах нацбезпеки (зона ООС і прикордонна зона на півночі країни), а також за винятком 47 населених пунктів, у яких буде добудовано мережу першого мультиплексу МХ-1 компанії «Зеонбуд»;
• травень 2019 року — остаточне вимкнення аналогового мовлення по всій країні.

Але в ці плани свої корективи вніс Президент України Петро Порошенко. 19 квітня під час наради з питань протидії інформаційній агресії Росії він доручив здійснити повний перехід на цифрове телебачення до липня поточного року.

«План переходу на цифрове телебачення, який ви розтягнули на два роки — неприйнятний. Час у вас є до липня, більше вам не потрібно. Ви не вірите ні у власні сили, ні в Україну, а я хочу додати вам оптимізму, — сказав Президент голові Нацради Юрію Артеменку. — Є достатньо часу, є державна політика, є ефективне використання частот. Необхідно весь частотний ресурс України використовувати з максимальною ефективністю. І прохання, щоб ми доопрацювали терміново разом із урядом і за безпосередньої участі Міністерства інформаційної політики систему переходу на цифру і не прикривали бездіяльність постійним подовженням сигналу».

Заява Президента стала несподіванкою для багатьох учасників цифрової реформи (крім тих, хто готував Президента до цієї наради). Президент має рацію, говорячи про те, що відбувається штучне затягування процесу, який, згідно з міжнародними зобов’язаннями України, мав завершитися ще влітку 2015 року. Втім, Президент не може не знати, що цифровий перехід відкладали через низку факторів: монополізація ринку, непрозорість оператора-монополіста, недостатній рівень покриття цифровим ефірним сигналом, недостатній рівень забезпечення населення цифровими приставками, відсутність цифрових ліцензій у понад сотні регіональних ефірних телеканалів. Та чомусь цих проблем ось уже три роки так ніхто й не вирішував. Натомість обирали найпростіший спосіб їх подолання — це відкладення в довгу шухляду. В цьому замкненому колі віз цифрової реформи стояв на місці мертвим вантажем.

Одна з версій, чому Президент зажадав прискорити вимкнення аналога, — інтереси телекомунікаційної галузі. До частотного ресурсу, яке поки що зайняте аналоговим телебаченням, давно придивляються мобільні оператори. А держава, своєю чергою, теж отримає фінансовий зиск, виставивши ці частоти на аукціон. Інша версія, яку в інтерв’ю «Детектору медіа» озвучив генеральний директор «1+1 медіа» Олександр Ткаченко, полягає в тому, що якраз у серпні в телеканалів завершується строк дії їхніх цифрових ліцензій, і вимкнення аналога з можливим непродовженням цифрових ліцензій – це пряма загроза для деяких з каналів опинитися поза ефіром. Цю ж гіпотезу висловив на Львівському медіафорумі голова правління Суспільного мовника Зураб Аласанія, але натякаючи на телеканал «Інтер», а не «1+1».

Та не варто виключати варіанту, що вимкнення аналогового ТБ, яке може призвести до суттєвого соціального вибуху, все-таки знову відкладуть — з огляду на наближення виборів.

Специфічну позицію в цій ситуації зайняла Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, яка за законом є одним із головних виконавців цифрової реформи (перехід від аналогового до цифрового мовлення має здійснюватися відповідно до Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору, який щороку затверджує Нацрада). У регулятора (принаймні — публічно) своєрідний режим очікування, а всі «стрілки» він переводить на Держспецзв’язку.

Наразі Нацрада чекає від Держспецзв’язку нового проекту урядового рішення про вимкнення аналогового телебачення. Цей документ Нацрада хотіла розглянути ще 26 квітня, але Держспецзв’язку його відкликав, тому що строки не узгоджувалися із заявленими Президентом. Попередній проект був максимально прив’язаний до Плану поетапного вимкнення аналогового телерадіомовлення. Відповідальний секретар Нацради Олександр Ільяшенко сподівається, що в новому проекті зі стисненням строків залишаться всі напрямки, пропоновані регулятором: етапність, інформаційно-рекламна кампанія, продовження аналогового мовлення в зоні ООС і прикордонних зонах, продовження аналогового мовлення ефірних телеканалів, які не мають цифрових ліцензій.

Утім, Олександр Ільяшенко так і не дав чіткої відповіді, чи погодить Нацрада остаточне вимкнення аналогового ТБ з 1 липня та чи припинить своїм рішенням дію аналогових ліцензій телеканалів (а всі ліцензії чинні саме до моменту ухвалення окремого рішення Нацради). Представників Держспецзв’язку на заході не було, тож почути прогнози одного з найбільш закритих відомств не вдалося.

Концерн РРТ: побудова державного мультиплексу, банкрутство чи приватизація?

Державний Концерн радіомовлення, радіозв’язку і телебачення, який у загальнонаціональних масштабах є монополістом послуги аналогового ефірного телебачення, не полишає планів зайти на ринок цифрового ефірного ТБ і скласти конкуренцію «Зеонбуду». З волі Нацради Концерн РРТ уже став оператором регіонального цифрового мультиплексу в Одеській області з 22 передавачів та локального мультиплексу в місті Волноваха Донецької області (один передавач). Крім того Концерн РРТ обслуговує мережу передавачів «Зеонбуду», більшість із яких встановлені на опорах Концерну. Але це мізерна участь у цифровому ринку.

Концерн РРТ хоче побудувати державний мультиплекс цифрового телебачення як альтернативу чотирьом приватним мультиплексам «Зеонбуду». Це навіть було зафіксовано в розпорядженні уряду: Концерн РРТ мав стати державним оператором цифрового ТБ у 2017 році. Але ці плани, як і решта в цифровій реформі, поки що лишаються на папері.

Натомість минулого року після призначення нового генерального директора Петра Семерея Концерн РРТ переглянув свої заявки на прорахунок частот для свого цифрового мультиплексу, які через Нацраду замовляв в «Українського державного центру радіочастот» (спершу оператор замовляв частоти в 372 населених пунктах, потім зменшив замовлення до 279  аселених пунктів). «Будувати багато станцій — це дуже дорого. Ми переглянули заявку, збільшили потужності наших передавачів у заявці, що давало змогу збільшити покриття, максимально використовуючи наші висотні опори, і максимально використовуючи діючі антени і передавачі», — розповів Петро Семерей.

Нова заявка налічувала прорахунок частот у 159 населених пунктах (мережа «Зеонбуду» охоплює 166 міст, але у 23 окупованих Росією містах мовлення відсутнє). За прогнозами Концерну, заявлена ними кількість і потужність передавачів дозволить покрити 78 % населення країни на першому етапі, а згодом розширити покриття до 95 % населення. Петро Семерей дорікнув УДЦР і Нацраді, що вони досі не прорахували частот для Концерну й не оголосили конкурс на десять місць у майбутньому мультиплексі КРРТ, хоча за планами мали це зробити у квітні.

Петро Семерей обіцяє, що тарифи Концерну РРТ будуть приблизно такими ж, як у «Зеонбуду» за умови більшого покриття мережі. Називати абсолютні цифри він не став. Натомість спрогнозував зростання тарифів «Зеонбуду» для мовників, тому що Концерн планує з нового року значно підвищити свої тарифи на обслуговування передавачів «Зеонбуду».

Якщо Концерн РРТ не займе свого місця на ринку цифрового телебачення, йому загрожують два сценарії, каже Петро Семерей: банкрутство або приватизація «Зеонбудом» (за іронією долі, кілька років тому обговорювалася ідея націоналізації «Зеонбуду» Концерном РРТ). За висновками аудиторів, Концерн уже перебуває за один крок від банкрутства.

«Сьогодні аналогове телебачення приносить Концерну РРТ 50 % доходів. Вимкнення аналога робить нас збитковими, а через місяць-два — банкрутом», — наголосив Петро Семерей. Річ у тім, що в КРРТ понад 1000 антено-мачтових споруд по всій країні (хоча використовуються для мовлення не більше половини), які потребують обслуговування, охорони, підтримання в належному стані. Ці витрати КРРТ закладає у свої тарифи для аналогових телеканалів, вони ж стануть частиною тарифу і для цифрових телеканалів.

Скрутне поточне становище Концерну посилюється тим, що один із його основних клієнтів — Національна суспільна телерадіокомпанія України — не платить йому за трансляцію сигналу через власне недофінансування. «НСТУ цього року не заплатила нам ні копійки. Ми вийшли в нуль. При цьому сплатили всі податки і дивіденди за гроші, яких ми не отримали. Нам нараховують санкції за несвоєчасну сплату електроенергії», — поскаржився пан Семерей.

Гендиректор державного оператора телекомунікацій вважає, що «всі потихеньку чекають, доки Концерн РРТ помре своєю смертю». «Не треба навіть проводити складної процедури банкрутства — достатньо просто вимкнути нас від електроенергії за борги (а всі обленерго приватизовані)», — сказав пан Семерей. У результаті цілі області можуть залишитися без телебачення та радіо. Така ситуація вже траплялася у 2015 році в Тернопільській та Миколаївській областях, після чого уряд ухвалив постанову про неприпустимість відключення телевізійних веж від електропостачання.

Прохолодна реакція Нацради й індустрії

Нацрада (принаймні Олександр Ільяшенко) не виявляє бурхливого оптимізму щодо планів Концерну РРТ стати державним оператором цифрового ТБ.

По-перше, пан Ільяшенко має сумнів, що покриття державного мультиплексу вийде більшим, ніж у «Зеонбуду». На запит Концерну РРТ із замовлених ним 159 частот УДЦР прорахував перші 70 частот. Але в 16 містах прораховано меншу потужність, ніж просив Концерн. Подекуди вона навіть менша, ніж у діючих передавачів «Зеонбуду». Представник Нацради озвучив такі цифри:

• Вінниця: «Зеонбуд» — 1 кВт, Концерн РРТ — прораховано 1 кВт замість 2 кВт;
• Ковель: «Зеонбуд» — 1 кВт, Концерн РРТ — 0,5 кВт (замість 2 кВт);
• Ужгород: «Зеонбуд» — 0,2 кВт, Концерн РРТ — 0,1 кВт (замість 0,5 кВт);
• Київ: «Зеонбуд» — 2 кВт, Концерн РРТ — 1 кВт (замість 4 кВт);
• Одеса: «Зеонбуд» — 1 кВт, Концерн РРТ — 0,5 кВт (замість 1 кВт).

По-друге, «Зеонбуд» готується збільшити покриття першого мультиплексу МХ-1 і встановити додаткові передавачі в 47 населених пунктах. Нацрада вже замовила в УДЦР прорахунок частот для цих передавачів. Певно, ніхто не здивується, якщо їх прорахують швидше й точніше, ніж для Концерну РРТ.

По-третє, Нацрада вирішила опитати самих мовників — чи хочуть вони перейти в мультиплекс Концерну РРТ. «Ми написали листи чотирьом найбільшим медіагрупам, запитали, чи будуть брати участь у конкурсі на місця в мультиплексі. Судячи з відповідей StarLightMedia, “Медіа Групи Україна” та “1+1 медіа”, вони всі троє не горять бажанням брати участь у цьому конкурсі. Одну групу все влаштовує. Дві інші сказали, що не розуміють рівня покриття та вартості послуги. І доки ці питання на вивчать, ні про який конкурс мова не може йти», — переповів зміст перемовин з медіагрупами пан Ільяшенко.

Олександр Ільяшенко не має сумнівів, що охочі взяти участь у конкурсі знайдуться й поза медіагрупами. Але Нацрада не хоче «роздувати» кількість загальнонаціональних ефірних телеканалів із 32 до 42, бо «рекламний ринок їх не забезпечує, і вони себе не зможуть прогодувати». Судячи з дискусії, регулятор також остерігається запускати в мультиплекс Концерну РРТ телеканали NewsOne, «112 Україна» чи якісь інші неринкові проекти, орієнтовані на досягнення політичних цілей, у яких ще немає цифрової ліцензії або вона обтяжена вантажем санкцій (нагадаємо, що в Прямого каналу, «Еспресо» чи ZIK уже є цифрові ліцензії).

Директор юридичного департаменту «Медіа Групи Україна» Євген Буцан підтримав Олександра Ільяшенка: «Перед тим, як почати конкурс і будувати ще один мультиплекс, треба проаналізувати економічну складову, хто там буде мовити. В Україні й так забагато безкоштовних каналів, і вони не в стані працювати в безкоштовній моделі. Завдання регулятора — аналізувати, скільки безкоштовних каналів може існувати на ринку».

За даними медіагруп, фактичне покриття мережі «Зеонбуду» виявилося некритично меншим за заявлене. Влітку минулого року УДЦР за кошти «1+1» та «Інтера» провів у Волинській області натурні випробування. Тоді ще «Зеонбуд» наперед погрожував УДЦР судом за ці дослідження. «Натурні випробування у Волинській області показали, що претензії до “Зеонбуду” голослівні. Вони виявили відхилення 10 % від розрахункового покриття (95 %. — Авт.)», — розповів про результати дослідження Євген Буцан (представників «1+1» та «Інтера» на дискусії не було). Він також підтвердив, що індустрія з Нацрадою погодили, що «Зеонбуд» встановить додаткові понад 40 передавачів для МХ-1.

Відтак телеканали «Медіа Групи Україна» можуть зацікавитися переходом у мультиплекс Концерну РРТ через «виключно економічні складові» (тобто, якщо це буде дешевше, ніж у «Зеонбуду»).

Втім, останній варіант розвитку подій малоймовірний. «Медіа Група Україна» підтримує «Зеонбуд» (а на ринку ці компанії опосередковано пов’язують із одним власником), вона була однією з тих, хто лобіював швидші строки вимкнення аналогового ТБ. «Справді, ми вважаємо, що строки переходу можна скоротити. Колеги, які хотіли розтягти процес на рік, просто відкладають проблему. План поетапного вимкнення можна реалізувати протягом трьох місяців із початку піар-кампанії, де буде названа чітка дата вимкнення», — сказав Євген Буцан.

Ніхто не хоче зробити «боляче» «Зеонбуду»

Під час дискусії склалося враження, що прихильником побудови державного мультиплексу є тільки один Концерн РРТ, на що звернула увагу експертка Незалежної асоціації телерадіомовників Ольга Большакова. Але виявилося, що це не так, коли до розмови долучився генеральний директор телеканалу «24» і холдингу ТРК «Люкс» Роман Андрейко.

Він акцентував на двох проблемах: «білі плями» й ризик зникнення телевізійного сигналу в багатьох глядачів після вимкнення аналогового ТБ; загроза національній безпеці через зосередження всієї інфраструктури ефірного телебачення в руках компанії з непрозорими власниками. Нагадаємо: номінальними власниками «Зеонбуду» виступають троє громадян Кіпру та один громадянин Великої Британії. «З юридичної точки зору, в нас немає претензій до компанії, — відповів на це Олександр Ільяшенко. — Ми звернулися до СБУ, до РНБО — усе в межах наших повноважень зробили. Де-юре все прозоро і пристойно».

«Будувати державну альтернативну мережу — це єдиний вихід, — закликав Роман Андрейко. — Якщо є сумніви, що знайдеться десять клієнтів, які із задоволенням захочуть мовити в новому мультиплексі, — не сумнівайтеся. Оголосіть конкурс. Я подам заявку першим. І великі телегрупи захочуть доліцензувати свої канали теж».

Петро Семерей вважає, що швидкий перехід на цифрове ефірне ТБ вигідний тільки «Зеонбуду»: «Він стає монополістом, це дає йому змогу швидко підняти ціни». Щоправда, керівник Концерну не згадав, що переходу на цифру чекають також більшість телеканалів, які вже сьомий рік паралельно оплачують два способи ефірної доставки сигналу — аналоговий і цифровий. Винятком із цього загального консенсусу є групи «1+1 медіа» та «Інтер медіа груп». Попри подвійне фінансове навантаження, вони не хочуть залишати аналогового ефіру, де мають переваги в покритті та охопленні населення (детальніше про мотивацію «Плюсів» можна почитати тут). Отже, в «ТСН» на каналі «1+1» триває серіал сюжетів із критикою переходу на цифру та страшилками для глядачів.

Гендиректор Концерну РРТ також закидає УДЦР, що той навмисно не прораховує Концерну частоти з потрібними йому потужностями: «Ми просили для Києва 4 кВт. У цьому діапазоні в аналогу сьогодні працює “Інтер” із потужністю 40 кВт. Нам не дали 4 кВт, тому що не можна, щоби потужність Концерну перевищувала потужність “Зеонбуду”. Я вважаю, що це навмисно робиться, — щоб утвердити монополізм “Зеонбуду” і знищити Концерн. Наступним етапом буде приватизація Концерну “Зеонбудом” — ось такий фінал поточної схеми». Ці закиди залишилися без відповіді, оскільки представників УДЦР і «Зеонбуду» на дискусії не було.

Останній вагон для регіональних і місцевих телеканалів

Як відомо, в результаті низки цифрових конкурсів понад сотня регіональних і місцевих мовників залишилися без цифрових ліцензій. У планах регулятора — розширити ємність мультиплексу МХ-5 «Зеонбуду» і проліцензувати більше каналів. Але є понад 50 місцевих компаній, які мовлять у тих населених пунктах, де немає покриття цифровою мережею «Зеонбуду». Чи є для них місце у цифрі?

Олександр Ільяшенко каже, що Нацрада неодноразово просила УДЦР прорахувати частоти для місцевих мультиплексів у цих місцях. У відповідь частотне відомство пояснило: це питання воно зможе розглянути тільки після вимкнення аналогового телебачення та звільнення частотного ресурсу. Тому Нацрада у проекті Плану поетапного вимкнення запланувала перехідний період: продовження аналогового мовлення місцевих компаній у тих місцях, де немає «цифри», а також у зоні ООС і прикордонних регіонах. Перелік таких населених пунктів має визначити Міністерство інформаційної політики.

«Зберегти мовлення регіональних каналів — це узгоджена позиція і регулятора, й індустрії. Також ця узгоджена позиція включає збереження на певний період аналогового мовлення “UA: Першого”, щоби зберегти доступ населення до інформації», — підтвердив позицію Нацради Євген Буцан.

Представники регіональних мовників, які не мають цифрових ліцензій, кажуть, що залишаться в кабельних мережах, піднімуться на супутник і підуть в інтернет. Але всі ці варіанти призведуть до втрати кількості глядачів і, відповідно, зменшення доходів від реклами. Генеральний директор МТРК «Чернівці» Геннадій Сергєєв зауважив, що перехід в інтернет — це не вихід для місцевого телеканалу, тому що рекламних надходжень там менше, а платити за контент український користувач інтернету поки не готовий. «Вимкнення аналогового ТБ — для нас це не апокаліпсис, але боляче», — сказала генеральна директорка ТРК «Приват ТБ» з міста Дніпро Ольга Владимирова. У випадку ж отримання цифрової ліцензії вона буде готова протягом півроку піти з аналогового ефіру.