На ринку DTH може з'явитися новий гравець: компанія ISTIL уже веде переговори з дистрибуторами каналів, пропонуючи їм розпочати надання сигналу з червня 2011 року.

Глава проектів медіа й телекомунікацій ISTIL Management Джим Філліпофф не підтвердив ТК цієї інформації, обмежившись словами про те, що «у компанії багато різних планів». Однак, за даними ринку, йдеться про запуск платформи на Amos'і, послугу буде розраховано на нижчий ціновий сегмент, назва платформи поки невідома.

Зокрема інформацію про переговори з ISTIL підтверджує Любов Ярошевська, перший заступник генерального директора ТОВ «Нові телевізійні технології» - офіційного партнера «НТВ-плюс» в Україні. Також вона не виключає, що канали «НТВ-плюс» можуть з'явитися й на новій платформі.

За словами пані Ярошевської, шанс у нового оператора на ринку є - але за умови якщо їм вдасться зробити те, що поки не вдалося конкурентам: не лише сформувати якісний пакет, а й максимально здешевити пропозицію. «А раптом їм вдасться знайти щось дешеве серед якісного, чого не знайшли ані ми, ані Viasat?», - каже Ярошевська.

Оксана Ферчук, генеральний директор компанії «Viasat-Україна», зауважує, що це вже не перша спроба запустити «третю» платформу. «Багато років про запуск власної платформи говорить група "Інтер", свою DTH-платформу намагалися запустити й інші медіагрупи, але ні в кого не виходив "гарний кейс". Надто складний і неструктурований ринок, який не показує достатнього зростання клієнтських баз», - вважає вона.

Таку стійку позицію могла б дати ймовірному конкурентові співпраця із, приміром, великими українськими медійними групами. Проте в групі «Україна» сказали, що мають тривалу угоду про співпрацю з «Viasat-Україна», а на «Інтері» запевнили, що переговори було припинено зі звільненням екс-голови правління каналу Сергія Созановського. Тобто в жовтні 2010 року.

Конкурентне поле

На сьогодні на ринку DTH-телебачення працює дві платформи - Viasat та «НТВ-плюс». При цьому Viasat орієнтується на середній ціновий сегмент, а «НТВ-плюс» робить ставку на багатих (так званий преміум-сегмент).

Офіційно «НТВ-плюс» працює в Україні з 2006 року. «Зараз ми ростемо по 15-20% на рік», - стверджує Ігор Давиденко, генеральний директор компанії. Viasat працює в Україні 2,5 роки. Ліцензію Нацради з питань телебачення і радіомовлення платформа отримала у 2007 році. Кількість своїх абонентів вони характеризують так: щороку ми збільшуємося вдвічі.

Обидві платформи оцінюють кількість легальних абонентів одна одної у межах 30 тисяч. Власних офіційних даних жодна з компаній поки не оприлюднила.

Ще дві платформи, які недавно надавали послуги платного телебачення, MyTV (Digital Fly Ukraine) та «Поверхность», нині призупинили надання послуг. Обидві офіційно заявили про те, що призупинення зумовлено технічними причинами. Проте експерти оцінюють ситуацію інакше.

Ситуацію з «Поверхностью» обговорюють здебільшого офрекордз, але про повернення платформи Віктора Самойленка на ринок говорять без оптимізму, та й запуск платформи колишніми партнерами «Поверхности» - компанією ISTIL - радше підтверджує ці спостереження.

«Імовірно, що "Поверхность" лишиться на ринку як продавець спортивного контенту», - вважає Оксана Ферчук.

Її колеги з «НТВ-плюс» іще категоричніші. «Я би сказала, що шанси "Поверхности" мінімальні, - каже Любов Ярошевська. - Компанія втратила свої позиції на ринку спортивного контенту - тут нині дуже сильно грає група "Україна"». Зрештою, остаточну відповідь на питання про подальшу долю «Поверхности» дасть тендер УЄФА, що відбудеться влітку: там буде розіграно права на Лігу чемпіонів на наступні три роки.

Із MYtv (Digital Fly Ukraine) інша ситуація: компанія вже попередила своїх партнерів по ринку, що має відновити надання послуг у середині квітня.

Як заявляв на засіданні Національної ради з питань телебачення і радіомовлення 23 лютого директор компанії Альберт Фельдман, супутниковий оператор Digital Fly Ukraine (платформа MYtv) готується стати частиною великої міжнародної медіакорпорації. У розмові з журналістами він сказав, що до квітня не розголошуватиме назви компанії-покупця, а на ринку вважають, що в намічений термін Digital Fly не знайшов співінвеcтора, а відтак призупинив надання послуг, щоб не витрачати ресурсів.

«Компанію від початку було створено під продаж», - коментує Оксана Ферчук і нагадує досвід компанії Vision TV, яка аналогічно до Digital Fly Ukraine створила компанію в Україні, а пізніше знайшла стратегічного партнера, що працює в сегменті DTH, має досвід роботи з абонентськими базами та власний цікавий контент, - компанію Viasat.

Нагадаємо, що Digital Fly Ukraine запустила національну платформу супутникового телебачення під брендом MYtv наприкінці 2009 року. Компанія пропонувала досить дороге обладнання і заявляла про намір працювати у преміум-сегменті. Тоді ж Digital Fly Ukraine отримала ліцензію Національної ради. На сьогодні платформа звітує перед партнерами за 350 абонентів, які є friendly users, унікального контенту на платформі немає. Стартова ціна продажу, яку обговорюють на ринку і яка не має ніяких офіційних підтверджень, - 30 млн доларів. Проте гравці не розуміють, чи входять у цю суму якісь матеріальні активи, чи просто йдеться про «вхідне» на ринок.

«Коли Digital Fly тільки виходив на ринок, ми здивувалися, чому вони обрали саме цей сегмент. Ми вважали, що в цьому сегменті працює "НТВ-плюс", - каже Любов Ярошевська. - Але згодом ми розуміли, що Digital Fly не є для нас значним конкурентом. Абонент, який користується послугою "НТВ-плюс", який звик платити за телебачення, навряд чи змінить відомого провайдера на нового з аналогічними послугами. Зараз ми партнери з MYtv, вони купують у нас права на канали, які ми представляємо на території України».

На 2009 рік новинкою було обладнання, яке пропонувала компанія Digital Fly: ресивери з новими технічними можливостями автоматичного вибору та запису програм на жорсткий диск. Проте ця послуга вже перестала бути унікальною: нині й «НТВ-плюс» випустив власні ресивери із жорстким диском для запису програм та складання власного каналу. Щоправда, обладнання «НТВ-плюс» поки що є дорожчим.

У Viasat кажуть, що поки ставку на обладнання робити передчасно: згідно з дослідженнями їхнього сегменту, абоненти надають перевагу якісному контенту та обслуговуванню, а не можливостям ресивера.

Хто на новенького

«Можна запустити в Україні і третю платформу платного телебачення, і четверту - будь ласка. Але перед цим варто було прорахувати, чи потрібно це ринку», - міркує вголос Любов Ярошевська. Разом із нею та її колегою Ігорем Давиденком ми розмірковуємо на тему, чому польський медіаринок спокійно приймає сьомого DTH-гравця (на кінець 2011 року заплановано запуск у Польщі Celesat Multistream Vision), а на українському ринку триваліший час існує ситуація «більше двох не збиратися».

«Якби свого часу "НТВ-плюс" і Viasat об'єднали контент на одній платформі, то жодної іншої платформи в Україні б не з'явилося. Тому що такого сильного контенту - їхні канали плюс наші канали - ніхто інший не міг би запропонувати», - коментує загальноринкову ситуацію пан Давиденко. І додає: «А якби ще раніше об'єдналися "НТВ-плюс" і "Поверхность", то і Viasat би не виходив на цей ринок».

На думку топ-менеджерів української дочки «НТВ-плюс», основна причина, що гальмує розвиток ринку платного телебачення в Україні, є піратство і ментальна націленість споживачів на шару - компанія визнає, що найбільшим її конкурентом є картшаринг: захисні коди зламуються, і повний пакет «НТВ-плюс» орієнтовною вартістю 60 доларів можна купити у піратів за 8-10 доларів.

«Нині служба безпеки компанії веде одного пірата, який надає несанкціонований доступ до програм понад шести тисячам абонентів», - каже Ігор Давиденко.

У компанії кількість шарингових абонентів оцінюють як «більше, ніж десятки тисяч; імовірно, понад 100 тисяч». Експерти кажуть, що ця цифра може сягати й 150 тисяч.

«У нас не Європа. Наш споживач буде шукати будь-яку можливість взяти безкоштовно. І це гальмує найпрекрасніші проекти. Приміром, у жовтні "НТВ-плюс" та Panasonic презентували перший 3D-канал. Доступ до нього вже зламано», - нарікає Любов Ярошевська.

У компанії Viasat теж вважають шаринг надзвичайно серйозною проблемою не тільки окремої компанії «НТВ-плюс», а й ринку платного телебачення в цілому. «Масово продаючи платне телебачення за заниженими цінами, пірати занижують сприйняття чесної ціни на наш продукт. "Наш" - я маю на увазі всіх операторів платного телебачення», - каже Оксана Ферчук.

З огляду на це, впевнена пані Ферчук, проблему становить не тільки картшаринг, а й дрібні кабельники. «У країні близько 30% домогосподарств користуються послугами кабельних операторів, половина чи навіть дві третини з них - це клієнти дрібних кабельників, основна перевага яких - супернизька ціна, яка формується з того, що кабельник занижує у звітах правовласникові кількість абонентів. Перевірити дрібного кабельника майже неможливо - білінгових систем немає, бізнес дрібний, неструктурований», - пояснює вона. У підсумку клієнт свято вірить, що набір із 40 платних каналів може коштувати 30 гривень, як продає це дрібний кабельник, а не 100, як продає його чесніший конкурент.

Проте якщо ринок не купує продукту за справжньої ціною, то DTH-оператор не може реінвестувати в бізнес, розвивати локальні проекти, покращувати контент своїх каналів. До того ж український ринок платного телебачення гальмує надмірна безкоштовна пропозиція, яка весь час підтримується так званими позаринковими грошима великих власників і привчає глядачів до нескінченої халяви.

«Мені важко оцінювати перспективи виходу на український ринок ще одного гравця, поки цей ринок не цивілізувався», - каже Оксана Ферчук. На її думку, спочатку мають з'явитися механізми монетизації телеперегляду, а тоді вже можна буде щось прораховувати.

На відміну від «НТВ-плюс», змушеного конкурувати з піратами, які крадуть його ж контент, Viasat вважає своїм головним конкурентом free-to-air (FTA) підключення (людина купує на базарі тарілку, встановлює її - і ловить канали, чий сигнал є в зоні вільного прийому).

«Нині супутникове телебачення обрали 17% українців, проте левова частка - це FTA. Якщо українські мовники закодують супутниковий сигнал своїх каналів, тоді майже три мільйони українських домогосподарств, які сьогодні отримують його безкоштовно, прийдуть до операторів і правовласників та куплять їхню послугу. На ринок прийдуть гроші», - каже Ферчук.

А гроші - це нові проекти і якісніший контент. І - напевно - нові гравці з чітко окресленими ринковими перспективами. Між іншим, польський ринок, який тепер викликає замилування на межі із заздрістю у вітчизняних гравців своєю стрункістю й прозорістю, свого часу пішов саме таким шляхом: кодування каналів, розвитку нішевого контенту й підвищення привабливості платного телебачення.

Леся Ганжа, Незалежна асоціація телерадіомовників (НАМ), для «Детектор медіа»

Фото - mercuriy-tv.com.ua