На початку жовтня про місто Лева почули у світі. Сталося це завдяки... леву, але не символічному, а справжньому. 2 жовтня під час циркової вистави лев Персей напав на приборкувача. Відвідувачі цирку побачили страхітливу картину: спочатку один, а за ним і другий хижак на арені довго дерли зубами й кігтями безпорадну людину, а працівники сцени марно намагалися відігнати їх струменем води з брандспойта. Шок? Як виявилося, не для всіх. «Наші контролери вам це підтвердять, вони були в шоку, розповідають, що ледь не насильно вмовляли глядачів вийти з залу, - розповів газеті «Високий Замок» комерційний директор Львівського державного цирку Роман Здреник. - Чоловік тримає на руках п'ятирічну дитину, піднявся на три ряди вище від свого місця і знімає на відео. Чи це така погоня за сенсацією? На момент, коли вже було видно, що в манежі залишилися тільки леви, що продовження не буде, в залі понад сто чоловік стояли і знімали...». Один із аматорських відеозаписів потрапив до західних ЗМІ, й напад лева став єдиною подією в Україні за цілий тиждень, що зацікавила CNN. З українських телеканалів про інцидент повідомили одиниці, адже стався він у суботу, коли репортери відпочивають; до деяких «дійшло» аж у середу.

Крім «атаки лева» у Львові насправді відбувається чимало цікавого, зокрема й у сфері медіа.

Бандера й когнітивний дисонанс

Одна з найсмішніших новин останнього часу - як народного депутата України, члена фракції Партії регіонів і голову Львівської міської організації ПР Петра Писарчука «пурєдно-галицько» в мери висували.

Регіонали замовили молебень у соборі Святого Юра, попросили священика благословити їх та їхнього лідера «на служіння Україні» (згодом це було подано піарниками як благословення на мерство), а потім вирушили класти квіти до пам'ятника Степану Бандері. Це від собору Юра недалеко.

Незнайомих із тутешніми політичними реаліями такі дії можуть шокувати: регіонали несуть квіти Бандері?! Насправді ж усе логічно. Електоральний ресурс Партії регіонів як такої на Львівщині має досить низьку стелю в силу традиційної «помаранчево»-проукраїнської орієнтації більшості населення та міцної упередженості проти Януковича і «біло-блакитних». Ядром електорату ПР могла би стати російськомовна меншина (в обласному центрі це до 25% населення), однак далеко не всі російськомовні львів'яни мають проросійські погляди, а тих, що готові підтримати ПР «у чистому вигляді», не вистачить для реалізації іншої мети - обрання Писарчука мером. Та й Писарчука колишні «визволителі» та їхні нащадки не приймуть за свого, він - типовий галичанин (хоча є винятки, наприклад, головного львівського регіонала глибоко поважає відомий персонаж львівського російськомовного підпілля під псевдонімом Манкурт). Словом, «синиці в руках» від російськомовної меншини Писарчукові не вистачало. Тому постав ендемічний галицький варіант ПР - критика Табачника та ідеї другої державної мови, любов до Бандери й УПА, відданість УГКЦ.

Київське начальство, напевно, переконати в доцільності такої мімікрії якось удалося. Але в київського начальства є своє «начальство», чи то пак старші брати. Уявляєте, як вони здивувалися, прочитавши:

Regnum.ru: «Cоратники Януковича возложили цветы к памятнику Бандере во Львове. Депутат Верховной Рады от Партии регионов Петр Писарчук, который является кандидатом в мэры Львова, вместе с кандидатами от этой политической силы в Львовский областной и городской советы возложили цветы к памятнику Степану Бандере во Львове». Ця подія мусила б викликати в росіян неабиякий когнітивний дисонанс, хоча великого розголосу в тамтешніх медіа так і не набула.

А вже як зраділи конкуренти ПР у боротьбі за кремлівську кісточку! «"Гюльчатай" открыла свое личико» - втішено повідомляє сайт кримського регіоноборця Леоніда Грача. «Продолжение фашизации ПР, или Бело-синие последователи коричневых националистов!» - заголовок матеріалу на сайті партії Вітренко.

Все це - явна загроза іміджу ПР далеко за межами Галичини, тож Писарчукові, з огляду на вельми напружені стосунки з головою Львівської обласної державної адміністрації Василем Горбалем (про їх загострення може свідчити хоча б анонс розслідування щодо будівництва губернатором розкішного особняка на вулиці Повстанській, показаний у програмі «Хто тут живе?» каналу ZIK 6 жовтня), варто було б почати хвилюватися за своє місце в партії. Та Писарчук, видається, вже бачить себе мером і переймається симпатіями міського електорату значно більше, ніж збереженням депутатського мандата після 2012-го.

«Батьківщин» багато...

Аналогічний вибір зробили й брати Богдан і Ярослав Дубневичі - бізнесове осереддя львівського БЮТу. Пересвідчившись, що внаслідок технології клонування бренд Юлії Тимошенко на Львівщині йде в небуття так само стрімко, як свого часу нарощував популярність, підприємливі брати з легкістю поступилися ідеологією і, не пориваючи зв'язків із бютівським депутатським корпусом, пішли на вибори під прапорами партії залізничників «Відродження». Втім, розуміючи, що партія має небагато шансів пройти (на залізничний адмінресурс є інші претенденти - начальник Львівської залізниці Богдан Піх іде на вибори за списком Партії регіонів), застрахувалися, балотуючись у мажоритарних округах.

ЗМІ Дубневичів миттєво відчули коливання генеральної лінії. «Тимошенко перегоріла» - під таким заголовком вийшов у «Львівській газеті» репортаж про партійну конференцію за участю лідера «Батьківщини». «Складалося враження, що Юлії Тимошенко давно вже все набридло, однак вона змушена відбути свою роль до кінця. Зникла харизма, щез азарт... Юлія Тимошенко, яка особливо ефективною була саме в умовах тиску чи протистояння, нині перестала бути переконливою», - йдеться в цій публікації. «Викрутивши» перегорілу Тимошенко, на її місце «Львівська газета» та сайт «Вголос» «укручують» лідера обласної організації «Відродження» Івана Груника, водночас вільно розміщуючи піар-публікації тих політиків і партій, яких не вважають конкурентами Дубневичів. У «Львівську газету» тим часом повернувся Ігор Гулик, якого звільнив 2008-го ще попередній власник Роман Шлапак. Задля посади директора газети, в якій працював із 2002-го, Гулик залишив посаду головного редактора «Львівської пошти». Головним редактором «Львівської газети» залишається Володимир Хрущак.

Останнім виданням, яке ще не відвернулося від справжньої «Батьківщини», є «Високий Замок» депутата-бютівця Степана Курпіля. Тут регулярно публікуються зведення з фронту не надто вдалої боротьби тимошенківців із клонами, викриваються чергові підступи Деньковича та місцевої влади. Та загалом очевидно, що БЮТ, який у 2006-му й 2007-му прийшов на місцеву політичну арену практично нізвідки, - не вистачало не лише публічних спікерів, але навіть кандидатів, щоб заповнити несподівано велику кількість місць, отриманих блоком у радах, - так і не зміг укорінитися в галицьку землю, тож виборці, які нещодавно віддавали голоси за Юлію Тимошенко, спокійно сприймають вилучення її партії з політичного процесу.

Сам собі самопоміч

Чинний мер Львова Андрій Садовий досі не розпочав повноцінної рекламної кампанії. Хоча кампанія агітаційна, власне, ніколи й не припинялася - новини ТРК «Люкс» завжди мали неприхованою головною метою демонстрацію мерської потенції Садового та його команди, а тепер до них приєдналися «Головні новини Львова» на каналі новин «24», що має в місті ефірну частоту. Новини, які веде шеф-редактор «Люкса» Парасковія Дворянин, виходять о 21.00 (одночасно з «Оглядом» на каналі ZIK) і змальовують ідилічну картину життя й розвитку міста. Крім того, важливим наскрізним меседжем «головних новин» є лідерство Садового в рейтингу кандидатів на посаду міського голови.

Перше місце Садового не заперечує й ZIK, однак соціологія (чи то пак, «соціологія» - назви контор, які презентують цифри, всуціль невідомі) в них різна. Якщо «24» малює Садовому 42%, а його найближчому опоненту Петрові Писарчуку 12%, то в новинах ZIKа Писарчук має значно більше, а розрив невпинно скорочується. «24» супроводжує свої цифри коментарями на зразок «лідер зрозумілий, навіщо ж кандидати, які не мають шансів, взагалі вступають у боротьбу? Зрозуміло - вони хочуть попіаритись!». ZIK налягає на необхідність оновлення влади та численні корупційні скандали, які останнім часом спалахують навколо керівництва мерії (і не лише у Львові - «антикорупційні викриття» й навіть арешти є зброєю Партії регіонів у передвиборній боротьбі в багатьох регіонах.) Писарчук відверто звинувачує мера в корупції. В цьому ж напрямку працюють розслідувальні проекти каналу - «Інформатор», «Хто тут живе?» та інші.

Група підтримки Садового спробувала була огризнутися на Писарчука-Димінського на сайті Zaxid.net, опублікувавши статтю «Дим без вогню», однак сили занадто нерівні - майданчиків для викривальних «розслідувань» у парочки значно більше, ніж у Садового. «Садовий повинен піти у відставку, - експерти», - читаємо на сайті ЗІК; при ознайомленні виявляється, що експерти - це ужгородський мер-провокатор Сергій Ратушняк, запрошений Дмитром Добродомовим у програму «Хто тут живе?» 6 жовтня. Випуск, до речі, провалився - ведучий, експерти й народ на площі не впорались із «жертвою», першим заступником мера Олегом Синюткою.

Поки що, крім теленовин на каналах Садового, єдиним виявом рекламно-агітаційної активності мера є відновлення випуску та безкоштовного розповсюдження газетки «Самопоміч», яка в силу своєї низької якості й цілковитої неінформативності використовується в народі переважно як обгортковий матеріал. Опоненти й тут перегнали мера - безкоштовний випуск газети Писарчука-Димінського «Інформатор», повноколірної й якісної, було рознесено по більшості поштових скриньок міста. Він містив низку викривальних матеріалів про Садового, зокрема головний - «Секретна дружба», - присвячений близьким стосункам Андрія Івановича з... Партією регіонів! Таким чином, львівську ПР можна привітати з винайденням ноу-хау: намагання скомпрометувати опонента, приписавши йому стосунки з самою собою. Окрім дискредитації Садового, «Інформатор» розхвалив Писарчука, а також надав цілу шпальту кандидатові в мери від ВО «Свобода» (цю політичну силу ПР, здається, рада бачити в ролі опозиції не лише у Львові) Юрієві Михальчишину.

А найсміховинніший вияв «битви титанів» - заява Писарчука, опублікована його сайтом ЗІК у відповідь на згадувану публікацію «Дим без вогню»: «На думку Писарчука, телеканал ZIK є більш об'єктивним, ніж ТРК "Люкс". "Принаймні, ТРК "Люкс" намагається переконати нас, що Садовий святий, а львів'янам живеться, як у раю. На ZIK хвалебних од на адресу Димінського я не бачу. Особисто мені на ТРК "Люкс" навіть за гроші не пробитися, а без грошей вони пнуться змалювати з мене такого собі нікчему і невдаху. Бог їм суддя!", - сказав він. Водночас Писарчук наголосив, що глядачі самі розберуться, що їм дивитись і чому вірити. "Але як би не старалися політтехнологи приплести телеканал ZIK до Партії регіонів, марно стараються, бо є правда, яку ні за гроші не купиш, ні до партійності не прив'яжеш", - підкреслив він». Достатньо сказати, що рекламні ролики Писарчука задовго до старту передвиборної агітації почали виходити на ZIKу, зокрема й у рамках випусків новин.

Бо більше нікуди не посилали

Футбол в Україні - більше ніж футбол: він і бізнес, і політика, й піар, і багато іншого. Після того, як власник клубу «Карпати» Петро Димінський влаштував менеджерів команди у виборчий список Партії регіонів, фанати, - більшість яких, як і більшість львів'ян загалом, не особливо шанують ПР, - висловили свій протест під час матчу «Карпати» - «Металіст» 3 жовтня, натягнувши транспарант доволі різкого змісту.

Треба віддати належне Димінському-Писарчуку: після того, як це фото облетіло весь інтернет разом із новиною про фанатський протест (з особливою радістю роздмухали цю тему садовістські ЗМІ), вони не стали замовчувати інцидент, а спробували загасити хвилі за допомогою інтерв'ю з генеральним директором «Карпат» Ігорем Дедишиним, передрукованим із «Газети по-українськи». Про партнерство Петра Димінського з тезком Писарчуком Дедишин, звісно, нічого не сказав, а пояснив своє рішення бажанням піклуватися про клуб і тим, що «більше ніхто не запрошував». Насправді команда, яка нині переживає не найкращі часи (серія поразок - «Боруссія», «Парі Сен-Жермен», «Металіст»), добряче підставляється своїм зв'язком із ПР саме в іміджевому плані. Не найприємніша для львівських фанатів звістка наклалася на чутки про наміри Димінського продати «Карпати», й іміджеві наслідки цієї веремії даються взнаки досі. З футболом у Львові жартувати не можна - не дарма кадри мирного спілкування мера з невдало відставленим облрадою губернатором Василем Горбалем, попри всю природність конструктивних стосунків між міським головою та головою ОДА, публікуються опонентами Садового як компромат.

Тим часом Горбалю, здається, вдалося переконати Держтелерадіо почекати з призначенням нинішнього в. о. генерального директора обласної державної телерадіокомпанії Володимира Палиги. «Наразі ще триває робота з Нацрадою, які мають бути кроки взагалі з цим телебаченням. Тому що там питань значно більше, ніж є на поверхні», - пояснив він це зволікання. Дуже зручно - в. о. перебуває в підвішеному стані, почувається залежним від губернатора й усіляко прагне продемонструвати йому свою прихильність, що виражається в необмеженому доступі Горбаля до ефіру. А після виборів, якщо губернатор залишиться в кріслі - усе ж таки він суміщає посаду з депутатським мандатом, та й недовіра облради щось та й значить, - можна буде або урочисто санкціонувати Палигу, надалі користуючись плодами його вдячності, або поставити когось свого.

Та звернімо увагу на слова губернатора - «триває робота з Нацрадою». Враховуючи загальновідому специфіку Львівської ОДТРК, пов'язану з тим, що на її частоті та навіть в її ефірний час мовлять дві інші компанії - «Міст-ТБ» (ZIK) та «Львів-ТБ» (незважаючи ні на що, теж ZIK), - важко сприйняти це інакше, ніж як загрозливо-попереджувальний меседж Димінському-Писарчукові в рамках згадуваної вище холодної війни. Конфлікт між ОДТРК та Димінським було свого часу спущено на гальмах, але Горбалю важливо дати власникові ZIKа зрозуміти, що його присутність в ефірі державного телебачення - в руках губернатора. Не факт, що в Горбаля вистачить впливу на Національну раду та Держтелерадіо, щоби викинути ZIK із ефіру державного телебачення, але відбити в конкурентів-однопартійців охоту чіпати голову ОДА хоча б до виборів така перспектива може.

Фото - www.photoclub.com.ua