Заявка на «українську Опру»

8 Жовтня 2010
29552
8 Жовтня 2010
10:00

Заявка на «українську Опру»

29552
«Розбір польотів» із Юлією Литвиненко на «Інтері» – поки що №1 у рейтингу програм нового сезону, які приємно здивували. Хоча без зловживання емоціями глядачів тут не обійшлося
Заявка на «українську Опру»

Часом творчі пошуки себе дають несподіваний результат. Ось, наприклад, Оксана Марченко: вела новини, займалася портретними телеінтерв'ю (зі змінним успіхом), потім спробувала побути українською Опрою (було жахливо), й нарешті знайшла себе у великих талант-шоу. Або Наталія Розинська: вела новини (зі змінним успіхом), намагалася бути українською Опрою (було жахливо), шукає далі.

 

Юлія Литвиненко була доброю ведучою новин, зі змінним успіхом робила портретні телеінтерв'ю, спробувала великі політичні й розважальні ток-шоу (було самі знаєте як), і нарешті влучила у свій формат. І хто б міг подумати: ним виявилася саме «українська Опра»!

 

Справді, на телеглядацькій пам'яті вашого автора «Розбір польотів», що стартував днями на «Інтері», - перше вдале щоденне жіноче ток-шоу останніх часів. «Жіноче», бо жінка в ньому за головну, та й глядачами «Розбору», скоріш за все, будуть переважно жінки. Хоча час виходу програми (18.15-19.00) і ближчий до раннього прайму, ніж до «часу домогосподарок». Поза тим, на відміну від ток-шоу з ухилом у мильні опери й перемивання кісток, постановочних «пластмасових» форматів або просто душевних посиденьок, програма динамічна, жорстка, драйвова, подекуди в її ефірі лунають речі, яких на телебаченні не почуєш у принципі.

 

Наприклад, у першому випуску один із колишніх моряків-в'язнів «Фаїни» заявив, що серед власників судна є Ігор Урбанський. За подібні слова газеті «КоммерсантЪ» та її тепер уже колишньому журналістові Костянтину Усову довелося попоходити судами. Тепер в ефірі найпопулярнішого загальнонаціонального каналу без жодних застережень лунають прізвища людей, відповідальних за інцидент, та ще й дуже серйозні звинувачення на їхню адресу! Чи треба казати, що нічого подібного не було й не могло бути в новинах «Інтера», адже за законами тотальної кругової поруки це розцінювалось би як особистий «наїзд» власників медіагрупи навіть не на Урбанського та його партнерів, а на яку-небудь їхню високопоставленішу «кришу»? Ось вам і жіноче телебачення! Та тут криміналом пахне!

 

Або ще одне зіткнення з шокуючою реальністю: голова сім'ї Акулових, атлетів, зірок шоу «Україна має талант», коментуючи свій підхід до виховання дітей, рекомендує співрозмовниці-психологу спустити свій диплом медика в унітаз, пропонує показати ведучій свій зад - весь у прищах від поту - а тих дітей, які не ростуть силачами, називає «бездарями», тоді як суспільство в нього - «псы смердящие». «Зачем так подло?!», - гримить Юрій Акулов у відповідь на невинне запитання ведучої, чи правильно вона розуміє, що його дочка Варвара у дев'ять років заробила родині на квартиру. Унікальний, по-справжньому екзотичний типаж, ніби зі сторінок російської літератури ХІХ століття, відкривається глядачам у всій своїй красі - а раніше ми думали, що вони тільки гирями жонглювати годні! До речі, саме загрозливі й монументальні висловлювання Юрія Акулова переконали вашого автора в тому, що далеко не все в програмі зрежисовано: спробуйте таким покерувати, він вас у вузлик зав'яже.

 

Та й із висвітленням історії київського судді Вовка, який, демонструючи свою «довічну недоторканність», розстріляв мирного чоловіка й накинувся на жінку і якого потім було - і хто б міг подумати! - виправдано, натомість винним у нападі визнали підстреленого, - «Розбір» упорався набагато краще, ніж більшість служб теленовин. У цій темі - свавілля суддів, депутатів та правоохоронців, де було згадано також справу Лозинського, прикордонника, який із автомата Калашникова розстріляв автозаправників на Волині, та інші випадки, - ток-шоу Юлії Литвиненко почасти виконало роботу хронічно відсутніх, обмежених чи бездіяльних журналістів-розслідувальників і новинарів. Звісно, тут «Інтер» на коні: він може дозволити собі більше, ніж інші канали, перебуваючи під захистом свого власника (даруйте, весь час забуваю: чоловіка власниці). Але ж раніше чомусь не дозволяв, хіба що з міркувань політичної доцільності, як у випадку з витягненням на світло справи Лозинського. Шукати в діях творців «Розбору польотів» якоїсь політичної тенденційності навіть не намагаюсь: якщо вона є, то дуже глибоко прихована, натомість здорові, гуманні порухи душі - цілком очевидні.

 

Небезпечні, ризиковані з погляду корупції, кругової поруки та інституту реальної, а не юридичної, «недоторканності» можновладців, теми в програмі чергуються з менш гострими, але також соціально важливими, як-от доля талановитих дітей. Тема нібито й абстрактна, але сказано й показано було чимало цікавого, подекуди зворушливого (наприклад, ведуча до юного хлопця-винахідника Богдана: «Ми, діти, часто не довіряємо батькам...»; «восхищенные взгляды сверстников - когда я приходила, я всегда была первой в песочнице!» - Варвара Акулова), подекуди дражливого - згадувані вище вияви специфічного характеру Юрія Акулова, у відповідь на які Володимир Бистряков безстрашно звинуватив богатиря в невихованості. Та навіть у мирному руслі дискусія не була банальною: приміром, пролунала думка, що дітей необхідно змушувати до корисних занять. Хоча не бракувало й контраргументів. А в один момент студія й телеглядачі завмерли, спостерігаючи, як наймолодшу Акулову кладуть між двома стільцями, а зверху сідає дорослий чоловік... Наприкінці програми Бистряков заграв на піаніно мелодію своєї загубленої пісні, присвятивши її дитинству. Подібні шоу-елементи, періодичні емоційні вибухи, сплески полеміки, а часом дошкульні запитання Юлії Литвиненко не давали розмові перетворитися на «посидим, поохаем» для домогосподарок.

 

Лінія поведінки ведучої тримається розважливої золотої середини між байдужим модератором, що в такому форматі було б просто неможливо, і, умовно кажучи, Ольгою Герасим'юк. Вона не приховує, що переймається почуттями героїв, але не лізе в душу, не дозволяє собі панібратства чи надмірного пафосу. Навіть штампи на зразок «любімо й поважаймо своїх дітей!» звучать із уст Юлії Литвиненко не так пласко, як виглядають. Хоча елемент зловживання, чи то, скажімо м'якше, використання емоцій аудиторії в програмі таки наявний.

 

У прем'єрному випуску «Розбору польотів», присвяченому долі моряків-бранців, емоції зашкалювали - до студії було запрошено вдову та дочку Юрія Лисютіна, який так і не зміг оговтатись після полону на «Фаїні» й наклав на себе руки в 42 роки. Часом видавалося, що ведуча перегинає палицю з відвертістю й жорсткістю запитань до героїнь: жінка й дівчина, хоч і не жили з Юрієм уже багато років, щиро плакали, занурюючись у страшні для себе спогади. Жалість до них і до чоловіка, який марно сподівався на їхнє повернення, перш ніж укоротити собі віку, і в передсмертній записці перепрошував за те, що не зміг оплатити лікування й навчання дочки (до речі, номер банківського рахунку для пожертв на підтримку родини Юрія Лисютіна було наведено під час програми), виконала функцію емоційної артпідготовки перед переходом до іншого питання - хто винен? І звинувачення пролунало: з моряками, зокрема з Юрієм, не розрахувалися, власники «Фаїни», - серед яких і згадуваний вище друг журналістів Урбанський, - просто обманули людей. «Мы можем предположить, что, если бы с вами рассчитались, такого количества искалеченных судеб не было бы?» - «Да!» - «То есть, вы вините компанию?» - «Да! А как это еще объяснить?». Тут же представниця одеської громадської організації з допомоги морякам пояснює схему, за якою компанії з крюїнґу (набору екіпажу для кораблів) уникають відповідальності.

 

Судновласники добряче попсували собі й карму, й реноме, відмовившись від коментарів: журналісти «Інтера» продемонстрували, як чесно намагались отримати позицію звинувачених, а в подібній ситуації мовчання - знак визнання провини. Справедливо, - якщо не врахувати ймовірності того, що колись подібне звинувачення, що ляже в основу чергового суду без позиції підсудного, може виявитися наклепом. Тим більше, що подальші звинувачення екс-полонених із «Фаїни» звучать по-справжньому загрозливо: виявляється, капітан та екіпаж знали про те, що їм загрожують пірати, їм указали небезпечний курс, а коли моряки планували напасти на піратів, знайшлися юди, що зрадили їхній намір сомалійцям, сподіваючись виторгувати собі певні преференції. Подібні речі, їй-богу, непогано було б якось перевіряти.

 

Так само в програмі про можновладців-свавільників у студії були присутні жертви судді Вовка та їхній адвокат Юрій Василенко - той самий, який свого часу порушив справу проти Леоніда Кучми і якого на телебаченні, за всієї його величезної обізнаності в юриспруденції, рідко коли побачиш, - але нікого й нічого схожого на сторону самого судді. Тож сюжет, показаний глядачам та гостям студії, скидався на звинувачувальний висновок, після чого вислухали постраждалих.

 

Змалювавши суддю в найчорніших тонах, ведуча звернулася до аудиторії з пропозицією проголосувати: чи вірите ви в те, що суддя в цій справі був постраждалим? Як виявилось, аудиторія в студії сидить не лише для того, щоби плескати за командою: в програмі використовується горе-технологія, притягнута свого часу Савіком Шустером на «Інтер» для його «Свободи», а потім використана в низці, скажімо так, не дуже вдалих шоу. За відсутності бодай трохи репрезентативної аудиторії, відібраної фаховими соціологами, результати голосування нічого не означають і можуть хіба що ввести в оману. Надто ж у випадку, коли аудиторії представили лише одну сторону конфлікту (нехай лукавство судді Вовка й не викликає сумнівів), а потім поставили запитання з наперед визначеною відповіддю. 100% присутніх у студії натиснули правильну кнопку: винен суддя.

 

Чи є такі дії авторів програми порушенням? Звісно, ні, адже це ток-шоу - жанр публіцистичний, а не інформаційний, і жодних вимог щодо представлення всіх точок зору тут немає й бути не може. Хоча мені як глядачеві було б спокійніше почути й другу сторону, хай навіть вона повелася б так, як ведеться абсолютна більшість винних, але недосяжних для правосуддя людей: відбрехалася. Так само хотілося б бачити якісь наслідки сенсаційних викриттів, що лунають в ефірі, - у вигляді адекватних дій правоохоронних органів із розслідування та притягнення до відповідальності винних або хоча б захисту сміливців, які не побоялися говорити. А то розмова виходить серйозна, а результати... Але це, звісно, утопія. А ось фокуси з «голосуванням» аудиторії варто все ж облишити - це маніпуляція.

 

Попри ці зауваження, загальне враження цілком позитивне. «Розбір польотів» на сьогодні - безперечний №1 у рейтингу нових програм, які здивували вашого автора. Побачити в сегменті жіночих ток-шоу щось, із чого не хотітиметься підсміюватися, було годі сподіватися. Після незабутньої програми Христини Бондаренко «Проти всіх» на 5-му неспроможність нашого телебачення спродукувати сучасне, якісне й не нудне соціальне ток-шоу здавалася безнадійною. Аж ось вінець безшлюбності формату «української Опри», здається, знято. Поки що програма виходить у запису, але видається, що такий гігант телевиробництва, як «Інтер», має всі передумови для її переведення в режим реального часу, що багатократно посилить інтригу й дозволить творцям «Розбору» реагувати на злободенні теми. Тоді ця програма, з огляду на періодичність, гнучкий формат і межі тематичної свободи, могла б, хоч як це парадоксально звучить, частково компенсувати прикру втрату нашого телепростору - щоденний «Шустер live».

 

Фото - www.inter.ua

 

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
29552
Читайте також
05.12.2010 01:00
Світлана Одинець
, для «Детектор медіа»
20 214
12.11.2010 14:17
Валентина Самченко, «Україна молода»
19 724
29.10.2010 10:05
Отар Довженко
25 633
06.10.2010 10:00
Отар Довженко
11 500
29.09.2010 10:05
Отар Довженко
16 044
28.09.2010 15:40
Отар Довженко
30 518
06.09.2010 10:03
Отар Довженко
Отар Довженко, «Медиапорт»
34 189
25.08.2010 10:30
Отар Довженко
42 954
21.08.2010 13:43
Отар Довженко
17 598
16.08.2010 13:25
Отар Довженко
29 807
12.08.2010 11:34
Отар Довженко
14 036
29.07.2010 08:07
Отар Довженко
31 779
27.07.2010 17:20
Отар Довженко
26 884
23.07.2010 15:26
Отар Довженко
21 123
Коментарі
20
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
gannna
5090 дн. тому
Дивилася шоу лише один раз, коли було запрошено шахістів. Із плюсів передачі і ведучої - те, що їх хоч хто-небудь запросив і привітав із золотом (ну, дійсно, не президентові ж опускатися до такого, це ж не шахтарі - Герої України, а якісь шахісти, які, мабуть, і лопати в руках не тримали). З мінусів - все решта. Це й питання ведучої - пласкі, трафаретні (мені, як глядачеві, запрошені цікаві, в першу чергу, як шахісти-олімпійці, як видатні особистості, бо невидатних на телебаченні бачимо щосекунди, тож і питання могли б бути спрямовані на розкриття тих сторін характеру, які відрізняють їх від мене, пересічної). Це й неповага до запрошених - ведуча звертається до них із питанням і сама ж не дає на нього відповісти, перериває заради завчасно відзнятих сюжетів та своїх домашніх заготовок, поза якими не може зв'язати двох слів. А люди ж справді цікаві, їх варто було б послухати! Та один Іванчук міг на собі винести всю передачу! Вважаю, що ведучій треба краще готуватися до ефіру, хотіла сказати, що не слід запрошувати гостей, до яких їй далеко, але осіклася, бо тоді що ж, окрім сірості, можна буде побачити на TV? Питанння риторичне.
Otar Dovzhenko
5106 дн. тому
Дівчата, ну чого вам так кортить мене загнати в кон'юнктурні рамки? Рейтинги, рейтинги... Я побачив три перших випуски програми і оцінюю їх високо - про що і написав. Мене в цьому випадку не хвилюють рейтинги, я впевнений, що якщо ця програма не скурвиться, то свого глядача матиме (як має його, приміром, "Критична точка"). А якщо ні, то закриють її, та й по всьому - багато хороших, але нерейтингових проектів уже позакривали.
глядачка дубль
5107 дн. тому
Скучно,нудно, сто раз теми, факти, історії та їх герої обмиті в глянцевих журналах. Нічого нового. Ведуча загублена, провінційного рівня без смаку одягнена. Сіра миша зі штучною усмішкою. Отаре, а які рейтинги у цієї передачі? Може я не одна так думаю? Мій сусід по площадці, продюсер, взагалі сказав що розборами польотів литвиненко себе похоронила, вела собі позашию то нехай би і надалі вела, а то взяла те, що не під силу нести...
aya
5107 дн. тому
"Так само хотілося б бачити якісь наслідки сенсаційних викриттів, що лунають в ефірі", - вот это самое главное, что было сказано... И это только для Украины почему-то "утопия". Для всего остального мира это нормальная практика. А тот факт, что в украинском эфире все больше звучит страшных фактов и обвинений, на которые вообще никто и никак не реагирует, - это никакой не прогресс. Это страшно...
Саша
5107 дн. тому
А то розмова виходить серйозна, а результати... Отже дивитися будуть тільки "чорнороті". І яка різниця яка гарна ведуча?
Стас
5107 дн. тому
Юля рулит!) свой стиль, чувство меры, профессионализм, обаяние, и супер - улыбка) всегда только позитивные эмоции) умница)
одобряю
5109 дн. тому
Юля, ты умница и красавица, успехов тебе))
не глядя
5110 дн. тому
Мельком попала на программу, находясь поиске чего-нибудь занимательного. Хватило на 3 минуты, и пальцы потянулись к другим кнопочкам. Слащавая ведущая, тема не увлекла. На манеже все те же.
zagor
5110 дн. тому
Юлия Литвиненко уважает своего зрителя, в отличие от 90% другого отечественного да и российского ТВ контента. Чаще всего укринские продюсеры под общее ржание из серии "пипл схавает" открыто унижают своим передачами тех, кто приносит им рейтинги и деньги. Желаю Юле Литвиненко никогда не "компенсировать прикру втрату Шустер life" (о чем говорит автор статьи), которая несла в эфир лишь хамство, а держать свою фирменную марку - профессионализм, ум и чувство меры. Жду прямых эфиров!
такоє
5110 дн. тому
Литвиненко самодостатня й самобутня ведуча, можна щодо цього не сперечатися навіть, а оці всі "а хто це така?" бліденько виглядають, колеги. Давайте навчимося визнавати не тільки свої та чужі помилки, але й успіх. Отар слушно оцінив потенціал Литвиненко, хай би по його й вийшло.
sizoff
5110 дн. тому
Правда! Очень приятная передача и Юля очень профессионально работает в кадре.
єлей
5110 дн. тому
Від такого вступу в бабетти Розинської буде чергова істерика, яка виллється на бідних глядачів. Cпівчуваю футбольним фанатам.
шанувальник
5110 дн. тому
Юля не сіра і зовсім не миша)) Її ніколи не буває "забагато" у кадрі - усе стильно, витримано і, головне, розумно! Успіхів їй у новій програмі!
Otar Dovzhenko
5110 дн. тому
глядачка і зритель, ви не родичі? :)
зритель
5110 дн. тому
Все постно,было сто раз,ничего нового,провинциальненько.А кто эта ведущая вообще?
Otar Dovzhenko
5110 дн. тому
глядачка, статтю мені не замовили) на щастя, я маю можливість висловлювати свої власні думки. Чудово, що в інших людей вони інші - впевнений, що ви можете висловити свої в будь-якому зручному вам форматі, в тому числі статті на ТК.
глядачка
5110 дн. тому
Скучно,нудно, сто раз теми і факти, історії обмиті в журналах. Нічого нового. Ведуча загублена, провінційного рівня без смаку одягнена. Сіра миша зі штучною усмішкою. Отаре, Вам статтю замовили чи дійсно вважаєте, що саме таке шоу чекали глядачі ? І що за сленгова назва, яка не відповідає формату?
Otar Dovzhenko
5110 дн. тому
такоє, я досить чітко наголосив, що говорю про формат, а не ведучу. Формулювання вжите умовно. Як бачите, Опра Вінфрі в тексті навіть не згадується, порівнювати з нею будь-яких ведучих немає особливого сенсу.
Lapusya
5110 дн. тому
Юлия Литвиненко очень хорошая ведущая. один позитив!
такоє
5110 дн. тому
Ага. Колчинський- український Парфьонов, Литвиненко - українська Опра, хто наступний? Данилевич - український Кінг? І вапщє, нашу меншовартість не вибити. Ось уявімо собі на піндоському сайті заголовик "Опра. Заявка на українську Литвиненко"?? Може Литвиненко почесніше бути "просто Литвиненко", без рівняння куди інде?
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду