Так отож - вся справа у ведучому. Він надто нудно та монотонно вів передачу, та ще й запрошував на ефіри своїх "кумів". Сюжети Катерини якісно (навіть контрасно!) відрізнялися від "диванного" Макарова.

2Кульпрос Гості на програмі бувають цікаві, я дивилася одну програму зі Скрипкою, він уміє розказувати і бути цікавим, але у цьому "фронті" це була така нудота, що здавалось Скрипка відбуває "повинность"

Катерина Ботанова входить до творчої групи Ю. Макарова у проекті. "Мудрість" керівництва НТКУ в оцінці оглядача проекту, яка працює в ньому за угодою виглядає дуже мудро. Наказ №534 по НТКУ від 18 грудня 2008 року серед списку: К. Ботанова -оглядач (цивілдьно правова угода)

Катерино! Ви працюєте в програмі "Культурний фронт" (чи підробляєте, як кажуть...) тому всі ваші статті на цю тему - упереджені. програма ніяка. Дивитись її нецікаво, і саме тому у неї низькі рейцтинги, а не тому. що вона "про культуру". Краще книгу почитати, аніж слухати самозакоханого Макарова.

Пару раз видел эфиры Макарова на "плюсах" и Национальном. Листал его книженции. Наблюдал его на пресс-конференциях и презентациях. Макаров - глубокий маргинал, душевно и интеллектуально. Несколько лет назад он облюбовал себе "культурологическое" гнездо (почему-то ему показалось, что эта ниша не требует интеллекта и эрудиции), и все это время складывал туда свои уродливые яйца. А чтобы закрепиться, пресмыкалсяь и лебезил перед "ТВ-властелинами", кропотливо лепил имидж, надеясь, что в итоге этот искусственно-созданный имидж заработает на него. Я рад, что от Макарова избавились, вначале на "плюсах", а теперь и на Национальном. Это огромная победа всех телезрителей, да и вообще современной украинской культуры.

Что значит "яка культура, такий і фронт" и "неформатный ведущий Макаров" - очень удобные отмазки для тех, кто в свое время вылизал кому-то задницу, пометил территорию, а теперь - лазит с канала на канал, лоббируя изначально провальные идеи. Провальные не потому. что Макаров "неформатный", умных людей у нас мало, культуры - ноль". А потому - что мыслит этот "неформатный" в своем узком местечковом формате. Не стоит убеждать людей в том, что невозможно программу о культуре делать нескучной - это бред и тупиковый стереотип тупиц от ТВ. Не умеете думать, искать, спрашивать, общаться, не наделены талантом и чутьем - нечего делать культурологические программы. И вообще уходите с телевидения, от вас оно только плесневеет. Из умственной косности не вырастить ничего живого. А ведь это цепочка: примитив-продюсер - самовлюбленный квазиинтеллектуал - и гости ему под стать.

Немає чого сперечатися: програма нудна, Макаров здатний тільки банальнсоті говорити, гості нецікаві, або заробітчанська ліберал-голота, або друзі Макарова

таке мудре таке мудре наймудріше рішення приймає керівництво НТКУ, пише авторка Це ж треба так лизати Це вони говорять про культуру!

Уважаемый автор, я тут соглашусь со многими коментаторами. "палиця не змусить канали з кращими ресурсами й більшим досвідом виробництва сучасного продукту для реального глядача витрачати гроші на програму, максимальний потенційний оптимістичний рейтинг якої не перевалить за 3-5%". Это изначально провальная идея. И если вы с этой мыслью делали программу, то мне все становится ясным. Только мне, как представителю этих "3-5%", которая даже смотрела несколько ваших программ, не понятно одно. Вот скажите мне, почему в России есть рейтинги у "Что?Где?Когда?", в свое время у Диброва с его ночными программами, идущеми далеко не в прайм, были рейтинги? Почему ныне покойный Сергей Супонев делал такие детские программы, что взрослые не могли оторватся? Я уже молчу о вечно атуальных Каркуше, Хрюше и Степашке! Возникает логический ответ: либо украинская нация действительно, простите за выражение, "тупая", либо идеи и их воплощение. Буду очень благодарна, если автор столь ярого текста ответит.

щиро шкода авторку: мабут, вперше стикнулася з НТКУ-шним мороком. Та одне питання - що, НТКУ платить Каплуненку за цю програму? Що, на Першому певдонаціональному вже не знайшло стулії та трьох крісел, щоб робити таку програму? Та й не обов"язково, що програма про культуру була драйвовою. Якщо ведучий чи ведуча - яскрава особистість і здатна розкривати своїх гостей, примушуючи їх говорити про те, що ЇМ болить особисто, розмова буде цікавою і для глядачів. Шкода, що ведучою не зробили авторку матеріалу - могло би все вийти. А нестача грошей - то байки для лохів: просто під цей некомерційний проект Каплун відтяпав супер-прайм, а тепер через кризу він йому не відбивається по грошах. Ось і все, хай Василь Держтелерадіо дурить, а не журналістів, які в НТКУ працюють.

Що не кажіть,панове, а культфронт із тріском провалився, навіть без спроб наступу. Ну не форматний Макаров ведучий і все, можливо він мігби бути редактором цієї програми. а Бриних ведучим, правда після надання йому трошки лоску. А всі соплі про те, що культуру утискають, не поважають вже не конають. треба робити якісний продукт, цікавий. динамічний, актуальний,драйвовий, а не вибачатись, що, мовляв робимо як уміємо. Робіть тоді на власній кухні для друзів.

Остапе, культура нормальна, і зробити про неї програму можна було так, щоб і цікаво, і пізнавально, і динамічно. Чому цього не зміг Макаров - інше питання. Але головною помилкою було те, що Макаров увірував у "5 відсотків" тих, кому цікаво про культуру. Нема 5% - дай Боже 1-2, що й виявилось у показниках (не забуваймо, що Перший канал дивляться значною мірою ті, в кого інші не показує телевізор). Програми для 1-2% цільової аудиторії можуть і мають виходити на нішевих каналах. Якщо поєднати культуру з маскультурою, інфотейнментом, епатажем і тому подібним, можна дотягти до більших показників, але це ж якраз те, проти чого.

Пані та панове! Подякуємо Макарову, що спроба була. Бо яка культура, такий і фронт. Подякуємо "першому", що намагався. Подякуємо, що бібліотеки ще не всі померли, художники не всі на Андріївському розмальовують китайський "ширпотреб", театри ще животіють, про кіно нам розповідають, а не показують. І декотрих з наших акторів та режисерів навіть хтось знає за кордоном. Хоч УСІ наші медіа займаються рекламою тільки російських художників, акторів та режисерів. Хоч би гроші з них за це брали. Так нав язливо навіть на "національно-свідомих" та "болісно-сердешних за Україну" каналах нас годують будь-яким проносом російських "зірок". Культура... На цей фронт вже треба теж російського, але"калашнікова".

как тока про культуру и юру - сразу многа букаф

Колись в Україні не було Телекритики. Всі цехові розмови велися в кулуарах, і там говорили про неможливість зробити національний новинний продукт - мовляв, це довго, а на стратегію у бізнесу нема грошей. Хіба що держава візьметься - це також тоді казали. Але тоді ж почали ставати на ноги Вікна СТБ, які сьогодні виглядають дуже конкурентозданто. Це я до чого? Це я до того, що на державному каналі стратегічні культурні проекти настільки ж вірогідні, наскільки і на бізнесових. Тут скоріше астрологія допоможе ніж форма власності. Кому зараз інтелігенція потрібніша - державі чи бізнесу? Нікому вона не потрібна, бо аудиторія ця не рекламозалежна - ані голосувати, ані купувати не побіжить. Он, у Китаї вибили під час Культурної революції всії очкариків - тепер не мають проблем з культурними ініціативами. Ніхто громадську думку своїми умнічаньями не паскудить. А навпаки - добробут і прогнози зростання ВВП під час світової кризи. Наших же так ніхто до кінця і не винищив. А тепер їм смотрива подавай, та ще й державним коштом. Отакими будуть мої слова шановній авторці. Робота Ваша - Сизифова. І єдина, кому вона потрібна - це Ваша ж болюча совість.

Дивна ситуація: в нашій країні чомусь вважається, що якщо щось некомерційне чи андерграундне, воно може бути неякісним. Наприклад, якщо ти панк, то можна нот не знати. Якщо ти робиш культурну програму, то вже сам факт, що вона культурна, є індульгенцією - за якістю вона може будь-якою. Та навпаки, щоб культурна програма була успішною, в неї треба вкладати вдвічі більше сил, вдвічі більше завзяття! Над нею мають працювати вдвічі професійніші люди, ніж ті, яких би вистачило для виробництва яких-небудь "Русских сенсаций". Власне, сюжети Катерини Ботанової - єдиний елемент "Культурного фронту", який можна назвати професійним і цікавим водночас. Усе решта - або нецікаве, або непрофесійне. Ось і вся відповідь, а до чого тут критика?