У слоті групи каналів StarLightMedia російський опозиційний журналіст Майкл Накі розповідав, чим Євген Пригожин кращий за Путіна. Власне, тим, що зараз будь-хто інший видається кращим за Путіна. «Зліт Пригожина був не таким швидким, як здається: приватна військова компанія “Вагнер” і фабрика тролів були створені доволі давно, — зазначив також журналіст. — Але у публічну політику Пригожин вийшов справді порівняно недавно, тому виникли підозри щодо його політичних амбіцій. Казати, що він крупна політична фігура, рано, швидше — помітна. Якщо він набере вагу, позбутися його буде складніше».

Ексміністр палива та енергетики України Іван Плачков говорив про труднощі — через нестачу необхідного обладнання — відновлення енергосистеми після ворожої ракетної атаки, експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук — про обмеження цін на російську нафту, а російський політолог Дмитро Орєшкін — про зміну Кремлем цілей «спеціальної військової операції» в зв’язку з тим, що жодних раніше заявлених цілей Кремлю досягти не вдалося.

Російський правозахисник і журналіст Олександр Черкасов коментував зустріч Путіна з «матерями мобілізованих», які насправді були, як з’ясували російські журналісти, підставними. Водночас справжні матері і дружини вимагають не припинити війну, а належним чином озброїти і екіпірувати їхніх синів і чоловіків. Однак, на думку Черкасова, якщо в Кремлі реагують на якийсь суспільний рух, значить, вбачають у ньому загрозу.

Антикризовий радник голови Офісу президента України Михайло Подоляк вкотре наголошував, що з Росією слід розмовляти лише з позиції сили. «У спілкуванні з маніяком може бути зацікавлений тільки психіатр», — вважає Подоляк.

У ранковому слоті каналу іномовлення директорка з адвокації Центру прав людини ZMINA Альона Луньова розповідала про поневіряння депортованих до Росії українців, які прагнуть повернутися в Україну.

Журналіст-міжнародник, член правління Української асоціації китаєзнавців Олексій Коваль коментував стан та перспективи відносин Китаю з Євросоюзом.

У слоті каналу «Інтер» завідувач катедрою історії світового українства Київського національного університету імені Шевченка, професор Володимир Сергійчук нагадав про влаштований радянським режимом Голодомор 1932-1933, що спричинив загибель мільйонів українців.

Роковини Голодомору, резолюцію Європарламенту щодо визнання Росії державою-спонсоркою тероризму, ракетні атаки росіян на українську енергетику, метою яких є змусити Україну змиритися з окупацією частини території, коментував і гендиректор агентства «Інтерфакс-Україна» Олександр Мартиненко. На його думку, «є зв’язок між тим, що відбувалося дев’яносто років тому, і що відбувається зараз».

Депутат Парламенту Молдови Оазу Нантой констатував нездатність Молдови протистояти російським ракетним атакам, які, хоча й спрямовані на Україну, вже зачіпають і сусідні країни.  Політик назвав технічну безпомічність Молдови наслідком тридцяти років корупції і впливу Росії на молдовську енергетику.

Голова Постійної делегації України в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв коментував засідання Парламентської Асамблеї Організації безпеки і співробітництва в Європі у Варшаві, ситуацію на фронті тощо.

Російський політичний експерт і публіцист Андрій Піонтковський сказав, що адресовані Україні заяви Пєскова, прессекретаря Путіна, щодо «єдиного способу припинити страждання вашого народу» ідентичні заявам Гітлера. Однак ще жахливіше висловлювання Лукашенка, який заявив, що мета Путіна — знищити навіть не українську державу, а український народ. «Нам треба буде відмиватися від цього десятиліттями», — сказав Піонтковський.     

У вечірньому слоті каналу іномовлення директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко коментував обмеження цін на російську нафту та дії Євросоюзу задля відмови від російського газу, азербайджанський політолог Аріф Юнусов — кризу Організації договору колективної безпеки, а волонтерка Світлана Бугаєнко розповідала про складну гуманітарну ситуацію в Херсоні, який росіяни, змушені втекти з міста, тепер обстрілюють. 

На думку політтехнолога Бориса Тизенгаузена, Європа мусить ще жорсткіше реагувати на терор Росії щодо України.

Докторку політичних наук, історикиню і психологиню Лідію Смолу ведучі попросили прокоментувати вигадану біографію командувача російськими військами в Україні Суровікіна: йому в предки в Росії записали відомих однофамільців, які не мають до цього Суровікіна жодного стосунку. Фахівчиня пояснила подібні вигадки «продажем суспільству нового героя», а також тим, що в Росії виникла нова релігія — релігія війни, за допомогою якої влада і пропагандисти намагаються виправдати і велику кількість жертв у війні з Україною, і власні злочини, і все інше.