In English

19 жовтня «Детектор медіа» опублікував підсумки моніторингу гостьових студій та розмов в ефірі російськомовного телемарафону іномовлення «FreeДом» за жовтень. Цей моніторинг ми почали робити в липні й щодня заносимо в базу даних інформацію про всі прямі включення та студійні інтерв’ю в ефірі каналу іномовлення. За підсумками вересня з’ясувалося, що всі народні депутати, яких запрошують в ефір марафону «FreeДом», є членами фракції «Слуга народу». У жовтні ця тенденція посилилась — загалом в ефірі було тринадцять нардепів, які включались тридцять п’ять разів, і всі представляли «Слугу народу». «Детектор медіа» звернувся до шефредактора іномовлення Олексія Мацуки з запитанням, чим пояснюється така тенденція, і отримав відповідь, яку наводимо повністю без змін.

Редакція телеканалу взяла до відома дані моніторингу ГО «Детектор медіа» та хоче подякувати за надану інформацію, яка базується на цих дослідження, що має власну методологію та логіку. 

Треба зазначити, що перед публікацією цієї статті на сайті «Детектор медіа» ані зі мною, як редактором, ані з ДП «МПІУ» дослідники не мали особистих інтерв’ю та не надсилали запитів щодо зазначених нижче питань, і запросили коментарі вже після того, як видали свій матеріал на власних медіаплатформах.  

Матеріал, підписаний авторами Ксенією Ілюк, Мар'яною Олійник, Отаром Довженком, базується, вочевидь, на даних моніторингу, але самих авторів та виконавців моніторингу не вказано, тому припустимо, що автори статті і є авторами моніторингу. 

Чому важливо розрізняти «сухі» результати дослідницької групи та більш емоційно забарвлені публікації, засновані на даних неупередженого дослідження? Тому що у публіцистичних матеріалах простежується особисте ставлення авторів, і в разі, якщо автори медійних публікацій є й авторами дослідницької доповіді, то в такому випадку можна простежити й власне ставлення дослідника до досліджуваного об'єкта. В будь-якому разі жодних підозр у редакції «FreeДом» не виникає, але додатково наголошуємо на необхідності неупередженого ставлення саме дослідницьких команд до роботи медіакомпаній в Україні як основи для покращення якості продуктів, які виникають на медійному ландшафті, насамперед такі телеканали, як «FreeДом» або Суспільне, що видаються за бюджетні кошти.  

В матеріалі, що поданий на сайті ГО «Детектор медіа» як авторський, наводиться декілька тез. 

Перша – в ефірі марафону не дотримуються балансу гендерної представленості жінок-чоловіків. 

Наша відповідь: редакція погоджується із цим висновком і розуміє, що необхідно дотримуватися зазначеного стандарту, але ця дискусія загалом існує на медіаринку України, що свідчить про необхідність розширення її до рівня медіаменеджерів ключових телеканалів держави, а не винятково каналу«FreeДом». Зараз ми перебуваємо у стані реальної війни та в умовах наявного дефіциту експертизи, що, звичайно, не є приводом ігнорувати вказаний стандарт.   

У другій тезі з публіцистичної статті, яка подає результати дослідження, йдеться про те, що існує «монополія "Слуги народу" на присутність в ефірі марафону іномовлення, яка проявилась після дослідження "Детектора медіа" у серпні». «Нагадаємо, протягом серпня в ефірі з’являлись десятеро народних депутатів загалом двадцять разів, і всі вони представляли "Слугу народу". Схоже, редакція марафону іномовлення зробила з цих цифр не той висновок, якого можна було сподіватись, і замість урізноманітнення партійної палітри маємо у вересні дванадцять "слуг" і тридцять п’ять появ в ефірі… Маємо справу з монополією однієї політичної партії в ефірі державного каналу», – йдеться в авторському матеріалі, який подано як результат моніторингу. 

Наша відповідь: ми погоджуємося з висновком щодо кількості представників парламенту саме із вказаною партійною приналежністю. Водночас цільова аудиторія телеканалу не є виборцями та не розрізняє партійну палітру України, тому канал запрошує коментувати теми, які обрано редакцією, спікерів не за партійною ознакою, а за ознакою посадової приналежності, наприклад, керівника Постійної делегації ПАРЄ (Мезенцева), голову Комітету з питань зовнішньої політики (Мережко), голову Постійної делегації України в ПА НАТО (Чернєв) та інших.

Однак ми не погоджуємося з висновком про «монополію однієї політичної партії в ефірі державного каналу». 

Мета каналу іномовлення — доносити офіційну позицію України до аудиторій, яку озвучують передусім посадовці, а не партійні спікери. 

Але зважаючи на те, що ми стикаємося з публічною критикою в статті «Детектор медіа» без жодних попередніх зустрічей, обговорень, пояснень редакційних норм та політик саме іномовлення, публічно так само повідомляємо про створення внутрішнього механізму контролю саме партійної представленості за кордоном України тих спікерів, які займають ту чи іншу посаду за партійною «квотою». 

Є редакційне рішення не титрувати партійну/фракційну приналежність того чи іншого спікера в разі, якщо він/вона першочергово представляє ту чи іншу делегацію або є головою комітету. Будемо дотримуватися вказаної внутрішньої вимоги й надалі. 

Взагалі – чи доцільно говорити про монополію партій в ефірі каналу іномовлення, мета якого наразі сформована як протидія російській дезінформації та пропаганді. Серед країн, які є споживачами контенту іномовлення, Україна не займає топпозиції переглядів, відповідно до наших досліджень. Моніторинг зафіксував 1094 розмови та кількість гостей – 522, з яких лише 12 були представниками однієї з парламентських фракцій (це лише 3% розмов), здебільшого не титрованими, до якої політичної фракції вони належать, а були подані винятково як представники України для закордонної аудиторії. Також, для порівняння, відповідно до даних дослідників, лише один військовий експерт Олег Жданов, а не з десяток депутатів, був представлений у майже 2% розмов. Ця цифра вказує, що жодні партійні спікери не мають монополії на телеканалі. 

Крім того, з огляду на обраний стиль комунікації «Детектор медіа» з каналом іномовлення ми також хочемо дізнатися більше про методологію дослідження, тому що знайшли певні неточності. Наприклад, у розділі «Розмови» Чернєва зазначено 7 разів, але в діаграмі його прізвища немає в розділі «7»,  він є в розділі «8», водночас Мезенцева зазначена 5 разів, і її прізвище є в діаграмі у відповідному розділі. Звичайно, помилки чи «міскомунікація» можливі, тому ми знову і знову закликаємо «Детектор медіа» до внутрішніх прямих дискусій та комунікації з таким важливим інструментом ведення інформаційної війни, як канал українського іномовлення. 

Єдина монополія – це просування позиції України, як держави, відповідно до чинного законодавства.  

Загалом канал іномовлення говорить про позицію України, а не залучений до внутрішньополітичної дискусії України, і завжди наша робота на іномовленні сприймається редакцією саме в інтересах України, а не партійного балансу. Але, беручи до уваги отримані зауваження, ми розпочали внутрішню редакційну дискусію щодо реагування на таку критику. 

Підкреслюю:  від імені телеканалу «FreeДом» запрошуємо авторів цього моніторингу та інших фахових дослідників до внутрішніх дискусій та обговорень, постійної комунікації незалежного аудиту якості контенту. Крім того, запрошую підписуватися на щотижневий звіт редакторської роботи. 

Канал «FreeДом»  має стати ефективним інструментом у боротьбі з російською пропагандою, над чим сьогодні й працює команда професійних журналістів, які звертаються до громадської організації «Детектор медіа» з проханням зважати на контекст українського іномовлення як каналу, який здійснює мовлення за кордон та розмежовувати власне ставлення і професійне. 

Від редакції «Детектора медіа». Неточність, на яку вказує Олексій Мацука, — сім чи вісім появ народного депутата від «Слуги народу» Єгора Чернєва в ефірі марафону протягом місяця — могла виникнути під час підрахунків або в процесі візуалізації бази даних, проте не змінює загальної картини. Усі розмови з усіма гостями ефіру марафону іномовлення заносяться в базу даних. Найближчим часом ми оформимо і опублікуємо методологію цього дослідження, як і методології інших моніторингів ГО «Детектор медіа», які опубліковані у відповідному розділі. Що ж до закиду, що «Детектор медіа» не комунікував із представниками «МПІУ» щодо окреслених у матеріалі проблем, то пропонуємо ознайомитись зі стенограмою засідання комітету Верховної Ради з інформаційної та гуманітарної політики, в якому брала участь представниця ГО «Детектор медіа». Зокрема на засіданні озвучувались (щоправда, на матеріалах моніторингу за серпень) і питання, пов’язані з присутністю в ефірі марафону представників лише однієї парламентської фракції. А взагалі ми вважаємо саме  публікації однією з важливих форм комунікації, яка надає їй важливого компоненту прозорості та можливості публічної дискусії.