23 вересня ГО «Антикорупційний штаб» провела в Укрінформі круглий стіл «Від сюжету до відповідальності: як удосконалити реакцію держави на викриття медіа». Учасники говорили про те, як НАЗК і правоохоронці взаємодіють із журналістами та як покращити механізми реагування на їхні матеріали. Про це повідомила комунікаційна команда організації.

Голова правління ГО «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик розповів, що організація провела невелике дослідження, в ході якого надіслала запити до обласних прокуратур. За його словами, із понад 20 обласних прокуратур лише пʼять надали детальну відповідь про джерела, на підставі яких у 2025 році вносили до ЄРДР відомості про корупційні злочини.

«Наприклад, у Вінницькій прокуратурі за 2025 рік зареєстровано 757 корупційних правопорушень, із них 59 розпочали на основі заяв-звернень, 128 — самостійне внесення слідчими, і лише одне кримінальне провадження розпочате за матеріалами, які оприлюднені в медіа. Зі всіх прокуратур, які дали нам інформацію, у нас є дані лише про два провадження, які розпочаті на підставі публікацій у медіа. Із цього ми робимо висновок, що правоохоронні органи недопрацьовують в контексті відкриття проваджень на основі журналістських викриттів», — поділився Миткалик.

За його словами, успішніший приклад взаємодії з медіа має Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК), де за 2025 рік здійснили 185 заходів моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. З них 17 здійснили на основі звернень громадських організацій та журналістів, тобто близько 10%.

Щодо повних перевірок декларацій, то 382 із 970 завершених у 2025 році розпочали саме на підставі звернень громадськості та медіа — тобто 39%, йдеться у відповіді НАЗК на запит Антикорупційного штабу.

Голова наглядової ради Суспільного мовлення, заступниця шеф-редакторки «Детектора медіа» Світлана Остапа під час круглого столу розповіла, що, за її спостереженнями, лише чверть розслідувань, які беруть участь у Національному конкурсі журналістських розслідувань, мають наявні результати.

«І це, звичайно, не дуже радує, тому що розслідування дуже хороші. Журналісти допомагають таким чином правоохоронцям знаходити тих, хто порушує закон і хочуть якихось наслідків, тому що це важливо для суспільства. Особливо під час війни», — сказала Остапа. 

Журналісти-розслідувачі «Схем» (проєкт «Радіо Свобода»), «Слідства.Інфо» та Bihus.Info розповіли, що коли беруть в роботу ту чи іншу тему, також оцінюють, чи матиме таке викриття правові наслідки. 

«Все, що стається після сюжету по роботі з правоохоронними органами, НАЗК — це задача юридичної команди Bihus.Info: вони пишуть звернення фактично після кожного сюжету. [...] Десь відкривають провадження, десь відмовляють, як і у всіх. Але в порівнянні з минулими роками зараз статистика реагування на наші сюжети стала набагато кращою, що дуже тішить», — поділилася журналістка Bihus.Info Вікторія Ковцун. 

Юристка Bihus.Info Марія Музичка розповіла, що нині найкраща співпраця складається з Національною поліцією, яка найшвидше реагує на звернення та відкриває провадження, а також із НАЗК та Національним антикорупційним бюро (НАБУ). Найгірша взаємодія, за словами юристки, з Державним бюро розслідувань (ДБР). 

Журналіст-розслідувач програми «Схеми» Георгій Шабаєв запропонував створити в кожному правоохоронному органі департамент, який займатиметься моніторингом того, що пишуть медіа і які розслідування публікують.

У відповідь керівниця управління формування правових позицій з питань декларування та конфлікту інтересів НАЗК Ілона Катушинська сказала, що агентство не має достатньої кількості кадрів, аби моніторити всі медіа, і закликала журналістів робити окремі звернення на основі власних сюжетів. 

«У середньому до НАЗК на місяць надходить 700 повідомлень про корупцію, зокрема від журналістів та громадськості, з яких лише орієнтовно 20% містять фактичні дані, що вказують на можливе вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, і направляються для подальших заходів контролю», — розповіла Катушинська.

Фахівчиня також додала, що нині НАЗК створює новий підрозділ, одним із завдань якого буде моніторинг журналістських матеріалів. 

Сергій Миткалик насамкінець назвав позитивним сигналом те, що НАЗК, НАБУ та деякі прокуратури ведуть окрему статистику та створюють окремі підрозділи щодо проваджень чи перевірок, розпочатих на основі журналістських матеріалів. Але надалі, за його словами, ланцюжок від сюжету до кримінального провадження чи перевірки НАЗК має працювати ще ефективніше. 

Нагадаємо, нещодавно  ГО «Жінки в медіа» провела круглий стіл «Від експериментів до стандартів: етичне використання ШІ в українських редакціях», під час якого стало відомо, що у Верховній Раді розробляють законопроєкт для врегулювання в Україні штучного інтелекту.

Фото: ГО «Антикорупційний штаб»