Народному депутату IX скликання від забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя» («ОПЗЖ») Нестору Шуфричу, якого звинувачують у державній зраді, 14 листопада Шевченківський районний суд міста Києва продовжив запобіжний захід — тримання під вартою до 5 грудня. Про це повідомляє «Суспільне». 

Захист нардепа клопотав про зміну запобіжного заходу і заявляв, що «підозра Шуфричу не обґрунтована». 

«Він 14 місяців в СІЗО, без обвинувального рішення. Більше користі від нього було в парламенті. Він має низку захворювань, як і його батько. Є підстави переглянути рішення, будь-який запобіжний, щоб виконувати свої рішення», — заявив адвокат Шуфрича.  

Також сьогодні в Шевченківському суді розглядали запобіжний захід для колишнього помічника Шуфрича, Вʼячеслава Черепані. Він просив у суду цілодобовий домашній арешт. Прокурор, своєю чергою, заперечив. 

«Підозра обґрунтована, ризики не зменшились. Тому запобіжний захід тримання під вартою варто продовжувати», — сказав прокурор.  

Нагадаємо, раніше Печерський районний суд Києва продовжив народному депутату від «ОПЗЖ» Нестору Шуфричу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 4 листопада.

На початку вересня правоохоронці завершили досудове розслідування і передали до суду справу про фінансування народним депутатом від партії «Опозиційна платформа — За життя» Нестором Шуфричем Російської гвардії в тимчасово окупованому Криму.

Шуфрича затримали вранці 15 вересня 2023 року. Того ж дня йому обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. 

Правоохоронці офіційно оголосили Шуфричу підозру в державній зраді. За даними слідства, нардеп тісно співпрацював і виконував завдання колишнього секретаря РНБО Володимира Сівковича, який у 2014 році виїхав до Москви й був завербований ФСБ РФ та завданням якого була координація російської агентури в Україні.

«Одним з основних завдань Шуфрича була підривна діяльність в інформаційній сфері. Він систематично поширював наративи Кремля про те, що українська держава нібито штучне утворення, що в України та Росії єдина історія і що українці та росіяни нібито “один народ”. Таким чином Шуфрич намагався розвинути проросійські настрої в українському суспільстві», — повідомили в СБУ.

Окрім цього, він поширював інформацію, спрямовану на вираження осуду, применшення авторитету та дискредитацію інститутів української влади, дискредитував діяльність керівників розвідувальних та правоохоронних органів.

Під час обшуків у нардепа вдома в селі Козин на Київщині СБУ знайшла заборонену російську символіку та нагороди, а також документ від 2014 року зі схемою автономії для Донецької та Луганської областей.

8 лютого 2024-го Служба безпеки повідомила Шуфричу про нову підозру. Як встановили правоохоронці, Шуфрич здійснював фінансування російських окупаційних угруповань на території тимчасово захопленого Криму. Зокрема, він платив гроші Росгвардії за воєнізовану охорону своєї елітної нерухомості в Криму. У квітні СБУ затримала бізнес-партнера Шуфрича і повідомила йому про підозру у фінансуванні Росгвардії у Криму.

Нестор Шуфрич — український політик, народний депутат України. Був членом Партії регіонів (2007–2014), пізніше — нині забороненої партії «Опозиційна платформа — За життя».

У вересні 2021-го Шуфрич став мажоритарним акціонером телеканалу «Перший незалежний», а в листопаді 2021-го купив канал UkrLive. У грудні 2021 року обидва телеканали потрапили під українські санкції, а в червні 2023-го Нацрада з питань телебачення та радіомовлення анулювала їм ліцензії.

У серпні 2019 року Шуфрич очолив парламентський Комітет з питань свободи слова. Попри заборону «ОПЗЖ», Шуфрич залишався головою комітету протягом півтора року після початку повномасштабної війни. Проти цього неодноразово виступали громадські організації та політики. Лише 20 вересня 2023 року, після затримання та оголошення підозри в держзраді, Шуфрича відсторонили від керування комітетом.

За словами голови ВР Руслана Стефанчука, щоб скласти депутатський мандат, Шуфрич має власноруч написати відповідну заяву.

Фото: Нестор Шуфрич у залі суду 14 листопада / Ліля Гончарук, «Суспільне»