Журналістка Татаро-башкирської служби «Радіо Свобода» Алсу Курмашева, журналіст The Wall Street Journal Еван Гершкович та американський морський піхотинець Пол Вілан прибули до США після обміну ув’язненими. Про це  повідомляє «Радіо Свобода».

Журналістів та морського піхотинця привітали президент США Джо Байден та віцепрезидентка Камала Гарріс, а також члени їхніх сімей після того, як їхній літак приземлився на об’єднаній базі Ендрюс під Вашингтоном, округ Колумбія.

1 серпня в Туреччині відбулася частина обміну, Гершкович Курмашева і Вілан входили до групи з 16 ув’язнених, яких Росія та її союзник Білорусь звільнили в обмін на вісьмох росіян, утримуваних у США і кількох інших країнах.

Курмашева, Гершкович і Вілан є громадянами США.

Вілан першим вийшов з літака, його зустріли Байден і Гарріс на злітній смузі під аплодисменти невеликого натовпу друзів, родичів і медіа, за ним вийшов Гершкович, який також отримав оплески.

Курмашева вийшла з літака останньою з трьох і також зустріла Байдена під оплески натовпу. Усі троє обійнялися з президентом перед тим, як зібратися з родиною.

Join @VP and me as we greet Americans freed from Russia at Joint Base Andrews. https://t.co/0B5iOzYKk0

— President Biden (@POTUS) August 2, 2024

Нагадаємо, раніше агентство Bloomberg з посиланням на джерела повідомило, що Росія звільнила репортера The Wall Street Journal Евана Гершковича та колишнього морського піхотинця США Пола Вілана в рамках великого обміну ув’язненими із США. Як згодом повідомив Bloomberg, у межах угоди зі США Кремль звільнить також російського політика та журналіста Володимира Кара-Мурзу, якого раніше засудили до 25 років колонії. 

За даними російського видання The Insider, окрім Кара-Мурзи, до списку на обмін також внесли журналістку «Радіо Свобода» Алсу Курмашеву, співголову організації «Меморіал» Олега Орлова, засудженого до 2,5 років колонії, та ще 12 політв’язнів. Натомість до Росії повернуть кілера з ФСБ Вадима Красікова, шпигунів та шахраїв, пише The Insider.

Раніше про можливість повернення Евана Гершковича до США вже 1 серпня повідомив ведучий американського телеканалу Fox News Трейс Ґаллахер з посиланням на інформацію головної кореспондентки з національної безпеки в Пентагоні Дженніфер Ґріффін.

На початку липня минулого року The Washington Post повідомило, що представники влади США й Росії попередньо обговорили потенційний обмін Гершковича, а також інших в'язнів Кремля.

Російський диктатор Володимир Путін на пресконференції 14 грудня 2023-го дав зрозуміти, що Росія арештувала та звинуватила у шпигунстві Евана Гершковича заради обміну. В інтерв’ю ексведучому Fox News Такеру Карлсону Путін натякнув, що готовий обміняти Евана Гершковича. 

Евана Гершковича затримали в Єкатеринбурзі 30 березня 2023 року. ФСБ РФ заявила, що він нібито «збирав відомості про підприємство російського ВПК». Це стало першим з 1986 року випадком арешту американського журналіста в Росії за таким звинуваченням. Покарання за цей злочин в РФ передбачає позбавлення волі терміном до 20 років.

19 липня цього року суд у Росії засудив Евана Гершковича до 16 років колонії у справі про шпигунство.

Редакція The Wall Street Journal заперечила звинувачення ФСБ та заявила про вимогу негайно звільнити журналіста. 11 квітня Держдепартамент США визнав Гершковича «неправомірно затриманим». 

Володимира Кара-Мурзу заарештували в Москві у квітні 2022 року. Проти нього порушили кримінальні справи за поширення «фейків» про армію і за роботу на «небажану» організацію. Згодом його звинуватили й у державній зраді.

17 квітня 2023 року Московський міський суд засудив журналіста до 25 років колонії. Окрім цього, за вироком суду впродовж семи років після виходу з колонії Кара-Мурзі не можна буде займатися журналістською діяльністю.

У травні 2024 року Володимир Кара-Мурза отримав Пулітцерівську премію за серію колонок, які він написав для The Washington Post, перебуваючи в ув’язненні.

Володимир Кара-Мурза не вперше зазнає переслідувань з боку російської влади. За інформацією Bellingcat, The Insider і Der Spiegel, співробітники ФСБ стежили за журналістом безпосередньо перед тим, як він двічі потрапляв до реанімації внаслідок отруєння невідомою речовиною — у 2015-му та 2017 роках. Розслідувачі вважають, що отруєння Кара-Мурзи було помстою за те, що він разом із Борисом Нємцовим лобіював ухвалення у США (а потім у Канаді та Євросоюзі) акта Сергія Магнітського, який передбачає санкції проти російських високопосадовців.

Алсу Курмашева майже 25 років працювала в Татаро-башкирській службі «Радіо Свобода» і висвітлювала проблеми етнічних меншин у Волго-Уральському регіоні Росії. У червні 2023 року її затримали в аеропорту Казані, коли вона збиралась вилетіти з Росії, і оштрафували за те, що вона не зареєструвала свій американський паспорт у російських органах влади.

Її знову затримали 18 жовтня і звинуватили в тому, що вона не зареєструвалася як «іноземний агент». 23 жовтня 2023 року суд Казані заарештував Алсу Курмашеву і відправив до СІЗО. 11 грудня 2023 року проти Курмашевої порушили ще одну кримінальну справу — за статтею про «фейки» про російську армію.

22 липня 2024 року Верховний суд Татарстану засудив Алсу Курмашеву до шести з половиною років колонії.

Комітет із захисту журналістів (CPJ) і «Репортери без кордонів» (RSF) вимагали негайно звільнити Курмашеву. Вимогу звільнити журналістку також висловили PEN America, Управління ООН з прав людини, Євросоюз.

Фото: скриншот з відео