В Україні презентували кампанію із захисту журналістів в умовах війни
В Україні презентували кампанію із захисту журналістів в умовах війни
«Захищаючи журналістів, ми захищаємо наше право бути поінформованими», — наголосила керівниця Департаменту інформаційної політики та інформаційної безпеки МКІП Ганна Красноступ, презентуючи кампанію Ради Європи «Журналісти мають значення».
Ця кампанія, за словами Красноступ, передусім покликана поглибити розуміння суспільством і державою проблем безпеки, з якими стикаються журналісти в Україні в сьогоднішніх реаліях. Але водночас її мета — вироблення практичних рекомендацій щодо покращення безпеки журналістів та працівників медіа.
«Українські журналісти та інші співробітники медіа працюють в умовах підвищених ризиків, спричинених триваючою російською агресією. За даними Інституту масової інформації, від початку російського вторгнення в Україні було вбито 74 журналісти, сотні медіа зникли назавжди, тисячі медійників постраждали від прямих фізичних погроз, обстрілів, цифрових атак та інших загроз. Журналісти відіграють ключову роль у кризових ситуаціях, поширюючи критично важливу інформацію і забезпечуючи прозорість та підзвітність влади. Однак ця незамінна роль супроводжується значними ризиками, особливо в зонах бойових дій, де межі між цивільними особами та військовими можуть розмиватися, ставлячи журналістів у вразливе становище. Саме тому ми будемо збирати найкращі практики захисту журналістів, узагальнювати їх та поширювати», — розповіла Ганна Красноступ, яка виконуватиме обов’язки координаторки кампанії «Журналісти мають значення».
Ініціатори кампанії, каже вона, розглядають безпеку журналістів у широкому значенні цього слова. На їхню думку, це не лише фізична безпека, яка, справді, потребує особливої уваги, а й економічна безпека, а також охорона психічного здоров’я, протидія сексизму, гендерно зумовленому насильству, насильству, пов’язаному з професійною діяльністю жінок-журналісток, тощо.
Крім того, Красноступ оголосила про створення координаційного комітету з реалізації кампанії «Журналісти мають значення», до складу якого ввійшли представники МКІП, МВС, МЗС, Міноборони, Генерального штабу, Нацполіції, журналісти, науковці, представники медійних ГО, інші експерти.
Цей координаційний комітет найближчим часом розпочне національні консультації з метою посилення всебічного та інклюзивного діалогу, який має об'єднати широке коло зацікавлених сторін для спільного вироблення ефективних рішень і стратегій щодо захисту журналістів та підтримки свободи слова в Україні.
Серед членів Комітету — т. в. о. міністра культури та інформполітики Ростислав Карандєєв, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін, начальник Управління стратегічних комунікацій Генерального штабу Збройних сил України Сергій Цуріка, голова НСЖУ Сергій Томіленко, керівник експертної групи з питань роботи з цільовими аудиторіями Директорату інформаційної політики у сфері оборони та стратегічних комунікацій Міноборони Олександр Мотузяник.
Також у Комітеті є відомі медіаексперти з питань безпеки журналістів Оксана Романюк (ІМІ), Світлана Остапа (ГО «Детектор медіа»), Ліза Кузьменко (ГО «Жінки в медіа»), Ольга Вдовенко (ГО «Платформа прав людини») та інші.
Учасники презентації кампанії «Журналісти мають значення» обговорили ризики, з якими стикаються медіа та журналісти в Україні, випадки воєнних злочинів проти журналістів та медіа. Також у центрі їхньої уваги були проблеми правозастосування та пошуку справедливості для працівників медіа, які стикаються з погрозами та насильством.
Захід організувало Міністерство культури та інформаційної політики України спільно з проєктом Ради Європи «Захист свободи слова та свободи медіа в Україні (SFEM-UA)» у межах Кампанії Ради Європи за безпеку журналістів.
Раніше «Детектор медіа» повідомляв про те, що під час обстрілу Запоріжжя отримали поранення журналістка «Укрінформу» Ольга Звонарьова та журналістка «1+1» Кіра Овес.
Також ми писали про те, що протягом 2023 року ІМІ зафіксував в Україні 150 порушень свободи слова. Майже половину з них вчинила Росія. Загалом найчастіше 2023 року право журналістів на професію порушували приватні особи, правоохоронці, органи місцевого самоврядування, судова влада, а також представники російської церкви тощо.
Читайте також:
- Як журналісту діяти під час обстрілів — сім порад
- Що таке платформа безпеки журналістів при Раді Європи і яких змін вона нагально потребує. Звернення ІМІ
- Правила доступу журналістів до зони бойових дій: ІМІ опублікував роз’яснення змін до наказу 73
На фото — Ганна Красноступ
Фото: скриншот відео