Радник голови Офісу Президента Михайло Подоляк в інтерв’ю Liga.net розповів, що спілкується з представниками телеграм-каналів задля того, щоб працювати з їхніми «величезними аудиторіями».

«Я спілкуюся з "Трухою" з точки зору майданчика для того, щоб проговорити ті чи інші важливі події», — визнав Подоляк, відповідаючи на питання журналіста. «Сьогодні телеграм-канали мають величезні аудиторії. Так що, не працювати з цими аудиторіями?» — сказав радник голови ОПУ.

Відповідаючи на запитання журналіста Liga.net, чи зважає Михайло Подоляк на репутацію журналістів, яким дає інтерв’ю (зокрема, Андрія Лаща, який раніше працював на «Інтері», 17 каналі та каналах Медведчука, а тепер працює на «Трусі»), він відповів: «Якщо правоохоронні органи не мають претензій до конкретної людини, чому я маю до нього якось інакше ставитися? Коли я говорю про "Труху" чи інші телеграм-канали, я хочу розуміти: хто власник цього телеграм-каналу, яка редакційна політика. Якщо будуть внесені зміни в закон, який буде регулювати телеграм-канали, це буде потреба знати, як і з ким ти працюєш (з точки зору телеграм-каналу), щоб він був як медійний майданчик. Я розумію, хто є власником телеграм-каналу "Труха", і з ним спілкуюся. Все. До нього немає претензій у правоохоронних органів».

На питання журналіста  Liga.net, на яких підставах можна зробити висновок, що саме ця особа, а не хтось інший, є власником «Трухи», Подоляк відповів, що «він (власник) публічно неодноразово говорив про це» (харківський бізнесмен Максим Лавриненко не раз заявляв, що володіє групою каналів «Труха». При цьому в розслідуванні  NGL.media стверджується, що з «високою ймовірністю» власником телеграм-каналу є харківський підприємець Володимир Литвин; зв'язки Литвина з «Трухою» також знайшов «Детектор медіа» — «ДМ»).

Радник голови ОПУ вважає, що структуру власності телеграм-каналів необхідно зробити відкритою. На його думку, це має відбутися так само, як і в медіа.

«Поки що в нас немає регламентної норми, яка має чітко зафіксувати структуру власності. Якраз ми про це постійно говоримо, що треба зафіксувати можливість отримати структуру власності будь-якого каналу, щоб не було анонімності. Якщо вдасться зробити прозору структуру власності, тоді телеграм-канали будуть існувати, безумовно, як засоби масової інформації. Якщо не вдасться — тоді будемо шукати інші форми. Бо це дивно, коли анонімність домінує на ринку», — резюмував Михайло Подоляк.

Читайте також:

• Михайло Подоляк: «Ми хочемо, щоб телеграм-канали виглядали як медіа, і будемо в цьому напрямку просуватися»
• Кирило Буданов: «З точки зору національної безпеки телеграм точно є проблемою»
• Микита Потураєв: Законопроєкт про регулювання платформ доступу до інформації — пробний шар, який допоможе розробити ефективне законодавство

Нагадаємо, в Головному управлінні розвідки Міноборони України неодноразово визнавали, що телеграм містить низку загроз для безпеки України.

За даними The Washington Post, російські політтехнологи вважають соцмережі, зокрема телеграм, найефективнішим способом проникнення в медіапростір України.

Результати дослідження, проведеного українським сервісом Telemetrio наприкінці 2023 року, засвідчили, що в Україні діє понад 33 тисячі активних телеграм-каналів із сумарною кількістю 282,6 млн підписників. Україна — на шостому місці у світовому списку за кількістю каналів з понад 1 млн підписників. У 2023 році переважна більшість громадян України споживала новини із соціальних мереж — 76%, і телеграм залишається основною соцмережею для отримання новин під час війни. 

Згідно з дослідженням ІМІ, найпопулярніші в українському сегменті телеграм-канали поширюють фейки та маніпулюють на темі мобілізації, яка є чутливою для українців. Також, як повідомляв раніше «Детектор медіа», анонімні телеграм-канали поширюють фейки в тіктоку для залучення аудиторії.

Фото: скриншот з відеоінтерв’ю